ОККАЗИОНАЛЬНОЕ СЛОВО В СОВРЕМЕННОЙ РУССКОЯЗЫЧНОЙ ГАЗЕТНО-ЖУРНАЛЬНОЙ КОММУНИКАЦИИ (коммуникативно-прагматический и социокогнитивный аспекты)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ОККАЗИОНАЛЬНОЕ СЛОВО В СОВРЕМЕННОЙ РУССКОЯЗЫЧНОЙ ГАЗЕТНО-ЖУРНАЛЬНОЙ КОММУНИКАЦИИ (коммуникативно-прагматический и социокогнитивный аспекты)
Альтернативное Название: Окказиональное СЛОВО В СУЧАСНІЙ російськомовних Газетно-журнальна КОМУНІКАЦІЇ (комунікативно-прагматичний і соціокогнітивний аспекти)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження,  описано  матеріал дослідження і методи наукового аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.


У першому розділі "Прагматичний потенціал оказіонального слова та його реалізація в російськомовній газетно-журнальній комунікації" увага зосереджена на прагматичному аспекті утворення та вживання оказіональних слів у текстах газет і журналів пострадянського періоду, характеризуються основні авторські комунікативні настанови, реалізовані за допомогою використання оказіоналізмів. У розділі уточнюється визначення оказіоналізму  з урахуванням особливостей утворення і вживання цих одиниць у газетно-журнальній комунікації. Термін "оказіональне слово" трактується як будь-який авторський новотвір, відсутній в узусі, незалежно від моделі конструювання, здатний здійснити прагматичний вплив на адресата.


Спеціальний підрозділ  присвячено дослідженню нових рис у розвитку газетно-журнальної комунікації. Сьогодні в епоху інтенсивного письмового спілкування зростає роль комунікативної ефективності газети, тобто її максимального пристосування до реалізації конкретних потреб суспільної комунікації. Підсилюється і вплив газет та журналів на формування наших поглядів, думок, стилістичних смаків, а також на мову в цілому. Більшість літературних мов у всьому світі склалися і розвиваються під безпосереднім впливом текстів масової комунікації. Багато процесів, характерних для сучасного мовного розвитку, нерідко починаються в надрах "мови газет та журналів".


Сьогодні можна стверджувати, що друковані видання беруть участь у створенні нового типу особистості з особливою психологією і поведінковими реакціями. Під впливом засобів масової інформації змінюється не тільки свідомість людей, а й  психологічні характеристики, властивості, стани (Г.С. Мельник). Газета, безумовно, має глибші історичні корені, ніж радіо і ТБ. ЗМІ за двохсотлітню історію свого існування оволоділи багатством культури аргументації (умінням переконувати, впливати), спроможністю залучати якомога  більше учасників комунікації до процесу обміну інформацією, здійснювати суспільну, а не міжособистісну комунікацію. Як соціальний інститут у системі комунікації друковані видання виконують функції ідеологічного і політичного впливу, підтримки соціальної спільності, організації, інформування, освіти, розваги. Журналістика, крім вищезгаданих цілей, має і цілі психологічні:  змінювати чи підтримувати настанови аудиторії, перетворювати їх у переконання; формувати внутрішню готовність до сприйняття, інтерпретувати будь-який об'єкт чи епізод дійсності у певному ракурсі. Іноді це відбувається поза бажанням адресата. Отже, доцільно доповнити до відомих функцій ЗМІ і функцію маніпулювання суспільною свідомістю.


