ЕРГОНІМІЯ м. ЛУГАНСЬКА: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І СОЦІАЛЬНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЕРГОНІМІЯ м. ЛУГАНСЬКА: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І СОЦІАЛЬНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
Альтернативное Название: Эргонимия г. ЛУГАНСКА: Структурно семантические и СОЦИАЛЬНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТЫ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У „Вступі” обґрунтовано актуальність, сформульовано мету, завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і матеріал роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів тощо.


У першому розділі „Місце ергоніміки в ономастиці” проаналізовано стан вивчення ергонімів, обґрунтовано методологію дисертаційного дослідження, з’ясовано основні поняття ергоніміки, визначено сутність ергонімів. У роботі уточнено лінгвальний статус ергонімів як різновиду власних назв, розглянуто терміни на позначення ділових об’єднань людей. Дослідження сучасного українського ергонімікону, що здійснено в лінгвістичному, соціолінгвістичному, психолінгвістичному аспектах (О.О. Белей, Н.В. Кутуза, С.О. Шестакова), дає підстави стверджувати, що українська ергонімія вивчена частково, лише за окремими регіонами. Тому комплексне вивчення ергонімії м. Луганська є актуальним з огляду на необхідність розширення емпіричної бази сучасної української ономастики та теоретичних питань – статусу, формування та функціонування ергонімів як різновиду власних назв.


У другому розділі „Структурно-семантичні типи ергонімів                          м. Луганська” подано опис ергонімів – визначено мотиваційні ознаки, що стали визначальними при утворенні ергонімів, схарактеризовано структурно-семантичні особливості умовно нейтральних та конотованих ергонімів. За мотиваційними ознаками ергоніми м. Луганська розподілено на 11 груп, зокрема: ергоніми, мотивовані належністю підприємства власникові, видом діяльності чи сферою надання послуг, спеціалізацією, об’єктом продажу, особливостями роботи закладу, місцезнаходженням ергооб’єкта, уподобаннями власників тощо.


Відповідно до класифікації Т.В. Шмельової в окрему групу виділено емпороніми (назви торговельних закладів), що пов’язане зі зростанням кількості ергооб’єктів цієї групи, відповідно – кількості назв. Виділено дев’ять лексико-семантичних груп, від яких утворено емпороніми                          м. Луганська: предметна лексика (43%), найменування осіб (14%), лексика з семантикою престижності й позитивної оцінки (8%), лексика на позначення явищ природи, рослинного й тваринного світу (6%), лексика з семантикою ментальної сфери (6%), власні назви міст, вулиць, штатів, держав, перенесені при найменуванні на торговельні заклади (5%), загальні назви просторової й локальної семантики, географічна лексика (3%), лексеми, що позначають кольори (2%), назви дорогоцінних каменів (1%). Сюди не включено й окремо розглянуто назви, виділені за генетичним принципом, – іншомовні лексеми (12% від загальної кількості зафіксованих ВН), оскільки помітною є тенденція до зростання кількості іншомовних за походженням ергонімів.


Мотивовані емпороніми виконують інформативну, рекламну, естетичну функції. Аналіз мотивів номінативної ситуації дозволяє констатувати, що внаслідок соціально-економічних процесів відбувається значне зростання класу емпоронімів, що свідчить про динаміку ергонімного простору, здатність поповнюватися новими назвами, відкритість цього класу ВН. Аналіз показує, що виразною тенденцією творення емпоронімів є включення у ВН імені власника чи іншого антропоніма, який для власника є особливо значущим. Прагнення до оригінальності назви не суперечить досягненню порозуміння між номінатором і потенційним реципієнтом ВН, однак деякі назви не є зрозумілими для реципієнтів, тому що не виконують покладених на них функцій. Проведений психолінгвістичний експеримент засвідчує, що від 30 до 40% відвідувачів ергооб’єктів, зокрема крамниць, кав’ярень і т. ін., не усвідомлюють зв’язку назви з позначуваним об’єктом, особливо з назвами іншомовного походження.


