КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЯХ ПІДВИЩЕНОЇ ХІМІЧНОЇ І ГЕОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ : КОМПЛЕКСНОЕ ОЦЕНКА РИСКОВ жизнедеятельности на территории повышенной химической и ГЕОЛОГИЧЕСКОЙ ОПАСНОСТИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, викладено зв’язок даного напрямку досліджень з науковими програмами, планами та темами, визначено мету роботи, вказано задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, подано коротку анотацію нових наукових результатів та їх відмінність від відомих раніше, відзначено практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі досліджено сучасний стан техногенної безпеки в Україні, наведено огляд літературних джерел з проблематики оцінювання ризиків в умовах НС різного походження, піддано аналізу понятійний апарат оцінки ризиків в контексті їхнього впливу на життєдіяльність населення.

Дослідженню проб­лем оцінювання ризиків від актуальних природно-техногенних загроз присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Аналіз літературних джерел показав, що в цих роботах недостатньо розглянуті питання взаємодії факторів природної та техногенної небезпеки, які впливають на формування ризиків життєдіяльності в умовах можливих техногенних НС, не повною мірою висвітлені особливості розробки програмно-технічних засобів для комп’ютерної реалізації моделей оцінювання ризиків життєдіяльності у просторово-часовому відображенні.

Техногенні джерела небезпеки проявляються у вигляді аварій на об’єктах, продукція або технологічні процеси яких пов’язані з використанням високого тиску, значних енергетичних потужностей, агресивних, вибухонебезпечних чи легкозаймистих речовин. Аналіз актуальних техногенних загроз на території України засвідчив, що найбільш потенційно небезпечними за масштабами наслідків є аварії на ХНО. Це зумовило пріоритетність розробки методів і засобів оцінювання ризиків саме для цього виду техногенних загроз.

Вивчення актуальних підходів до кількісної оцінки ризиків дозволило визначити критерії небезпечності, за якими найбільш доцільно здійснювати оцінку ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки. Ними є втрата життя, фізичного здоров’я, а також втрати житла постраждалими. Для цих критеріїв основними параметрами є диференційовані по видах загроз індивідуальні ризики життєдіяльності за видами заподіяної шкоди, тобто втрати життя, скорочення терміну життя та захворюваності постраждалих.

З урахуванням цього, під ризиком життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки запропоновано розуміти ймовірність втрати здоров’я або загибелі людей внаслідок аварії на ХНО чи прояву НЕГП. Тому оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих хімічно небезпечних аварій має базуватися на результатах моделювання наслідків аварійного викиду НХР, що здійснюється з урахуванням обсягів викиду, метеорологічних умов і геометричних параметрів ЗХЗ.

У другому розділі розроблено методичний підхід до комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності, здійснено структурування і параметризацію процесів формування зазначених ризиків, сформульовано метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності з урахуванням взаємовпливу природних і техногенних факторів для умов можливих аварій на ХНО.

Для підвищення обґрунтованості оцінки ризиків здійснена загальна структуризація негативних наслідків техногенних НС, яка враховує медичні, соціально-економічні і психологічні наслідки для життєдіяльності населення у кризовий і післякризовий період.

Відповідно до сучасних методичних підходів, оцінювання ризиків життєдіяльності від техногенних НС передбачає визначення масштабів можливого ураження та територіального поширення негативних наслідків НС на об’єктовому (якщо НС не вийшла за межі території ХНО), локальному (НС поширюється на населені пункти поруч з ХНО) та регіональному рівнях (НС поширюється на територію районів або областей). Цей ризик в умовах НС з викидом токсичних речовин на ХНО визначається, перш за все, вірогідністю та тривалістю знаходження в зоні ймовірного впливу уражаючого фактора за експертним сценарієм розвитку аварії.

Аварії на ХНО з викидом НХР відбуваються внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин, або ж під дією зовнішніх чинників, які призводять до ушкодження технологічного устаткування,  пристроїв,  споруд,  транспортних засобів тощо. При цьому формується зона хімічного зараження, що становить реальну небезпеку для людей, господарських і природних об’єктів.

Оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО базується на результатах прогнозування ймовірних наслідків таких аварій, яке здійснюється з урахуванням обсягу викиду НХР, а також актуальних метеорологічних умов. За результатами прогнозування визначаються глибина та площа можливої ЗХЗ, а також кількість населення, що може опинитися в ній.

Метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності, зумовлених спільною дією техногенних і природних загроз, що можуть проявитися у вигляді аварій на ХНО та НЕГП, розроблено виходячи з наступних припущень.

При функціонуванні складної природно-техногенної системи (ПТС) «хімічно небезпечний об’єкт – геологічне середовище» можливі різні небажані події природного (H₁) і техногенного (H₂) походження, які характеризуються різними за своїми масштабами негативними наслідками для життєдіяльності населення на відповідних територіях впливу ПТС.

Вважається, що будь – які з цих небажаних подій H₁ і H₂ мають певні природні чи техногенні чинники, а саме H₁ – активізацію небезпечних екзогенних геологічних процесів, H₂ – аварії на ХНО з викидом токсичних речовин. Причому прояв однієї з цих подій не виключає прояву іншої, тобто на потенційно – небезпечній території може відбутися як активізація НЕГП, так і хімічно-небезпечна аварія з викидом НХР.

За таких умов будемо вважати, що функціонування ПТС «хімічно небезпечний об’єкт – геологічне середовище» може призвести до виникнення незалежних чи сумісних негативних подій природного і техногенного походження у вигляді проявів НЕГП та аварій на ХНО відповідно.