ПРОСТОРОВЕ БУТТЯ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глобальні, регіональні й локальні проблеми розвитку сучасної держави актуалізують розгортання просторових досліджень у сфері державознавства. Особливо значимими ці розробки є для становлення української державності як у її внутрішньодержавній просторовій визначеності (центральній і периферійній), так і у визначеності геополітичній і стратегічній стосовно інших державних просторів.

У сучасній українській науковій літературі є досить багато досліджень, присвячених окремим аспектам просторового буття держави, серед яких розробка: поняття державної території; особливостей адміністративно-територіального устрою; способів зміни державної території і т.д. У той же час відсутні роботи, які охоплювали би весь спектр просторової проблематики існування держави в загальнотеоретичному аспекті.

Відхід від традиційного, чисто юридичного вивчення проблем державної території, звернення до політологічного й геополітичного знання дозволяє досягти позитивних результатів при дослідженнях на тему простору. Точкою опори тут можна обрати праці видатних українських учених-геополітиків В. Липинського, Ю. Липи, С. Рудницького й ін. Крім того, в юридичних дослідженнях державної території першість використання напрацювань соціології й геополітики належить відомому російському філософу права Б.М. Чичеріну.

Можна констатувати, що питання території держави розглядаються багатьма вченими у різних сферах юриспруденції від національного до міжнародного права у різні часи. Так, це знайшло відображення у роботах класиків Г. Гроція, В.М. Гессена, Л. Дюгі, Г. Еллінека, Ф.Ф. Кокошкіна. Серед сучасних авторів слід назвати дослідження
С.С. Алексєєва, С.М. Бабуріна, М.О. Баймуратова, А.Б. Венгерова, М.А. Дамірлі, В.В. Дудченко, В.Р. Єнгібаряна, О.В. Зайчука, О.Л. Копиленка, В.А. Карташкіна, В.В. Копєйчикова, М.І. Козюбри, Л.А. Луць, Л.Г. Матвєєвої, Ю.М. Оборотова, М.П. Орзіха, О.В. Петришина, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, Є.О. Харитонова, В.Є. Чиркіна та ін.

Під іншим ракурсом питання територіального буття держави розглядалися у сфері геополітики К.С. Гаджиєвим, М.О. Нартовим, В.О. Колосовим, А.С. Мироненко, С.Д. Василенко, В.О. Дергачовим, Ю.І. Шмаленко та ін.

Проблеми територіального устрою держави стали предметом дослідження для Т.П. Євсеєнко, Р.В. Єнгібаряна, Д.В. Замишляєва, В.В. Мамонова, І.П. Нагорної, А.І. Умнової, Н.В. Фомицької, В.М. Шаповала та ін.

Емпіричною базою роботи є Конституція України і чинне законодавство України, законодавства зарубіжних держав, міжнародно-правові документи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії “Традиції та новації в сучасній українській державності й правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970), яка пов’язана з науковою програмою Міністерства освіти й науки України “Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, а також включене до плану науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії на 2006-2010 рр. за темою: “Традиції та оновлення в правовому житті України теоретичний аспект)”.