На підставі аналізу семантики та внутрішньої форми сучасних ергонімів м. Луганська їх розподілено на умовно нейтральні (24%) та конотовані (76%) мовні одиниці. За структурою нейтральні та конотовані ергоніми – це одно-, дво- та багатокомпонентні утворення. В ергоніміконі м. Луганська переважно функціонують однокомпонентні умовно нейтральні найменування, представлені такими моделями:


1) одиничний антропонім, що містить:


– офіційне ім’я власника, його близьких чи рідних: магазин „Валентина”, ТОВ „Максим”, кафе „Натан”, магазин „Оксана” та багато ін.;


– прізвище власника: ПП „Момотов”, ПП „Овраменко”, ПП „Овчаренко” та ін.;


2) абревіатурні утворення, у яких закодована інформація про належність підприємства власникові чи кільком власникам; без розшифрування семантика абревіатури залишається завуальованою, у зв’язку з чим було застосовано безпосереднє опитування власників-номінаторів: ТОВ „Антор” (засновники: Ан – Андрій, т – Тамара, ор – узято з імені Роман, якщо читати дві перші літери справа наліво), охоронне агентство „АфіТ” (Афанасьєв і Тулуб), МПП „Бік” (Борис і Кирило), ПП „Сеарт” (засновники: Се – Сергій + Арт – Артем) тощо;


3) одиничний онімізований апелятив (магазин „Автозапчастини”, ТОВ „Будматеріали”, магазини „Взуття”, „Сувеніри” тощо);


4) абревіатурні утворення, представлені лексемами відапелятивного походження: ПП „АСКО” (А – автомобільна, С – страхова, КО – компанія), ТОВ „Капро” (кабельно-провідникова продукція), ТОВ „Ксерополіграф” (ксеро(копіювальні) + поліграф(ічні послуги)) та ін. Абревіатурні утворення на зразок „Агротехпостач”, „Агротехресурси”, „Будгазсервіс”, Луганськвуглебудреструктуризація”, „Луганськоблбудінвест”, „Спец-шахтомонтаж” є продовженням традицій у найменуванні колишніх державних підприємств, у яких подавалася вичерпна інформація про вид їх діяльності. Однак цей позитивний чинник нейтралізується труднощами запам’ятовування й вимови;


5) поодинокі моделі, представлені ергонімами відонімного та відапелятивного походження: ТОВ „ЛІКА” (Л – Луганське, І – інформаційне, К – комп’ютерне, А – агентство), ТОВ „Лумеб” (луганські меблі) та ін.


У зв’язку з розподілом ергонімів на реальні, умовні та символічні доцільно класифікувати багатокомпонентні ергоніми таким чином: значна група представлена ергонімами, які в ономастиці отримали назву реальні, складовими компонентами яких є лексеми, ужиті в прямому значенні, тобто нейтральні. Багатокомпонентні реальні ергоніми представлені вісьмома структурними моделями:


1) відтопонімний ад’єктив Луганський (Луганська, Луганське), Український, Східне / Східний, Східноукраїнський та ін., що вказує на місцезнаходження ергооб’єкта чи національну приналежність + апелятиви: Луганський міський центр зайнятості та ін.;


2) апелятив (апелятиви) + відтопонімний ад’єктив: Відділ охорони здоров’я УМВС України в Луганській області та ін.;


3) відтопонімний прикметник + апелятив (апелятиви) + антропонім-меморативна присвята: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка тощо;


4) прикметник обласний (обласна), міський (міська, міське), державний (державна, державне), який репрезентує діяльність адміністративної системи управління + апелятив (апелятиви): Обласна інспекція державного архітектурно-будівельного контролю; Міський парк культури;


5) лексеми, що містять указівку на підпорядкування організації іншій установі: Управління державної служби охорони при УМВС України в Луганській області та ін.;


6) відтопонімний прикметник + апелятиви, що називають вид продукції, яка виготовляється на підприємстві: Луганський завод сільськогосподарських деталей та багато ін.;


7) ергонімійний термін виду + апелятиви (компоненти, що зумовлюють спеціалізацію та вид діяльності підприємства, межі професійної компетенції): Будинок творчості дітей та молоді; Клуб органічного землеробства та ін.;


8) ергонімійний термін виду + нумеративний компонент: ательє мод               № 15; Дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 4; СЗШ № 38 тощо.


