СЕМАНТИЧНА ПАРАМЕТРИЗАЦІЯ АБСТРАКТНИХ ІМЕННИКІВ У ЛІНГВІСТИЧНИХ СЛОВНИКАХ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
СЕМАНТИЧНА ПАРАМЕТРИЗАЦІЯ АБСТРАКТНИХ ІМЕННИКІВ У ЛІНГВІСТИЧНИХ СЛОВНИКАХ
Альтернативное Название: Семантическая параметризация АБСТРАКТНЫХ СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ В лингвистических словарях
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 Перший розділ “Параметризація лексики як проблема сучасної лексикографії ”.


Удосконалення лінгвістичної лексикографії передбачає дослідження її історії з метою відповіді на запитання про ступінь повноти відображення в ній усіх відомих у сучасній лінгвістиці властивостей абстрактних іменників, про системність їхнього представлення, характеру подання їхніх семантичних властивостей. Досягнення цієї мети передбачає пошук та вироблення спеціального поняттєвого апарату. Одним із можливих аспектів теоретичного осмислення шляхів розвитку лексикографії є опис лексикографічних праць у термінах лексикографічних параметрів і лексикографічної параметризації.


Як уважає Ю.М. Караулов, „використання терміна “параметр” стосовно опису та класифікації лексикографічної інформації виявляється виправданим, оскільки, характеризуючи мову, цей термін може знаходити різне вираження в словниках залежно від мети, яку словник переслідує, і специфіки мовної структури, яку він відбиває, слугуючи тим самим розрізненню словників”.


Незважаючи на подібність підходів до мовної параметризації в сучасній лінгвістиці, практична реалізація ідеї параметричного опису лексики далеко не однорідна. Неоднаковими є й власне переліки лексикографічних параметрів, за якими можливе фіксування словникового складу мови. Зокрема, поняттєвий апарат, застосовуваний для визначення й опису лексикографічних параметрів, виявляється релевантним засобом класифікації типів словників. В.Ф. Роменська виділяє вісім основних параметрів для їхнього типологічного розмежування, а саме: 1) принцип з’ясування значень одиниць словника, 2) засіб організації словника, 3) об’єм словника, 4) відношення до типу мовного спілкування, 5) відношення до мовної норми, 6) засіб подання лексичного значення слова, 7) відношення до синхронії та диахронії, 8) мета. У працях Г.М. Скляревської зосереджено увагу на розподілі словникових параметрів на теоретичні (об’єкт опису, типологічні ознаки словника, його місце в системі лексикографічних джерел) та емпіричні (адресат, хронологічні межі текстів, обґрунтування слóвника, джерела, структура, об’єм семантичної інформації, принципи ілюстрування тощо).


В українському мовознавстві проблема лексикографічного параметра неодноразово поставала об’єктом досліджень В.В. Дубічинського, В.А. Широкова. Вивченню параметричної системи тлумачних словників української мови та її використанню в комп’ютерній лексикографії присвячені праці М.М. Пещак,        В.О. Балог. Становлення параметризації граматичної семантики іменників у Словнику української мови досліджували О.О. Погрібна, В.В. Чумак, І.В. Шевченко та ін.


Семантична параметризація лексем у російській лексикографії стала не лише об’єктом теоретичного осмислення, але й знайшла своє відбиття в «Русском семантическом словаре» за редакцією Н.Ю. Шведової.


Найдетальнішою і логічно несуперечливою видається класифікація лексикографічних параметрів Ю.М. Караулова, яку й було взято за основу в інтерпретації семантики абстрактних іменників російської мови.


До семантичних параметрів, релевантних для опису лексичної семантики, які досліджено в роботі, віднесено власне тлумачний, моно-, полісемічний, термінологічний, ілюстративний, транспозиційний, етимологічний, омонімічний, синонімічний, антонімічний, валентнісний, який у свою чергу поділяється на формальний та комбінаторний, фразеологічний, словотвірний, асоціативний, нормативний, історичний, стилістичний, ареальний, емоційно-оцінний, іншомовний, гіперо-гіпонімічний, паронімічний, лінгвокраїнознавчий, тематичний.


Окремо взятий лексикографічний параметр не може надати вичерпної інформації стосовно семантики певної лексеми, представленої в словнику. Таким чином, постає питання про те, яка конфігурація семантичних параметрів здатна з необхідною повнотою описати властивості лексичної одиниці і відбити її системні зв’язки, інакше кажучи, теоретичне дослідження лексикографічних праць полягає у визначенні відповідності семантичних властивостей мовної одиниці, які їй іманентно властиві, семантичним параметрам, застосовуваним для її опису в словнику.


Семантичні відношення між мовними одиницями відображають структуру людських знань про об’єктивну дійсність. Системно вона може бути подана як сукупність взаємопов’язаних між собою параметрів, що утворюють певну цілісність у системі словника.


Отже, під семантичною параметризацією розуміємо упорядковану в певні схеми сукупність лінгвістичних знань про семантику слів, представлених у лінгвістичних словниках, яка дозволяє дати системно організовану характеристику лексичних одиниць.


Існування параметризації забезпечує впорядкування лінгвістичної інформації про лексему в словниках, тобто слугує системоутворюючим фактором. Специфічне обєднання семантичних параметрів визначає типологічну приналежність словника, його мету, зумовлює особливості його структури тощо. Загалом, параметризація впливає на характер сприйняття та розуміння лексикографічної інформації користувачем.


На основі сучасних уявлень про семасіологічну й ономасіологічну природу семантики слова, а також з урахуванням значущості семасіологічних чи ономасіологічних ознак для того чи іншого параметра виділені вище семантичні параметри можна з певною мірою умовності розподілити за двома групами: семасіологічні та ономасіологічні. У свою чергу, у їхньому складі в дисертації виділяються менші групи, зокрема, семасіологічні параметри поділяються на гомогенні та гетерогенні. У складі останніх вичленовуються парадигматичні, епідигматичні та синтагматичні параметри.


У зв’язку з тим, що гомогенні та гетерогенні параметри належать до групи семасіологічних, спільною ознакою для них є орієнтованість на розкриття лексичного значення слова. Гомогенні параметри базуються на внутрішньомовних факторах, що відбивають лише внутрішньомовні особливості лексичного складу мови, її граматичний та фонетичний устрій. Гетерогенні параметри пов’язані з відбиттям не тільки мовного устрою, але й екстралінгвістичних факторів.


До складу гомогенних входять власне тлумачний, моно-, полісемічний, транспозиційний, ілюстративний.


Під власне тлумачним параметром розуміємо словникову дефініцію мовної одиниці. У дослідженні виділено два її типи: логічний та лінгвістичний. До першого віднесено описові тлумачення, до другого – відсильний, мотиваційний, синонімічний, комбінований типи. Моно-, полісемічний параметр виявляється в наявності нумерації значень та їхніх відтінків усередині словникових статей. Під транспозиційним параметром розуміють поділ лексем залежно від характеру співвіднесеності з дійсністю на два комплекси значень – пряме та переносне. Ілюстративний параметр – це цитований матеріал, який сприяє повному розкриттю лексичного значення слова.


Група гетерогенних параметрів характеризується складною внутрішньою організацією. Вона розпадається на підгрупи – парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні параметри.


До гетерогенних парадигматичних у дисертації належать синонімічний, антонімічний, гіперо-гіпонімічний, омонімічний, паронімічний параметри. До синтагматичних параметрів віднесено валентнісний формальний, валентнісний комбінаторний, фразеологічний. Під валентнісним формальним параметром розуміють властивість слова демонструвати типові для певних лексико-семантичних груп особливості сполучуваності з іншими словами, валентнісний комбінаторний параметр відбиває індивідуальні особливості взаємодії слів. Фразеологічний параметр, що має дуже різноманітні функції, демонструє специфіку слова в певному лексичному оточенні.


Важливу роль для розкриття семантики слова в її системних зв’язках виконує дериваційна (епідигматична) інформація, яка, на думку Д.М. Шмельова, виступає „третім виміром” лексики, її „глибинною” віссю. Епідигматичний параметр відображає здатність слова через деривацію і процеси його семантичного розвитку входити одночасно в різні лексико-семантичні парадигми і демонструвати таким чином системні зв’язки. До гетерогенних епідигматичних параметрів у дисертації віднесено словотвірний та асоціативний. Словотвірний параметр розкривається в лексикографічних виданнях через словотвірне гніздо, що визначається як сукупність слів з тотожним коренем, упорядкованих відповідно до відношень словотвірної мотивації, кожний член якого характеризується своїм набором лексичних функцій. Певного формального маркування цього параметра в лінгвістичних словниках немає. Асоціативні семантичні зв’язки між лексичними одиницями в проаналізованих словниках російської мови мають у тлумаченнях імпліцитний характер.


До групи ономасіологічних у розділі віднесено термінологічний, нормативний, стилістичний, емоційно-оцінний, історичний, етимологічний, іншомовний, ареальний, тематичний та лінгвокраїнознавчий параметри.


Термінологічний параметр репрезентується сукупністю відповідних позначок, що відносить слово до певної наукової галузі. Нормативний параметр формують лексичні, орфографічні, орфоепічні, словотвірні, словозмінні, морфологічні та синтаксичні норми, які в переважній більшості не мають експліцитного вираження в лексикографічних працях. Стилістичний параметр подає інформацію про доречність, припустимість, оптимальність слова в певних умовах спілкування, приналежність до певного функціонального стилю. Емоційно-оцінний параметр, що фіксується позначками ирон., груб., ласк. тощо, супроводжує слова на позначення почуттів, переживань, настрою або виступає засобом вираження емоційної оцінки. Етимологічний параметр має позначки щодо мови-джерела, а також, рідше, довідковий відділ, у якому зазначаються семантичні зміни слова протягом його існування в мові. Іншомовний параметр представлений інформацією про запозичення у вигляді позначок, які вказують на мову походження слів. Історичний параметр подається низкою ремарок, що супроводжують слова пасивного лексичного фонду. Під ареальним параметром розуміють маркування лексем з точки зору їхньої територіальної приналежності. Для цього використовуються позначки обл., диал. або скорочена назва ареалу поширення. Під тематичним параметром розуміємо наявність лексикографічних ознак, за якими здійснюється обєднання мовних одиниць у певні групи. Лексикографічних умовних позначень цього параметра не існує. Лінгвокраїнознавчий параметр має місце в дефініціях, а також в ілюстративному матеріалі у вигляді інформації культурологічного характеру, щоправда в проаналізованих словниках він не має спеціального формального виділення.


Другий розділ “Інтерпретація семантики абстрактних іменників у російській лексикографії”.


Категорія іменника об’єднує низку семантично протиставлених лексико-граматичних розрядів слів. Одне з найвиразніших протиставлень пов’язане з поділом іменників на конкретні та абстрактні. Незважаючи на близькість граматичних значень, вони демонструють помітні семантичні розбіжності: перші вживаються для позначення предметів, осіб, тварин тощо, другі ж виражають субстантивно представлені дії, процеси, властивості, абстрактні поняття тощо; більшість абстрактних іменників мають семантичні і словотвірні зв’язки з іншими частинами мови. Специфіка семантики абстрактних іменників позначається на їхньому лексикографічному поданні. На відміну від конкретних абстрактні іменники мають розгалуженішу систему лексикографічної інтерпретації, у їхньому тлумаченні переважають випадки залучення інформації про семантику слів, від яких вони утворюються, дефінітивний же принцип має, як правило, допоміжний характер.


Різнорідність способів лексикографічної інтерпретації абстрактних іменників у першу чергу пов’язана з різноманітністю їхніх семантичних різновидів, з різним протиставленням абстрактних іменників конкретним. Останнє засвідчують класифікації Г.А. Уфімцевої, Л.О. Чернейко, які замість традиційної дихотомії між конкретним та абстрактним уводять більш детальну класифікацію іменників, застосовуючи градуальну інтерпретацію організації лексики. Зокрема,                   Г.А. Уфімцева доводить, що іменники з денотативним і денотативно-сигніфікативним значенням формують розряд конкретної лексики. Абстрактні імена у своєму знаковому значенні не вказують на предмет, їхньою функцією є називання понять. Тому слова з сигніфікативною і сигніфікативно-денотативною основою знакового значення відносяться до абстрактної лексики.


Врахування підходів, запропонованих Г.А. Уфімцевою, а також використання більш традиційних способів опису абстрактних іменників (О.О. Потебня,              Ф.І. Буслаєв, О.О. Шахматов, В.В. Веселитський, О.А. Колесніков, Н.П. Романова, Н.Г. Озерова та ін.) дало можливість здійснити в дисертації їхню класифікацію з ономасіологічної та семасіологічної точок зору. Це призвело до виділення таких груп абстрактних іменників: 1) іменники, які позначають розумові, психічні, психологічні, фізіологічні, соціально-моральні поняття; 2) іменники на позначення наукових та професійних понять і термінів; 3) відіменникові лексеми зі значенням стану, властивості, роду діяльності; 4) відприкметникові іменники зі значенням ознаки та якості; 5) віддієслівні іменники зі значенням дії, стану; 6) складні іменники із загальним значенням дії.


Як показало вивчення тлумачних словників російської мови, зазначені групи абстрактних іменників мають різне поширення. Найчисельнішою та найрозгалуженішою виявилася п’ята група абстрактних іменників, які мотивовані дієслівними основами. Результати кількісних підрахунків продемонстрували найбільшу чисельність абстрактної лексики в першому виданні „Словаря современного русского литературного языка”, у лексикографічній праці „Словарь Академии Российской” ступінь реалізації параметра повноти є найнижчим.


Аналіз тлумачних та семонімічних словників засвідчує різноманітність семантичної параметризації поданих у них абстрактних іменників, неоднакове навантаження різних семантичних параметрів.


У тлумачних словниках чільне місце посідає власне тлумачний параметр. Він представлений розгалуженою системою формул. У сучасних лексикографічних джерелах домінує описовий тип, а у виданні „Словарь Академии Российской” розповсюджений відсильний. В.І. Даль надавав перевагу синонімічному типу тлумачень. У семонімічних словниках власне тлумачний параметр представлений переважно розгорнутою або стислою описовою дефініцією, у деяких випадках (словники М.П. Колесникова) для тлумачення застосовується синонімічний ряд.


 Моно-, полісемічний параметр представлений у всіх досліджених лексикографічних працях, крім словника омонімів О.С. Ахманової. Однозначність у них не маркується, а багатозначність, починаючи з „Словаря Академии Российской”, подана за допомогою нумерації. Виняток становить словник В.І. Даля. У ньому відсутня цифрова структуризація значень багатозначних абстрактних іменників, одне значення від іншого відокремлюється крапкою з комою.


Транспозиційний параметр експліцитно представлений у всіх проаналізованих тлумачних словниках та словниках синонімів З.Є. Александрової, паронімів        О.В. Вишнякової, омонімів М.П. Колесникова. У словнику синонімів за редакцією А.П. Євгеньєвої він поданий імпліцитно. Можна констатувати однорідність оформлення цього параметра в усіх словниках, крім „Словаря Академии Российской” та словника В.І. Даля, де переносні значення слів хоч і виділяються, але цей параметр представлений не ремаркою, а графічно (*).


 Ілюстративний параметр широко подається в усіх проаналізованих джерелах, крім словника синонімів З.Є Александрової та праць М.П. Колесникова.  Основний ілюстративний матеріал – це цитати з художніх творів, словосполучення, прості речення. 


Синонімічний параметр представлений у вигляді синоніма або синонімічного ряду. Цим прийомом активно скористалися укладачі всіх проаналізованих лексикографічних праць, починаючи зі „Словаря Академии Российской”, крім авторів словників омонімів. Особливе розмаїття синонімічних лексем представлено в праці В.І. Даля. Формальне виділення цього параметра зафіксоване тільки у словнику паронімів О.В. Вишнякової.


Антонімічний параметр у досліджених тлумачних словниках, як правило, має експліцитне вираження у вигляді позначки противоп. У словнику синонімів за редакцією А.П. Євгеньєвої та словнику паронімів О.В. Вишнякової використовується позначка антоним. Цей параметр не зафіксований у словнику російської мови за редакцією О.О. Шахматова, словниках омонімів, праці              З.Є Александрової та словнику паронімів М.П. Колесникова.


 Гіперо-гіпонімічний параметр має місце в словникових дефініціях при тлумаченні родового поняття через видове і навпаки. Цей параметр використовується укладачами всіх досліджених лексикографічних праць, починаючи зі “Словаря Академии Российской”.


Омонімічний параметр у словнику В.І. Даля та „Словаре Академии Российской” не зафіксований. В інших лексикографічних джерелах він має формальне вираження у вигляді цифрових індексів. У словнику за редакцією        О.О. Шахматова, обох виданнях „Словаря современного русского литературного языка”, словнику синонімів за редакцією А.П. Євгеньєвої нумерація подається перед абстрактним іменником, а в словнику за редакцією Д.М. Ушакова, у чотиритомному виданні „Словаря русского языка”, словнику С.І. Ожегова, словнику синонімів     З.Є Александрової цифровий індекс розташовується після лексеми. Досліджені словники антонімів, паронімів це лінгвістичне явище не виділяють.


Валентнісний формальний та валентнісний комбінаторний параметри за допомогою різних метамовних засобів представлені у всіх проаналізованих тлумачних та семонімічних словниках.


Фразеологічний параметр у структурі статей досліджених лексикографічних праць має різні способи репрезентації, він розташовується в ілюстративній частині з абзацу, після графічних позначок =, Δ, у заромбовій частині (◊) або після тильди (~). У досліджених словниках антонімів, омонімів цей параметр не фіксується.


 Словотвірний параметр у словнику В.І. Даля та перших трьох томах першого видання „Словаря современного русского литературного языка” розкривається словотвірним гніздом мовних одиниць, які поєднуються близькістю основ. В інших досліджених словниках він реалізується у відсильних визначеннях зі вказівкою на словотвірні зв’язки. У словнику омонімів О.С. Ахманової він виражений за допомогою індексації, яка демонструє омонімію основ, афіксів, різницю їхньої внутрішньої структури. У словнику омонімів М.П. Колесникова словотвірний параметр не представлений.


Аналіз тлумачних та семонімічних лексикографічних праць демонструє послідовну реалізацію в них термінологічного параметра, який спирається на ремарки, що позначають галузі науки, або, в разі побутування терміна в декількох галузях знань, на позначку спец. Найдетальніше ремаркування термінологічного параметра фіксується в першому виданні „Словаря современного русского литературного языка», у якому виявлено 85 ремарок. У другому виданні цього ж словника та „Словаря Академии Российской” для позначення сфери застосування терміна подається повна назва наукової галузі. У словнику антонімів М.Р. Львова та словнику паронімів М.П. Колесникова цей параметр не виявлений.


Усі досліджені лексикографічні праці, за винятком словника В.І. Даля, є нормативними. Це зумовлює наявність нормативного параметра в доборі реєстрів слів у проаналізованих працях, тому в них не фіксуються ремарки нормалізаторського плану. Виняток становить словник за редакцією Д.М. Ушакова, у якому використовується позначка неправ.


Лексикографічні праці – джерело важливої стилістичної інформації про лексичні одиниці. Для демонстрації не тільки значення слів, а й галузі застосування їх у тому чи іншому мовленнєвому стилі в досліджених словниках використовуються стилістичні позначки. У словнику В.І. Даля, словнику російської мови за редакцією О.О. Шахматова, словниках антонімів та паронімів                  М.П. Колесникова такі ремарки не виявлені.


Емоційно-оцінний параметр фіксується в досліджених словниках позначками, які супроводжують абстрактні іменники на позначення почуттів, переживань, настрою або вираження емоційної оцінки. Він має формальне представлення в усіх тлумачних словниках, крім словника В.І. Даля.


 До кожної з досліджених лексикографічних праць занесено ремарки на позначення неологізмів, застарілих слів, церковної лексики. Найдокладніше історичний параметр розроблений у тлумачному словнику російської мови за редакцією Д.М. Ушакова. У першому та другому виданнях „Словаря современного русского литературного языка”, крім спеціальних позначок, є довідковий відділ, у якому подано історичну інформацію про зазначені лексичні одиниці. Всі інші проаналізовані лексикографічні праці такого відділу не мають. У словниках антонімів історичний параметр не фіксується


Етимологічний та іншомовний параметри мають позначки щодо мови-джерела. Найглибше вони розкриті в першому та другому виданнях „Словаря современного русского литературного языка”, у чотиритомному „Словаре русского языка”. У довідкових відділах до значної кількості абстрактних іменників подані етимологічні відомості, спеціальними ремарками позначається мова, з якої запозичене слово, вказані деякі історичні форми, що утворювалися в ході його еволюції в російській мові. Широко використовуються посилання на інші словники та енциклопедії, що подають історичні відомості про давнє згадування зазначених слів у друкованих виданнях ХVІІІ-ХХ століть. Найменш розроблені ці параметри в словнику            С.І. Ожегова, в словниках антонімів, синонімів та в словнику паронімів                 О.В. Вишнякової.


До досліджених словників включено територіально обмежену лексику, що має спеціальні ремарки обл. та діал. Найбільш розроблений ареальний параметр у словнику В.І. Даля та обох виданнях „Словаря современного русского литературного языка”. У словнику С.І. Ожегова, словнику омонімів О.С. Ахманової, словниках антонімів, паронімів він не зафіксований


Спеціальних лексикографічних умовних позначень тематичного параметра не існує. Досліджені тлумачні та семонімічні словники не ставлять за мету визначення тематичної спорідненості понять, що виражають абстрактні іменники. Отже, можна констатувати імпліцитність цього параметра в досліджених лексикографічних працях. Послідовне вираження щодо абстрактних іменників він знаходить лише в третьому томі „Русского семантического словаря” за редакцією Н.Ю. Шведової. Зазначений словник містить опис абстрактних іменників (слів та значень), які групуються в ієрархічно організовані лексико-семантичні множини, підмножини та ряди, утворюють лексичні класи та їхні умовні об’єднання.


Лінгвокраїнознавчий параметр у тлумачних лексикографічних працях представлений спорадично. У семонімічних словниках він не фіксується.


Завершують дисертацію загальні висновки, у яких узагальнено спостереження над лексикографічною параметризацією семантики абстрактних іменників, висловлено зауваження щодо можливих шляхів покращення їхньої інтерпретації.


 








2 Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. – М.: Наука, 1981. – С.44.



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины