ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ : ПОВЫШЕНИЕ УРОВНЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА НА ОСНОВЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННОСТИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначені його об’єкт, предмет і загальна методика, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведені дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади забезпечення інноваційно-технологічної безпеки держави” розкрито вплив розвитку інноваційної теорії на формування поняття інноваційно-технологічної безпеки як складової економічної безпеки. Проаналізовано еволюцію формування національних інноваційних систем (НІС), які є закономірним результатом індустріального розвитку і системою інститутів, що дозволяють здійснити технологічні прориви і підтримувати високий рівень конкурентоспроможності економіки. Базисними сферами діяльності, що формують НІС, є: фундаментальна, університетська і фірмова наука; науково-інноваційна інфраструктура; комерціалізація нововведень; освіта та перепідготовка кадрів; система управління науково-інноваційною діяльністю (правова база, державні і ринкові інноваційні механізми). На рис. 1 представлена структура, у якій узагальнені характерні риси НІС різних країн.

Раціональна модель НІС базується на чіткому розподілі функцій між державою і підприємницьким сектором. Роль підприємницького сектору полягає у створенні технологій на основі власних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) і розробок наукових центрів великих корпорацій та малих наукоємних фірм, а також у ринковому освоєнні інновацій; держава сприяє розвиткові фундаментального знання і високих технологій, створенню інфраструктури і сприятливого ділового клімату. Подальший розвиток НІС пов’язаний з їх об’єднанням в регіональні та глобальні системи. Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) і ЄС активно розробляють спільну стратегію інноваційного розвитку країн-членів і механізми її реалізації. Особливу увагу в ОЕСР приділяють страхуванню інноваційних ризиків державою.