КОМУНІКАТИВНО-СТИЛІСТИЧНА МОДИФІКАЦІЯ ФРАЗЕМ У ЗАГОЛОВКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
КОМУНІКАТИВНО-СТИЛІСТИЧНА МОДИФІКАЦІЯ ФРАЗЕМ У ЗАГОЛОВКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Альтернативное Название: Коммуникативно-стилистическая МОДИФИКАЦИЯ фразы В заголовке УКРАИНСКОЙ ПРЕССЫ КОНЦА ХХ - НАЧАЛА ХХ ВЕКА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У першому розділі „Теоретичні питання заголовкового комплексу та фразеологічної модифікації” здійснено аналіз праць, присвячених вторинному фразеотворенню та мовній структурі публіцистичного заголовка.


Сучасна функціональна стилістика розглядає стилі як незамкнені, взаємопроникні системи, вивчає типізовані форми спілкування, принципи відбору засобів мови, характер організації мовного матеріалу в структурі висловлювання. Стилісти розглядають текст як продукт функціонально-мовної діяльності, а також як феномен використання мовних засобів у конкретних комунікативних ситуаціях, де актуалізуються типізовані форми, прийоми вербалізації інформації й виявляється певне ставлення адресанта до повідомлюваного.


Текстам засобів масової інформації притаманні багаторівнева система зв’язків, комунікативно-стилістичні різновиди, зумовлені інтенцією автора, змістом поданої інформації. Публіцистичний текст – це висловлювання, складниками якого виступають структурно оформлені, відповідно до загальноприйнятих правил і норм, змістовні одиниці, що містять певний обсяг інформації. Головна ознака тексту публіцистичного стилю – його поліінформативність, реалізована інтегрованими й актуалізованими інформаційно навантаженими одиницями мови.


Першим знаком публіцистичного твору виступає заголовний комплекс, який насамперед виконує рекламно-інформативну функцію повідомлення про текст. Заголовок не тотожний ні слову, ні словосполученню, ні реченню, а є рівноправним складником тексту поряд із вступом, основним текстом, висновком і закінченням. Такий розподіл текстового масиву характерний для газетно-журнальних матеріалів, де заголовок компресовано позначає зміст цілого твору.


Існують різні принципи систематизації й розподілу елементів тексту й заголовного комплексу (за комунікативними інтенціями адресанта, ступенем образності, комунікативними типами, семантикою, структурою тощо). Перший знак публіцистичного матеріалу виконує певні функції, які й зумовлюють його структуру, текстотвірну сполучуваність, а також особливості сприйняття читачем. До цих функцій належать: номінативно-інформативна, рекламно-експресивна, графічно-розмежувальна та ін. Повний смисл заголовка формується поступово і може бути усвідомлений у повному обсязі тільки після прочитання тексту. Заголовок перебуває над текстом, що дозволяє йому функціонувати як самодостатній одиниці висловлювання.


Журналіст, дбаючи про стилістичну маркованість заголовка, використовує, зокрема, фразеологічні одиниці та їх структурно-семантичні трансформації як одне з найпродуктивніших джерел експресії в публіцистичному тексті.


Фразеологічним одиницям властива тісна взаємодія стійкості й мінливості, які діалектично пов’язані й забезпечують функціонування та динаміку фразеологічного фонду як у синхронії, так і в діахронії. Продукти змін фразеологізмів – трансформації ФО і фразеологічна варіативність – спричинені різними явищами. Варіації стійких сполучень слів детерміновані внутрішньолінгвальними законами, незалежними від свідомості мовців. На відміну від цього явища, трансформації фразем завжди спричинені стилістичними настановами автора, змушеного шляхом різноманітних оказіональних структурно-семантичних перетворень поновлювати фразеологічні одиниці, які втратили або нейтралізували свої експресивно-комунікативні якості внаслідок багаторазового вживання.


Трансформація фразеологізму – оказіональне перетворення семантики / семантики і структури стійкого сполучення слів, закріпленого мовним узусом, із певною стилістичною метою. Результат такої видозміни – трансформ, або модифікація, – завжди маркований і безпосередньо пов’язаний, зіставлюваний із вихідною одиницею, наявною в свідомості реципієнта.


Зміни семантики ФО можуть бути зумовлені подвійною актуалізацією, буквалізацією, контекстуальним оживленням внутрішньої форми фраземи. Структурно-семантичні перетворення пов’язані з перерозкладом, відокремленням, варіюванням, розширенням компонентного складу ФО, антонімізацією фраземи, фразеологічною контамінацією, еліпсисом. Усі семантичні й структурно-семантичні перетворення можна пов’язати з алюзивністю фраземи, тому алюзію доцільно розглядати на тлі інших модифікацій стійких сполучень.


Фразеологічні трансформації – одна з головних стилістичних ознак публіцистики – служать для створення заголовка в пресі, забезпечуючи його ефективне функціонування.


У другому розділі „Модифіковані фразеологізми в заголовках української періодики кінця ХХ – початку ХХІ століття” здійснено аналіз структурно-семантичних трансформацій ідіоматичних сполучень, зафіксованих у досліджуваному матеріалі. Структура фраземи впливає на її значення й здатність поєднуватися з іншими мовними одиницями. Студіювання структурно-семантичних фразеологічних модифікацій потребує попереднього вивчення їхньої будови.


Серед структурно-граматичних типів мовознавці виділяють фразеологізми, організовані за моделями речення, і ФО, співвідносні за своєю будовою із сполученнями слів як із сурядним, так і з підрядним зв’язком. Окремим розрядом фразем вважаємо сполучення повнозначного й службового слів.


У досліджуваних текстах зафіксовано такі моделі фразеологізмів, побудовані за зразком підрядних словосполучень: “прикметник + іменник”, “іменник + родовий відмінок іменника”, “іменник + прийменник + іменник”, “прийменник + прикметник + іменник”, “прийменниково-відмінкова форма іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника”, “дієслово + іменник із прийменником або без нього”.


Фразеологічні одиниці, що являють собою конструкції із сурядними сполучниками, складаються із компонентів, між якими існують синонімічні або антонімічні відношення.


Фразеологізми-порівняльні звороти з препозитивним підрядним сполучником за лексико-граматичним значенням співвідносяться з дієсловами, прислівниками або прикметниками та виконують відповідну синтаксичну роль у реченні.


Фразеологізми-прийменниково-відмінкові конструкції – своєрідний розряд стійких виразів, які мають цілісне значення і складаються з одного повнозначного слова (іменника, прикметника, займенника), поєднаного зі службовим. У газетному заголовку це найпоширеніший тип фразеологізмів.


До фразеологізмів – речень належать здебільшого структури, представлені прислів’ями, приказками, примовками й крилатими словами. Розрізняємо ФО, що становлять прості речення (двоскладні – поширені / непоширені, заперечні / стверджувальні; односкладні – називне, означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове), і фразеологічні одиниці, які за будовою співвідносні із складними реченнями (складносурядними, складнопідрядними, безсполучниковими).


Видозміни інваріантної структури ФО у різних контекстах спричинені взаємодією постійного й перемінного складників у мовній свідомості особистості, а також впливом мовної практики соціуму в конкретний історичний період. У компонентах заголовкових комплексів періодичних видань зафіксовано фразеологізми, переосмислення й трансформування яких спрямовані на створення експресії в публіцистичних текстах.


Розрізняємо такі семантичні перетворення фразем без зміни їх лексико-граматичної структури:


- переосмислення, напр., початкові значення стійкого словосполучення приводити / привести до пам’яті (до тями, до притомності) кого „1. Виводити із стану непритомності. ... 2. Допомагати комусь повернутися до реальності, схаменутися, опам’ятатися” („Словник фразеологізмів української мови”) у заголовку „«Чорний нал» приведуть до тями” („Наступного тижня уряд відпрацює заходи щодо виведення з „тіні” заробітної платні”) (ДУ, 2.11, 2005) трансформуються, що зумовлено змістом статті, – „зробити реальним, викрити приховане”;


- семантична двоплановість виникає внаслідок поєднання в тексті слів однієї тематичної групи. Пор., заголовок “За кабана «підсунув свиню»(підкладати (підсувати, підставляти) / підкласти (підсунути, підставити) свиню кому – „Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось” („Словник фразеологізмів української мови”) із текстом статті: „...В одному з дворів у селі Ямпінь за двох гарненьких кабанчиків він підсунув господарям свиню, розрахувавшись із пенсіонерами фальшивими купюрами номіналом 20 гривень...” (ВЗ, 19.02, 2002);


- буквалізація, пор. ФО: дах (криша, стріха) відлітає, їде / поїхала – „психічний розлад” („Словник сучасного українського сленгу”) і його буквальне значення в тексті: Дах поїхав. А з ним – і вболівальники” (зіставимо з текстом матеріалу: “...Під час футбольного матчу [...] на трибуни стадіону завалився дах...”) (УМ, 08.05, 2001).