Конотовані ергоніми м. Луганська представлені двома різновидами: відапелятивним та відонімним; перші кількісно переважають. Відапелятивні конотовані назви представлено номенами таких структур:


1. Однокомпонентні: ПП „Айсберг” (сфера діяльності – холодильники, холодильне устаткування), ПП „Ритм” (швидкість виконання роботи), МКП „Сигнал” (охоронні послуги) та багато ін. Конотація авторитетності, престижності підприємства досягається за рахунок уживання іншомовної лексики, зокрема: а) загальновживаних запозичень: магазин „Грант”, ПП „Гудвіл”, туристичне агентство „Ініціал” та ін.; б) уживання іншомовної лексики, переважно англійської: магазин „AVENUE” (< англ. avenue ‘шлях’, номінатори вбачають у цій назві вказівку на шлях до успіху), магазин „DARLING” (< англ. darling ‘любий, люба’), магазин „Real” (< англ. real ‘реальний’, назвою передається доступність ціни для споживача);                           в) транслітерації: юридична фірма „Лінкс” (< англ. link ‘зв’язок’, тобто зв’язок між постраждалим і юристом), комп’ютерний клуб „Спайдер” (< англ. spider ‘павук’; мережа Інтернет асоціюється зі всесвітньою павутиною) та ін.


2. Двокомпонентні назви представлені такими моделями: а) апелятив + апелятив (ТОВ „Глобус – книга”, туристичне агентство „Леді тур”, магазин „Леді плюс” (керують діяльністю фірм жінки); б) атрибутив (займенник) + апелятив („Ваша аптека”, магазин „Ваш дім”, ПП „Ваш мотор”, „Ваше таксі”, магазин „Наш дім”); в) апелятив + рекламний компонент (ТОВ „Альфа-капітал”, ПП „Мобіл сервіс” та ін.). Продуктивними є моделі, які містять складові рекламні компоненти -ЛТД, -трейд, -плюс-, інтер-, -центр-сервіс, що вживаються з метою підкреслення престижності підприємства: ТОВ „Яхонт ЛТД”, ПП „Трейд-альянс”, ТОВ „Мінерал-плюс” та ін.


Багатокомпонентні ергоніми містять:


а) апелятиви (ПП „Комп’ютерна швидка допомога” (асоціюється з медичною швидкою допомогою), у складі апелятивів уживається сполучник і (магазин „День і ніч”, ТОВ „Краса і мода”, магазин „Антикваріат і живопис”);


б) означальний займенник все у складі апелятивів, що вказує на широкий асортимент товарів („Все для дому”, „Все для взуття”, „Все для офісу”, „Все для шиття” та ін.).


Серед відонімних ергонімів виділяємо конотовані відантропонімні, відтопонімні, відтеонімні, відкосмонімні ергоніми м. Луганська; за структурою це одно-, дво- та багатокомпонентні утворення. Джерелом однокомпонентних відантропонімних ергонімів є: а) імена літературних та казкових персонажів, героїв мультиплікаційних фільмів, пісень тощо (кафе „Аеліта” – пор. персонаж роману О. Толстого, магазин „Мак Дак” – герой мультфільму для дітей „Качині історії” Скрудж Мак Дак, сенс життя якого – збагачення); б) імена відомих кінозірок (ательє „Еліза”, салон краси „Тейлор”, салон „Мерилін”), що створює позитивне асоціативне тло, оскільки носії цих антропонімів вважаються символами жіночності й краси; в) імена та прізвища історичних осіб (туристична компанія „Гамалія”, СП „Єрмак”, салон краси „Клеопатра”, СП „Колумб” тощо). Двокомпонентні ергоніми з конотативним компонентом представлені такими моделями: ім’я літературного персонажа + перша літера назви міста Луганська (ТОВ „Скарлет-Л”); антропонім + рекламний компонент (МПП „Серж – сервіс”); відантропонімний ад’єктив + апелятив (магазин „Грінченкова книгарня”).


Відтопонімні однокомпонентні ергоніми з конотативним компонентом містять у своєму складі: хороніми (сауна „Аркадія”, магазин „Ельдорадо”, оздоровчий центр „Крит” та ін.); астіоніми (ресторан „Перник”, кафе „Техас”, сауна „Ялта” тощо); гідроніми (автомагазин „Волга”, ТОВ „Лугань”, Луганське представництво „Славутич” та ін.); відтопонімний ад’єктив (магазин „Петропавлівський”, ресторан „Невський”). Двокомпонентні відтопонімні ергоніми включають: відтопонімний ад’єктив + апелятив („Китайський ресторан”, кафе „Українська кухня”; найменування „Бельгійська пральня”, „Італійська пральня”, „Німецька хімчистка” тощо завдяки вживанню відтопонімного ад’єктива передають конотацію престижності); топонім + антропонім (автосалон „Луганськ-Алеко”, ЗАТ „Луганськ-Лада”); гідронім + рекламний компонент (СП „Славутич-сервіс”); топонім + рекламний компонент (ТОВ „Луганськ-електронсервіс”; ТОВ „Луганськ-сервіс”); топонім + апелятив (ВАТ „Луганськ-ключ”, ТОВ „Луганськ-інструмент”).


Порівняно незначну групу складають ергоніми з виразним конотативним національно-культурним компонентом. Вони набули особливого поширення в останні роки в умовах національно-культурного відродження, повернення українців до національних традицій (магазини „Чумак”, „Коровай”, „Українська паляниця”, „Берегиня”, „Пані”, „Добродія”, мережа супермаркетів „Лелека”, кафе „Рушничок”, кафе-бар „Козацька слобода”, фірма „Черемшина”, банк „Родовід” та ін.). Кількість ергонімів цієї групи з 2002 до 2006 р. зросла майже вдвічі, що засвідчує відродження національної культури, традицій, звичаїв.


Серед способів творення ергонімів поширеним є онімізація та трансонімізація як різновиди лексико-семантичного способу словотвору й абревіація – сучасний продуктивний спосіб творення ергонімів. При утворенні ергонімів від апелятивів використовуються лексеми 22 тематичних груп (ТГ); найпродуктивнішими є такі: ТГ назв, що позначають окремі деталі, сировину, вироби зі сфери виробничо-професійної діяльності людини (ТОВ „Вапно”, ПП „Граніт”, автомагазин „Колесо” та ін.); ТГ лексем, що позначають назви явищ природи, особливостей рельєфу та водних реалій (ПП „Айсберг”, ТОВ „Акваторія”, ТОВ „Веселка” та ін.); ТГ назв зі сфери флори та фауни (басейн „Дельфін”, хімчистка „Фламінго”, меблевий салон „Кедр” та ін.); ТГ назв, що містять фінансову термінологію (банк „Аваль”, фінансово-реєстраційна компанія „Авіста”, ТОВ „Декорт”, МПП „Онколь”, ТОВ „Реміз” та ін.); ТГ назв, що містять рекламну термінологію (універсальна товарна біржа „Гарант”, ТОВ „Ідеал”, ПП „Комфорт”, ПП „Лідер”, стоматологічна клініка „Престиж” і т. ін.); ТГ назв дорогоцінних каменів та мінералів (ТОВ „Агат”, ПП „Діамант”, МСП „Сапфір”, магазин „Рубін”) та ін. У досліджуваній групі велику підгрупу творять іншомовні ергоніми (29% від загальної кількості зафіксованих ергонімів, утворених способом онімізації). Серед них: а) ергоніми, утворені шляхом запозичення з англійської мови, що передаються за допомогою графіки мови-оригіналу: ПП „American beauty” (< англ. american beauty ‘американська краса’), МПП „Axis computer” (< англ. axis ‘вісь’, computer ‘комп’ютер’), салон краси „GLAMOUR” (< англ. glamour ‘чарівність’), супермаркет „SPAR” (< англ. spar ‘економити, заощаджувати’); б) найменування, що містять запозичені лексеми, які передаються засобами російської чи української графіки: ТОВ „Бест-лайф” (< англ. best life ‘найкраще життя’), ПП „ГолдСити” (< англ. gold ‘золото’, city ‘місто’) та багато ін.


В ергонімії м. Луганська виокремлюються назви, утворені способом трансонімізації, завдяки широкому залученню в клас ергонімів онімів різних груп, з яких продуктивним є вживання у складі ергонімів: антропонімів, гідронімів, оронімів, міфонімів, астіонімів, прагмонімів. Менш продуктивним є творення ергонімів від хоронімів та урбанонімів. Трансонімізація супроводжується частковим переосмисленням лексичного значення вихідного оніма, що відбувається завдяки асоціативним зв’язкам з ергооб’єктом та екстралінгвальною інформацією про нього.


Серед ергонімів м. Луганська зафіксовано велику групу абревіатурних утворень (26% від загальної кількості), продуктивним з яких є ініціальний тип, що генетично розподіляється на такі види: а) відапелятивний: ЛЗАТ „Дапко” (Дирекція акціонерного підприємства комунального обслуговування), лікувально-діагностичний центр „Кан” (комп’ютерно-аналітичний напрямок), ТОВ „ЛАТ” (ЛЛуганська, Аасоціація, Ттоваровиробників), магазин „Хік” (Ххороший і ккрасивий) та ін.;                    б) відонімний: МПП „СЮ” (власник – Сергій Юрійович), ПВВ” (власник – Пащенко Валерій Васильович); в) комбінований: МСП „Луекс” (Луганський експорт) та багато ін. Абревіація на сучасному етапі ергонімотворення є продуктивним способом, що не лише сприяє економії мовних засобів, але й виконує функцію кодування, оскільки номінатори за окремими літерами часто приховують відомості про власників чи іншу інформацію. Абревіація в ергонімотворенні виходить за межі традиційної, оскільки номінатори мають великі можливості комбінування слів, словосполучень, літер для створення нових ергонімів; найчастіше ініціальний тип абревіатур подає завуальовану інформацію про ергооб’єкт, тоді як усічено-словесний тип указує на вид діяльності підприємства.


За репертуаром, структурою ергонімікон м. Луганська надзвичайно різноманітний, перебуває в стані постійного оновлення; навіть за час спостереження (2002 – 2006 рр.) частина ергонімів перестала існувати, водночас з’явилося чимало нових.


У третьому розділі „Соціально-функціональна зумовленість ергонімікону м. Луганська” виділено основні функції ергонімів – номінативну та ідентифікаційно-диференціюючу, а також інформативну й рекламну, що забезпечують прагматичний вплив на реципієнта; також визначено факультативні функції цих ВН.


Ергоніми є важливими складовими комунікації, оскільки задовольняють потреби в спілкуванні між власником-номінатором та реципієнтом, виконують семантичне навантаження. Завдяки цим ВН відбувається поєднання номінатора з адресатом; водночас ергоніми репрезентують естетичні смаки та мовні ідеали соціуму окресленого часового проміжку, моду, національні й культурні традиції, ціннісні орієнтири та пріоритети.


Вагомим екстралінгвальним чинником створення ергонімів є їх рекламна функція – приваблення споживачів в умовах ринкової конкуренції, формування позитивної оцінки підприємства / організації. З цією метою номінатори, насамперед власники приватних підприємств, використовують при найменуванні ергооб’єктів не лише семантичні засоби, а й графічні, що сприяє комунікативному впливу – приверненню уваги потенційних клієнтів. Зокрема, використання як зображувальних елементів літер Ъ та ђ (за допомогою літери Ъ у назві магазину „АНТИКВАРЪ” номінатори прагнули стилізувати його під старовину; назву кіоску „ЛђПОТА” номінатори запозичили з відомого кінофільму „Іван Васильович змінює професію”). Зафіксоване вживання літери А, перевернутої догори, в ергонімі – назві супермаркету „КУР"Ж”, що, на думку номінаторів, має передавати додаткове смислове навантаження – привернути увагу до назви закладу. Спостерігається вживання в складі багатокомпонентних ергонімів компонентів К, Ко на позначення слова компанія: ломбарди „Ареф’єв і К”, „Мартинов і Ко” та ін.


З метою реалізації рекламної функції ергоніма вживаються складові компоненти, зокрема й іншомовні, які ввійшли в сучасну мову: -сервіс, -плюс, -трейд, -лайн тощо (ТОВ „Млин-сервіс”, ТОВ „Добробут-плюс” та ін.).


Актуальним сьогодні є питання мовного врегулювання та законодавчого закріплення в галузі найменувань міських ергооб’єктів, зокрема в торговельній, банківсько-фінансовій та інших сферах. Законодавство регулює основні питання щодо найменування юридичної особи, установлює вимоги до назв юридичних осіб, що дає змогу індивідуалізувати суб’єкти цивільно-правового процесу, закріплені гарантії захисту комерційного (фірмового) найменування, регламентований порядок здійснення такого захисту. Однак залишається низка проблем, які потребують нормативно-правового врегулювання, зокрема, мовного оформлення, яке передбачає дотримання вимог Закону „Про мови...” та Конституції України. Актуальним залишається визначення ролі іншомовних слів у складі ергонімів, дотримання орфографічних та лексичних норм у процесі назвотворення. В ергонімії                м. Луганська виявлено цілеспрямоване недотримання правил орфографії. Так, згідно з правилами орфографії, усередині складного за будовою слова не вживається велика літера, складні назви з родо-видовими чи з рівнозначними відношеннями компонентів повинні бути написані через дефіс, складні слова з першою частиною агро-, авто-, авіа-, інтер- пишуться разом. Однак у практиці сучасного творення ергонімів зафіксовано: ЛФ КБ „ПриватБанк”, ЛФ КБ „Брокбізнесбанк”, ВАТ „ЦентроКуз”, ПП „Агро-маркет”, ТОВ „Агро-трейд”, ТОВ „Авто-Континент”, ПП „Авто-континент”, ТОВ „Авіа-агро-трейд”, ТОВ „Інтер-пласт”, магазин-салон „Інтер-оптика”. Ергоніми „Інтер-пласт”, „Агро-маркет” номінатори обрали тому, що на час реєстрації вже функціонували українсько-литовське ТОВ „Інтерпласт”, ТОВ „Агромаркет”; тому відступи від чинного правопису стали формою диференціації ергооб’єктів.


Ергоніми, зафіксовані на вивісках міста, репрезентують недотримання підприємцями законодавчих актів у сфері мовного будівництва, оскільки значна частина ергонімів подається російською чи англійською мовами. Постає необхідність створення програми реалізації мовної політики в цьому регіоні. На особливу увагу заслуговують питання:


а) про перевагу українських назв на противагу неукраїнським;


б) про пріоритетність назв з виразним національно-культурним компонентом;


в) про юридичну регламентацію (дотримання Закону „Про мови…”, Конституції України, інших нормативно-правових актів).


У зв’язку з розвитком ринкової економіки, конкуренцією, купівлею-продажем закладів, зміною спеціалізації тощо ергоніми проходять значний шлях перетворень. Динаміка ергонімії вказує не лише на якісні, а й кількісні зміни. За даними Головного управління статистики в Луганській області, лише впродовж січня-вересня 2006 року кількість створених нових суб’єктів господарювання склала 821 одиницю. Кількість включених до ЄДРПОУ нових суб’єктів по місту Луганську (за ІІІ квартал 2006 р.) складає 293, а вилучених з реєстру протягом цього ж кварталу – 57. Це свідчить про змінність структури ергооб’єктів та плинність ергонімної системи, яка зазнає значних зрушень у зв’язку з соціально-економічними змінами в суспільстві. За здатністю до змін ергоніми належать до мовних одиниць, які перебувають у стані безперервного руху у зв’язку з позамовними чинниками, зокрема соціально-економічними та політичними.


За наслідками психолінгвістичного експерименту (215 респондентам віком 17 – 45 років були запропоновані слова-стимули магазин, кафе, бар, перукарня, ресторан, готель, аптека, на які вони миттєво реагували), можна стверджувати, що найуживанішими є ергоніми з однокомпонентною структурою; найбільше відповідей подано на слово-стимул магазин, серед яких було названо й колишні ергоніми, що збереглися в пам’яті луганців. Майже до кожного зі слів-стимулів було названо ергоніми, які не зафіксовані в м. Луганську, але частина з яких має виразний національно-культурний конотативний компонент.


ВИСНОВКИ


1. Аналіз зафіксованих у м. Луганську ергонімів дозволяє констатувати, що вони належать до одиниць ономастичного простору, яким властиві всі ознаки власних назв; вони називають різноманітні об’єднання людей у виробничій, науковій, культурній, політичній, торговельній, спортивній, банківсько-фінансовій та інших сферах діяльності.


2. Ергоніми виконують ідентифікаційно-диференціюючу та номінативну функції, що характерні для різних класів власних назв. Онімам цього класу властиві також інформативна, комунікативна, рекламна функції як основні та меморативна, емотивна, атрактивна, указівна як факультативні.


3. Ергонімний простір м. Луганська – це система власних назв, що перебуває в постійній динаміці: з’являються найменування нових ергооб’єктів, деякі назви зникають разом із зникненням чи перейменуванням об’єкта.


На формуванні ергонімії м. Луганська, крім мовних чинників, позначається низка екстралінгвальних: ергоніми акумулюють у собі духовні цінності певного історичного періоду, віддзеркалюють соціально-політичні прагнення соціуму, уподобання номінаторів тощо.


4. Поширеними мотиваційними ознаками при номінації ергооб’єктів є: належність підприємства власникові, указівка на вид діяльності підприємства чи сферу надання послуг, спеціалізація закладу, об’єкт продажу, особливості роботи закладу, місцерозташування ергооб’єкта, особливості інтер’єру, уподобання власників, якийсь випадок, факт, історична подія, пов’язані з ергооб’єктом. Прагнення номінаторів створити назву, яка б ідеально виконувала рекламну чи культурологічну функції, нерідко є причиною пошуку особливих мотиваційних ознак ергоніма.


Джерелом творення нових ергонімів постають апелятиви (73% від загальної кількості) та оніми (27%).


5. Визначальним компонентом семантичної структури ергоніма є його внутрішня форма. Дослідження внутрішньої форми та семантичної структури ергонімів дало змогу виокремити дві великі групи ергонімів: умовно нейтральні (25%) та конотовані (75%). Умовно нейтральні, виконуючи інформативну функцію, указують на вид діяльності підприємства, об’єкт продажу, сферу надання послуг тощо. Конотовані – передають додаткові значення, пов’язані з характеристикою ергооб’єкта чи видом діяльності підприємства / організації.


6. Конотовані ергоніми м. Луганська, репрезентовані двома різновидами – відапелятивним та відонімним (відповідно 71% і 29%), – виконують рекламну функцію завдяки використанню конотативного значення, що збережено від доергонімної семантики лексеми-етимона. Тому серед апелятивів основою для творення ергонімів стають: вигуки, що виражають схвалення, захоплення, заохочення; звуконаслідувальні слова; демінутиви; лексеми, що є знаками української культури; слова іншомовного походження тощо. Відантропонімний тип конотованих ергонімів представлений номенами, що містять у своєму складі імена, прізвища відомих історичних осіб, культурних і громадських діячів, літературних персонажів. Мотиваційні зв’язки похідного слова з твірним переважно зрозумілі без пояснень, проте внутрішня форма значної кількості ергонімів стає прозорою тільки після безпосереднього опитування номінатора.


7. Аналіз процесу утворення емпоронімів дає можливість краще вивчити мотиваційні ознаки, покладені в основу назви. Так, із зафіксованих 348 найменувань торговельних закладів м. Луганська 43% складають назви, утворені шляхом онімізації предметної лексики („Меблі”, „Продукти”, „Одяг”, „Хліб”, „Сувеніри”, „Золото”); 14% – емпороніми, утворені шляхом трансонімізації (використовуються імена власників, їх близьких та рідних, імена казкових персонажів та ін.), 12% – емпороніми, в основу яких покладені назви відомих зарубіжних фірм чи будь-які іншомовні слова, транслітеровані українською та російською графікою або написані латинськими літерами; 8% – назви, що містять лексеми з семантикою престижності й позитивної оцінки; 6% – найменування, в основу яких покладені зооніми, флороніми, назви пір року та ін.


Аналіз мотивів номінації торговельних закладів засвідчує, що внаслідок політичних та соціально-економічних процесів відбувається інтенсивне зростання кількості мотивованих емпоронімів. Однотипні назви, які точно передавали спеціалізацію закладу, нерідко замінюються новими, такими, що привертають увагу, хоча й не інформують про об’єкт продажу. Найбільш невдалими є назви із затемненою мотивацією – умовно мотивовані („Орхідея” – взуттєвий магазин, „Ліра” – книжковий магазин), які не виконують інформативної функції.


8. За структурою умовно нейтральні та конотовані ергоніми поділяються на однокомпонентні (50%), двокомпонентні (20,9%) та багатокомпонентні (29%) одиниці. Прийменниково-іменникові словосполучення складають 0,1%. Пріоритетність однокомпонентних ергонімів зумовлена прагматичними чинниками: номінатори прагнуть створити таку назву, яка б легко запам’ятовувалася, була б зручною у використанні. Короткі і влучні найменування, як засвідчують наслідки психолінгвістичного експерименту, є найбільш уживаними; вони не скорочуються в неофіційному мовленні, як це нерідко буває з ергооб’єктними багатослівними назвами.


9. Комплексне дослідження ергонімії м. Луганська дало змогу визначити тенденції формування ергонімікону, зокрема:


– побутування значної частини ергонімів м. Луганська відапелятивного походження, які подають конкретну інформацію про вид діяльності підприємства; його місцезнаходження; зовнішній вигляд, внутрішню будову підприємства, закладу; уподобання власників. Ергоніми, утворені на основі рекламної мотивації, сприяють створенню позитивної оцінки підприємства;


– широке вживання антропонімів, зокрема імен, прізвищ власників при утворенні назв ергооб’єктів. Ця тенденція відзначається й іншими дослідниками сучасної ергонімії та репрезентує поновлення типу номінації, характерного для початку ХХ ст., що засвідчував репутацію підприємства, гарантію високої якості товару / послуги. Однак цей тип називання видозмінився, оскільки в сучасній ергонімії м. Луганська зафіксовано велику кількість абревіатурних утворень відантропонімного походження, значення яких не завжди зрозуміле реципієнтам і які номінатори не завжди пояснюють. Це небажання розкрити для широкого загалу таємницю прізвища чи імені, імовірно, пов’язане з політичною й соціально-економічною нестабільністю в країні та все ще негативним ставленням до підприємництва;


– зростання репертуару ергонімів, утворених від жіночих імен. Подібні найменування не містять відомостей про об’єкт продажу / послуги. Вони доречні лише для салонів краси чи магазинів для жінок (так, залишається незрозумілим, наприклад, асортимент продукції магазину „Оксана” – продуктовий магазин чи магазин меблів тощо). З іншого боку, такі ергоніми зумовлюють позитивні асоціації, на відміну від незрозумілих назв на зразок „Ліб” (утворено від імені, по батькові та прізвища власниці – Людмили Іванівни Бондаренко);


– вплив західних культурних стереотипів як позамовного чинника на систему власних назв. Мода на все західне, а також нестабільність в Україні, особливо в її східному регіоні, віддзеркалюється й в ергонімії. Особливістю іншомовного впливу на ергонімію м. Луганська є її російська та англійська форми реалізації на вивісках та біґбордах; підприємці реєструють найменування українською мовою, а на вивісках українськомовні ергоніми вживаються несистематично (у контексті з російськими та англійськими), що пояснюється впливом російської мови на спілкування мешканців регіону;


– уживання у складі ергонімів ретронайменувань – лавка, двір, дворик;


– відхилення від нормативного словотворення та орфографічних правил, що пов’язано з ігноруванням усталених норм орфографії, виникненням оказіональних ергонімів;


– орієнтація на національний менталітет і культурні традиції, про що свідчить помітне зростання кількості українськомовних ергонімів зі своєрідним культурно-національним компонентом;


– прагнення створити оригінальну назву, що привертала б увагу споживача / клієнта до ергооб’єкта завдяки неординарній зовнішній та внутрішній формі. Ця тенденція відзначена й дослідниками ергонімії інших регіонів України.


10. Залишається актуальною необхідність законодавчого та лінгвістичного врегулювання творення та використання назв ергооб’єктів; вибір ергоніма повинен бути усвідомленим, оскільки ергонім є елементом комунікації між номінатором (власником підприємства, фірми тощо) та реципієнтом (споживачем / клієнтом). Тому доцільно сформулювати рекомендації для номінаторів при утворенні нових найменувань для ергооб’єктів:


а) ергоніми – це складова частина сучасного міського інформаційно-рекламного простору: вони повинні містити значну за обсягом і точну інформацію, залишаючись лаконічними й виразними. Ергоніми повинні називати хоча б одну з ознак: вид діяльності підприємства чи сферу надання послуг, місцезнаходження, адресність асортименту, умови роботи закладу, особливості зовнішнього вигляду чи інтер’єру тощо;


б) особлива роль ергонімів з-поміж власних назв будь-якого міста зумовлена як типом позначуваних об’єктів, так і тісним зв’язком з культурою та національною самосвідомістю мешканців міста. Назви з виразною національною конотацією не лише виступають своєрідними знаками української культури, а й ефективніше виконують рекламну, емотивну, атрактивну та вказівну функції;


в) обґрунтоване вживання іншомовних найменувань, їх доречність для створення позитивного образу не викликає заперечення, однак ергонім не повинен суперечити мовним нормам;


 


11. Ергонімія – це динамічна, відкрита система ономастичного простору, яка зазнає постійних якісних та кількісних змін у зв’язку з впливом екстралінгвальних чинників, зокрема соціально-економічних та політичних.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины