ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ : ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ ТРАНСНАЦИОНАЛИЗАЦИИ ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО СЕКТОРУ ЭКОНОМИКИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об’єкт, предмет і загальну методику, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади визначення ролі ТНК на світовому ринку високотехнологічної продукції в контексті забезпечення економічної безпеки держави» розглянуто теоретико-методологічну основу зовнішньоекономічної діяльності ТНК, досліджено інноваційний аспект діяльності ТНК у контексті виробництва високотехнологічної продукції, а також встановлено взаємозв’язок економічної безпеки держави з поширенням процесу транснаціоналізації.

Як засвідчив аналіз теоретичних надбань у сфері транснаціоналізації, загальним чинником появи ТНК у світовому економічному просторі став бурхливий розвиток інтернаціоналізації виробництва, капіталу, науки, що характеризувався активізацією руху іноземних інвестицій, лібералізацією зовнішньої торгівлі, поширенням інформаційних технологій. Рушійною силою цих процесів виступали міжнародні монополії, які за своїм еволюційним розвитком переросли в ТНК, і нині посідають провідне місце у розподіленні руху фінансових, товарних та технологічних світових потоків, у проведенні НДДКР, насамперед, у високотехнологічному секторі економіки.

Виходячи із проаналізованих базисних інвестиційних стратегій виходу ТНК на зарубіжні ринки, доведено, що кожній країні необхідно визначати власну позицію щодо обрання найоптимальнішої форми залучення інвестицій: або в формі злиття та поглинання (ЗіП), або прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у нові підприємства з урахуванням специфіки умов власного економічного розвитку та власних інвестиційних потреб. При цьому слід враховувати, що, зважаючи на економічний розвиток транзитивних країн, ПІІ в нові підприємства є привабливішими, ніж трансграничні ЗіП. Це пов’язано з такими негативними наслідками ЗіП, як: скорочення кількості робочих місць у ході реорганізації придбаної компанії, ослаблення конкуренції через зростання позицій окремих ТНК на внутрішньому ринку; дроблення підконтрольної фірми і ліквідації її окремих частин або функціональних напрямів діяльності (наприклад, проведення НДДКР) тощо. З іншого боку, часто-густо ЗіП стають єдиною реальною альтернативою для національної компанії щодо уникнення банкрутства й ліквідації, збереження робочих місць, перешкоджання посиленню концентраційних процесів у країні. Одним із альтернативних форм міжнародної діяльності ТНК, які змінюють традиційне мислення щодо необхідності ТНК мати виключно конкурентне положення щодо інших високотехнологічних учасників ринку, є формування між ними взаємовигідного співробітництва (кооперування). Як відомо, міжнародна науково-технічна кооперація дозволяє поєднувати та матеріалізувати передові ідеї, досягнення в галузях фундаментальної та прикладної науки, виробничих, конструкторських, управлінських та інформаційних технологій.

Рівень сучасної інноваційної активності у світовому масштабі доводить, що в умовах глобалізації світової економіки провідне місце з фінансування та впровадження інновацій належить саме ТНК. Завдяки могутній інноваційній, фінансовій, виробничій системі, раціональному залученню до широко спектру міжнародних операцій ТНК стали найпотужнішим рушійним елементом комерціалізації науки, трансферу високих технологій і, як наслідок, розвитку високотехнологічного виробництва.

Поступове зростання могутності ТНК посилює взаємозв’язок їхньої діяльності з економічною безпекою держави. Зокрема, через те, що ТНК є механізмом поширення трансферу економічних криз розвинутими країнами, неконтрольована діяльність ТНК призводить до: провокування фінансових криз, переміщення екологічно небезпечних виробництв, викачування природних ресурсів і напівфабрикатів, поглинання незахищених інтелектуальних продуктів, нерівномірного розподілу інвестиційних ресурсів; недобросовісних дій по відношенню до приймаючої країни; диспаритету в торгівлі високотехнологічними товарами й послугами тощо.