РЕАГЕНТНА ПЕРЕРОБКА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ СІРКОВМІСНИХ ПЕСТИЦИДНИХ ПРЕПАРАТІВ : Реагентная ПЕРЕРАБОТКА И РАЦИОНАЛЬНОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКИ ОПАСНЫХ серосодержащих пестицидных препаратов

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, викладено зв'язок даного напрямку досліджень з науковими програмами, планами та темами, визначено мету роботи, вказано задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, подано коротку анотацію нових наукових результатів та їх відмінність від відомих раніше, відзначено практичну цінність отриманих результатів, та проведено їх апробацію.

У першому розділі виконано аналіз сучасних методів переробки (ПП), наведено літературні дані реагентної переробки та інших методів знезараження ПП категорії «А» і «В» та їх негативному впливу на людину і довкілля, проаналізовано існуючі технології знезараження токсичних хімічних об’єктів. Аналіз літературних джерел показав, що в цих роботах недостатньо досліджені питання екологічної безпеки реагентної переробки непридатних сірковмісних ПП.

У другому розділі приділено увагу фізико-хімічним характеристикам складових сірковмісних (ПП) Тіурам та Фентіурам та методикам експериментальних досліджень фізико-хімічних властивостей виділених і синтезованих хімічних сполук.

При цьому механічні характеристики вторинних полімерних матеріалів, стабілізованих дитіокарбаматами металів, визначали рушійну напругу (в Па) при розтягу зразка певної міри і форми, а також межу текучості (в Па) при розтягу. Визначення міцності при розриві та відносного подовження при розриві проводили згідно ГОСТ 11262-80. Випробовування проводили на розривній машині FP-10, що забезпечує при розтягу зразка вимірювання навантаження з похибкою не більше 1% від вимірюваної величини та постійну швидкість розсунення затискачів.

Фотометричний контроль залишкових кількостей ТХФМ в водних та органічних фільтратах проводили на спектрофотометрі СФ-26. Як розчин для порівняння, використовували бідистильовану воду, бензол і діоксан класифікації “чда”. Для побудови калібрувального графіка при фотометричному визначенні ТХФМ була приготовлена серія стандартних розчинів з концентрацією 2,4,5-трихлорфенолята міді(ІІ) 3,00; 2,00; 1,00; 0,50; 0,25; 0,10; 0,02 мг/л.

Хроматографічний контроль залишкових кількостей ТМТД у вторинних фільтратах реагентної переробки пестицидів Тіурам і Фентіурам проводили за допомогою високоефективної рідинної хроматографії. Хроматографічний контроль залишкових кількостей γ-ГХЦГ здійснювали за допомогою капілярної газорідинної хроматографії на газовому хроматографі.

Також проводили синтез хімічних сполук на основі ТМТД. При цьому, за основу взяті стандартні методики дослідження технологічних параметрів різних технічних об’єктів, що дозволяють запропонувати ефективне використання на практиці синтезованих похідних ТМТД.

У третьому розділі розроблено та досліджено технологію реагентного вилучення ТМТД із ПП Тіурам та Фентіурам у вигляді різних диметилдитіокарбаматів металів. Показано, що хімічна взаємодія базується на найбільш простих реакціях: подвійного обміну, окисно-відновних та реакціях комплексоутворення. Забезпечення контролю екологічної чистоти вторинних розчинів реагентної переробки проводили шляхом розроблених методів хроматографічного контролю.

Дані лабораторних досліджень, результати аналізу отриманих продуктів та позитивні результати випробувань дали нам змогу розробити методику реагентного вилучення ТМТД із ПП Фентіурам та Тіурам, яка є екологічно чистою, так як передбачає два замкнутих контури для водно-сольових та органічних розчинників. Крім цільового продукту (ДДТК)_nMе та водного розчину емульгатора ОП-7/ОП-10 утворюється осад № 3 (тверда суміш компонентів 2 та 3), яку, на наш погляд, доцільно знезаражувати одним із термічних або термоокислювальних методів.

Таким чином, порівнюючи розроблену нами модифіковану методику вилучення ТМТД із ПП Фентіурам, Тіурам у вигляді метал-хелату (ДДТК)₂Ме, із існуючою раніше, можна зробити висновок, що використання на першій стадії реагентного вилучення діючої речовини ТМТД органічного розчинника дозволяє:

- отримувати кінцеві метал-хелати (ДДТК)₂Ме в дві стадії, замість раніше запропонованої тристадійної схеми вилучення;

- використовувати більш екологічно чисту технологію переробки, що забезпечує кращу надійність проведення цього процесу.

Проведені експериментальні дослідження по реагентному вилученню діючих речовин із непридатних ПП Тіурам та Фентіурам наведені в наступній модифікованій технологічній схемі реагентного вилучення ТМТД (рис.1).

При цьому обробка пестицидної суміші на І-й стадії органічним розчинником дозволила в значній мірі зменшити залишкову кількість діючих речовин ПП у вторинних відходах. Кінцевими продуктами наведеної технології є дитіокарбамати металів (осад 2), з використанням замкнених циклів органічного (діоксан, бензол) та водного розчинників.