Українсько-російські торговельні відносини як чинник економічної безпеки України : Российско-украинские торговые отношения как фактор экономической безопасности Украины

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету й основні завдання дисертації, викладено методологічну основу та методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Принципи формування зовнішньоторговельної політики з урахуванням економічної безпеки держави” розглядаються теоретичні аспекти формування міжнародних торговельних зв’язків України в умовах сучасного економічного простору та у контексті економічної безпеки держави. Розглянуті теоретичні положення надалі використані автором для розробки концептуальних підходів до українсько-російських торговельних відносин.

Формування зовнішньоторговельної політики держави загалом, а також двосторонніх торговельних зв’язків має базуватися, зокрема, на зазначених теоретичних підвалинах і враховувати історичні, економічні та політичні аспекти міжнародних відносин. У роботі доведена необхідність врахування взаємозв’язку ринків різних країн і впливу глобальних процесів при формуванні системи міжнародних торговельних відносин країни.

Аналіз існуючих теоретико-методологічних підходів показав, що сьогодні Україна не має готової моделі міжнародної торгівлі, на яку можна орієнтуватися при формуванні зовнішньоторговельної політики в умовах глобалізації економічного простору. За цих умов доцільно сповідувати багатовекторність зовнішньоторговельної політики, що передбачає збереження раніше завойованих зовнішніх ринків та опанування нових на Заході та інших напрямках. У роботі проведено зіставлення векторів зовнішньоторговельної політики України, наведено їх переваги та недоліки, зроблено висновки про неможливість протиставлення цих векторів.

Посилення економічної взаємозалежності країн об’єктивно призводить до лібералізації торгівлі, тобто свободи переміщення товарів і послуг між ними завдяки послабленню або певному усуненню тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі. Історично склалася й політика протекціонізму, яка є протилежною політиці лібералізації. Співвідношення цих протилежних підходів залежить від наявної ситуації і перспективного курсу зовнішньоторговельних відносин між країнами.

З метою захисту національних інтересів в умовах розбудови відкритої економіки Україні дуже важливо гармонізувати обидва підходи, що, з одного боку, забезпечить захист вітчизняного виробника, а з іншого – дасть змогу отримати найбільшу користь від зовнішньоторговельних відносин. Тому поняття економічної безпеки не можна визначати лише як “стан захищеності” без врахування можливостей довгострокового економічного розвитку. Отже, економічна безпека держави в умовах глобалізації – це здатність країни генерувати позитивні зрушення в національній економіці, протистояти зовнішнім економічним загрозам і гідно презентувати себе на зовнішніх ринках.

У розділі також розглянуто аспекти зовнішньої економічної безпеки держави взагалі та, зокрема, у торговельних відносинах з Росією. Зазначено, що проблема економічної безпеки держави постає разом із розбудовою державності, усвідомленням національних економічних інтересів. На основі огляду теоретичних джерел у роботі обрано та систематизовано показники, які можна використати для діагностики зовнішньекономічної безпеки з урахуванням особливостей українсько-російських економічних відносин: коефіцієнт відкритості національної економіки, інтегральний коефіцієнт покриття імпорту експортом, коефіцієнт покриття імпорту експортом за товарами, коефіцієнт покриття імпорту експортом за послугами, експортна залежність, імпортна залежність тощо.

Зазначені показники характеризують спроможність держави підтримувати відповідність обсягу та структури зовнішньої торгівлі національним інтересам, що сприятиме розвитку економіки України, пом’якшенню загроз внутрішньому ринку, задоволенню виробничого і споживчого попиту, підвищенню рівня  економічної безпеки держави.

У другому розділі “Аналіз ключових проблем торговельно-еконо-мічного співробітництва між Україною та Росією” зроблено аналіз стану українсько-російських торговельних відносин, виявлені національні інтереси на цьому векторі зовнішньої торгівлі і фактори формування торговельних відносин, досліджено потенціал транскордонного міжрегіонального співробітництва між країнами.