ЗАКОНОМЕРНОСТИ СОРБЦИИ ИОНОВ U(VI) ИЗ ВОДНЫХ РАСТВОРОВ НА НЕОРГАНИЧЕСКИХ ИОНИТАХ И ОКИСЛЕННЫХ УГЛЕРОДНЫХ СОРБЕНТАХ. : ЗАКОНОМІРНОСТІ СОРБЦІЇ ІОНІВ U (VI) З ВОДНИХ РОЗЧИНІВ НА НЕОРГАНІЧНИХ Іоніт та окислення вуглецевих сорбентів.

Краткое содержание

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету та задачі роботи, показано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі на основі літературних даних проаналізовано сучасний стан проблеми очищення водних розчинів від U(VI), зокрема: 1) подано перелік природних та техногенних шляхів проникнення сполук U(VI) у навколишнє середовище, серед яких привернуто увагу до важливої для України проблеми забруднення навколишнього середовища ураном внаслідок аварії на ЧАЕС; 2) наведено відомості про шкідливість впливу сполук U(VI) на організм людини; 3) проведено короткий огляд сучасних методів очищення водних розчинів від іонів U(VI) та наголошено на перевагах сорбційних методів з використанням неорганічних сорбентів; 4) приведено стан U(VI) у водних розчинах та показано, що за рахунок процесів гідролізу та комплексоутворення U(VI) легко змінює форми знаходження в залежності від концентрації, рН розчину, природи аніонів фонових електролітів; 5) розглянуто закономірності поглинання іонів U(VI) неорганічними та вуглецевими сорбентами, зокрема відмічено вплив природи сорбенту та властивостей розчинів на кінетику, ємність та механізм сорбції.

У другому розділі наведено методики синтезу сорбентів, основні методики дослідження та обробки одержаних даних.

Зразки TiP та TiPSi були синтезовані за золь–гель методом у вигляді сферичних гранул. При синтезі змінювали мольне співвідношення компонентів у вихідній реакційній суміші. Модифікування TiP фероціанідом заліза відбувалося шляхом послідовного контакту з водними розчинами солей Fe₂(SO₄)₃ і K₄Fe(CN)₆ та формуванням на поверхні TiP іммобілізованого фероціаниду заліза. Зразки TiSi отримували шляхом гідротермальної обробки осаду Na₂Ti₂SiO₇ за різних умов (рН, температура, тиск та тривалість процесу). У випадку TiPSi та TiSi змінювали природу титанвмісного реагенту — TiCl₄ або TiOSO₄. В роботі також використано активоване вугілля на основі абрикосових кісточок та активована синтетична тканина, окиснені азотною кислотою до величин сорбційної обмінної ємності за іоном Na⁺ 2,5 мг–екв/г (КАУо) та 2,8 мг–екв/г (АУТо).