ЗНИЖЕННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ДОВКІЛЛЯ ВІД ПИЛОВИХ ВИКИДІВ ДЕРЕВООБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ : СНИЖЕНИЕ антропогенной нагрузки на окружающую среду пылевые выбросы деревообрабатывающей промышленности

Краткое содержание

У вступі обґрунтована актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету, визначено об’єкт, предмет, методи досліджень і задачі, які розв’язуються в роботі, сформульована наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про апробацію, структуру та обсяг роботи, визначені положення, які мають наукове й практичне значення.

У першому розділі викладені результати інформаційно-аналітичного огляду сучасного стану проблеми антропогенного навантаження на довкілля від пилових викидів деревообробної промисловості та перспективи подальших досліджень у напрямку створення високоефективних апаратів для вловлення дрібнодисперсного пилу.

Аналізується екологічна безпека у деревообробній галузі, визначені основні характеристики дисперсних систем, які довели, що для зменшення небезпеки деревних матеріалів необхідно довести концентрацію пилу, який утворюється в технологічних процесах, до певних величин, обмежених межами гранично допустимих концентрацій.

Розділ включає основні наукові та практичні результати з цієї проблеми, вихідні дані, основні поняття і співвідношення з відповідними посиланнями на апробовані наукові дослідження Коузова П.А., Ізмоденова Ю.А.. Пірумова О.І., Мечнікова Є.П., Кафарова В.В., Фукса П.А., Абрамовича Г.Н., Якуби О.Р., Яхно О.М., Фінкільштейна З.Л., а також теоретичні основи процесів розділення аерозолів в апаратах із закрученими потоками.

У розділі приводиться критичний аналіз існуючих схем сухого пилоочищення, детально розглянуті етапи розвитку і вдосконалення найбільш поширених апаратів „сухої” відцентрової очистки, приведені їх основні характеристики, проаналізовані шляхи вдосконалення і обґрунтовано необхід­ність розробки нових конструкцій вихрових пиловловлювачів з підвищеною ефективністю роботи для очистки повітря від дрібнодисперсних фракцій пилу. Визначено місце та області раціонального застосування вихрових пило­вловлювачів у їх класифікаційній схемі. Проведений детальний аналіз стану досліджень осесиметричних закручених потоків.

Отримані висновки лягли в основу для вибору теми дисертації, визначення її мети та задачі, обґрунтування суті проблеми, можливих шляхів і методів її вирішення, що і складає зміст наступних розділів дисертації.

У другому розділі викладена програма експериментальних досліджень, охарактеризоване устаткування, експериментальні установки для визначення дисперсного складу, визначені основні напрямки вдосконалення конструкцій циклонів, а також сформульоване основне технічне протиріччя, яке повинно бути вирішене при створенні нових конструкцій пиловловлювачів, а саме: будь-який критерій, спрямований на підвищення ефективності, пов’язаний зі зростанням енергетичних витрат.