ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ ФЛЕГМАТИЗУВАННЯ ГОРЮЧИХ ГАЗОВИХ СЕРЕДОВИЩ ОЗОНОНЕРУЙНІВНИМИ ГАЗОВИМИ ВОГНЕГАСНИМИ РЕЧОВИНАМИ : ИССЛЕДОВАНИЕ УСЛОВИЙ ФЛЕГМАТИЗИРОВАНИЯ горючих газовых сред ОЗОНОНЕРУШИТЕЛЬНЫМИ ГАЗОВЫМИ огнетушащими веществами

Краткое содержание

у вступі обгрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, сформульовано мету роботи, задачі досліджень, відзначено наукову новизну, особистий внесок здобувача та практичну значимість роботи.

у першому розділі приведено аналіз літературних даних з питань розроблення та застосування газових вогнегасних речовин (ГВР) у сфері пожежної безпеки, класифікацію їх за механізмом дії на полум’я (інертні розріджувачі та інгібітори горіння), а також вимоги щодо їх екологічної безпечності.

Найбільш поширеними і доступними інертними розріджувачами є діоксид вуглецю, азот, аргон. Інгібітори горіння - це здебільшого галогеновані вуглеводні, а саме хладон 13В1, хладон 114В2 та хладон 12В1, які широко використовуються для протипожежного захисту різних об’єктів, у тому числі і в автоматичних установках пожежогасіння.

У вересні 1987 року урядами зацікавлених країн було підписано Монреальський протокол щодо обмеження використання озоноруйнівних  речовин та поступове припинення їх виробництва. Зараз учасниками Монрельського протоколу є 187 країни, в тому числі Україна.

На цей час у світі  розроблено і впроваджується багато замінників озоноруйнівних хладонів. Такі речовини знайдено як серед галогенвуглеводнів, так і серед інертних розріджувачів, але рівноцінних замінників, позбавлених недоліків, не запропоновано. Найбільш перспективними ГВР серед  галогенвуглеводнів є FE (HFC), FM-200 (HFC-227еа), FE 13 (HFC-23), FE 36 (HFC-236 fa), CEA 308 (FC-2-1-8). Спільним недоліком запропонованих галогенвуглеводнів є їх висока вартість, вони поступаються озоноруйнівним хладонам за вогнегасною ефективністю. Серед інертних розріджувачів - це діоксид вуглецю, азот та склади “Inergen” (52% N₂, 40% Ar, 8% CO₂), “Argonite” (50% N₂, 50% Ar).

Аналіз також показав, що в даний час відсутні методики розрахунку концентраційних меж області флегматизування для газових сумішей складу “горюча речовина-окисник-газова вогнегасна речовина”, які необхідні для проектування систем протипожежного захисту. Відсутня нормативна документація щодо застосування безпечних ГВР. Відсутня випробувальна та методична база з експериментального визначення мінімальної вогнегасної концентрації та мінімальної флегматизувальної концентрації газових вогнегасних речовин, які могли б застосовуватись як під час проведення науково-дослідних робіт, так і для проведення випробувань (в тому числі сертифікаційних) газових вогнегасних речовин на відповідність вимогам нормативних документів.

На підставі проведеного літературного аналізу сформульовано задачі досліджень та основні напрямки їх розв’язання.

у другому розділі приведено результати з теоретичних та аналітичних досліджень умов  флегматизування газовими вогнегасними речовинами горючих газових середовищ.

Концентраційні межі області флегматизування газових сумішей системи “горюча   речовина - окисник - флегматизатор” графічно зображено на рис. 1: по осі абсцис відкладається  концентрація флегматизатора (С_ф), по осі ординат – концентрації горючої речовини (С_г), точки А і В відповідають нижній і верхній концентраційним межам поширення полум’я в сумішах горючої речовини з окисником, а точка С –  найменшому достатньому вмісту флегматизатора за найбільш несприятливого співвідношення горючої речовини та окисника.