ОСВОЄННЯ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ : ОСВОЕНИЯ АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ЗАИМСТВОВАНИЙ В УКРАИНСКОЙ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОЙ терминологии

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної праці, окреслено її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, подано відомості про джерела фактичного матеріалу.

У першому розділі – “Основні аспекти вивчення явищ запозичення в українській терміносистемі науки й техніки” – розглянуто концептуальні науково-теоретичні положення дослідження термінологічних запозичень у мові; витлумачено поняття науково-технічного терміна як основної одиниці науково-технічної термінології; визначено вплив англомовних лексем на формування української терміносистеми науки й техніки з огляду на розвиток відповідних галузей на території мови-джерела.

Установлено, що запозичення термінологічних одиниць має багато спільного з процесами входження та освоєння загальновживаної лексики іншомовного походження. Відповідно воно безпосередньо пов’язане з явищем лінгвістичної взаємодії. Унаслідок мовного контактування відбувається перехід елементів із системи однієї мови до складу іншої. Поява чужомовних одиниць пов’язана з впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. У контексті основних положень теорії мовної взаємодії запозичення розглядаємо і як процес входження іншомовних лексем, і як результат цього процесу – запозичені слова.

Проникнення лексичних одиниць до нової мовної системи й подальше функціонування в ній передбачає їхню поступову зміну на чужомовному ґрунті. Відповідно до формальних і функціональних ознак пристосування запозичень до особливостей мови-реципієнта супроводжується їхньою асиміляцією на фонетичному, морфологічному, словотвірному й лексико-семантичному мовних рівнях. Зазвичай підпорядкування іншомовних слів до законів мови-одержувача – тривалий у часі процес, який передбачає проходження ними початкового, поглибленого й завершального етапів адаптації.

Досліджено, що порівняно з освоєнням загальновживаних слів чужомовного походження, асиміляція запозичених термінів характеризується не лише ізоморфними, але й аломорфними рисами (можливість запозичення одиниць різних рівнів структури мови, певні відмінності у формальному пристосуванні та функціональному навантаженні тощо).

Українська науково-технічна термінологія є однією з найбільш насичених іншомовними компонентами національних терміносистем. Результати вивчення особливостей історичного формування й тенденцій сучасного розвитку вітчизняної терміносистеми науки й техніки дали підстави визначити її як цілісну систему, галузі якої тією чи тією мірою пов’язані з виробництвом. Отже, науково-технічну термінологію детермінуємо як сукупність різних галузевих підсистем, що стосуються науки, техніки чи виробництва, де основною одиницею виступає науково-технічний термін – номінант спеціального поняття науково-технічної галузі знання чи діяльності.

Простежено, що становлення та розвиток української науково-технічної термінології безпосередньо пов’язані як із використанням питомих ресурсів, так і з входженням іншомовної спеціальної лексики. Особливо інтенсивно термінологічні лакуни заповнювалися англомовними термінами: прогрес у науці, відповідних галузях техніки й виробництва на території мови-джерела, запозичення номінацій унаслідок відсутності питомих еквівалентів, інтернаціоналізація терміносистеми, “мода” на іншомовні лексеми – чинники, домінантні в процесі запозичення англізмів вітчизняною терміносистемою науки й техніки.

У роботі виокремлено тематичні групи термінолексики, які, за результатами опрацювання джерельної бази дослідження, є найчисленнішими за кількістю англомовних термінологічних одиниць:

1) запозичені з англійської мови загальнотехнічні терміни – назви машин, пристроїв, частин, деталей, процесів і результатів виробництва (багер < bagger, тюбінг < tubing, бампер < bumper) та галузеві терміни, закріплені за окремими галузями терміносистеми науки й техніки, а саме: а) комп’ютерні технології (дискета < diskette, ноутбук < notebook); б) військово-морська справа (шрапнель < shrapnel, танк < tank, бриг < brig, дрифтер < drifter); в) текстильна справа (мерсеризація < mercerisation, мюль < mule); г) будівництво (сайдинг < siding, дильси < deals); д) металургія (ватержакет < water-jacket, блюмінг < blooming);

2) загальнонаукові терміни англомовного походження – лексичні одиниці тих наук (фізика (рад < rad, спін < spin), хімія (умполюнг < umpolung, уайт-спірит < white spirit), інформатика (операнд < operand, рендеринг < rendering)), теоретичні основи яких є фундаментальною базою виробничо-технічних галузей першої групи термінів.

На початкових етапах проникнення до складу української мови (до ХVІІІ ст.) англомовні науково-технічні термінологічні одиниці використовували переважно в термінології морської справи (бімс < beams, бриг < brig, вельбот < whale-boat, кільблок < keelblock). А вже з ХVІІІ ст. і надалі спеціальна лексика, запозичена з англійської мови, починає поступово відігравати вагому роль у формуванні текстильної, будівельної, металургійної та інших галузей. Так, упродовж ХVІІІ-ХІХ ст. активна діяльність англійських учених Дж. Ватта, Дж.-П. Джоуля, Дж.-К. Максвела, В. Ніколя, М. Фарадея, наукові відкриття яких були названі на їхню честь (ват < Watt, джоуль < Joule, максвел < Maxwell, ніколь < Nicol, фарад < Faraday), еволюційні перетворення в сфері техніки, значне вдосконалення процесу виробництва на території англомовних держав (створення першої прядильної машини “Дженні” < “Jenny” та машини для виготовлення вовняної пряжі мюль < mule, отримання патенту на метод мерсеризації < merserisation, винайдення елеватора < elevator, хедера < header, хопера < hopper, скрепера < scraper та багатьох інших пристроїв) – усі ці чинники стали могутнім поштовхом до збільшення частотності використання англомовної фахової лексики для позначення нових явищ і понять в українській мові.

У кінці ХІХ – на початку ХХ ст., а особливо в період “золотого десятиріччя” розвитку української терміносистеми науки й техніки (20-30-ті роки ХХ ст.), незважаючи на превалювання власно-мовної орієнтації в термінотворенні (яку палко відстоювали члени освітньо-культурних і наукових товариств “Галицько-руська матриця”, “Просвіта”, “Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка” та ін., а також працівники Інституту української наукової мови), номінації англомовного походження продовжували слугувати ефективним засобом збагачення термінології науково-технічних галузей. Цей період засвідчує появу таких англізмів, як баретер < barreter, бустер < booster, когерер < coherer, комбайн  < combine, контейнер < container, пакер < packer та ін.

Починаючи з середини 30-х років ХХ ст., виразний вплив російських термінологічних традицій, а згодом і тимчасове зупинення розвитку вітчизняної науково-технічної термінології внаслідок впливу позамовних чинників, зумовили її формування практично без запозичень не тільки з англійської, але й з інших мов. Однак уже наприкінці 40-х років, а також упродовж 50-60-х років ХХ ст., коли науково-технічний прогрес в англомовних країнах спричинив виникнення чималої кількості наукових понять і технічних інновацій, лексичні одиниці англійського походження знову поповнюють словниковий склад української мови (барн < ba , бридер < breeder, варистор < varistor, віндроуер < windrower, гетер < getter, думпер < dumper, рутер < rooter).

У 70-80-ті роки ХХ ст. науково-технічні винаходи й відкриття, здійснені на території іноземних держав, з різною частотністю поступово проникають до відповідних галузей досліджуваної терміносистеми. Серед англомовних запозичень означеного періоду виокремлюємо, зокрема, грейдер < grader, лазер < laser, мазер < maser, персептрон < perceptron, плеєр < player, риформінг < reforming, твістор < twistor та ін. Основна причина входження англійської спеціальної лексики залишалася незмінною: її запозичували для номінації нових понять і явищ, батьківщиною яких були англомовні країни.

Від початку 90-х років ХХ ст. і до сучасності спостерігаємо інтенсифікацію розвитку й оновлення української науково-технічної термінології. Цей період збагатив її численними запозиченнями з англійської мови, особливо в галузі інформатики, програмування й обчислювальної техніки (вокмен < walkman, інтерлівінг < interleaving, модем < modem, рендеринг < rendering, спулер < spooler). На сучасному етапі виразною є й тенденція до надмірного захоплення англізмами, невиправдане використання їх за умови функціонування автохтонних відповідників із тим самим значенням, а також потреба фахової оцінки доцільності засвоєння англомовних термінів в українській мові.

Функціонування значної кількості запозичень з англійської мови у вітчизняній терміносистемі науки й техніки зумовило потребу в проведенні комплексного лінгвістичного дослідження щодо визначення загальних тенденцій освоєння науково-технічних термінів англомовного походження на різних системних рівнях української літературної мови як мови-реципієнта.

У другому розділі – “Освоєння англомовних науково-технічних термінів на фонетичному рівні української літературної мови” – схарактеризовано загальні тенденції фонетичної адаптації англізмів; виокремлено та проаналізовано терміни-варіанти, окреслено можливі шляхи їхньої уніфікації; з’ясовано окремі аспекти особливостей орфографування спеціальної лексики англомовного походження на українськомовному ґрунті.

Зважаючи на результати проведеного дослідження, стверджуємо, що писемний шлях запозичення науково-технічних термінів з англійської мови зумовлює відтворення їхньої зовнішньої форми здебільшого способом транслітерування (відбулось у 44% проаналізованих лексем: napalm [′neipa:m] – напалм, bagger [′bægә(r)] – багер), рідше – способом транскрибування (відбулось у 38% термінів: mainframe [′meinfreim] – мейнфрейм, dump [′d mp] – дамп). У незначної кількості англізмів простежено змішування транслітерування й транскрибування (dragline [′dræglain] – драглайн).

З’ясовано, що морфологічний статус компонентів, до складу яких входять фонеми, а також фаховий рівень мовців, які вперше вводять запозичені терміни до українськомовного середовища, є іншими вагомими чинниками, урахування яких обов’язкове під час визначення зовнішньої форми іншомовних лексем.

Як засвідчив проаналізований матеріал, 68% англізмів зберігають наголос, властивий їм у мові-джерелі (collíder – колáйдер), тоді як у 32% термінів відбулася зміна наголосу (búlldozer – бульдóзер), що можна вважати наслідком пристосування запозичень до особливостей акцентуації слів у мові-реципієнті, а також дотриманням одного з основних правил української орфоепії – милозвучності мови.

Між англійськими й українськими фонемами спостережено тенденцію до встановлення діафонічних відношень, які виявляються у вокальних і консонантних субституціях запозичених фонем найближчими до них за звучанням автохтонними. Досліджено, що відтворення голосних мови-джерела супроводжується численними змінами, що пояснюється належністю англійської мови до вокального типу, української – до консонантного.

Передавання голосних, які входять до складу англізмів, здійснюється здебільшого способом субституції дивергентного (наприклад, відтворення англійської фонеми / / українськими /а/, /у/, /е/, /о/: cluster [′kl stә(r)] – кластер, scrubber [′skr bә(r)] – скрубер, husker-picker [′h skә(r) pikә(r)] – хескер-пікер, drumhead [′dr mhed] – дромхед) або конвергентного характеру (наприклад, заміна англійських голосних фонем, короткої та довгої, однією українською фонемою: hopper [′hopә(r)] – хопер, walkman [′wο:kmәn] – вокмен).

Невластиві українській мові англомовні двоголосні фонеми – дифтонги – переважно монофтонгізуються або замінюються на сполучення фонем, яке не суперечить її фонологічним особливостям: airlift [′eә lift] – ерліфт, modem [′moudәm] – модем, clearance [′kliәrәns] – кліренс, overdrive [′ouvә(r)draiv] – овердрайв. Водночас зафіксовані випадки відтворення дифтонгів послідовним вживанням двох монофтонгів: outrigger [′aut rigә(r)] – аутригер, windrower [′windrouә(r)] – віндроуер. Таке передавання відображає тенденцію до максимального наближення вимови запозичень у мові-реципієнті до вимови їхніх термінів-прототипів у мові-джерелі, однак суперечить орфоепічним нормам української мови, оскільки містить зіяння голосних.

Англійські приголосні фонеми відтворюються в українській мові переважно способом простої (creep [′kri:p] – крип, monitor [′monitә(r)] – монітор), рідше – синтагматичної субституції (swapping [′swopiη] – свопінг). Між англійськими й українськими приголосними можливе також встановлення діафонічних відношень дивергентного або конвергентного характеру, наприклад: skip [′skip] – скіп, flops [′flops] – флопз, де /s/ → /с/, /з/; trigger [′trigә(r)] – тригер, coherer [kou′hirә] – когерер, де /g/, /h/  → /г/. У дисертації запропоновано переглянути традицію передавання англійської фонеми /g/ українською /г/ і відтворювати її на українськомовному ґрунті автохтонною фонемою /ґ/, яка найкраще відображає диференційні ознаки артикуляції приголосної /g/ (відповідно фонему /η/ доцільно передавати сполученням питомих /н/ і /ґ/).

Серед важких із погляду української вимови сполучень приголосних простежено тенденцію до їх спрощення або розбивання за допомогою вставних голосних, наприклад: plank sheer – планшир, cringles – кренгельс, nipple – ніпель.

Паралельне відтворення звукової та графічної форми англомовних науково-технічних термінів, посередництво інших мов під час запозичення, непослідовність у передаванні тих самих англійських фонем в аналогічних позиціях у різних словах часто спричиняють виникнення фонетичних варіантів (зафіксовано серед 3,4% лексем, наприклад: бейніт – байніт, трейлер – трайлер, каупер – коупер, браузер – броузер, федінг – фединг, чіп – чип, блінкер – бленкер, варікап – варикап, гридлік – гридлик). Оскільки явище варіантності небажане в термінології, то в роботі запропоновано можливі шляхи уніфікації термінів-варіантів, ураховуючи результати їхнього освоєння згідно з чинними нормами української літературної мови (каупер, браузер, фединг, чип, варикап, гридлік) та – у випадках, коли жоден із варіантів не суперечить нормам, – максимально наближене звучання до вимови термінів-прототипів (бейніт, трейлер, блінкер).

Матеріали, отримані в процесі визначення тенденцій фонетичного освоєння англомовної спеціальної лексики, дали підстави зробити певні узагальнювальні висновки стосовно орфографування англізмів в українській літературній мові, а саме: проаналізовано особливості написання складних термінів і слів із подвоєними приголосними; зреалізовано спробу вибору альтернативних лексичних одиниць з-поміж графічних варіантів запозичень (он лайн/онлайн/он-лайн – онлайн). Результати дослідження вирізнених 1,6% англомовних лексем, які мають паралельні форми написання графічними засобами мови-джерела й мови-реципієнта – “неографеми” (flash – флеш, multimedia – мультимедіа), – засвідчили, що, оскільки їхня адаптація супроводжується участю в дериваційних процесах на новому мовному ґрунті, то в українськомовній практиці доцільно усталити орфографування цих термінів кирилицею.

У третьому розділі – “Граматичне освоєння науково-технічних термінів англомовного походження в українській літературній мові” – розглянуто процес морфологічної адаптації англізмів, проаналізовано особливості їхнього морфемного освоєння; визначено словотвірний потенціал лексем англомовного походження на українськомовному ґрунті.

У процесі дослідження з’ясовано, що 92% запозичень є іменниками, і це зумовлено номінативною природою термінів як спеціальних лексичних одиниць. Унаслідок пристосування іменників-англізмів до граматичних особливостей української мови характерними змінами під час їхнього морфологічного освоєння є втрата артикля та набуття лексико-граматичної категорії роду. Здебільшого визначення родової належності запозичень англомовного походження відбувається, зважаючи на їхні формальні показники. Оскільки проаналізовані англізми закінчуються переважно на приголосний, то 82% лексем є іменниками чоловічого роду (клінер < cleaner, вокодер < vocoder, чизель < chisel). Водночас 6% термінологічних одиниць належать до групи іменників жіночого роду (дрена < drain, драга < drag), а 2,2%  запозичень набули значення середнього роду (радіо < radio, генрі < henry). Зафіксовано поодинокі випадки впливу семантики англомовних термінів на результати їхнього освоєння на рівні категорії роду (багі < buggy “одно- або двомісний легковий автомобіль зі знімним відкритим кузовом і жорсткою рамою” – іменник чоловічого роду).

Установлено, що парадигма множини англізмів утворюється за граматичними законами української мови (стренер – стренери, крешер – крешери). Виокремлено 2,3% термінологічних одиниць, які не мають граматичної форми множини, однак можуть мати поняттєву категорію числа і, відповідно, семантичне значення множини (дингі < dinghy, мультимедіа < multimedia). Серед проаналізованого фактичного матеріалу вирізнено 29% англомовних термінів, які мають неповну парадигму лексико-граматичної категорії числа (бельтинг < belting, рифлі < riffles). Визначено, що внаслідок пристосування до граматичних норм української мови, 3,8% лексичних одиниць, які були запозичені з англійської мови у формі множини зі значенням однини й зберегли формальний показник множини – закінчення -(e)s (тимберс < timbers, бімс < beams), утворюють множину так само, як відповідні питомі іменники (тимберс – тимберси, бімс – бімси).

Результати дослідження тенденцій освоєння іменників англомовного походження на рівні граматичної категорії відмінка в українській мові засвідчили, що вони відмінюються за правилами мови-реципієнта. Вирізнено незначну кількість запозичень (4% лексем), які є невідмінюваними на українськомовному ґрунті (гіпермедіа < hypermedia, магнето < magneto).

Процес граматичної адаптації англомовних термінів супроводжується певними змінами в їхній морфемній структурі. Унаслідок використання коренезорієнтованої концепції визначення ступенів морфемної подільності іншомовних основ з’ясовано, що в українській мові 41% науково-технічних лексем, запозичених з англійської мови, мають неподільні основи (ширстрек < sheer-strake, лімберс < limbers), 31% – слова з членованою непохідністю основ (крешер < crasher, плотер < plotter), а для 28% англізмів характерна актуалізація морфемної будови внаслідок реалізації семантично-словотвірного зв’язку з іншим запозиченням (слябінг < slabbing – сляб < slab). У процесі освоєння в морфемній структурі англізмів можливим є усічення (інвар < invariable) та нарощення (резистивний < resistive) їхніх основ.

Дериваційна продуктивність 61% запозичень виявилась у творенні від їхніх основ похідних лексичних одиниць. Установлено, що найбільш продуктивними способами словотворення в досліджуваній галузі є: суфіксальний спосіб, осново- та словоскладання, аналітична номінація.

Так, творення прикметників від основ науково-технічних термінів англомовного походження відбувається за допомогою питомих формантів -н-, -ськ-(-цьк-), -ов- (резистор – резисторний, пермінвар – пермінваровий, вінчестер – вінчестерський); абстрактних іменників – суфікса -ість (буферний – буферність, мультиплетний – мультиплетність); дієслів – форманта -ува-(-юва-) (клінкер – клінкерувати, компаунд – компаундувати); іменників-осіб за фахом, родом діяльності – суфіксів -ист-(-іст-), -ер-, -ник- (скрепер – скреперист, телетайп – телетайпіст, ліфт – ліфтер, ватер – ватерник). В українській мові англізми можуть ставати основами для творення віддієслівних іменників на -ування (гетер – гетерування, демультиплексор – демультиплексування).

З’ясовано, що внаслідок осново- та словоскладання як способів словотвірної номінації англомовні термінологічні одиниці стають компонентами складних слів, утворених для конкретизації та деталізації певних понять: екскаватор – екскаваторобудування, тюбінг – тюбінгоукладальник, траулер – траулер-морозильник, трактор – трактор-тягач, трактор-трубоукладач, вейвлет – вейвлет-перетворення, вейвлет-ущільнення. Одночасне використання національної та запозиченої лексем, їхнє поєднання під час творення композитів та юкстапозитів – ознака успішного освоєння англізмів у словотвірній системі української мови.

У процесі проведеного лінгвістичного аналізу визначено, що аналітична номінація зумовлює виникнення значної кількості похідних двокомпонентних словосполучень типу прикметник + іменник та іменник + іменник, де внаслідок поєднання англомовних і питомих лексем можуть виражатися родо-видові відношення (гідравлічний бульдозер, канатний бульдозер, бульдозерний забій, мемістор сигналу, труба ерліфта, тригер захоплення). У складі досліджуваної терміносистеми виокремлено й інші типи багатокомпонентних словосполучень, умотивованих запозиченнями з англійської мови, наприклад: прикметник + прикметник + іменник (порожнистий форсунковий скрубер), іменник + прикметник + іменник (термістор непрямого підігріву), прикметник + прикметник + прикметник + іменник (спринклерний стаціонарний вогнегасний пристрій), прикметник + іменник з прийменником + іменник + прикметник + іменник (силовий тиристор з ланцюгами примусового вимикання).

Серед фактичного матеріалу вирізнено 39% термінологічних одиниць, які не беруть участі в словотвірних процесах на українськомовному ґрунті, а саме: найновіші запозичення (тексель); англізми, які належать до периферійної лексики (шельтердек, чейн); більшість невідмінюваних іменників (магнето) і складних слів, написаних через дефіс (хескер-пікер). Однак вважаємо, що практично всі групи термінів такого типу в разі потреби можуть потенційно стати основами для творення дериватів в українській мові.

У четвертому розділі – “Освоєння англомовних науково-технічних термінів на лексико-семантичному рівні української літературної мови” – проаналізовано зміни семантичної структури запозичень на українськомовному ґрунті; досліджено тенденції адаптації англізмів у контексті явищ полісемії та омонімії; визначено характер синонімічних відношень між англомовними й питомими термінами в галузях української науки й техніки.

З’ясовано, що після проникнення до нової терміносистеми в семантичній структурі спеціальної лексики англомовного походження можуть відбуватися певні зміни. Відповідно проаналізовані в роботі запозичення з семантичного погляду поділено на дві великі групи: 1) терміни, які не зазнали семантичних змін в українській мові (53% лексем); 2) слова, у семантичній структурі яких відбулися певні зміни (47% лексем).

Наші спостереження дають підстави стверджувати, що здебільшого в семантичній структурі англомовних науково-технічних термінів відбувається процес її спрощення (22,5% одиниць), що можна пояснити поширеним у термінології явищем запозичення слів безпосередньо з тим значенням, яке необхідне для конкретної терміносистеми, наприклад: англізм хопер < hopper є моносемантичним в українській мові й позначає “саморозвантажний вагон із кузовом-бункером, яким перевозять сипкі вантажі”, тоді як у мові-джерелі, крім цього значення, має ще два: “1) Контейнер для зберігання сипких матеріалів із відкидним дном; 2) баржа для перевезення та викидання бруду із землерийних машин”. Тенденція до моносемічності терміна водночас гальмує процес ускладнення семантичної структури англомовної спеціальної лексики: лише в 5% термінів збільшилася кількість значень на українськомовному ґрунті (фідер < feeder, вінчестер < winchester).

Звуження та розширення характеру значень унаслідок спеціалізації чи генералізації позначуваних понять (чизель < chisel, шевер < shaver), скорочення та узагальнення диференційних сем (ксерокс < Xerox, кластер < cluster), а також розвиток нових значень на основі метафоричного й метонімічного переосмислення (експрес < express, драглайн < dragline) є іншими типовими змінами в семантичній структурі 19,5% запозичень, установленими та проаналізованими в процесі визначення особливостей лексико-семантичного освоєння науково-технічних термінів англійського походження в українській літературній мові.

Незважаючи на тенденцію до уникнення семантичної різноманітності в термінологічних системах, 16% англізмів унаслідок збереження складної семантичної структури під час запозичення або в результаті розвитку додаткових значень на новому мовному ґрунті функціонують як полісемантичні терміни. Серед проаналізованого матеріалу приклади полісемії зводяться переважно до внутрішньосистемної (1,5% лексем: клаксон < klaxon, крекінг < cracking) та міжсистемної (14,5% одиниць: танкер < tanker, ексгаустер < exhauster).

Ураховуючи результати проведеного дослідження, констатуємо, що до складу української науково-технічної термінології входять англомовні запозичення, які є однозвучними в плані вираження, однак семантично не пов’язані між собою та функціонують на парадигматичному рівні мови-реципієнта як внутрішньогалузеві (5,9% англізмів: стрипер < stripper, економайзер < economiser) та міжгалузеві омоніми (4,8% слів: сліп < slip, кліренс < clearance).

Стрімкий розвиток науки й техніки, потреба деталізації змісту окремих номінацій, паралельне вживання автохтонного й іншомовного термінів із тим самим значенням часто зумовлюють виникнення відношень синонімічного характеру між англомовною та питомою спеціальною лексикою на українськомовному ґрунті. Установлено тенденцію до превалювання англізмів над автохтонними терміноодиницями, що вживаються на позначення тих самих понять, унаслідок лаконічності, однозначності запозичень, можливості подальшого продуктивного творення похідних від їхніх основ, відсутності в них емоційно-експресивного забарвлення, ймовірності виникнення асоціативних уявлень тощо.

З’ясовано, що серед термінологічних пар “англомовне запозичення – автохтонний термін” переважають дублетні відношення (8,9% прикладів): лінтер – пуховідокремлювач, бустер – підсилювач, плотер – графобудівник, каупер – повітронагрівник, брекватер – хвилелом, гідроплан – гідролітак, автокар – автовізок, дигітальний – цифровий, конвертер – перетворювач та ін. Водночас 6,7% синонімічних пар є поняттєвими синонімами й функціонують в українській літературній мові з певними відмінностями в значенні (реплікатор – повторювач, віндроуер – жниварка, тонер – барвник, скролінг – прокручування).

Вважаємо, що використання українських відповідників замість запозичених з англійської мови науково-технічних термінів у випадках, коли вони є дублетами, цілком можливе, бажане й сприятиме збереженню національної домінанти в термінотворенні.

У процесі дослідження виокремлено незначну кількість англізмів (1,8% лексем), у яких процес детермінологізації спричинив розвиток переносного значення (стопор < stopper, софтвер < software). Вживання англомовних термінів не тільки в межах окремої терміносистеми, а й в українській літературній мові загалом, перетворення їх із термінологічних одиниць на загальновживані лексеми вказує на можливість розширення функціональних характеристик запозичень у мові-реципієнті.

Результати дослідження узагальнено у висновках.

Запозичення іншомовних слів – природне й закономірне лінгвістичне явище, зумовлене активізацією контактів між народами, інтенсифікацією мовної взаємодії, еволюційними тенденціями в системі самої мови.

Запозичення лексичних одиниць є не простим передаванням готових елементів однією мовою в систему іншої, а також результатом їхнього органічного освоєння. Тому в процесі дослідження чужомовної лексики важливим є розв’язання питання її адаптації та, відповідно, визначення формальних (максимальне наближення фонетичних, графічних і граматичних характеристик іншомовних слів до особливостей мови-реципієнта) та функціональних ознак асиміляції (лексико-семантичні зміни, дериваційна продуктивність запозичень).

Інтенсивність входження чужомовних лексем особливо відчутна в термінології: як у процесі свого становлення, так і за умови сформованості національні терміносистеми часто поповнюють свій склад іншомовними компонентами.

Як елемент фахової мови й засіб професійного спілкування, спеціальна лексика є складником системи загальнолітературної мови, тому освоєння чужомовних термінів характеризується багатьма спільними ознаками з асиміляцією загальновживаних слів іншомовного походження. Водночас мовні явища в термінології мають певну специфіку, тому й процесові освоєння запозичених термінів властиві свої особливості.

Українська науково-технічна термінологія як сукупність різних галузевих підсистем, що стосуються науки, техніки чи виробництва, є надзвичайно багатою на компоненти чужомовного походження. Результати вивчення особливостей її формування засвідчили, що англомовна спеціальна лексика мала вагомий вплив на цей процес: вихід Англії з-поміж інших держав на передову позицію у світі ще в ХVІІІ ст., значні досягнення в галузях англійської науки, техніки й виробництва, а також становище англійської мови як мови міжнародного спілкування зумовили високу частотність використання термінів англійського походження на позначення понять і реалій позамовної дійсності. Провідна роль англомовних країн у світовому науково-технічному прогресі за останні десятиліття зумовила особливо значне проникнення англізмів до складу української науково-технічної термінології.

Проведене комплексне дослідження стосовно визначення тенденцій асиміляції науково-технічних термінів англомовного походження на фонетичному, морфологічному, словотвірному й лексико-семантичному рівнях української літературної мови дає підстави стверджувати, що значна кількість запозичень пристосувались до особливостей системи мови-реципієнта й активно функціонують у ній, перебуваючи на завершальному етапі адаптації: 61% лексем є словотвірно продуктивними на українськомовному ґрунті; у семантичній структурі 47% термінів відбулися певні зміни під час освоєння; для 15,6% англізмів характерні синонімічні відношення з автохтонною лексикою в українській мові.

Результати аналізу фактичного матеріалу також засвідчили, що певний відсоток англізмів усе ще перебувають на початковому й поглибленому етапах адаптації до системи мови-реципієнта: 9,7% лексичних одиниць є частково освоєними на фонетичному та графічному рівнях (мають варіантність у звучанні чи написанні; містять у своєму складі сполучення фонем, не властиве українській орфоепії), а 43% запозичень не є повністю освоєними граматично (належать до невідмінюваних іменників; є лексемами, що не беруть участі у творенні похідних).

Подальші наукові розвідки, присвячені вивченню особливостей адаптації англомовних термінів на українськомовному ґрунті, є важливими як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах, насамперед у розв’язанні завдань, пов’язаних із проблемами внормування та стандартизації спеціальної лексики іншомовного походження в українській літературній мові.