ОБОБЩАЮЩЕ-ВЫДЕЛИТЕЛЬНЫЕ МЕСТОИМЕНИЯ СОВРЕМЕННОГО РУССКОГО ЯЗЫКА: СЕМАНТИКА И ГРАММАТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ОБОБЩАЮЩЕ-ВЫДЕЛИТЕЛЬНЫЕ МЕСТОИМЕНИЯ СОВРЕМЕННОГО РУССКОГО ЯЗЫКА: СЕМАНТИКА И ГРАММАТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
Альтернативное Название: Узагальнююче-видільні Займенники СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ: СЕМАНТИКА І ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання дисертації, окреслено об’єкт, предмет, матеріал, джерела дослідження, вказано методи та прийоми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи.


У першому розділі «Узагальнювально-видільні займенники в системі прономінальної лексики» подано визначення займенника, розглянуто розряди прономінативів за категоріальним значенням і граматичними особливостями, а також семантичні розряди займенників, уточнено обсяг і межі узагальнювально-видільних прономінативів.


Прономінативи хоч і належать до повнозначної лексики, відрізняються від повнозначних слів відсутністю конкретного, «речовинного» (лексичного) значення і закріпленості постійного змісту за певним звуковим комплексом. Особливий спосіб відображення займенниками реальної дійсності ми, услід за Є. М. Сидоренко, визначили як прономінацію. Прономінальним є такий спосіб відображення, при якому за звуковим комплексом не закріплюється постійний зміст; значення змінне і залежить від контексту та ситуації.


Займенники є фокусом поєднання категоріального (узагальнювального лексико-граматичного) і розрядового (за специфікою прономінальної семантики) значень. Категоріальне значення займенників передбачає їх співвідносність з п'ятьма повнозначними частинами мови: іменником, прикметником, числівником, прислівником, безособово-предикативним словом. Досліджувані слова мають цілий ряд ознак, що об’єднують їх в самостійний клас і не дозволяють розподілити займенники між іншими повнозначними частинами мови. Зазначений факт обґрунтовує розгляд прономінативів як окремої частини мови, що має власні диференційні ознаки й характеризується семантичною, морфологічною, словотворчою і синтаксичною своєрідністю.


До основних семантичних розрядів належать: питальний, вказівний, неозначений, заперечний і узагальнювально-видільний. До складу вказівних займенників входять декілька підрозрядів: власне вказівні, предметно-особові, зворотний і присвійні.


До розряду узагальнювально-видільних прономінативів ми відносимо слова: весь, (все, все), любой, всякий, каждый, иной, другой, сам, везде, всюду, повсюду, отовсюду, всегда, иногда, всяко Узагальнювально-видільні прономінативи можуть категоріально співвідноситися з тими ж повнозначними частинами мови, з якими співвідносяться й займенники інших семантичних розрядів: 1) з іменниками (категоріальне значення предметності): всякий, любой, каждый, иной, другой, сам, всякое, любое, иное, другое, всё (все); 2) з прикметниками (категоріальне значення ознаки предмета): всякий, любой, каждый, иной, другой, сам, весь; 3) з прислівником (категоріальне значення місця, напряму, ознаки дії, часу): везде, всюду, повсюду, отовсюду, всяко, всегда, иногда; 4) з безособово-предикативними словами (категоріальне значення стану): всяко.


Другий розділ «Семантика узагальнювально-видільних займенників» присвячено семасіологічному і ономасіологічному аналізу досліджуваних одиниць.


Вивчаючи лексико-семантичну систему мови та її окремі фрагменти, лінгвісти розмежовують два аспекти: семасіологію й ономасіологію. У першому випадку семантичні одиниці розглядаються в напрямку від «плану вираження» до «плану змісту», «від форми до змісту» (основну увагу приділено значенню певних слів і висловів, зміні їхньої семантики, розв'язано проблеми моносемії, полісемії, омонімії); у другому – від «плану змісту» до «плану вираження», «від змісту до форми» (розглянуто, головним чином, ономасіологічну організацію одиниць іменування в комунікативному акті спілкування за участю мовця й слухача, при цьому в центрі уваги дослідника знаходяться – понятєві категорії, мовні значення, явища синонімії, конкурентоспроможності номінативних одиниць). Семасіологія і ономасіологія взаємодоповнюють один одного, складають єдине ціле: спочатку узагальнювально-видільні займенники розглядаються з семасіологічного погляду, потім отриманий матеріал використовується як база для ономасіологічного висвітлення зазначених одиниць. Це дозволяє систематизувати однорідні висловлювані значення, що фокусують мовну інформацію (М.О. Шелякін). На доцільність синтезу семасіологічного і ономасіологіч­ного аспектів дослідження звертали увагу Г.С. Щур, В.Д. Ушаков, Н.Д. Голєв, О.О. Селіванова, Ф.С. Бацевич, Т.А. Космеда та інші лінгвісти.


