ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ЗОНІ ВПЛИВУ БУРШТИНСЬКОЇ ТЕПЛОВОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ : ОЦЕНКА ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ СИТУАЦИИ В ЗОНЕ ВЛИЯНИЯ Бурштынской тепловой электростанции

Краткое содержание

У «Вступі» обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, мета, об’єкт, предмет і задачі дослідження, теоретико-методологічна основа та методи виконання роботи, наукова новизна одержаних результатів, їх практичне значення для виробництва, охорони навколишнього середовища та використання у навчальному процесі, особистий внесок дисертанта та апробація результатів дослідження.

Перший розділ «Аналіз існуючих методів оцінок екологічної ситуації, вибір напрямку і методики досліджень» характеризує основні етапи розвитку наукових досліджень з проблем оцінки екологічних ситуацій, моніторингу довкілля та екологічного аудиту. Автором проведена порівняльна оцінка різних методів визначення екологічної ситуації.

Екологічний аудит, як один із методів екологічної науки, для України є новим, тоді як у розвинутих державах світу він відомий вже упродовж 20-30 років. Він набув великого поширення в промислово розвинених країнах — Канаді, Великобританії, Нідерландах, США, Швеції, країнах ЄС та Росії (R.F. Mann, 1973; Pollution monitoring…, 1974; I. To ton, 1978; S.N. Zinson, 1978; A. Kloke, 1979; Yu.A. Izrael, 1979; I.O. Nriagu, 1989; Environmental auditing…, 1992, 1993; Industrial Waste Audit…, 1993; С.В. Макаров, Ю.Ю. Камская, 1995; Г.П. Серов, 2000). Серед перших розробників власних програм екологічного аудиту були компанії US Steel, Allied, Chemical Occidental Petroleum.

В Україні почали запроваджувати екологічний аудит з 1995р. (В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький, 2000). 24 червня 2004р. Президент України підписав прийнятий Верховною Радою Закон України № 1862 – IV «Про екологічний аудит».

Для України проблеми екологічної оцінки як «ембріони» майбутнього екологічного аудиту розглядались в роботах В.М. Гуцуляка, О.М. Маринича і В.М. Пащенка, М.Д. Гродзинського, Л.Л. Малишевої, А.В. Мельника, Л.Г. Руденка з співавторами, Я.О. Адаменка, І.П. Ковальчука, І.М. Волошина, Є.О. Яковлєва, П.Г. Шищенка, Г.І. Рудька, Л.В. Міщенко, О.М. Адаменка. Більшість робіт стосується проблем і методів екологічного моніторингу, еколого-ландшафтних досліджень, екологічного картографування та ін. Звичайно, що усі ці роботи наближають нас до екологічного аудиту.

Для рішення поставлених задач був обраний полігон, що зазнає техногенного впливу від Бурштинської ТЕС, на території, яка повністю включає Галицький район в адміністративних кордонах. На площі біля 722 км ² була розбита мережа із 220 точок спостережень, які більш-менш рівномірно охоплюють весь полігон. Робочий масштаб польових досліджень 1:50 000. Виходячи з особливостей геологічної будови, геоморфології, розповсюдження ґрунтів різних типів, ландшафтної структури території та існуючих вимог до масштабу досліджень, була розроблена мережа екологічного аудиту, яка включає 12 профілів із 220 геоекологічних полігонів, де відібрано 1032 проби та виконано 7010 їх аналізів на різні елементи і речовини.

У другому розділі – „Бурштинська ТЕС – основний чинник техногенного впливу на довкілля” дана загальна характеристика цього найбільшого на заході України техногенного енергетичного об’єкту. Завдяки ТЕС, Івано-Франківська область в Україні є однією з найбільш енергонасичених. Щільність потужностей по виробництву електроенергії сягає 1,8 кВт на 1 людину, або 182,1 кВт/км. По цьому показнику область значно випе­реджає сусідні ( в 6 разів вище відповідного показника Львівської області, в 120  разів – Тернопільської і в 320 разів – Чернівецької). Така висока щільність потужностей створює значний техногенний вплив на довкілля.