РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКВІДАЦІЇ НАФТОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ЗАСТОСУВАННЯМ БІОАКТИВНОГО ВУГЛЕЦЕВОГО СОРБЕНТУ КОМПЛЕКСНОЇ ДІЇ : РАЗРАБОТКА ТЕХНОЛОГИИ ЛИКВИДАЦИИ НЕФТЯНОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ биоактивных углеродных сорбентов КОМПЛЕКСНОЙ ДЕЙСТВИЯ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано її мету, задачі дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ присвячений аналізу науково-технічної інформації та промислових даних по дослідженню та застосуванню сучасних сорбуючих матеріалів та технологій при знешкодженні нафтового забруднення навколишнього середовища. Розглянуто технологічні параметри, призначення, екологічність та особливості застосування різних методів, матеріалів та препаратів, їх експлуатаційні та технологічні недоліки. Сорбенти різного типу характеризуються одним суттєвим недоліком, а саме підлягають збиранню з місць обробки та утилізації. Визначено доцільність та перспективність використання екологічних біосорбційних матеріалів, які мають сорбційну, фізико-хімічну і деструктивну здатність по відношенню до нафтопродуктів та спрямовані на комплексне вирішення проблеми ліквідації нафтового забруднення довкілля.

Обґрунтовано актуальність розробки ефективного екологічно чистого біоактивного сорбенту деструктивного типу на основі сировини природного походження, який би мав технологічні, експлуатаційні, екологічні та економічні переваги над існуючими сорбентами.

Другий розділ включає опис адаптованих існуючих фізико-хімічних методів та методик дослідження поверхневих характеристик сорбуючих матеріалів. Для вивчення сорбційних характеристик біосорбенту поєднано методи визначення фазового складу сорбенту за допомогою рентгенофазового аналізу та ІЧ-спектрів вихідного сорбенту-носія та біомодифікованого. Для визначення критеріїв сорбційних властивостей сорбенту відносно різних типів нафти та нафтопродуктів застосовано ваговий та екстраційно-фотоколориметричний методи з застосуванням різних екстрагуючих розчинників (гексан, хлороформ, чотирихлористий вуглець та інші).

При дослідженні деструктивних властивостей біоактивованого сорбенту в системі нафта-біосорбент застосовано комплексну методику: визначення зміни групового складу нафти в процесі біорозкладу (газорідинна хроматографія), зростання біомаси (оптична щільність рідини) та вимірювання об’єму  вуглекислого газу, що продукується при біоокисленні.

У третьому розділі наведені результати досліджень сорбційних властивостей ряду розповсюджених гідрофобних матеріалів, їх вибіркової здатності до поглинання нафти і нафтопродуктів та можливості застосування як матриці-носія для іммобілізації НОМ. Вуглецеві сорбенти на основі піролізату деревинної сировини серед порошкоподібних сорбентів володіють задовільною нафтопоглинальною здатністю (8-10 г нафти на 1 г сорбенту) та є біосумісними. Іммобілізація на вуглецевій матриці підвищує деструктивну здатність мікроорганізмів майже у 8 разів в порівнянні з такими сорбентами-носіями як перліт, торф, аеросил (рис.1). Вуглецевий матеріал з піролізованної деревини відповідає вимогам, які висуваються до сорбентів: технологічність, екологічність, олеофільність.