ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТА СТРУКТУРИ ВНУТРІШНІХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ НА ЇХ ПОЖЕЖНУ НЕБЕЗПЕКУ



Название:
ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТА СТРУКТУРИ ВНУТРІШНІХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ НА ЇХ ПОЖЕЖНУ НЕБЕЗПЕКУ
Альтернативное Название: ВЛИЯНИЕ ЭЛЕМЕНТОВ И СТРУКТУРЫ ВНУТРЕННИХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЕЙ ЖИЛИЩНОГО СЕКТОРА НА ИХ ПОЖАРНУЮ ОПАСНОСТЬ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, сформульовано мету роботи, задачі досліджень, відзначено наукову новизну, практичну значимість, апробацію результатів дисертаційної роботи та особистий внесок здобувача.


У першому розділі надано аналіз статистики пожеж в Україні від електротехнічних виробів. Показано, що переважна частина пожеж електричного походження виникає у внутрішніх електричних мережах квартир житлових будинків. Осередками пожежі у переважній більшості були контактні зєднання і згини проводів в електромонтажних коробках та штепсельних розетках, до яких були приєднані  електричні прилади. Проведено аналіз вимог щодо проектування електричних мереж житлових будинків нової і старої забудови, надано порівняльну характеристику між проектним і фактичним електричним навантаженням елементів електричних мереж. Виявлено чинники, що можуть призвести до виникнення пожеж в електричних мережах квартир житлових будинків.


У квартирах житлових будинків старої (зведених до 1990 р.) і нової забудови використовуються типові схеми внутрішніх електричних мереж, які наведено відповідно на рис. 1 і 2.


 


                       










Рис. 1. Типова схема внутрішніх електричних мереж квартир житлових будинків старої забудови



Рис. 2. Типова схема внутрішніх електричних мереж квартир житлових будинків нової забудови                   



 


У типовій схемі внутрішньої електромережі квартир житлових будинків старої забудови (рис. 1) використовувались установочні проводи за ГОСТ 6323-79 з двома алюмінієвими жилами перерізом 2 мм2 та ПВХ ізоляцією. У місцях розгалужування зєднання проводів у електромонтажних коробках виконано способом «скрутки». Для приєднання електричних приладів у кожній кімнаті та кухні встановлено 2 штепсельні розетки, розраховані на номінальний струм 6 А або 10 А. Для захисту електричної мережі квартири від перевантаження і короткого замикання (КЗ) використано автоматичний вимикач, а групових ліній – плавкі запобіжники, які розраховані на номінальний струм 10 А. Проектування внутрішніх електричних мереж квартир житлових будинків старої забудови виконувалось згідно з ВСН 59-88 та Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), з урахуванням сумарної потужності електроспоживачів – 4 кВт.


У типовій схемі внутрішньої електричної мережі квартир житлових будинків нової забудови (рис.2) використовуються установочні проводи за ГОСТ 6323-79 з трьома мідними жилами перерізом 2,5 мм2 (для мереж освітлення 1,5 мм2) та ПВХ ізоляцією. У місцях розгалужування зєднання проводів у електромонтажних коробках виконано способом «скрутки». Для приєднання електричних приладів у кожній кімнаті встановлено 3, а в кухні – 4 штепсельні розетки, розраховані на номінальний струм 10 А. Для захисту електричної мережі квартири від перевантаження і КЗ використано автоматичні вимикачі і пристрої захисту від струмів витоку (ПЗВ) або диференційні автоматичні вимикачі, розраховані на номінальний струм 32 А, освітлювальних групових ліній – автоматичні вимикачі на 16 А, групової лінії для кухні – автоматичні вимикачі на 25 А та групових ліній інших приміщень – автоматичні вимикачі на 20 А. Проектування внутрішніх електричних мереж квартир житлових будинків нової забудови виконується згідно з ДБН В.2.5-23-2003 та ПУЕ, з урахуванням сумарної потужності електроспоживачів – 30 кВт.


У будинках з електричними плитами кухні оснащуються додатково п’ятою трифазною розеткою, розрахованою на струм 40 А, яка приєднується до окремої лінії та захищається окремим автоматичним вимикачем, що не розглядається у цій роботі.


Згідно з вимогами ДБН В.2.5-23 та ВСН 59, переріз жил проводів для провідників квартир житлових будинків обирають за умов нагрівання тривалим розрахунковим струмом у нормальному режимі. Згідно з вимогами ПУЕ, допустима температура нагрівання установочних проводів за ГОСТ 6323 з ПВХ ізоляцією –    70 °С забезпечується, якщо допустимий тривалий струм не перевищує 17 А для алюмінієвих жил перерізом 2 мм2 та 18 А і 25 А для мідних провідників перерізом відповідно 1,5 мм2 і 2,5 мм2.


 


Із наведених у табл. 1 електричних характеристик електропобутових приладів, які на цей час широко застосовуються в побуті, випливає, що підключення до електричної мережі духової шафи та акумуляційного водонагрівача призводить до перевантаження штепсельних розеток, а також алюмінієвих проводів у житлових будинках старої забудови. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины