КРИМІНАЛЬНО – ПРАВОВА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА: проблеми законодавства, теорії та практики :

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. У системі глобальних викликів сучасності екологічна проблема характеризується найвищим ступенем складності зовнішніх і внутрішніх взаємозв’язків. Серед пріоритетних завдань, які вирізняються у цьому контексті, є розробка напрямів кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища (назва дисертації зумовлена відносинами, що покликані охороняти доступну людині природу).

Проблеми кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища  певною мірою розроблялися в юридичній літературі. Суттєвий внесок у дослідження цих питань зробили, зокрема, З.Г. Корчева, Б.М. Леонтьєв, Н.О. Лопашенко, В.О. Навроцький, В.Д. Пакутін, Є.А. Плотнікова, Т.Л. Сергеєва, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко, В.А. Широков.

На особливу увагу заслуговують докторські дисертації, захищені в Росії Ю.І. Ляпуновим (1974 р.), П.Ф. Повеліциною і Е.М. Жевлаковим (1991 р.), а також в Україні – С.Б. Гавришем (1994 р.). Утім, більшість наукових праць з аналізованої тематики ґрунтуються на застарілій нормативній базі або написані з використанням вузького підходу – лише з позицій екологічної безпеки та природного блага, без врахування сучасного праворозуміння нових екологічних аномалій. Тому існує потреба наукового осмислення чинного кримінального законодавства і кримінально-правової політики загалом із позицій нових підходів у досліджуваній сфері.

Багато питань, які стосуються теми дисертації, юристами не вивчалися, а деякі–розроблені недостатньо. Так, поза увагою науковців залишилися вперше криміналізовані діяння проти навколишнього природного середовища, сутність зазначених злочинів, генезис кримінального законодавства у відповідній сфері. Не досліджувалися поняття кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища, співвідношення кримінального законодавства і міжнародно-правових актів, спрямованих на подолання цих злочинів, система чинного кримінального законодавства, що стосується аналізованої сфери. До останнього часу залишився недостатньо вивченим об'єкт цих діянь, зокрема, не досліджувалися суб'єкти відносин (або їх учасники), а предмет цих відносин часто підміняється предметом злочинів проти навколишнього природного середовища. Поза увагою дослідників залишився соціальний зв'язок відповідних відносин. Потребують переосмислення й інші складоутворюючі ознаки цих діянь. Нерозробленими залишилися також питання відмежування кримінально-правових діянь від інших “екологічних” правопорушень. Не досліджувалися раніше загальні проблеми криміналізації та декриміналізації діянь у зазначеній сфері, реформаторські тенденції відповідного законодавства зарубіжних держав, особливості запобігання злочинам проти навколишнього природного середовища.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Праця ґрунтується на положеннях Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (прийнята Верховною Радою України 18 березня 2004 р. № 1629–ІV), Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 р. (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р.) та виконана у межах Державної комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та системи попередження злочинності” (номер державної реєстрації 0186.0.070883). Тема дисертації відповідає основним напрямам наукових досліджень ВНЗ “Національна академія управління” на 2004–2009 рр. (затверджена Вченою радою 27 червня 2004 р.,  протокол № 4).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичної моделі системи кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища, що ґрунтується на авторській концепції інтеграційної екологічної політики і сучасному праворозумінні потенційних заходів протидії злочинним посяганням та їх наслідкам.

Визначено такі головні завдання дослідження: 1) обґрунтувати та сформулювати поняття кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища; 2) запропонувати визначення поняття злочинів проти навколишнього природного середовища; 3) з'ясувати витоки і генезис кримінальної відповідальності за аналізовані злочини; 4) порівняти національне кримінальне законодавство і міжнародно-правові акти про подолання досліджуваних злочинів; 5) з урахуванням сучасних досягнень науки розкрити проблему об'єкта (в тому числі й особливості предмета) досліджуваних складів злочинів; 6) удосконалити положення про об'єктивну сторону досліджуваних діянь; 7) запропонувати нові підходи до розуміння суб'єкта та суб'єктивної сторони згаданих діянь; 8) розробити правила відмежування злочинів від інших правопорушень в означеній сфері; 9) окреслити шляхи вирішення проблеми криміналізації та декриміналізації відповідних діянь; 10) визначити напрями кримінально-правової політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; 11) надати пропозиції щодо вдосконалення системи чинного кримінального законодавства в зазначеній сфері та оптимізації відповідної правозастосовної діяльності.