ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА РЕКРЕАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ КАРПАТ : ОЦЕНКА ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ геологической среды и рекреационных возможностей Долинского района КАРПАТ

Краткое содержание

У вступі обґрунтована актуальність вибраної теми, сформульовані мета та завдання досліджень, їх наукова новизна і практична цінність, викладені основні наукові результати.

         У першому розділі поданий аналіз літературних джерел з питань екологічних досліджень геологічного середовища та сучасного стану еколого-геологічних робіт в Україні. Геологічне середовище — верхня частина літосфери, включно з техногенними відкладами, яка перебуває під впливом діяльності людини [Трофімов В.Т., Сергеєв Є.М., 1985]. Значні обсяги гірничовидобувних робіт, висока концентрація промислового виробництва в Україні зумовили активні дослідження екологічних змін геологічного середовища, в, першу чергу, екологічно нестійких природно-техногенних систем Передкарпаття, Донбасу, Придніпров’я. На регіональному рівні проводиться оцінка інженерно-геологічних змін (250 стаціонарів), гідрогеологічних показників геологічного середовища (7300 спостережних свердловин), проведена радіоекологічна оцінка території впливу Чорнобильської аварії. За останні роки сформувався новий науковий напрям — екологічна геологія та концепція еколого-геологічних досліджень [Адаменко О.М., Рудько Г.І., 1998]. Проте питання комплексної оцінки екологічного стану геологічного середовища на локальному рівні розроблено в Україні недостатньо.Така оцінка необхідна для реалізації заходів управління станом довкілля.

Аналіз сучасного стану еколого-геологічних досліджень, їх регіональний рівень, відсутність уніфікованих методик комплексної оцінки екологічних змін геологічного середовища в силу їх розрізненості та міжвідомчих неузгоджень підтверджують актуальність поставленої в роботі задачі.

          В другому розділі охарактеризовані два типи геологічного середовища Долинського району та поданий аналіз природних та техногенних чинників їх екологічних змін.

Історія формування компонентів геологічного середовища та природні умови їх розвитку на території Долинського району дозволили виділити два типи геологічного середовища — Передкарпатського та типу Скибових Карпат.

Геологічне середовище передкарпатського типу в геоструктурному відношенні відповідає зоні Передкарпатського прогину з породами моласової формації. Літолого-стратиграфічні комплекси охоплюють породи від пісковиково-глинистого флішу палеогену до неогенової соленосної моласи. Четвертинні відклади представлені строкатим комплексом континентальних утворень елювіального, делювіального, алювіального типів товщиною 40-60 м, іноді до 80 м. Ґрунти передкарпатської частини району переважно дерново-підзолисті, дернові. Підземні води належать до передкарпатського гідрогеологічного району Cl-Ca типу з підвищеним вмістом I, Br та високою мінералізацією, що зростає з глибиною. На глибинах до 100 м вздовж лінз кам’яної солі містяться NaCl розсоли промислового значення.

Геологічне середовище гірськоскладчастого карпатського типу в геоструктурному відношення відповідає зоні Скибових Карпат, складене породами карпатського флішу — від верхньої крейди до палеогену. Четвертинні відклади — незначної потужності або зовсім відсутні (на вершинах гір). Ґрунти — бурі гірські лісові. Підземні води належать до карпатського гідрогеологічного району — мінералізовані води Cl-Ca типу, а також мінеральні води типу “Нафтуся”, “Миргородська” та інші.

Поверхневі води представлені річковою мережею р. Свіча з притоками Мізунька, Сукіль, Лужанка. Щорічно використовують 12,7 млн. м³ води, з них 6 млн. м³ для промислових потреб, при щорічному середньому стоку 668,6 млн. м³.

Екологічний стан геологічного середовища залежить від ряду факторів, які згруповані в природні та техногенні. Геологічні фактори, серед яких літологічні особливості корінних відкладів є головними чинниками розвитку екологічних процесів та визначають геохімічний фон території досліджень.

Найбільш руйнівними породами в Долинському районі є аргіліти палеогену і глинисті моласи неогену. В геоморфологічному відношенні найбільша активність еколого-геологічних процесів прив’язана до гідрографічної та ерозійної мережі з крутизною схилів 30°-90°. Із зростанням розчленування рельєфу зростає враженість екзогенними процесами. Надмірно-зволожений клімат гірської частини району (з кількістю опадів 850 мм в рік) посилює руйнування гірських порід та активізує процеси міграції хімічних елементів.

Рослинний покрив, в цілому, перешкоджає розвитку екзогенних процесів, однак на території лісорозробок Вигодського та Болехівського лісокомбінатів спостерігаються зсуви, площинні змиви, сельові явища.

Геохімічні умови в районі визначаються наявністю Карпатських ландшафтів кисло-кальцієвого типу, для яких характерна значна біологічна активність елементів та посилена міграція з гірських ландшафтів до передкарпатських.

Техногенне навантаження є визначальним чинником екологічних змін в геологічному середовищі, викликаючи механічні, фізичні та хімічні його забруднення. Проаналізовано та класифіковано техногенні об’єкти за характером та масштабами впливу на геологічне середовище.

          У третьому розділі викладені методичні принципи оцінки екологічного стану геологічного середовища на рівні адміністративних районів.

Природні та техногенні чинники змін геологічного середовища ведуть до порушень його динамічної рівноваги. Геологічне середовище виконує роль накопичувача всіх забруднень, тому на перший план в екологічних дослідженнях екосистем виступають екологічні дослідження геологічного середовища. Результати  екологічних досліджень території показали, що в геологічному середовищі відбуваються  зміни, які ми згрупували в інженерно-геологічні, геохімічні, радіоекологічні.

Інженерно-геологічні зміни, викликані зміною фізико-механічних властивостей гірських порід, вивчались шляхом інженерно-геологічних робіт. Район розташований в межах 2 інженерно-геологічних районів — Передкарпаття та Карпат [Попов Н.В.,1976]. Умовами розвитку екзогенних процесів в Передкарпатському інженерно-геологічному районі є, головним чином, техногенні об’єкти видобувного характеру: солевипарювальні заводи та ДП “Долинанафтогаз”, кар’єри глин та торфу. В результаті діяльності кар’єрів посилюються ерозійні процеси, підземний видобуток солі та нафти викликає просідання території. В Карпатському інженерно-геологічному районі в сучасному стані активність екзогенних геологічних процесів пов’язана з територіями лісорозробок Вигодського та Болехівського лісокомбінатів, прокладанням лінійних об’єктів, будівництва в гірській частині району. Активність екзогенних процесів (переважно) гравітаційного характеру спричинена природними чинниками: гірським рельєфом, зволоженим та надмірно зволоженим кліматом, літологічним складом корінних відкладів. Визначена ураженість території екзогенними геологічними процесами в межах передкарпатського типу геологічного середовища та карпатської частини району як комплексного інженерно-геологічного показника території. Результати розрахунків на території Долинського району показують (площа району становить 154,9 тис га): в передкарпатській частині району:при загальній площі території 50,9 тис.га уражено 11,7 тис.га – U=0.23 , в карпатській частині:при площі карпатської частини району 104 тис. га уражено 48 тис.га – U=0.47 .

Геохімічні дослідження геологічного середовища проводились шляхом аналізу проб грунтів та донних відкладів рік. Виявлені перевищення фонових значень вмісту Pb, Cr, Ni, V, Cu головним чином на території передкарпатської частини району, що, очевидно, пов’язано з регіональною тенденцією до міграції сполук та елементів з гірської частини Карпатського регіону до Передкарпаття та наявністю тут техногенних джерел забруднення (нафтовидобувним підприємством, лісовиробничими комплексами, шкірпереробним підприємством,тощо). Процес міграції хімічних елементів підтверджено кореляційним аналізом залежності вмісту Pb, Cr, Ni, V, Cu та абсолютними висотами точок відбору проб.

 Формування техногенних хімічних аномалій в поверхневих водах (ріках) району носять нестабільний характер внаслідок залпових викидів стічних вод і сезонного коливання режиму водотоків, що підтверджують результати гідрохімічного обстеження рік Свіча, Мізунька, Лужанка, Саджавка, Тур’янка, Сукіль, Млинівка.