НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ : НАЦИОНАЛЬНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ В контексте евроатлантической интеграции

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність теми, ступінь наукової розробки проблеми, визначаються об‘єкт, предмет, мета і завдання дослідження, методологічні засади дисертації, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, подана характеристика апробації роботи.

Перший розділ дисертаційного дослідження “Зміст національних інтересів України у сфері національної безпеки” розкриває сутність основних інтересів України у сфері національної безпеки відповідно до наукових підходів, що існують в Україні, а також відповідно до визначених державою інтересів у галузі національної безпеки. У даному розділі проаналізовано етатистський та антропоцентричний підходи до визначення національної безпеки. Запропоновано визначення суті національних інтересів як необхідності “необмеженого в часі існування України в якості самостійного суб‘єкта, постійного зростання усіх складових могутності країни — політичної, економічної, військової, наукової, тощо, а також забезпечення користування результатами цієї могутності українським суспільством”. У розділі визначено, що в основних державних документах України надається в цілому вичерпний перелік інтересів національної безпеки України, проте бракує реалістичної ієрархії даних інтересів.

Другий розділ “Зміст та наслідки євроатлантичної інтеграції” присвячено аналізові змісту євроатлантичної інтеграції з точки зору основних наукових підходів; досліджено вплив євроатлантичної інтеграції як такої на безпеку держав, що беруть участь у цьому процесі, на стан загально континентальної безпеки, у тому числі з точки зору воєнно-політичної перспективи; проаналізовано вплив євроатлантичної інтеграції на рівень конфліктності у регіоні ЦСЄ а також на стан внутрішньої безпеки та гарантування економічних інтересів членів НАТО та претендентів на членство в Альянсі.

У підрозділі 2. 1. “Зміст євроатлантичної інтеграції. Наукові концепції євроатлантичної інтеграції та ролі НАТО в цьому процесі” вдосконалено класифікацію наукових підходів до розгляду змісту і цілей євроатлантичної інтеграції: як об’єднання насамперед на ідеологічних засадах (на базі цивілізаційних, культурних ідентитетів тощо); як об‘єднання на базі спільності інтересів держав Європи і Північної Америки (причини євроатлантичної інтеграції лежать насамперед у площині нерозривності безпеки держав євроатлантичного регіону). Для різних держав євроатлантичного регіону мотивація їхньої участі в процесах євроатлантичної інтеграції передбачає специфічну взаємодію чинників обох підходів.

У підрозділі 2. 2. “Значення євроатлантичної інтеграції для Європи” проаналізовано  вплив євроатлантичної інтеграції на сферу безпеки, політики та економіки країн-учасниць цього процесу. Виявлено ефективність НАТО в якості оборонного союзу, у справі мінімізації напруження і зміцнення довіри між державами-членами та в припиненні конфліктів у регіонах Європи поза межами зони відповідальності НАТО. Здійснено прогноз, що в найближче десятиліття НАТО не матиме серйозного конкурента в галузі гарантування безпеки у Європі через слабкість воєнного потенціалу держав Європи та неготовність європейських держав до втрати гарантій ядерної безпеки, які надає НАТО. Доведено, що негативний вплив розширення на економіки держав-претендентів на членство обмежувався певним зростанням їхніх оборонних бюджетів. Економічні вигоди від розширення НАТО, представлені насамперед у формі зростання фінансової стабільності та збільшення прямих іноземних інвестицій в економіки держав-нових членів, у більшості держав перевищили економічні витрати, пов’язані з розширенням НАТО.  Вступ нових членів до Північноатлантичного Альянсу сприяв більш швидкому розширенню ЄС і відповідним економічним вигодам для нових та старих членів ЄС, пов’язаних із збільшенням обсягів спільного ринку, оптимізацією економічних зв’язків та, для нових членів НАТО, програмами фінансової допомоги.

Третій розділ “Значення євроатлантичної інтеграції для інтересів національної безпеки України” містить аналіз впливу на гарантування інтересів національної безпеки України євроатлантичної інтеграція як такої, а також процесів євроатлантичної інтеграції за участю України. Виявлено характер значення євроатлантичної інтеграції для інтересів національної безпеки України у сфері міжнародної безпеки, внутрішньої та економічної безпеки, досліджено внутрішньополітичні проблеми реалізації курсу на євроатлантичну інтеграцію. Крім того, розглянуто можливість реалізації курсу на євроатлантичну інтеграцію з використанням механізму двосторонніх американо-українських союзницьких відносин у сфері безпеки.

Підрозділ 3. 1. “Участь України у процесах євроатлантичної інтеграції в 1992-2005 рр. Модернізація механізму співпраці України і НАТО” присвячений аналізові форм взаємодії між Україною і НАТО, зокрема консультаційного механізму кризового реагування Україна-НАТО. Також розкрито суть ухвалених у 2002 та 2005 рр. державних рішень щодо прискорення євроатлантичної інтеграції України.

У підрозділі 3.2. “Вплив євроатлантичної інтеграції України на ситуацію в галузі безпеки” доведено, що євроатлантична інтеграція як така, зокрема розширення НАТО на держави ЦСЄ, та участь України в процесах євроатлантичної інтеграції упродовж 1990-х – першої половини 2000-х рр. зміцнили зовнішню безпеку України. Це проявилося у створенні консультаційного механізму кризового реагування Україна-НАТО, а також у наближенні зовнішніх кордонів НАТО до України, що полегшило взаємодію України і НАТО в разі можливого виникнення кризових ситуацій. Проблемою для національної безпеки України є ймовірна негативна реакція Російської Федерації на вступ України до НАТО. Водночас, позитивний вплив на стан національної безпеки України вступу до НАТО переважає за значенням чинник реакції Росії. Як довів досвід інтеграції до НАТО інших держав ЦСЄ, реакція Росії на розширення НАТО не може залишатися гострою тривалий час.

Підрозділ 3.3. “Вплив євроатлантичної інтеграції України на гарантування інтересів національної безпеки у сфері політики. Трансформації політичної культури і громадської думки в процесі євроатлантичної інтеграції України” присвячено дослідженню впливу  євроатлантичної інтеграції на політичний режим в Україні через інституційні механізми НАТО та вимоги до України. Ці вимоги зумовлені природою Північноатлантичного Альянсу та потребою забезпечення надійності союзницьких відносин. У громадській думці України поширене суперечливе ставлення до євроатлантичної інтеграції як такої та участі в цьому процесі України серед різних вікових, мовних та регіональних груп населення. Негативне ставлення зумовлене участю держав-членів НАТО у військових операціях, успадкованими з попередньої історичної епохи стереотипами та актуалізацію теми НАТО у внутрішньополітичній дискусії.  Прихильників вступу України до НАТО більше серед молоді та осіб з вищою освітою, завдяки чому існує можливість мобілізації громадської підтримки на підтримку євроатлантичної інтеграції України.

У підрозділі 3.4. “Наслідки євроатлантичної інтеграції України для гарантування інтересів національної безпеки у сфері економіки” доведено, що  участь України в процесах євроатлантичної інтеграції має як позитивний, так і негативний вплив на економіку України. Негативний вплив полягає в необхідності збільшення витрат на оборону і в неминучому скороченні рівня співпраці з ВПК Росії. Однак, таке скорочення відбувається лише частково як наслідок євроатлантичної інтеграції України. Воно є результатом природних спроб Російської Федерації організувати замкнені цикли виробництва озброєнь на власній території. Досліджуються перспективи зміни інвестиційної привабливості України, зміни іміджу країни та культури ведення бізнесу в разі приєднання України до НАТО. Вартість вступу України до НАТО має бути відносно незначною, з огляду на відсутність необхідності та політичної волі для розміщення на території України сил НАТО.

Підрозділ 3.5. “Двостороннє співробітництво зі США у галузі безпеки як варіант вирішення проблем національної безпеки України” досліджує стан та перспективи відносин України із США у сфері безпеки.  Такі відносини мають перспективу розвитку в якості механізму швидкого захисту інтересів національної безпеки України в разі виникнення кризових ситуацій у регіоні ЦСЄ. Однак, такий союз для України доцільний лише в якості тимчасового замінника вступу України до поліцентричного НАТО, оскільки в іншому випадку може вплинути на міжнародну суб‘єктність України.