Оказіональне слово з властивою йому незвичайністю, яскравістю, високою впливовою силою допомагає реалізації авторських комунікативних настанов. Найбільш яскраво прагматичний аспект функціонування авторських новотворів виявляється в газетно-журнальній комунікації. У першому розділі дисертаційного дослідження доводиться, що прагматична маркованість оказіоналізму є його обов'язковою характеристикою. Оказіональне слово характеризується такими складовими прагматичного компонента його семантичної структури, як експресивність (новизна, незвичайність, образність), емоційність, оцінність, які визначають створення одиниці в тому чи іншому контексті для реалізації комунікативних потреб мовця. Оказіональне слово прагматичне, тому що:


-    воно з'являється з прагматичних причин, за потреби назвати те, що не має еквівалента в мові, через прагнення до більшої виразності, до впливу на почуття і погляди адресата;


-    у процесі його створення беруть участь прагматично релевантні параметри особистості;


-    оказіональне слово допомагає журналістам досягати прагматичної мети комунікації – дати оцінку і вплинути на систему цінностей читача (виконувати перлокутивну функцію ЗМІ);


-    прагматичні фактори відіграють визначальну роль у процесі прийняття новотворів суспільством.


Вищезгадані складові формують прагматичний потенціал оказіонального слова, що полягає в здатності впливати на потенційного адресата. Біля витоків створення нового слова стоїть прагматичний оператор, що визначає тип комунікативного акту, ілокутивну силу висловлення, намір і настанову мовця. Одночасно йде когнітивний процес категоризації і субкатегоризації фрагмента дійсності (об'єкта), що підлягає називанню, а також відбувається пошук форми для сукупності семантичних ознак, у результаті чого утворюється нова лексична одиниця. Беручи до уваги домінацію того чи іншого типу функціонального завдання, можна розмежувати види авторських прагматичних ціленастанов, що впливають на свідомість, почуття, психіку, поведінку адресата.


Настанова на експресивність. Обов'язкова експресивність – характерна риса оказіональних слів. Це їхня наскрізна ознака, на відміну від слів узуальних, більшій частині яких експресивність не властива. Крім того, експресивність оказіоналізмів носить інгерентний характер. Це означає, що оказіональне слово експресивне саме по собі, з огляду на особливість своєї внутрішньої словотворчої будови, хоча це слово залежне від контексту, прив'язане до нього в конкретно-мовленнєвому вживанні (О.Г. Ликов). Оказіональне слово нерозривне з контекстом лише за змістом, за своїм лексичним значенням, а його експресивність носить незалежний від контексту характер. Залежно від того, що входить до семантичної структури слова, всі оказіоналізми поділяються на дві групи.


1.Експресивні, але неемоційні (виражають тільки понятійний зміст): чижист (прихильник І. Чижа), довиряне (працівники радіо "Довіра"), злокачка (злоякісна пухлина), лампасоносцы (військові), депешисты (учасники групи "Депеш Мод"), макбилизмы (лексикон героїні серіалу Эллі Макбіл), неомоторенные граждане (ті, хто не має автомобіля).


2.Емоційно-експресивні (за умови збереження номінативної функції передають додаткову інформацію про мовця, про його емоційний стан і ставлення до того, про що йдеться): мордоделы, гамбургероподобные американцы, жириноиды, бандидат (бандит+депутат), недочеловеки, Леонардо Ди Идиотио (порівн. Леонардо Ди Каприо), звездунчики.


Настанова на оцінку. Відповідно до матеріалу нашої вибірки, головним об'єктом оцінки в газетно-журнальній комунікації виступає людина. Оцінка в такому типі комунікації частіше пов'язана з інтелектуальним судженням чи осудом, а не з емоційно-експресивним вираженням свого ставлення. Для репрезентації оцінки творцями оказіональних слів використовується значна кількість словотворчих засобів. Наприклад: внецензурник, лукашизм, недопрезиденты, антипримаковские мотиви, антикучмисты, пролужковость, суперлиберал, козыревщина, мегазлодей, лжеводка. Аналіз зібраного матеріалу дозволив визначити особливості оказіональної аксіологічної номінації – антропоцентричність і перевага негативних оцінок над позитивними (у співвідношенні 4:1).


Настанова на іронію. Іронія в роботі розглядається як засіб авторської мовленнєвої ціленастанови. Оказіоналізми здатні реалізовувати нескінченне число неймовірних асоціацій. В іронічному плані цьому найчастіше служать епітети: гривнепроливные битвы за электорат, деньгоуборочный комбайн, поездатые поезда. У російській мові морфологічні засоби створення іронії дуже продуктивні: советский обществейник (общество+муравейник), тараканодром, байкодром, микроэпохалки, кенгурятники (жителі Австралії), стародежь (старый+молодежь), Робин ГУДки (українські спортсменки зі стрільби з лука), дергунчики (від дієслова "дергаться"). При реалізації іронії існує закономірність, яка чітко простежується на всіх мовних рівнях: чим складніші форми іронії, чим віддаленіші вони від антифразису, тим яскравіші та різноманітніші асоціації, викликані ними, і тим ширший контекст їхньої актуалізації. Часто для правильного розуміння іронічного змісту необхідно залучати досить великі контексти, наприклад, цілі абзаци.


Порівняйте: іронічний оказіоналізм "назароведы" іменує удаваних друзів Назарія Яремчука:


"К тому же с каждым годом, прошедшим после смерти певца (Н. Яремчука – О.Д.), увеличивается и число "самых близких друзей", уверяющих, что так, как знали его они, вряд ли знает кто-то еще (Ян Табачник называет их "назароведами")" (Бульвар, №51, 01).


Настанова на комічне, на гру. Настанова на комічне в роботі розуміється як своєрідний заклик до читача сприймати описуване гумористично. Способами реалізації цієї ціленастанови є:


-         каламбур – жарт, заснований на значеннєвому об'єднанні в одному контексті або різних значень одного слова, або різних слів (словосполучень), тотожних чи подібних за звучанням (В.В. Санников). – "Лолита в ядовито-зеленом платье с ненавистью в голосе спрашивала знакомых, видели ли они Александра Цекало. Те ответили, что она своим неравнодушием к бывшему мужу всех "зацекалила"… (КП, 26.05.01);


-         фонематичні перетворення: аристобратия, грейптруп, Лаврентий Палыч Мэрия, чартова дюжина;


-         контамінації: ПутИНОЧЕТ (Путин+Пиночет), филлениум (Филлип+ миллениум), квартирания (квартира+тирания), нобельер (Нобель+ медальер), балабасня (Балабас+басня);


-         жартівливе порушення принципів вживання великих і малих літер: "Москва БАЛовалась на дне рождения ООН" (про бал до дня народження ООН), (КП, 27.10.99).


Дослідження прагматичного потенціалу оказіональних слів засвідчило, що створення нового слова в газетно-журнальній комунікації сприймається як свідоме мовленнєве новаторство, що ставить за мету досягти найбільшого впливу на адресата.


У другому розділі "Сучасні тенденції в оказіональному словотворі" описано активні процеси словотвору кінця ХХ – початку ХХI сторіч. Оказіональний словотвір властивий переважно іменникам, прикметникам і дієсловам (серед інших частин мови були виявлені одиничні деривати).


Оказіональні іменники. Усього зафіксовано 693 слова, 209 (30%) з них – назви осіб за родом діяльності. Продуктивність визначалася за частотою реалізації словотворчої моделі (типу) у новотворах. У нашому розумінні продуктивність – це кількісна характеристика моделі. Представимо активні моделі утворення оказіональних субстантивів:


Ø слова, утворені за допомогою суфіксів -ец/-овец, що називають особу за належністю до угрупування, газети, журналу, каналу ТБ, спортивного, музичного чи іншого товариства, що має однослівну (у тому числі й абревіатурну) назву (16 одиниць): футболовец (співробітник журналу Футбол, №17, 02); ТСНовец (працівник каналу ТСН, КП, 24.12.99); однаковцы (ведучі програми "Однако", МК, 13-20.06.02); эн-би-эйец (від NBA, КП, 19.07.01); видоплясовцы (учасники групи "Вопли Видоплясова", МК, 6-13.07.00); эльзовцы (учасники групи "Океан Эльзы", ВВ, 05.11.99);


