ВОССТАНОВЛЕНИЕ ИНГАЛЯЦИОННЫХ ДОЗ ОБЛУЧЕНИЯ ПОСЛЕ АВАРИИ НА ЧАЭС В 30-КМ ЗОНЕ : ВІДНОВЛЕННЯ ІНГАЛЯЦІЙНИХ ДОЗ ОПРОМІНЕННЯ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС У 30-КМ ЗОНІ

Краткое содержание

Матеріали і методи дослідження.

            Для виконання поставленої задачі потрібні були експериментальні і теоретичні дослідження з використанням і розробкою відповідних методів.

            Експериментальні роботи проводилися, в основному, за допомогою напівпровідникових спектроскопічних вимірів на спектрометрах з енергетичною роздільною здатністю 1.8 кеВ на g-лініях ⁶⁰Co і 300 еВ на g 59 кеВ ²⁴¹Am.

            Для визначення трансуранових нуклідів була розроблена спеціальна методика, заснована на методах низькоенергетичної g- і L_X-спектроскопії.

            Для цього нами проведені розрахунки виходу характеристичного L_a-випромінювання ізотопів ^239,240Pu, використовуючи дані про одиночні g-спектри в області 20-100 кеВ. Для розрахунків використовувався вираз a_Li = I_La/I_g×w_Li, де a_Li – коефіцієнт внутрішньої конверсії (КВК) на L_i-оболонці, I_g – інтенсивність g-випромінювання, w_Li – вихід флуоресценції. Використовуючи дані про g-спектри з розпаду ізотопів ^238-240Pu, нами було визначено, що I_La(²³⁹Pu) = 1.72±0.09, I_La(²³⁸Pu) = 4.12±0.16, I_La(²⁴⁰Pu) = 4.04±0.16. Експериментальне значення I_La(²³⁸Pu) = 4.2±0.3, I_La(²³⁹Pu) = 1.6±0.2. Як видно, узгодження дуже добре. Відзначимо, що I_La(²³⁸Pu) = I_La(²⁴⁰Pu) з точністю < 5%. Це дуже важливо при визначенні активності з L_a-спектрів.

            Для вимірів активності ¹³⁷Cs у Чорнобильських випаданнях відбиралися проби молока, зроблені в 4 колективних і особистих господарствах Семенівського і 6 господарствах Репкінського районів Чернігівської області України, де щільність забруднення ¹³⁷Cs коливалася від 37 до 370 кБк/м² (значення 90 % квантиля близько 150 кБк/м²) . Для виключення впливу випадкових факторів через локальні випадання, різниці в харчуванні й інтенсивності метаболізму окремих тварин, проби відбиралися з об'єму молока не менш 2000 л. Корови колективних господарств випасались, як правило, на культивованих пасовищах, а особистих - на природних.

            Виміри проводилися щороку в той самий час у літньо-осінній період. Кількість проб, активність яких вимірювалась в кожному господарстві, коливалася від 40 до 60 зразків. Вибір такої кількості проб обумовлений необхідністю одержання однакової похибки радіометричних і спектроскопічних даних.

            Виміри проводилися як на радіометрах, так і на напівпровідникових спектрометрах.

            Отримані радіометричні дані для кожного господарства розглядалися як логнормальні розподіли. З цього аналізу для 40-60 проб було отримано, що похибка середнього значення активності ¹³⁷Cs не перевищує 70%.

            Моделювання інгаляційної дози по доступних параметрах показано на прикладі селища Янов. Янов знаходиться на відстані 4.5 км у напрямку З-ПдЗ і був евакуйований на 3-й день після аварії. Тому інтеграл концентрації активності в повітрі брався тільки до третього дня.