ОЦІНКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет досліджень. Наведено основні дані про наукову новизну та практичне значення здобутих результатів, особистий внесок здобувача.

У першому розділі приведено аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел впливу техногенного забруднення на природну сталість поверхневих водних екосистем взагалі, та зокрема на рівень мінералізації водних систем.

Концептуальні підвалини з впливу техногенного навантаження на якість поверхневих вод України, зокрема на їх мінеральний склад закладено в наукових працях таких відомих вчених, як В.Д. Романенко, В.М. Удод, Ж.А. Кюнж, В.І. Лаврик, А.В. Яцик, Г.О. Белявський, Я.М. Семчук, Є.О. Яковлєв, О.Я. Олійник, Ф.М. Холлі, А. Вервей,  А. А. Глушко, П. В. Коваль, М.І. Малахов, С.В. Телима та ін.

На основі аналізу даних літературних джерел щодо впливу техногенного навантаження на водні екосистеми встановлено:

-         існуючі методи оцінки та прогнозування стану поверхневих вод не в повній мірі враховують зміни їх якісного складу внаслідок поступового накопичення в них забруднюючих речовин і таким чином не визначають “екологічного резерву” їх стійкості;

-         сучасні методи нормування навантажень, як один із засобів управління екологічною безпекою водокористування, потребують корегування в частині врахування складу та динаміки змін в мінеральному складі поверхневих вод суші та обґрунтування допустимих техногенних навантажень на водні об’єкти різних регіонах України;

-         для забезпечення надійного водокористування та для обґрунтування техногенних водних навантажень, постає необхідність кількісного визначення порушень динамічної рівноваги  водних екосистем в залежності від техногенного навантаження на них для різних природно-кліматичних зон України.

У другому розділі роботи наведено огляд та аналіз даних літератури щодо зміни якості поверхневих водних ресурсів. Проаналізовано сучасне екологічне становище водних об’єктів, яке свідчить про поступове погіршення якості природних вод, прогресуючу евтрофікацію та деградацію річок та водоймищ України. Проведено аналіз змін хімічного складу поверхневих та підземних вод території України та показано трансформацію типів хімічного складу поверхневих водних об’єктів під впливом довготривалого антропогенного навантаження на них.

Наведена екологічна оцінка якості поверхневих вод згідно діючої «Методики екологічної  оцінки  якості  поверхневих  вод  за  відповідними  категоріями  (КНД

211.14.010-94) за два періоди (1990-1993 рр.) та (2000 – 2004 рр.), яка засвідчила поступове збільшення показників мінерального складу в поверхневих водах суші, як індикатора природних та техногенних впливів на них.

В третьому розділі містяться дані про проведення польових досліджень, відбору проб за загальноприйнятими методиками та здійснення систематизації і аналізу довгострокових змін показників статистичних даних з якості поверхневих вод на питних водозаборах: м. Болград Одеська область (оз. Ялпуг – Кугурлуй, Болградський водозабір) та Київська область (р. Десна – с. Летки).

Визначено, що поверхневі води поблизу м. Болград на оз. Ялпуг-Кугурлуй  перевищують санітарно-гігієнічні норми для питних водозаборів (ДСанПіН №136/1940 та ДСТУ 4808:2007. Джерела централізованного питного водопостачання) за показником загальної мінералізації (1600 мг/дм³). Визначено, що вода озера Ялпуг (Болградський водозабір) на протязі 1960-1996 рр. має здатність до поступового збільшення мінералізації, а з 2001 року екосистема оз. Ялпуг повернулася до стану нової “техногенної” рівноваги при середньорічних значеннях мінералізації – 1200 мг/дм³. За результатами розрахунку індексу забруднення води (ІЗВ)для Болградського та Деснянського водозаборів була виявлена тенденція змін якості води по роках.

Четвертий розділ присвячено визначенню рівнів порушення сталого функціонування поверхневих вод для окремих природно-кліматичних зон України. На основі аналізу існуючих літературних джерел та власних дослідів були вибрані найбільш впливові для всіх зон багатофакторні ресурсоформуючи показники, від яких залежить рівень мінералізації поверхневих вод: опади, природна мінералізація підземних вод; сонячна активність (число Вольфа), мінералізація дренажного стоку тощо.

Для досліджень були вибрані окремі водні екосистеми в різних природно-кліматичних зонах України: зона посушливого Степу – озеро Ялпуг, Болградський водозабір; зона Полісся – р. Ірпінь, с. Мостище та р. Десна с. Летки; зона західного лісостепу – р. Полтва, м. Буськ; Донецько-Дніпровський регіон – р. Самара, м. Новомосковськ; Калуський гірничо-видобувний район, Передкарпаття - р. Лімниця.