З семасіологічному погляду було описано лексеми, що входять в узагальнювально-видільний семантичний розряд: займенники всякий, каждый, любой, категоріально співвідносні з прикметниками, тобто прономінативи, що виражають значення ознаки предмета, мають узгоджені категорії роду, числа і відмінка, виступають у реченні означенням тощо, наприклад: Габуния краснел от всяких резких выходок (Паустовський). Эвкалипт не боится фёнов и дождей и растет на любой почве (Паустовський); и всякий, каждый, любой, категоріально співвідносні з іменниками, тобто прономінативи, що виражають значення предмета, змінюються за родами, числами й відмінками, в реченні виконують роль підмета та додатка, наприклад: Хотя на этом свете все и всякое бывало, да не все людям известно (Астаф’єв). И тринадцать молодцов выступили вперед, каждый нес на плече тюк с дорогими товарами (Шукшин).


Займенники везде, всюду, повсюду категоріально співвідносяться з просторовим прислівниками, виражають значення місця, не змінюються за родами, числами, відмінками, у реченні виступають обставиною місця, наприклад: Еще всюду видны были следы стоянки лагеря... (Шукшин). Везде и во всем любовь нужна, раденье, в огородном же деле особенно (Астаф’єв). Багаж прожитой жизни они [люди, пережившие много интереснейших вещей] таскают за собой повсюду (Паустовський). Семантика напрямку відображена в прономінативі отовсюду, наприклад: Отовсюду, со всех стругов, на атамана во все глаза смотрели казаки (Шукшин).


У звуковому комплексі всегда містяться два омоніми: 1) всегда категоріально співвідноситься з прислівником часу, наприклад: Перед каждым рейсом мы его [клипер] покрывали лаком, и он всегда блестел как мокрый (Паустовський); 2) всегда виражає значення умови, прислівники, з яким зазначений прономінатив міг би співвідноситися в сучасній російській мові, відсутні, наприклад: Тире в простом предложении ставится всегда, если подлежащее и сказуемое выражены именами существительными.


Два омоніми містяться також і в звуковому комплексі иногда: 1) перший наділений темпоральною семантикою і категоріально співвідноситься з прислівниками часу, наприклад: Но иногда среди записей о ветрах, облачности, долготах и широтах и окуривании кораблей серой у Кука попадаются неожиданные строчки (Паустовський); 2) иногда виражає значення умови, наприклад: Белые тыквы иногда вырастали до таких размеров, что были неподъемны для одного мужика…(Алексєєв).


Займенник всяко в сучасній російській мові також репрезентовано двома омонімами: 1) прономінативом всяко, категоріально і граматично співвідносним з якісним прислівником способу дії, наприклад: И стали их [людей] всяко теснить (Шукшин); 2) займенником всяко, категоріально співвідносним з безособово-предикативним словом на позначення фізичного стану істоти та навколишнього середовища, наприклад: Как (каково) в Крыму? ─ Всяко (о погоде).


Більшість узагальнювально-видільних займенників має значення загальності, узагальнення (всякий, любой, везде, всюду, повсюду, всегда, всяко), менше – виділення (иной, другой, каждый,иногда). Прономінатив всё позначає повний обсяг чого-небудь і може категоріально співвідноситися з іменниками, наприклад: Токмо соль, пески и всё убивающая жара властвует над этими негостеприимными берегами и водами (Паустовський) і прикметниками, наприклад: Но к этой минуте уже всё село было поднято на ноги и выплеснулось на улицы (Алексєєв).


Займенник сам категоріально співвідноситься з іменниками, носить розмовний характер і найчастіше реалізовується в значенні господар, голова (дому, сімї, підприємства, фірми тощо)’, наприклад: Эту проблему может решить только сам (руководитель, хозяин и т. п.).


Окремо розглянуто семантику гібридних слів (контамінантів), що об’єднують ознаки займенників та інших частин мови. Так, слово самый поєднує в собі властивості займенника і частки, тобто є прономінально-партикулянтним контамінантом, і використовується в певних позиціях: 1) для уточнення, посилення вказівки, наприклад: Мирабилит ─ это та же самая глауберова соль, но насыщенная водой (Паустовський); 2) для створення семантики зосередженості, наприклад: На самой горе возвышалось что-то серое…(Алексєєв); 3) на позначення центру предмета або явища природи, наприклад: Это будет первая линия, которая прорежет самое сердце пустыни (Паустовський); 4) як компонент аналітичного найвищого ступеня порівняння якісних прикметників, наприклад: Кара-Бугаз известен как самое бурное место на Каспийском море (Паустовський) та ін.


Слово сам також є прономінально-партикулянтним контамінантом, що поєднує ознаки займенників і часток. Воно може сполучатися з іменниками і характеризувати суб'єкт або об'єкт дії, стану, наприклад: Не станут сидеть молча и сами торговцы и продавцы (Алексєєв), підкреслювати його важливість, винятковість, наприклад: Заявление Жуковых принял сам председатель Зелинский… (Алексєєв). Контамінант сам може сполучатися з групою присудка і виражати різні способи й умови реалізування дії, наприклад: Отец, однако, сам догадался сходить к будущим сватам (Алексєєв).


Слово весь може виступати в ролі контамінанта, який об'єднує властивості займенників, категоріально співвідносних з прикметниками, і прислівниками, наприклад: Петр Михайлович как-то обмяк весь, бессильно опустился на лавку… (Алексєєв). Узгоджуючись з означуваним іменником, весь втрачає з ним смисловий зв'язок і, приєднуючись до дієслова-присудка, виражає обставинні відтінки: вказує на міру і ступінь дії, набуваючи при цьому значення 'цілком, повністю'.


Опис значень кожного узагальнювально-видільного займенника і контамінанта стало підґрунтям для їх ономасіологічного розгляду. Як основні питання розглядаємо проблеми участі узагальнювально-видільних прономінативів у вираженні мовних значень; при вході досліджуваних займенників в синонімічні ряди – вивчення їх конкурентоспроможності в різних конструкціях.


Ми виділяємо такі мовні значення: предметність, ознаку предмета, кількість і число, процесуальність, місце, час, причину, мету, спосіб дії, міру і ступінь, стан, допустовість, умову. Кожне мовне значення, на думку автора, репрезентовано п'ятьма способами: словом, прийменниково-відмінковим поєднанням, флексією, словосполученням особливого типу (еквівалентним слову), фразовим номінантом. Слово за способом відображення може бути: 1) номінативним, тобто повнозначним, вираженим іменником, прикметником, числівником, дієсловом, прислівником і безособово-предикативним словом, і 2) прономінальним, тобто займенниковим. У системі займенників специфіку вираження мовних значень має кожен семантичний розряд.


Узагальнювально-видільні займенники обслуговують не всі мовні значення. Відсутні відповідні прономінативи в мовних значеннях «причина», «мета», «міра й ступінь», «процесуальність». На нашу думку, це можна пояснити декількома чинниками; найголовніші – пізня поява займенників зазначеного семантичного розряду і специфічний характер значень, які вони передають.


Найбільш повно в семантичному розряді узагальнювально-видільних займенників представлено прономінативи, що виражають мовні значення «ознака предмета» і «предметність». Ознаку предмета формалізують займенники всякий, любой, каждый, другой, иной, весь.


У системі узагальнювально-видільних займенників представлено часові й просторові мовні значення. Для розуміння змісту більшості висловів в певному акті мовлення необхідно визначити як часові, так і просторові координати спілкування. Арсенал узагальнювально-видільних прономінатівів надає мовцеві, засоби досягнення цієї мети – займенники з темпоральною семантикою: узагальнювальний всегда і видільний иногда. Досліджувані одиниці мають різне часове значення: всегда –будь-який час', 'постійно'; иногда – 'тимчасово', 'час від часу'. Існує два їх омоніми з умовним значенням: всегда – 'в будь-якому випадку', 'за будь-яких умов'; иногда – 'в деяких випадках'. Названі лексеми мають мовне значення «умова». Для кожної групи омонімів характерні особливі сполучувальні обмеження, пов'язані з семантичною специфікою вказаних прономінативів, що впливає на загальний зміст контексту.


З часовою семантикою тісно пов'язане значення «простір», що є однією з основних прагматичних координат спілкування. У сфері узагальнювально-видільних займенників засобами вербалізації просторового мовного значення виступають прономінативи везде, всюду, повсюду, які, з одного боку, вказують на якийсь сегмент простору, з іншою – реалізують семантику 'всеосяжність дією або станом'. Особливості відображення мовного значення «простір» названими прономінативами багато в чому обумовлені не внутрішніми законами мови, а екстралінгвістичними чинниками, пов'язаними з роллю мовця як суб'єкта мовного акту.


Семантика напряму руху або дії за відношенням до того, хто говорить, виступає як складовий компонент в мовному значенні «простір», формалізується узагальнювальним займенником отовсюду. Цей прономінатив позначає початкову точку, реалізуючи разом з тим семантику всеосяжності (напрям здійснюється з будь-якого можливого місця).


Ще одним проявом мовного значення «ознака ознаки» є семантика способу існування, що акумулюється в питальному прономінативі как і «відповідних» займенниках. Семантика всеосяжності в межах цього мовного значення вербалізуєтся узагальнювальним прономінатівом всяко, категоріально співвідносним з прислівником, і виражає значення 'усіма можливими способами'. Омонімічним зазначеному займеннику є всяко, що категоріально співвідносний з безособово-предикативним словом. У таких випадках всяко виражає мовне значення стану суб'єкта або ситуації, поширюючи цей стан на будь-який можливий час, тобто знову набуває семантики всеосяжності.


Особливе місце в системі ономасіологічних одиниць посідають гібридні слова, що поєднують ознаки узагальнювально-видільних прономінативів та інших частин мови. З цього погляду виділяються перш за все прономінально-партикулянтні контамінанти самый і сам, що сполучають деякі властивості займенників і часток. Саме семантика частки (як правило, підсилювальної), спостерігається в гібридній одиниці самый, а також значення вказівки на способи і умови здійснення дії з акцентуванням ролі суб'єкта як ініціатора або виконавця дії, властиве контамінанту сам, дозволяють використовувати слова самый і сам як засоби підвищення перлокутивного ефекту.


Узагальнювально-видільні займенники, що є конкурентноспромож­ними одиницями, вступають у відношення внутрішньо- й міжрозрядової синонімії. До першої групи синонімів належать слова всякийкаждыйлюбой; иной другой; везде всюду повсюду; всяко по-всякому всячески. Міжрозрядова синонімія виникає між узагальнювально-видільними і заперечними, узагальнювально-видільними і неозначеними, а також між видільними і вказівними прономінативами, проте трапляється досить рідко і має нерегулярний характер. Для кожного узагальнювально-видільного займенника, що входить до складу синонімічного ряду, характерний ряд індивідуальних особливостей, а також семантичні й деякі граматичні характеристики, які дозволяють прономінативу бути конкурентноспроможною одиницею.


Третій розділ «Граматичні особливості узагальнювально-видільних займенників» присвячено аналізу морфологічної і синтаксичної специфіки досліджуваних прономінативів, визначенню їх ролі в словосполученні й реченні, конструкціях з уточненням і узагальненням.


Дослідження морфологічних особливостей узагальнювально-видільних займенників, співвідносних з різними повнозначними частинами мови, свідчить про паралелізм морфологічних характеристик у прислівниках, безособово-предикативних словах і співвідносних з ними прономінативах везде, всюду, повсюду, отовсюду, всяко, всегда, иногда; про схожість деяких морфологічних категорій у прикметників і займенників каждый, всякий, любой, иной, другой. весь, співвідносних з ними. Певний морфологічний паралелізм з прикметниками спостерігається в прономінально-партикулянтних самый, сам і міжкатегоріальному контамінантові весь (вони зберегли формальні ознаки займенників, категоріально співвідносних з прикметниками). Меншою мірою морфологічне уподібнення виявляється в іменниках і співвідносних з ними прономінативах каждый, любой, всякий (всяк), иной. другой; всякое, любое, иное, другое, всё, все.


Місце, яке посідають узагальнювально-видільні прономінативи в словосполученні, визначається перш за все категоріальною співвіднесеністю займенника. У деяких контекстах спостерігається схожість (або ідентичність) виконуваних у словосполученні функцій займенників і співвідносних з ними повнозначних частин мови. Проте в ряді випадків цей паралелізм відсутній і прономінативи виявляють специфічність, пов'язану з реалізацією їх валентних зв'язків і виникненням контекстуальної змістової переорієнтації, а також необхідністю конкретизувати загальність прономінальної семантики або зменшити обсяг інформації, яка передається узагальнювально-видільним займенником. Прономінативи, категоріально співвідносні з іменником, можуть виступати як головний компонент словосполучення, проте їх активну валентність слід визнати вкрай обмеженою. Вони також входять до словосполучень з дієсловами, рідше – з іменниками і безособово-предикативними словами, реалізовуючи свою пасивну валентність. Усі узагальнювально-видільні займенники, категоріально співвідносні з прикметниками, а також контаміновані одиниці весь, самый, сам наділені пасивною валентністю. Узагальнювально-видільні займенники, категоріально співвідносні з прислівниками, входять до складу словосполучень, утворених способом прилягання, як препозитивний або постпозитивний залежний компонент. Узагальнювально-видільні прономінатіви дуже рідко вступають у відношення однорідності і утворюють сурядні поєднання: всё и всякое, любой и каждый, везде и всюду.


Специфіка вживання узагальнювально-видільних займенників у реченні безпосередньо залежить від їх категоріальної співвідносності, проте повного паралелізму синтаксичних функцій узагальнювально-видільних прономінативів і відповідних повнозначних частин мови в більшості випадків не спостерігається. Істотні відмінності характерні для іменників і категоріально співвідносних з ними прономінативів. Деяка невідповідність ролей в реченні спостерігається в прикметниках і співвідносних з ними узагальнювально-видільних займенниках, хоч усі вони виступають в ролі узгодженого означення або компонента присудка. Узагальнювально-видільні прономінативи, категоріально співвідносні з прислівниками, характеризуються більш вужчим функціональним діапазоном, ніж відповідна повнозначна частина мови. Паралелізм синтаксичних функцій виявляється в займенника всяко, категоріально співвідносного з безособово-предикативними словами, і більшості предикативів – вони виступають головним членом в односкладному безособовому реченні.


У складнопідрядних реченнях з анафоричним зв'язком узагальнювально-видільні прономінативи функціонують як співвідносні слова (кореляти) і поєднують частини вказаної конструкції. Ці займенники можуть уживатися в першій частині безсполучникового складного речення, причому друга повинна конкретизувати, розкривати значення досліджуваних одиниць.


Узагальнювально-видільні прономінатіви вживаються в уточнювальних і узагальнювальних конструкціях як уточнюваний компонент і узагальнювальне слово. Особливістю їх використання є те, що уточнювальна частина наповнює конкретним змістом уточнюваний компонент, виражений узагальнювально-видільним займенником.


Загалом узагальнювально-видільні прономінативи, як і займенники інших семантичних розрядів, за своїми граматичними особливостями корелюють з категоріальними значеннями співвідносних частин мови, ширше – категоріальними значеннями відповідних мовних значень.


 


ВИСНОВКИ


1. Займенники були і залишаються однією з найбільш дискусійних частин мови в сучасній російській мові. Специфіка семантики займенників включає прономінальний спосіб відображення об'єктивної дійсності, мінливість семантичного наповнення одиниці, відсутність конкретного, «речовинного» (лексичного) значення. Прономінативи є фокусом поєднання розрядового і категоріального значень. Такий підхід пояснює вибір широкого розуміння прономінальної лексики (до складу якої входять як змінювані, так і незмінювані одиниці).


2. Замість терміну означальні займенники нами використовувався термін узагальнювально-видільні займенники. Заміна терміна обумовлена специфікою значення й уживання досліджуваних прономінатиів: у займенниках иной, другой, каждый, иногда, сам на перший план виступає семантика виділення; прономінативи любой, всякий, везде, всюду, повсюду, отовсюду, всяко, всегда мають значення об'єднання, узагальнення; у займенника весь семантика узагальнення виявляється найвищою мірою, тому він функціонує як показник якнайповнішого обсягу. Узагальнювально-видільні прономінативи виконують в реченні роль не тільки означення, але й інших членів речення: підмета, додатка, обставини, присудка – тобто їх функціональний діапазон набагато ширший, ніж той, який закладено в семантиці терміна означальні.


3. Узагальнювально-видільні прономінативи можуть категоріально і граматично співвідноситися з тими ж повнозначними частинами мови, з якими співвідносяться займенники інших семантичних розрядів: іменниками (всякий, любой, каждый, другой, иной, сам, всё, все), прикметниками (всякий, любой, каждый, другой, иной, весь), прислівниками (везде, всюду, повсюду, отовсюду, всяко, всегда, иногда), безособово-предикативними словами (всяко).


4. Аналіз узагальнювально-видільних прономінативів з погляду обслуговування з їх допомогою мовних значень свідчить про те, що найбільша кількість займенників закріплена за мовними значеннями «ознака предмета» і «предметність», мінімально представлені мовні значення «спосіб дії» і «стан», відсутні узагальнювально-видільні прономінативи в засобах вираження категоріальних значень «причина», «мета», «міра і ступінь», що репрезентовані в категоріально співвідносних прислівниках і категоріальних значеннях «допустовість», «умова», не оформлених на рівні слів (крім всегда, ингда в значенні умови).


5. Здатність бути конкурентноспроможними одиницями виявляють внутрішньорозрядові синоніми (тобто прономінативи одного семантичного розряду і контамінанти, співвідносні з однією і тією ж частиною мови): всякий ─ каждый ─ любой; всякий ─ всяческий; иной ─ другой; везде ─ всюду ─ повсюду; всяко ─ по-всякому ─ всячески; самый ─ сам. Конкурентоспроможність узагальнювально-видільних займенників виявляється також тоді, коли слова вступають у відношення міжрозрядової синонімії: 1) все, каждый, любойникто; всёничто; каждый, любойникакой; везде, всюду, повсюдунигде; всегданикогда; отовсюдуниоткуда та ін.; 2) всякий ─ прономінативи ряду –нибудь; 3) другой, инойдеяких значеннях) ─ некоторый / некто, какой-нибудь / кто-нибудь, какой-то / кто-то, какой-либо / кто-либо; 4) другой тот і под.


6. Гібридні слова (контамінанти), які поєднують ознаки узагальнювально-видільних прономінативів й інших частин мови, відіграють важливу роль в структурі мовного акту. Засобами підвищення перлокутивного ефекту є прономінально-партикулянтні контамінанти самый і сам, що поєднують деякі властивості займенників і часток. Гібридне слово весь посилює семантику міри й ступеня дії, що називається, зазвичай, дієсловом-присудком.


7. Паралелізм морфологічних ознак зафіксовано в прислівниках, безособово-предикативних словах і співвідносних з ними прономінативах везде, всюду, повсюду, отовсюду, всяко, всегда, иногда. Подібність деяких морфологічних категорій характерна для прикметників і співвідносних з ними займенників каждый, всякий, любой, иной, другой, весь. Повний морфологічний паралелізм з прикметниками виявлено в прономінально-партикулянтних контамінантах самый, сам і міжкатегоріальному контамінанті весь. Меншою мірою морфологічне уподібнення характерне для іменників і співвідносних з ними прономінативів каждый, любой, всякий (всяк), иной, другой; всякое, любое, иное, другое, всё; все.


8. Специфіка вживання узагальнювально-видільних займенників в словосполученні й реченні залежить від їх категоріальної співвідносності, проте повного паралелізму між узагальнювально-видільними прономінативами і відповідними повнозначними частинами мови в більшості випадків не спостерігається. Прономінативи, категоріально співвідносні з іменником, можуть виступати як головний компонент словосполучення, а також реалізовувати свою пасивну валентність у словосполученнях з дієсловами, рідше – з іменниками й безособово-предикативними словами. Пасивною валентністю наділені всі узагальнювально-видільні займенники, категоріально співвідносні з прикметниками. Узагальнювально-видільні займенники, категоріально співвідносні з прислівником, входять до складу словосполучень, утворених способом прилягання.


Паралелізм синтаксичних функцій виявляється тільки в предикативах займенника всяко, категоріально співвідносного з безособово-предикативними словами, решта узагальнювально-видільних прономінативів більшою або меншою мірою відрізняються від співвідносних з ними повнозначних частин мови.


Специфічною рисою розглянутого розряду займенників є частотне вживання уточнювальних і узагальнювальних конструкцій як уточнюваних компонентів і узагальнювальних слів, при цьому уточнювальна частина наповнює конкретним змістом уточнюваний компонент, виражений узагальнювально-видільним займенником.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины