ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГІРНИЧО-ХІМІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ В УМОВАХ АЕРОТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ( на прикладі Калуського промислового району)



Название:
ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГІРНИЧО-ХІМІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ В УМОВАХ АЕРОТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ( на прикладі Калуського промислового району)
Альтернативное Название: ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ ГОРНО-химического производства В УСЛОВИЯХ аеротехногенного загрязнения ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ (На примере Кольского промышленного района)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи. Сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт та предмет досліджень, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. Надано інформацію щодо апробації та впровадження результатів роботи.


У першому розділі викладено результати інформаційно-аналітичного огляду досліджень із впливу вітчизняних та зарубіжних гірничо-хімічних виробництв на навколишнє середовище та вибір напрямків проведення досліджень.


Результати досліджень з проблеми охорони довкілля у гірничовидобувних регіонах викладенно у роботах О.М. Адаменка, Ф.М. Бочевера і А.Є. Орадовської, В.М. Гольдберга, В.М. Мироненка, В.М. Лялька, Г.І. Рудька, В.М. Шестакова, В.М.Шестопалова та ін. Більшість із них присвячена встановленню масштабів забруднення поверхневих та підземних вод у процесі розробки рудних, нафтових і газових родовищ; кількість публікацій з вивчення впливу джерел забруднення – калійних виробництв – на навколишнє середовище обмежена. Серед них можна виділити наукові роботи В.К. Ліпницького, Г.В. Бельтюкова, Г.І. Рудька, Я.М. Семчука, П.К. Гаркушина, Е.Д. Кузьменка, Л.Є. Шкіци, а проблема аеротехногенного забруднення в районах дії калійних підприємств досліджується вперше у даній роботі.


Однією із особливостей розробки калійних руд є відносно низький вміст у них корисного компоненту і, як наслідок, великий об’єм відходів при їх переробці і одержанні кінцевого продукту – мінеральних добрив. Із кожної тони руди після її переробки утворюється 0,6-0,7 т відходів, які представлені здебільшого хлористим натрієм (галітові відходи) та солевими шламами (мул, гіпс).


Залежно від способу переробки і збагачування калійних руд галітові відходи складують на поверхні землі у вигляді териконів (солевідвалів): Старобинське (республіка Білорусь), Верхнєкамське родовище (Росія), а шлами – у хвосто- і шламосховища. Крім цього, при відкритій розробці калійних солей, що вперше проводиться на Калуш-Голинському родовищі на Прикарпатті, на земній поверхні розкривні соленосні породи розміщують у відвали, а розсоли вилуговування атмосферними опадами соляних уступів відвалів і
кар’єру – в акумулюючі басейни.


Заскладовані на земній поверхні відходи калійних виробництв є джерелом сольового забруднення компонентів навколишнього середовища. Основними забруднювачами є хлориди. Забруднювачі піддаються вітровому розсіюванню, дифузійній і фільтраційній міграції, засолюють геологічне середовище.


Вітрове знесення солей з поверхні солевідвалів і шламосховищ та пилогазові викиди в атмосферу комплексів збагачувальних фабрик впливають, здебільшого, на ґрунти. Розсіювання солей відбувається в переважаючому напрямку вітрів на відстань до 2-3,5 км від джерела забруднення. На те­риторіях, що піддалися вітровому забрудненню, вміст солей у ґрунтах підвищується у 4-10 разів.


У Калуському промисловому районі значна кількість стаціонарних джерел-забрудників довкілля припадала на ВАТ “Оріана”, у межах якого знаходяться джерела пилового забруднення (солевідвали Домбровського кар’єру, виробництва з переробки калійних руд). Загальна кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу тут становила за нашими розрахунками 50000 т/рік (станом на 2004 рік).


Слід зауважити, що геологічне середовище Калуського промислового району є сприятливим до аеротехногенного забруднення, оскільки представлене алювіальними суглинками, що характеризуються високою абсорбційною здатністю щодо пилу та димових газів; ґрунтові води залягають на глибині 2-3 м від поверхні й недостатньо захищені від забруднення перекриваючими ґрунтами; густа гідрологічна мережа сприяє інтенсивному водообміну у водоносних горизонтах, внаслідок чого винесення солей збільшується.


У другому розділі проводиться дослідження впливу на довкілля відходів у процесі переробки калійних руд, а також соленосних порід Домбровського кар’єру внаслідок вітрової ерозії. На даний час у солевідвалах площею 87 га заскладовано близько 40 млн. т порід. Високий вміст у засолених ґрунтах глинистих частинок створює умови для інтенсивного розвитку вітрової ерозії солевідвалів, що призводить до забруднення навколишнього середовища в результаті перенесення частинок з поверхні солевідвалів повітряним потоком.


 


З метою дослідження процесу аеротехногенного забруднення довкілля побудовано математичну модель розсіювання частинок із врахуванням їх геометричних та фізичних властивостей – густини та розміру, а також сили вітру. Ця методика принципово відрізняється від стандартної ОНД-86, умовою якої є розсіювання твердих частинок за законами турбулентної дифузії. Приймаючи шкідливу частинку за матеріальну точку у формі кульки із заданим діаметром, вважаємо, що сила опору повітря пропорційна квадрату швидкості частинки, площі проекції її на площину, перпендикулярну до напрямку руху, густині повітря, безрозмірному коефіцієнту опору тиску, який залежить від форми частинки, що обтікається, і числа Рейнольдса. Записавши диференціальні рівняння руху в проекції на вертикальний і горизонтальний напрями та проінтегрувавши їх, отримуємо закон руху точки:

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины