СИСТЕМА ТЕХНИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ МОНИТОРИНГА ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ : СИСТЕМА ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено зв'язок дисертації з науковими програмами та планами, сформульовано мету і задачі досліджень, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, виокремлено особистий внесок автора, висвітлено апробацію результатів дисертації та коротко викладені основні положення дисертації.

У першому розділі наведено аналітичний огляд стану проблеми й обґрунтовано напрямки досліджень з питань вдосконалення технічного забезпечення  системи моніторингу навколишнього середовища.

Огляд відповідної науково-технічної літератури про складні інформаційні системи свідчить, що різноманіття завдань, які постають при створенні та функціонуванні цих систем, у першу чергу приводить до необхідності удосконалення системи їх технічного забезпечення та вдосконалення наукових основ щодо їх експлуатації. Технічне забезпечення досліджується за принципами теорії експлуатації так як в основному вирішується під час експлуатації систем.

Відзначено внесок у розвиток теорії і практичних питань експлуатації технічних систем, у тому числі комплексного екологічного контролю, таких українських і російських вчених, як Александров А.И., Бравий В.Е., Волков Л.И., Демидов Б.А., Ізраель Ю.А., Лагутін М.Ф., Латинський С.М., Лисиченко Г.В., Рєзников Б.А., Староселець В.Г., Шестопалов В.М. та ін. Однак, залишаються ще недостатньо висвітлені питання щодо  узагальнень експлуатаційних особливостей  систем моніторингу довкілля різних рівнів, у тому числі не розглянута проблема залежності функціонування ДСМД від впровадження комплексного підходу щодо оптимізації її технічного забезпечення від етапу розробки проекту до етапу експлуатації всієї системи.

Наукові дослідження з теорії експлуатації систем складаються з вирішення ряду окремих завдань, які можна поділити на три складові частини.

У першій частині розглянуто принципи управління щодо  функціонування складних  систем при їх експлуатації. Ця проблема широко висвітлена в літературі з питань надійності функціонування і експлуатації. Друга, визначає алгоритми розробки операцій з технічної експлуатації і забезпечення ремонтної придатності цих систем. Ця проблема досліджена у літературі з технічної діагностики, теорії контролю і відновлення, обслуговування і ремонту. Третя складова, визначає вимоги до експлуатаційних показників і розробки технології технічної експлуатації системи. Цілий ряд основних питань цього розділу на даний час залишається невирішеним і недостатньо висвітленим у літературі.

Аналіз літератури, дозволив виявити недоліки технічного забезпечення ДСМД: відсутня єдина стратегія до комплексного розвитку системи; недосконалі принципи централізованого управління; не розвинені методи системного підходу до технічної експлуатації систем, в тому числі з питань оптимального підбору ЗВТ; значна розмаїтість елементної бази; недостатнього рівня стандартизації та  уніфікації ЗВТ; відсутності єдиного  підходу до метрологічного і методичного забезпечення; відсутні системи автоматизованого збору, аналізу і обробки інформації зі стану технічного забезпечення.

На підставі аналізу сучасного стану проблеми, а також вимог, які пред'являються до функціонування ДСМД, у роботі обрані і обґрунтовані наступні напрямки досліджень з вдосконалення її технічного забезпечення:

-       розробка типової структури технічного забезпечення;

-       визначення змісту видів технічного забезпечення, особливостей їхньої реалізації з урахуванням наявного  стану ДСМД;

-       визначення принципів і розробка оптимальної системи управління технічним забезпеченням;

-       розробка баз даних щодо складу і стану існуючих мереж спостереження системи моніторингу НПС;

-       проведення аналізу технічного оснащення ДСМД і в першу чергу ЗВТ;

-       оптимізація комплексів ЗВТ, що реалізують програми спостережень.

У цьому ж розділі наводяться результати аналізу існуючої ДСМД і визначено характеристики щодо її складу та інформаційних зв'язків. Обґрунтовано, що ДСМД відноситься до складних організаційно-технічних систем, з недосконалими підсистемами загальнодержавного і відомчого управління. Виходячи з цього, була розроблена схема інформаційної взаємодії суб'єктів ДСМД, яка впроваджена документом - КНД 211.0.1.101-02 «Положення про порядок інформаційної взаємодії органів Мінекоресурсів України та інших суб'єктів системи моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля».

Досліджено забезпеченість існуючої ДСМД ЗВТ з детальним визначенням стану оснащення мереж спостереження Мінприроди - основної складової ДСМД. Інформація для аналізу була накопичена в базах даних мереж спостереження Мінприроди “Атмосфера”, “Гідросфера” та базі даних “Приладове та методичне оснащення аналітичних лабораторій”, які розроблені в рамках дисертаційної роботи на замовлення Мінприроди. На рис.1 представлено загальний вигляд екрану бази даних “Гідросфера” в момент пошуку інформації про стан мережі спостережень в басейні р. Дніпро.