РАДИОАКТИВНОЕ ЗАГРЯЗНЕНИЕ ГРУНТОВ И ГРУНТОВЫХ ВОД В РАЙОНЕ ОБЪЕКТА \"УКРЫТИЕ\" : РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ І грунтових вод В РАЙОНІ об\'єкта \"Укриття\"

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційної роботи, зв'язок її з науковими програмами й планами організації, де виконувалася робота, сформульовано основні цілі й завдання дослідження, положення, що виносяться на захист, відображено наукову новизну отриманих результатів і їх практичне значення, визначено особистий внесок здобувача, наведено інформацію, що підтверджує обгрунтованість висновків і результатів, а також дані про публікації й структуру дисертації.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ "СТАН ПРОБЛЕМИ, МЕТА Й ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ" зроблено огляд літератури з питань забруднення техногенно- геологічного середовища на підприємствах ядерного циклу в США, Росії, Англії, при підземних ядерних вибухах і радіаційних аваріях, у тому числі на ЧАЕС.

З огляду на значне радіоактивне забруднення техногенно-геологічного середовища поблизу зруйнованого блока й майбутні масштабні земляні роботи, пов'язані з перетворенням об'єкта "Укриття", були сформульовані мета й завдання дослідження (див. вище), які спрямовані на одержання достовірної кількісної оцінки існуючого радіоактивного забруднення ґрунтів і підземних вод, а також характеристик джерел їхнього забруднення.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ "ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННІ УМОВИ В РАЙОНІ ОБ'ЄКТА "УКРИТТЯ" проведено аналіз техногенної ситуації й вивчено природні умови, що визначають характеристики радіоактивного забруднення території.

Проведено аналіз джерел радіоактивного забруднення ґрунтів і ґрунтових вод і вивчено їхні характеристики: радіонуклідний і хімічний склад, ознаки впливу й умови надходження радіонуклідів у ґрунти й ґрунтові води, окремі складові водного балансу. До конструктивних особливостей об'єкта "Укриття", які можуть сприяти  виходу активних блочних вод у навколишнє середовище належать, насамперед, наявність комунікацій і температурно-деформаційних (осадових) швів із проектною шириною розкриття 20 мм, улаштованих по ряду Г, ряду Т та осі 41 (відокремлюють реакторне відділення 4-го блока від деаераторної етажерки, блока ВСРО й блока В).

Виконано аналіз геологічної будови й гідрогеологічних умов.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ "МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ" наведено основні результати проведених робіт з адаптації існуючих методів гамма- і спектрометричного гамма-каротажу свердловин. Стандартна методика гамма-каротажу для визначення запасів природного урану в умовах техногенного забруднення радіонуклідами взагалі й в чорнобильській зоні зокрема вимагає модифікації, оскільки тут, на даний час, основним гамма-випромінювачем є ¹³⁷Cs. Для визначення коефіцієнтів, необхідних при обробці Було розроблено спеціальні методики для обробки результатів цих вимірів. У моделі № 1 (рис. 2) визначення коефіцієнтів, що зв'язують потужність єкспозиційної дози (ПЕД) і активність, проводилося за допомогою точкового джерела, яке розташовувалось у різних точках моделі свердловини. Це дало змогу розрахувати коефіцієнти внеску в ПЕД від окремих шарів і в остаточному підсумку визначити необхідний коефіцієнт. Модель свердловини № 2 (рис. 3) було побудовано для проведення контрольних натурних випробувань. На відміну від моделі № 1 у ній був розміщений шар піску з відомою геометрією й відомою питомою активністю ¹³⁷Cs.