Семантичні перетворення дозволяють використовувати наявні в мовному фонді фразеологічні сполучення без зміни їхньої будови, але в такому контексті, який розвиває в них значення, відмінні від семантики узуальних одиниць. Цей процес спричинений загальномовною тенденцією до економії виражальних засобів, коли одна структурна форма використовується для передавання кількох значень.


Більшість семантичних змін ФО пов’язані із структурними трансформаціями усталених сполучень, які виявляються в кількісних і якісних змінах компонентного складу.


Кількісні зміни компонентного складу, пов’язані з поширенням і скороченням ФО:


- розширення фразеологізмів: „Політичні партії поміж Сціллою бюрократії та Харибдою популізму” (В, 1–2.2006, с. 26) (пор.: між (поміж) Сціллою та (і) Харибдою).


- еліпсис: Ні пуху, ні...” (МУ, 12.10, 2000) (пор.: ні пуху ні пера).


Зміни в розташуванні компонентів полягають у дистанціюванні складників або їх синтаксичній інверсії. До синтаксичних і морфологічних перетворень належать зовнішні й внутрішні морфологічні трансформації, зовнішні й внутрішні синтаксичні видозміни. Антонімізація фразем відбувається за допомогою переходу стверджувальних форм у заперечні й навпаки.


До якісних перетворень компонентного складу зараховуємо:


- субституцію, спричинену лексичною заміною: Буря у склянці спирту” (УМ, 27.09, 2005) (пор.: буря у склянці води); «Порох» підмочило...” („Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти Петра Порошенка”) (УМ, 12.10, 2005) (пор.: підмочувати (хитати) репутацію (авторитет) і прізвисько П.Порошенка – Порох);


- використання моделі інваріантної фраземи для утворення оказіональних сполучень, що безпосередньо пов’язане із субституцією і передбачає збереження загальних значень фразеологізмів за умови значніших і навіть повних змін їх складників, пор.: на городі бузина, а в Києві дядькоУ Нью-Йорку буза, а в Києві – кримінальна справа” (ДТ, 29.09, 2000); У Донецьку Базилюк, а у Львові Папа” (УМ, 27.03, 2001); Вози у Києві, а розправа – в Прилуках” (МУ, 07.09, 2000);


- повну деформацію: Про граблі, на які наступають, але їх не прибирають” (УК, 08.10, 2005) (пор.: наступити на граблі); Ювілей татарина – незваний гість” (УМ, 23.03, 2001) (пор.: незваний гість гірше татарина);


- контамінацію, коли нова фразеологічна одиниця виникає внаслідок накладання одна на одну вже наявних фразем: „Щоб вашій хатці не приробили ніг, уважно вчитайтеся в договір купівлі-продажу” (УМ, 03.04, 2001) (пор.: хатка на курячих ніжках (лапках) („маленька вбога хатка; про легку, нетривку будівлю”) + приробити ноги чому („присвоїти що-небудь чуже, украсти”) = приробити ноги хатці („незаконно присвоїти чиюсь квартиру”);


- алюзію: „Подолаємо ментальність «трьох гетьманів»; „Високий бар’єр б’є по «трьох гетьманах»” (ВК, 02.09, 2005) (пор.: на два пани – три гетьмани). Засіб фразеологічного натяку (алюзії) забезпечує рекламну функцію заголовка, який виступає засобом компресії змісту матеріалу, об’єднує назву й подальший текст у смислову цілісність.


Структурно-семантичні зміни фразеологізмів пов’язані з утворенням оказіональних стійких сполучень слів, які в подальшому можуть бути засвоєні загальною мовою, усталитися й використовуватися як окремі фразеологічні одиниці.


Фразеологічні кальки й запозичення як у незмінному, так і в модифікованому вигляді функціонують у заголовкових комплексах періодичних видань, зберігаючи певний відтінок новизни, виступаючи носіями виразної експресії, яка має на меті образністю привернути увагу читача. Найбільше в досліджуваному матеріалі зафіксовано кальок і запозичень із російської й англійської мов.


Крилаті вирази, афоризми, цитати, що прийшли з російської мови, уживаються для створення публіцистичного заголовка найчастіше (близько 40 %). Джерелом для багатьох модифікованих фразем-кальок стала російська література, зокрема твори таких відомих авторів, як Л.Толстой: Між війною і миром” (УМ, 15.01, 2002) (пор.: „Війна і мир”); М.Некрасов: Кому живеться добре в Україні” (УМ, 06.10, 2005) (пор.: „Кому на Руси жить хорошо?”); В.Маяковський: Я дістаю з широких штанин... імунітет” (ДУ, 12.11, 2005) (пор.: „Я достаю из широких штанин […] паспортину”); О.Грибоєдов: Горе від гори” (УМ, 13.04, 2002) (пор.: „Горе от ума”); І.Ільф і Є.Петров: „Ашгабат – Києву: „Увечері борг – вранці газ ...і Росія” (ДУ, 28.10, 2005) (пор.: „Вечером деньги – утром стулья, утром деньги – вечером стулья”) та ін. На наш погляд, численність виразів такого походження можна пояснити тривалим впливом російськомовної культури на українську. Так, із часів творення „спільної” радянської культурної спадщини порівняно недавніх часів (50–80 роки ХХ століття) походять афористичні вислови з кіно й естради. Серед них:


- модифіковані назви кінофільмів – „Іван Васильович змінює професію”: „Журналіст міняє професію. На шпигуна?” (УМ, 17.01, 2002); „Місця зустрічі змінити не можна”: „Місця суду змінити не можна” (УМ, 13.02, 2002);


- змінені рядки пісень із кінофільмів „Сімнадцять миттєвостей весни”: Не думай про дні звисока” (УМ, 17.01, 2002) (пор.: „Не думай о секундах свысока”); „Операція „Ы” та інші пригоди Шурика”: Чекай мене, мамо, хорошого сина” (УМ, 19.04, 2002) (пор.: „Не жди меня, мама, хорошего сына”);


- крилаті вислови з кінофільмів – „Кавказька полонянка”: Красуня, актриса, модель, журналістка, але не комсомолка” (УМ, 02.02, 2002) (пор.: „Студентка, комсомолка, красавица”); „Діамантова рука”: Хто замовляв таксі на Дібровку?” (УМ, 13.04, 2001) (пор.: „Кто заказывал такси на Дубровку?”) тощо.


Зафіксована значна кількість фразеологізмів названого типу підтверджує вплив телебачення й кіно на мовну практику соціуму й зокрема на публіцистичні тексти. Афоризми, що „виникли в контекстах неафористичного характеру, від якого вони відірвалися, перетворившись у самостійні одиниці” (І.С.Гнатюк), закріплюються в мовній системі, починають функціонувати незалежно, піддаються різноманітним структурно-семантичним трансформаціям. Заголовки з трансформованими виразами з російськомовних пісень і кінофільмів виконують, насамперед, рекламну функцію, органічно вплітаються в контекст статті, є впізнаваними й водночас навантажені новим змістом, що відповідає тематичному наповненню матеріалу. Проте варто зазначити, що зловживання кальками з російської призводить до збіднення мови української публіцистики, адже за наявності багатого фразеологічного фонду української мови журналісти мають змогу обрати для творення заголовка яскравий український відповідник.


Друге місце за чисельністю (близько 20 %) в досліджуваному матеріалі посідає група кальок і запозичень з англійської мови. Причому частка таких ФО щодалі зростає, що зумовлено екстралінгвальними чинниками: перенесенням реалій із різноманітних сфер американського й англійського життя стимулює засвоєння певних мовних елементів. Поширення англійської мови у сфері бізнесу й політики спричиняє вживання калькованих і транслітерованих виразів насамперед із цих галузей. Напр.: „Утретє без краваток пройде саміт СНД” (УМ, 01.03, 2002) (калька з англ. meeting without ties – „зустріч перших осіб держав у неофіційній обстановці”).


Зафіксовано значну кількість запозичень з англомовної художньої літератури. Найдавніші з них (бути чи не бути, останній із могікан; над прірвою в житі; четверо в човні, не рахуючи собаки тощо) набули ознак газетних штампів. Трапляються й випадки обігравання назв сучасних творів, зокрема роману Дж.Толкієна „Володар перснів”: Володар «Оскарів»” (УМ, 14.02, 2002).


Фразеологічних одиниць французького, грецького, німецького й польського походження зафіксовано найменше. Як правило, фразеологізми-запозичення й кальки, що служать для створення елементів заголовкового комплексу, зазнають таких структурно-семантичних трансформацій: усічення, субституція компонентного складу, розширення фразеологізму за рахунок уведення нових лексем, актуалізація початкової семантики фраземи, розширення фразеологічного значення, використання схеми фразеологічної одиниці для створення контекстуальних фразем-оказіоналізмів, фразеологічна алюзія.


Значна кількість фразем, що зазнали структурно-семантичних перетворень, дозволяє говорити про фразеологізм-трансформ як ознаку публіцистичного стилю загалом і заголовок у формі модифікованого фразеологізму як структурно самостійну одиницю тексту.


Третій розділ „Стилістичні та стильові особливості функціонування модифікованих фразеологізмів у заголовковому комплексі сучасного українського періодичного видання” присвячено розгляду особливостей використання модифікованих зворотів різних функціонально-стильових різновидів, їхньої стилістичної ролі в заголовковому комплексі та композиційно-змістових функцій трансформованих ФО.


Публіцистика запозичує основні мовні засоби з інших стилів: наукового, офіційно-ділового, конфесійного, художнього й розмовно-побутового. Тому в заголовках періодичних видань модифікаційним перетворенням підлягають найрізноманітніші фразеологічні сполучення – як нейтральні (міжстильові), так і стилістично забарвлені.


Основні функціонально-стильові різновиди фразеологізмів – розмовні, просторічні, фольклорні й книжні. Модифікації, як правило, змінюють стильове забарвлення ФО, відсвіжуючи стерту образність усталених зворотів.


Використання структурно-семантичної моделі книжного фразеологізму в заголовку приводить до створення звороту із зовсім іншим значенням і, відповідно, до втрати його книжного функціонально-стилістичного забарвлення. Напр., у заголовку Перекуємо гирі на ґрати” (УМ, 02.04, 2002) використано біблійний вислів перековувати / перекувати мечі на орала – „роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів” (А.П.Коваль, В.В.Коптілов). У тексті статті новостворене сполучення має буквальний зміст: „...Конфісковані міською громадською комісією з контролю за торгівлею гирі годяться тільки на переплавку з тієї причини, що є підробленими... І хтозна, можливо, після переплавки з металу варто було б виготовити ґрати для продавців, нечистих на руку”. Іронічно-засуджувальний підтекст підкреслено алюзивним використанням неточної цитати з твору І.Ільфа і Є.Петрова „Золоте теля” „Пиляйте, Шура, вони золоті”: „...Відоме заохочення „Пиляйте гирі!” дехто сприйняв буквально і заходився висвердлювати в них отвори...”. Отже, контекст статті диктує нове значення відомого вислову – „торгівці-шахраї заслуговують на тюремне покарання”.


Заміна складника словосполучення народнопоетичного походження приводить до повної зміни його значення й тональності. Так, рядок із відомої пісні „Розпрягайте, хлопці, коні” обіграно в заголовку замітки Розпрягайте, хлопці, ванни” (УМ, 15.03, 2002), в якій ідеться про те, як „сантехнік согрішив з чужим унітазом та батареями” і „...зумів за одну „ходку” з будинку... винести ванну, унітаз і три чавунні батареї...”.


Використання знижених розмовних фразеологізмів (жаргонізмів, сленгізмів, вульгаризмів тощо) та їхніх трансформів, які мають негативне емоційне забарвлення – нехтування, лайливості, несхвальності, на шпальтах періодичних видань спричинене прагненням шокувати читача, привернути його увагу до матеріалу. Зіткнення в одному контексті фразем злодійського жаргону та лексики на позначення політичних процесів, назв урядових органів тощо має на меті засудити корумпованість влади, негідну поведінку посадовців. Напр., статтю під назвою А за «базар» відповідай! (УМ, 20.09, 2007) (пор.: відповідати за базар – „відповідати за свої слова” („Словник сучасного українського сленгу”) вміщено в рубриці “На варті закону”, а передтекст містить пояснення: “СБУ хоче знати, чи був міністр транспорту уповноважений висловлюватися щодо зовнішньої політики України. МЗС вже відповіло – ні!”.


Трансформовані фраземи в ролі заголовка на шпальтах періодичних видань виконують такі стилістичні функції: оцінну, емоційно-експресивну, служать для створення гумору і сатири, увиразнюють портретний опис, мову, внутрішні якості людини, посилюють завдяки синонімам експресію, градацію, виконують роль сюжетної основи, заключного акорду, забезпечують лаконічність висловлення.


Заголовок із фразеологізмом-трансформом відіграє свою роль на всіх етапах сприйняття: початкове ознайомлення з матеріалом, під час читання, після сприйняття всього тексту. На різних стадіях на перший план виходять ті або інші функції заголовка: номінативна, інформативна, рекламна, експресивно-оцінна, композиційна, інтегрувальна.


Заголовок із модифікованою фраземою сигналізує про зміст тексту, наголошуючи на різноманітних елементах змістової схеми (основній думці, певних тезах, аналітичній оцінці ситуації тощо). Причому модифіковані фразеологічні одиниці беруть участь у створенні заголовків будь-якого типу, як односпрямованих (співвідносних із одним елементом змістової структури тексту), так і комплексних (що актуалізують два або більше складників матеріалу).


У семантиці фразеологізму зосереджено комплекс значень для побудови підтексту. Загальновідоме значення фразеологічної одиниці виступає відправним пунктом, від якого автор веде читача до усвідомлення конкретних фактів і явищ. Модифікований фразеологізм у заголовку поглиблює підтекст, оскільки в процесі сприйняття тексту відбувається накладання загальновідомого значення ФО на нове, внесене автором.


Структурно-семантичні модифікації фразеологізмів допомагають реалізувати складні зв’язки між назвою рубрики, заголовком, внутрішніми заголовками, статтею загалом та кожним її розділом.


 


ВИСНОВКИ


1. Українські періодичні видання – індикатор змін у сучасній літературній мові, показник розвитку всіх лінгвальних рівнів, найдинамічніші з яких – лексичний і фразеологічний. Якщо поява або зникнення слів, розширення чи звуження їхнього значення зазвичай відбивають реалії позамовної дійсності, фразеологізми у публіцистичних текстах здебільшого націлені на створення емоційно-експресивного тла повідомлюваного, оцінку поданої інформації, привернення уваги адресата тощо.


Сучасна преса тяжіє до уникнення стандартних і штампованих висловів. Один із найбільш дієвих засобів відсвіження й урізноманітнення мови публіцистики – модифікація фразеологізмів.


У сучасних українських газетах і журналах спостерігаємо значну кількість трансформованих фразем. Через відсутність чітких критеріїв із відбору й класифікації продуктів зазначених одиниць, а також через різноманітність вихідного й кінцевого матеріалу термінологію на позначення модифікацій фразеологізмів ще не усталено.


Найсприятливіший контекст для семантичних і структурно-семантичних перетворень стійких сполучень становить заголовковий комплекс періодичного видання. Застосування до його вивчення принципів лінгвокогнітивістики забезпечує цілісний погляд на перший знак тексту, на його структурний, семантичний і прагматичний аспекти. Аналіз зібраного матеріалу дає змогу виявити певні тенденції публіцистичного стилю у функціонуванні фразеологізмів – від узусного вжитку до індивідуально-авторських трансформацій будови й значення.


2. Основою для оказіональних модифікацій інваріантних фразем служать усталені одиниці, побудовані за моделями сполучень слів із сурядним і підрядним зв’язком, а також за зразками простого й складного речень.


3. Фразеологізмам будь-якого структурно-граматичного типу властиві семантичні перетворення, зокрема, переважають подвійна актуалізація, буквалізація значення й переосмислення. Зазначені трансформації не зачіпають будови фразем і в заголовку, як правило, служать для створення ефектів посиленого й ошуканого очікування. Стійке сполучення, що зазнало змін у семантиці, може виступати також засобом когезії елементів публіцистичного тексту. Переосмислення фразеологічного значення сприяє розширенню семантики усталених одиниць.


4. Зафіксовано найбільшу групу ФО, які змінюють і будову, і семантику. Зміна структури завжди приводить до значеннєвого зсуву різного ступеня. Кількісні трансформації (розширення або скорочення компонентного складу ФО) в заголовку служать для уточнення, коригування семантики вихідної фраземи з метою пристосування її до теми статті.


Якісні перетворення (субституція) спрямовані на створення композиційно-змістового зв’язку між заголовком і елементами тексту. Компоненти-замінники, залежно від авторської настанови, можуть вступати зі складниками вихідної одиниці в синонімічно-антонімічні, омонімічні, паронімічні відношення. Близький до субституції засіб використання структурно-семантичної моделі узуальної фраземи з метою створення індивідуально-авторського висловлення, що зберігає схему й ритмомелодійні особливості вихідної одиниці, але має власне значення й високий ступінь експресії, стисло характеризуючи зміст матеріалу.


Накладання двох фразем одна на одну (контамінація) дає поєднання із семантикою, отриманою в результаті сплаву значень базових одиниць. Таким трансформованим фраземам у заголовку притаманна рекламна роль. Фразеологічна алюзія в назві так само виконує функцію привернення уваги, виступає засобом компресії змісту матеріалу, об’єднує назву і наступний текст у смислову цілісність.


Отже, у процесі функціонування в заголовках фразеологічні одиниці зазнають структурно-семантичних перетворень, виявляючи надзвичайну гнучкість у пристосуванні до контексту й передачі авторських настанов. Регулярність і численність таких трансформацій дозволяють говорити про їх нормативність.


5. Аналіз походження фразеологізмів-трансформів, зафіксованих у заголовках, свідчить про наявність значної кількості кальок і запозичень насамперед із російської мови (близько 40 %), що можна пояснити тривалим впливом російськомовної культури на українську через геополітичне контактування, та англійської (близько 20 %), що пов’язано із загальним процесом глобалізації, безпосередніми політичними й фінансово-економічними, культурними контактами з іншими державами. Процес засвоєння фразеологізмів-запозичень мовою-реципієнтом нерідко відбувається саме через їх контекстуальне використання в пресі в модифікованому вигляді.


6. Стильова маркованість досліджуваного матеріалу не однорідна. У заголовках періодичних видань у трансформованому вигляді використовуються ФО книжного, фольклорного, розмовного й просторічного забарвлення. У конкретних контекстах засвідчено явище несподіваного поєднання одиниць різних функціонально-стильових джерел, а також перехід з одного типу до іншого.


Зафіксовано значну кількість модифікованих жаргонізмів і сленгізмів, що пояснюється демократизацією мови преси, а також авторськими настановами шокувати читача, даючи певну оцінку негативним явищам дійсності.


7. Трансформовані фраземи виконують у періодичних виданнях такі стилістичні функції: оцінну, емоційно-експресивну, увиразнюють портретний опис, характер, мовні особливості персонажа, служать для створення гумору і сатири, підсилення експресії, градації, сюжетної основи, для досягнення синонімічного нагнітання ознак, заключного акорду, лаконічного висловлення.


8. Одна з ключових ролей модифікованого стійкого сполучення в сучасній пресі – побудова заголовка. Назва із фразеологізмом-трансформом ефективно виконує номінативну, інформативну, рекламну, експресивно-оцінну, композиційну, інтегруючу функції на всіх етапах формування і сприйняття публіцистичного тексту.


9. Семантика фразеологізму забезпечує побудову підтексту. Фразеологічна одиниця з її загальновідомим значенням виступає відправним пунктом, від якого автор веде читача до усвідомлення конкретних фактів і явищ. Модифікація стійкого сполучення в заголовку поглиблює підтекст, оскільки в тексті відбувається накладання загальновідомого значення на нове, внесене автором.


Структурно-семантичні модифікації фразеологізмів зумовлюють формування складних зв’язків між назвою рубрики, заголовком, внутрішніми заголовками, статтею загалом та кожним її розділом.


 


10. Заголовок із фразеологізмом-трансформом у складі початкового комунікативного блоку публіцистичного тексту – типовий засіб оновлення мови періодичних видань. Безпосередня спрямованість газетно-журнальної статті на реципієнта мотивує потребу адресанта використовувати найефективніші з рекламного погляду засоби, зокрема, експресивні заголовки, структура і зміст яких пов’язані з іншими частинами газетної інформації.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины