ВПЛИВ ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ (НА ПРИКЛАДІ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА) : ВЛИЯНИЕ ГЕОЕКОЛОГИЧНИХ ФАКТОРОВ НА СОСТОЯНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ УРБАНИЗИРОВАННЫХ ТЕРРИТОРИЙ (НА ПРИМЕРЕ ШЕВЧЕНКОВСКОГО РАЙОНА М. КИЕВА)

Краткое содержание

У розділі 1 «СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ» (літературно-науковий огляд) наведено дані щодо сучасних геоекологічних досліджень та моделювання взаємозв’язку і взаємодії елементів урбогеосистеми. Основу сучасних геоекологічних досліджень міст складає системний підхід, вперше запропонований Людвігом фон Берталанфі та сформульований у вигляді відомого положення Б. Беррі «Місто, як система в системі міст». Геоекологічні дослідження розвивались у процесі екологізації географії, зокрема, ландшафтознавства, коли помітно зросла кількість наукових праць у цьому напрямі (М. Д. Гродзинський, В. М. Гуцуляк, В. Б. Сочава, В. О. Шевченко та ін.). Проблемам дослідження методики ландшафтів присвячені роботи Н. Л. Беручашвілі, В. С. Преображенського; проблемам ландшафтного картографування та вдосконалення його методики-роботи А. Г. Ісаченко, Р. І. Сосса; проблемам геохімії ландшафту – роботи М. А. Глазовської, Л. Л. Малишевої, А. І. Перельмана, П. С. Погребняка. Геоекологічні оцінки міських агломерацій та селітебних ландшафтів відображено у працях О. М. Адаменка, Г. О. Білявського, М. Д. Гродзинського, В. А. Давиденка, Н. Г. Лютої, А. М. Дудіка та ін. Багато праць присвячені техногенному забрудненню окремих компонентів ландшафту: повітрю, води, ґрунтів, рослин (О. М. Адаменко, Б. Г. Горлицький, К. І. Лукашев, Ю. Г. Тютюнник, О. Є. Ферсман та ін.). Значний вклад у дослідження урбоекосистем внесли відомі українські урбоекологи – Б. М. Данилишин, В. П. Кучерявий, А. А. Лаптєв, О. М. Невелева, Ф. В. Стольберг.

Зазначені праці дозволили автору розглядати геоекологічне середовище в межах території впливу господарської діяльності людини, а процеси техногенезу – з позицій ландшафтної геохімії і системних ландшафтно-геохімічних узагальнень. Особливо це стосується ландшафтів, що зазнають найбільш потужного техногенного тиску, тобто розміщених безпосередньо в зонах техногенезу. Отже можна констатувати, що геологічна, технологічна, економічна та соціальна оцінки довкілля з погляду промислового, транспортного, будівельного та іншого використань територій та акваторій району стають актуальними щодо комплексних геоекологічних досліджень. Проте треба відзначити, що в попередніх дослідженнях, наукових працях Н. Е. Барщевського, Ф. В. Котлова основна увага приділялася впливу техногенних факторів на стан довкілля у системі «рельєф – природне середовище – техносфера», а вивчення особливостей їх впливу, з урахуванням мінливості локальних проявів геоландшафтних та урболандшафтних умов, залишався без належної уваги.

На думку автора, вплив техногенних факторів на стан довкілля, особливо на локальному рівні (суб’єкт господарювання – мікрорайон – район великого міста), суттєво змінюється залежно від геоландшафтних та урболандшафтних умов району, в якому це відбувається. Тому аналіз робіт, присвячених вивченню геоекологічних досліджень і впливу геоекологічних факторів на стан довкілля, дозволив автору визначити недостатньо розроблені напрямки, що склали предмет цього дослідження. Зокрема, дослідження стану довкілля урбанізованого району великого міста при зміні окремих геоекологічних факторів у масштабі ландшафтних ділянок. Для цього здійснено: вибір оптимальної (статистично достатньої) кількості показників для характеристики геоекологічного стану; визначено комплексний критерій оцінювання стану довкілля району ПМА; проведено моделювання техногенних та геоландшафтних факторів; геоекологічне оцінювання зон екологічної безпеки та небезпеки у масштабі ландшафтних ділянок.

У розділі 2 «МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ» сформульовано методичні підходи, обґрунтовано вибір показників для побудови геоекологічної інформаційної моделі району та методів досліджень. На основі системного підходу розроблено геоекологічну інформаційну модель стану довкілля району великого міста (рис.1) з метою аналізу, оперативного оцінювання та прогнозування впливу небезпечних факторів на навколишнє середовище та здоров’я населення, координації дій районної адміністрації щодо обґрунтування першочергових заходів зі зменшення небажаних наслідків. Основою моделювання був не сам об’єкт, а наші знання про об’єкт. У зв’язку з цим, таке моделювання – це, перш за все, розроблення варіантів синтезу різнорідних знань про об’єкт (теоретичні відомості, конкретні спостереження та вимірювання). Структура моделі, яка зображена на рис. 1, відображає алгоритм дослідження геоекологічних факторів, змін НПС району МПА, де враховано принцип взаємовпливу або узгодженості, надає уяву про методичні основи оцінювання стану довкілля району і використання її результатів. Відповідно до потреб інформаційного забезпечення геоекологічної інформаційної моделі обґрунтовано та створено систему комплексного моніторингу екологічної безпеки району.