Ø слова із суфіксом -ник/-ашник/-эшник/-ошник, які називають особу, що характеризується за віднесенням до того, що названо мотивуючою основою (15 одиниць): айкидошник (той, що займається айкідо, Бульвар, №43, 01); городошник (ведучий програми "Городок", КП, 30.12.99); ОРТэшник (працівник каналу ГРТ, АиФ, №52, 99); НТВэшник (працівник каналу НТВ, КП, 4.05.01); ляпсусник (гравець, що часто допускає ляпсуси, Футбол, №43, 01); шлягерник (автор пісні-шлягера, МК, 13-20.04.00); турбомодник (учасник групи "Турбомода", Экспресс газета, №23, 02); таксятник (той, що розводить собак породи "такса", КП, 30.05.01);


Ø слова, що називають особу за належністю до організації, установи, що має однослівне найменування (у тому числі й абревіатурне) (10 одиниць): ОБППСОНовец (працівник відділу боротьби зі злочинами і правопорушеннями у сфері суспільної моральності, МК, 13-20.04.00); перконкрустовцы (члени профашистської організації "Перконкрустс", Труд, 8.06.01); минчаэсовец (працівник служби МінНС, Сегодня, 14.07.01); МИДовец (працівник МЗС, МК, 21-28.01.00); эфбээровец (співробітник ФБР, КВ, 19.07.01); альфовцы (службовці у спецзагоні "Альфа", АиФ, №41, 00); маклареновцы (члени команди McLaren, КП, 8.06.01); волновцы (працівники приватної фірми "Волна-В", ВВ, 9.06.00); антеевцы (працівники концерну "Антей", МК, 19-26.07.01).


Менш продуктивні моделі:


Ø слова, утворені за допомогою суфіксів -ец/-овец, що називають особу за належністю до суспільної течії, організації, часто зв'язані з ім'ям лідера, яке названо в основі, або називають прихильника кого-небудь (7 одиниць): примаковец (КП, 30.10.99); тимошенковец (МК, 2-9.05.02); жириновцы (КП, 4.01.99); костенковцы, удовенковцы (МК, 13-20.04.00);


Ø слова із суфіксом -щик, що називають особу, яка характеризується віднесеністю до того, що названо твірною основою (7 одиниць): миллионщик (про Шаміля Басаєва, за затримання якого обіцяна винагорода – один мільйон доларів, МК, 7-14.06.01); пиарщик (від пиар, МК, 7-14.06.01); подъемщик (ведучий ранкової програми Нового каналу "Подъем", МК, 31.05-7.06.01); харакирщик (людина, що робить харакірі, Футбол, №24, 02);


Ø слова із суфіксом -ист, що називають особу за об'єктом занять чи знаряддям діяльності (6 одиниць): виагристы (ті, хто приймає віагру, Труд, №46, 01); диалогист (учасник зльоту з питань внутрішніх україно-російських обмінів у галузі культури, ЗН, 18.12.99); машинист (учасник групи "Машина времени", МК, №51, 99).


Трапляються одиничні  новотвори із  суфіксами:  -арий  (концертарий),  -орий (эпиграмматорий), -иj-(а) (фестивалия).


У процесі утворення оказіоналізмів-композитів продуктивними є такі компоненти: кино- (киносоловей), теле- (телеутешительница), пресс- (пресс-поминки), мини- (мини-Гусинский), -вед (маньяковеды),  -терапия,  (гимнотерапия),  -мания (Курникомания), -ман (Кличкоман).


Оказіональні фемінативи активно утворюються за допомогою суфіксів: -иц(а), -к(а), -ш(а): погодница (ведуча "Прогнозу погоди"), застекольщица (учасниця телешоу "За склом"), таксятница (та, що розводить собак породи такса), трудовичка (член "Трудової партії"), меньшиковка (шанувальниця артиста Меньшикова), наркобаронша. Почасти це відбувається за відсутності відповідних найменувань осіб чоловічого роду. Однак переважає утворення оказіональних іменників жіночої статі від існуючих назв осіб чоловічої статі (60%).


Префіксальний спосіб менш продуктивний серед афіксації в утворенні оказіоналізмів: найчастіше зустрічаються деривати з префіксами анти- (антимэр, антирейтинг, 11слів), супер- (супераферист, суперъягодица, 10слів).


Серед абстрактних іменників і найменувань процесів виділені такі моделі:


Ø слова із суфіксом -изациj/-ациj(а), мотивовані  іменниками чи прикметниками (25 одиниць): натоизация, тюремизация, евроизация (поширення валюти євро), шпаргализация;


Ø слова із суфіксом -ост(ь)/-ност(ь), мотивовані прикметниками,  займенниками чи іменниками (18 одиниць): европейскость, никаковость, попсовость, грандовитость, боевиковость;


Ø слова на -ниj/-ениj, мотивовані іменниками, рідше дієсловами, утворені за участю різних префіксів, а також способом композиції, що означають актуальні процеси (16 одиниць): обомжение, подаркодарение, заиностранивание, онаучивание;


Ø слова із суфіксом -иад(а), які називають те, що характерне для особи, предмета чи місця, названого мотивуючим словом (13 одиниць): БЕНДЕРиада, братаниада, мартиниада, Албениада. Цей самий суфікс характеризує новотвори, що нагадують узуальний прототип "спартакиада": премьериада (тривалі вибори прем'єра), барбариада (тривалий показ серіалу "Санта Барбара").


Малопродуктивною   є   модель   утворення   оказіональних   слів  із  суфіксом -ств(о) зі значенням ’перебування в якомусь стані’ (6 одиниць): киномушкетерство, корейство, юбилейство.


Оказіональні прикметники (154 одиниці). Атрибутивні словосполучення, що містять оказіоналізм, досить поширені в сучасній газетно-журнальній комунікації: "компромиссно-бескомпромиссный" человек, "двуженская работа" (від словосполучення "две женщины"), "мобилообразные" кармашки, "мыльно-сериальный" сюжет, "золотомедальный" бум, "развлекательно-вкусовые" товары.


Продуктивні моделі:


Ø прикметники із суфіксами -ск-, -овск-, -ическ-, -анск із загальним значенням ’стосовний до того чи властивий тому, що названо мотивуючим словом’ (37 одиниць): "интеровский" (від назви телеканалу "Інтер") знаток, кинотавровский  (від фестивалю "Кінотавр") десант, "трудовская" ( від газети "Труд") аудитория, никианский  (від кінопремії "Ніка") капустник;


Ø відабревіатурні утворення (11 одиниць): ПМ-овский патрон, ОУНовская удавка, ЭН-БИ-СИ-шное шоу;


Ø прикметники з префіксом -около, що мають значення ’знаходиться навколо чи біля того, що названо словом, яким, у свою чергу, вмотивований суфіксальний мотивуючий прикметник’ (10 одиниць): околобанкротные, околовыборная, околокартофельное.


Іноді трапляються прикметники з префіксом -пост (4 одиниці): поствиктюковский, постпорочные.


Оказіональні дієслова (75 одиниць). У сфері утворення оказіональних дієслів виділені тільки дві продуктивні моделі:


Ø слова із суфіксом -и(ть) із загальним значенням ’функціонувати, працювати ким-небудь, де-небудь, брати участь у чому-небудь’ (9 одиниць): путанить, эфирить, стриптизить, карнавалить;


Ø слова із префіксом о- і суфіксом -ит(ь) зі значенням ’надати якої-небудь ознаки або наділити чим-небудь’: огенсечить, опуделить.


Багато моделей представлені 2-3 дериватами й одиничними утвореннями:


Ø слова з префіксом об-, суфіксом -и(ть) і постфіксом -ся зі значенням ’з великою інтенсивністю виконати дію, набути нових рис’: обармяниться, обукраиниться;


Ø слова з префіксом недо- і суфіксом -и(ть): недопутчить;


Ø слова з префіксом с- і суфіксом -нича-: сгюльчатайничать (приховати обличчя);


Ø слова з префіксом под- і суфіксом -и(ть): подбритнить (наділити рисами, властивими Брітні Спірс);


Ø слова з префіксом пере- і суфіксом -и(ть), що реалізують різні словотворчі значення: переангличанить, пережулить;


Ø слова із суфіксом -ировать зі значенням ’виконувати дії, властиві тому, хто названий мотивуючим іменником’: фанатировать.


Одним із механізмів породження нових слів на сучасному етапі є утворення за конкретним зразком (18% слів). Аналогія забезпечує реалізацію важливого фактора "знайомості"  слова чи моделі його будови. За схемою утворення назв країн на -ия утворені такі оказіоналізми: Лугания, разнобуквия, СНГовияЛохотрония. Іноді слово-прообраз знаходиться в межах одного речення:


"Босковитые" (или правильнее "башковитые"?) менеджеры над этим немало потрудились" (від назви галереї "Боско", Бульвар, №51, 01).


Оказіоналізм двортерьер утворений за конкретним зразком слова бультерьер: "А в "Смоленском" гастрономе для вышеназванного двортерьера специально оставляют сахарные косточки…" (КП, 16.10.01). Новотвір "собственноножно" сприймається на фоні узуального зразка "собсвенноручно". Оказіоналізм "МЭРОворот" нагадує свій прототип "водоворот".


У мові періодики досліджуваного періоду визначається тенденція до використання власних імен наших сучасників як базових основ словотвору. Автори текстів враховують велику ілокутивну силу зниженого пародіювання власного імені в умовах масової комунікації: приватизация по-чубайсовски, дядюшка Зюган, кучмоведение, Ремосвержение, путиномика, Филя Киркорыч, доренковские передачи, схеми обогащения "по-березовскому".


Особливістю використання оказіоналізмів у газетно-журнальній комунікації кінця ХХ сторіччя можна вважати широке використання їх у заголовках, що, безумовно, свідчить про свободу і розкутість мови ЗМІ цього періоду. Більше третини виявлених нами лексичних новотворів взяті з назв статей чи рубрик (359 одиниць):


"Антидень Юлии Тимошенко" (МК, 31.01.-7.02.02);


"Оптимистические (и не очень) размышлизмы о футболе" (АиФ, №24, 99);


"Прагманомика для премьера" (День, 14.06.00).


Для сьогодення характерним є доброзичливе сприйняття  іншомовних впливів. В оказіональному словотворі активно використовуються запозичені компоненти, кальки  з  іноземних  слів.  Продуктивність  виявляють  такі  словотворчі  форманти:  -гейтпедофилгейт, Ельцингейт; VIPVIP-фуршет, VIP-ложа; -киллергрипп-киллер; кибер- – кибер-деньги; -манияспайсогерломания, огнемечемания; экс- – екс-повеса, экс-"академичка"; евро- – евромарт (європейский маркет), евротюрьма.


Усвідомлення своєї країни як частини усього цивілізованого світу, переоцінка цінностей і орієнтація на Захід в галузі економіки, політичної структури держави, у сферах культури, спорту, торгівлі, моди й ін. – усі ці процеси, характерні для суспільства кінця ХХ – початку XXI сторіч, стали стимулами до  використання іншомовних елементів в оказіональному словотворі мови газетно-журнальної комунікації.


У третьому розділі "Оказіональне слово в аспекті когнітивної соціолінгвістики" дано характеристику когнітивній функції оказіонального слова, розглянуто, як мовна особистість концептуалізує різні реалії, спираючись на свої уявлення про співвідношення індивіда і світу. Наведено основні тези, які дозволили розглядати в межах дисертаційного дослідження оказіоналізми в когнітивному аспекті, а саме:


-         оказіональне слово є не просто мовленнєвим, а когнітивним феноменом, що відображає процес мислення;


-         оказіональне слово здатне виконувати когнітивну функцію, тобто функцію обробки та переробки інформації;


-         оказіональне слово є одним із засобів категоризації людського досвіду;


-         вибір оказіональної номінації детермінований особливостями авторського світогляду, його мовною/мовленнєвою компетенцією, мотивом і метою, контекстом, складовими тексту/дискурсу й іншими факторами;


-         використання в комунікації оказіональних слів привертає увагу адресата до способу вираження думки, що сприймається як більш яскрава і значуща;


-         оказіональне слововживання можна вважати моментом найбільш напруженої активності людської думки щодо адекватного вираження світорозуміння.


У цьому розділі також визначено понятійні сфери-джерела оказіонального словотвору.


Суспільно-політичне життя спродукувало найбільшу кількість оказіональної лексики. Це пояснюється значною політизацією суспільства в останні роки ХХ сторіччя. За  нашими спостереженнями виділяється численний ряд оказіоналізмів, що називають членів або прихильників певних партій і організацій. Понятійна сфера "Політичні партії і рухи України" представлена такими оказіоналізмами: заедисты, заединщики (члени блоку "За Єдину Україну", МК, 11-18.04.02, 30.05-6.06.02); злагодисты (члени Всеукраїнського об'єднання демократичних сил "Злагода", День, 4.09.99); регионщик (член партії регіонів, МК, 31.05-7.06.01); рипковцы (від партії "Реформи і порядок", МК, 13-20.04.02); нашеукраинцы (члени блоку "Наша Україна", КП, 15.03.02); заукраинцы (від об'єднання  "За Україну", МК, 12-19.07.01); яблучники (від партії "Яблуко", МК, 12-19.07.01); единоруховцы (прихильники єдності в "Русі", МК, 22-29.11.01); "тризубцы" (члени спортивно-патріотичної організації ім. Степана Бандери, Сегодня, 23.07.99); эндэпист (від НДП, Сегодня, 10.02.00).


Виділені також понятійні сфери: "Передвиборча кампанія", "Політичні активісти і вожді", "Вибори, референдум", "Об'єднання Росії і Білорусії" та інші.


Сфери культури, засобів масової інформації, спорту, розваг, повсякденних занять є активними постачальниками новотворів. За останні роки міцно утвердилося в російській мові слово "шоу-бізнес". Музична індустрія стрімко розвивається в Україні і країнах ближнього зарубіжжя. Статті про музичні жанри, напрямки, артистів і концерти вирізняються великою кількістю оказіоналізмів. Журналісти намагаються неодмінно придумати яскраве слово для характеристики артистів. У пресі ми знаходимо: попс-знать; поп-мутанты; поп-звездолеты; татушки (учасники групи "Тату"); тролли, мумики (учасники групи "Мумій Троль").


Сучасна оказіональна лексика активно поповнюється "телесловами". Наша картотека нараховує 36 слів з компонентом теле- (телебезработный, тележених, телегубернатор, телераб). Понятійна сфера "Футбол" стала могутнім стимулом до оказіонального словотвору в мовленні досліджуваного часу. Окремо представлена в оказіональній лексиці понятійна сфера "Чемпіонат світу з футболу – 2002" (ЧМЯК – чемпіонат світу Японія, Корея, ЧМЯК-скандал, ЧМЯКнутые, предверие ЯКоря).


За останні роки виникло чимало новотворів, пов'язаних із сексом та порнографією. Раніше подібні новотвори не були зареєстровані. Матеріал нашої вибірки свідчить про підвищену увагу та більш вільне ставлення сучасників до сексу. Активізація використання такої оказіональної лексики пояснюється  загальною тенденцією до зняття обмежень у виборі мовних/мовленнєвих засобів. Наприклад: секс-визиты, секс-Мекка, интимширпотреб, секс-ликбез, секс-ловушка, секс-инструктаж, секс-символизм, секс-рай.


Понятійні сфери "Хвороби", "Шахрайство", "Їжа", "Захоплення" виділяються як менш активні джерела поповнення оказіональної лексики.


 


У цьому розділі представлено матеріал, що свідчить про широке використання одиниць, які знаходяться на периферії літературної мови і навіть за її межами. Пошук яскравого слова іноді спричинює функціонування в сучасній періодиці відверто "грубих" новотворів. Для прикладу: брехерендум, мочилово, блат-хата, бээмвуха, говнорок , прибарахляж

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины