Розробка комплексу технічних заходів по захисту водойм від забруднення нафтопродуктами



Название:
Розробка комплексу технічних заходів по захисту водойм від забруднення нафтопродуктами
Альтернативное Название: Разработка комплекса технических мероприятий по защите водоемов от загрязнения нефтепродуктами
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обгрунтовано актуальність роботи, сформульовано її мету, задачі дослідження, наукову новизну,практичне значення одержаних результатів.


         Перший розділ присвячено аналізу науково-технічної та патентної інформації про методи визначення нафти і нафтопродуктів у воді і про очистку стічних вод від нафти існуючими на сьогодні методами. Розглянуто можливості використання кожного з методів, показано їх переваги та недоліки.


         Другий розділ включає опис обладнання, необхідного для проведення лабораторних досліджень, методик проведення експериментів та обробки результатів.


Третій розділ присвячено розробці методик визначення нафти і важких нафтопродуктів у воді екстракційно-спектрофотометричним та колориметричним методами.


Було знято УФ-спектри поглинання нафти, екстрагованої гексаном, чотирихлористим вуглецем, хлороформом, бензолом і толуолом, на основі яких для подальших дослідів вибрали гексан, чотирихлористий вуглець і хлороформ.


Дослідження ефективності вилучення нафти від рН показали, що нафта найбільш повно екстрагується в інтервалі рН 4÷7 незалежно від природи розчинника. В лужному та сильнокислому середовищах екстракція погіршується.


Вилучення нафти зі ступенем екстракції ³ 90% спостерігається в присутності іонів натрію і калію нижче 2 г/дм3 (кожного), 1,5 г/дм3 магнію, 1,2 г/дм3 кальцію, 5 мг/дм3 заліза. Введення навіть невеликої кількості сульфонолу НП-3 (0,5 мг/дм3) призводить до завищення результатів аналізу внаслідок екстракції цієї ПАР і поглиння нею УФ-променів.


Було побудовано градуювальні графіки і на основі результатів вимірювань оптичної густини стандартних розчинів за допомогою методу найменших квадратів були виведені рівняння регресії.


















Для чотирихлористого вуглецю



С = 12,556*А-0,0959



Для хлороформу



С = 11,184*А-0,0771



Для гексану



С = 20,287*А-1,801



За допомогою екстракційно-спектрофотометричного методу можна визначати у воді вміст не тільки нафти, а і важких нафтопродуктів з похибкою, що не перевищує 10 % по відношенню до гравіметричного, який прийнятий як арбітражний. Чутливість методу 0,1 мг/дм3 . Тривалість аналізу 20 хвилин.


Для випадку, коли УФ-спектрофотометр недоступний, було розроблено колориметричну методику визначення нафти і нафтопродуктів у воді, яка полягає в обробці екстрагованих нафтопродуктів нітруючою сумішшю. Продукти сульфування і нітрування, які при цьому  утворюються, мають жовто-коричневий колір і досить інтенсивне забарвлення, що дозволяє вимірювати їх світлопоглинання у видимій області спектра. Для досліджень використовували гексан і чотирихлористий вуглець. Максимуми поглинання спостерігалися при довжині хвилі 320 нм для гексану і 340 нм для CCl4. Положення максимумів залишалося незмінним незалежно від частки сірчаної кислоти у нітруючій суміші, змінювалася лише величина світлопоглинання. Значення довжин хвиль максимумів поглинання близьке до максимумів пропускання синіх світлофільтрів концентраційного фотоелектричного колориметра КФК-2МП (315 і 340 нм), що дозволило використати цей поширений прилад для аналізу.


З підвищенням об΄ємної частки H2SO4 у нітруючій суміші від 50 до 100% оптична густина кислотної фази зростала з 0,120 до 0,594. Розведені розчини сірчаної кислоти не є сильними сульфуючими агентами і тому для аналізу цікавості не представляють. Ще менш ефективним для обробки нафтовмісних екстрактів було використання просто водних розчинів сірчаної кислоти. Концентрована азотна кислота дає вагомий внесок в утворення забарвлених компонентів, які переходять з органічної фази у кислотну.


Важливим чинником при виборі складу нітруючої суміші є час повного розділення  кислотної та органічної фаз. Він складав від кількох годин до кількох діб. Для скорочення цього часу було використано двостадійне відділення кислотної фази від органічної. На першій стадії при звичайному відстоюванні (~ 15÷20 хв) відокремлювалася основна кількість розчинника. На другій стадії отримана кислотна фаза нагрівалась на піщаній бані або електроплиті при t ≈ 70÷80 ˚С протягом ~ 40 хв. Після цього нітруюча суміш стає повністю прозорою. При подальшому нагріванні освітленої нітруючої суміші при t = 100 ˚С протягом 3-х годин її оптична густина практично не змінювалася.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины