| Краткое содержание: | У Вступі подано загальну характеристику дисертаційної праці: обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, визначено новизну дослідження, його теоретичне й практичне значення.
У першому розділі “Теоретичні основи дослідження наукової метафори” з’ясовано роль і місце зазначеного тропа в мові науки; закцентовано увагу на функціональному навантаженні метафори в спеціальних сферах; подано огляд лексикографічних праць, що містять найменування метафоричного походження; розглянуто спільні й відмінні особливості понять “індивідуальна метафора”, “робочий термін”, “термін”.
Думки вчених щодо використання метафори в наукових галузях не завжди були однозначними. Довгий час цей троп розглядався лише як вияв художнього стилю. Однак синкретизм науки й літератури, що відзначається в XIX столітті, позитивно впливає на ставлення до ролі метафори в галузевих сферах.
Підвищений інтерес до зазначеного тропа в наукових системах з’являється в 70-ті роки ХХ ст. Прибічниками його використання були М. Арбіб, М. Блек,
М. Бунге, Д. Вудс, С. Гусєв, О. Марцинківська, Т. Панько, В. Русанівський та ін.
Аналізуючи метафору в мові науки, беремо до уваги як сферу фіксації (словники), так і сферу функціонування (спеціальну літературу). Використання аналізованого тропа в науковому тексті стало об’єктом розгляду в мовознавчих студіях Р. Будагова, Н. Зелінської, М. Кожиної, В. Тодорової.
В основі процесу метафоризації лежить певна мислетворча діяльність суб’єкта, що ґрунтується на визначенні спільної семантичної риси між старим і новим поняттям. При цьому спираємося на вчення про лексичне значення слова та його семну організацію, що пропонують М. Нікітін, О. Селіверстова, Й. Стернін, А. Уфімцева та ін.
Відсутність визначення наукової метафори спонукає подати власну інтерпретацію – це слово чи словосполучення, що вжите в переносному значенні для називання якогось поняття в науковій сфері за схожістю певних рис.
У мові науки метафора є активним словотворчим чинником. У зв’язку з прогресом людства, зокрема з розвитком різних галузей знань, виникає безліч нових понять, що не мають своїх найменувань. Створення штучних назв призвело б до появи неймовірної кількості слів, що ускладнило б процес їх запам’ятовування. Цю кризову мовну ситуацію допомагає вирішити метафора. Для вираження різноманітної наукової інформації мобілізуються внутрішні ресурси мови. На словотворчий потенціал аналізованого тропа вказували видатні вчені Л. Булаховський, О. Потебня, В. Русанівський, Л. Щерба та ін.
Універсальність метафори, всепроникність і необхідність у галузевих сферах давно породили інтерес дослідників до її функціонального навантаження.
У лексиці наукових систем реалізується сім функцій метафори. Номінативна полягає в найменуванні нових реалій за допомогою вже відомих слів. Порожні понятійні лакуни в аналізованій лексиці метафора заповнює, називаючи суб’єкти економічної діяльності (акули, вівця, дика кішка), установи, організації, підприємства (горді леви, золоте дно, фаворит), дії, заходи, операції (вигодовування, вибивання пільг, ін’єкції), цінні папери (акція-близнюк, ангел), економічні ситуації (боргова петля, гикавка, дно випало) та ін. Інформативна пов’язана з глибоко індивідуальним підґрунтям метафоричних процесів і залежить від творчих параметрів суб’єкта: уяви, асоціативного мислення, професійних і позапрофесійних інтересів. Наприклад, термін синя фішка (престижні акції відомих компаній) походить із гри в покер, де фішки синього кольору є найціннішими. Це відомо тільки особам, які знаються на цій грі. Названа функція базується й на багатогранності образного прочитання найменувань, що полягає в наявності кількох або багатьох метафоричних назв одного поняття. Спекулянти, які підвищують ціни, іменуються бики, воли, буйволи. Мнемонімічна функція пов’язана з упливом аналізованого тропа на можливості пам’яті людини. Емоційна насиченість метафоричних засобів мови сприяє кращому запам’ятовуванню наукової інформації. Текстотворна функція полягає в здатності метафоричного виразу бути розгорненим, продовженим: “Можна без перебільшення сказати, що зв’язок між об’єктом стимулювання і відповідною формою заохочення являє собою головний “нерв” стимулу, який відчутно реагує й упливає на стан господарської діяльності” [Економіка України, 2002, № 4, с. 5]. Потенційно кожне метафоричне найменування може бути частиною розгорнутої метафори. Евристична функція спостерігається при переході терміна з галузі в галузь. Уже відоме поняття однієї науки за допомогою аналогій сприяє розумінню нового поняття в іншій сфері: донор – “особа, яка вносить плату, інвестує будь-який економічний проект”. Пояснювальна функція є дуже важливою для наукових галузей, бо допомагає засвоювати складну інформацію, термінологію. Наприклад: “… дотримання в цей період єдиної економічної політики для запобігання неправильному розподілові ресурсів, “перегріванню” або “переохолодженню” економічного життя…” [Економіка України, 1996, № 5, с. 5]. Емоційно-оцінна базується на негативних або позитивних характеристиках того чи іншого поняття. В економічній сфері переважають назви з негативною оцінністю: сміття – (дешевий товар), акули – (лихварі-експлуататори) та багато інших. Позитивні характеристики містять такі найменування: могутні слони – (великі, процвітаючі фірми), білий лицар – (компанія, що робить узгоджену пропорцію про поглинання).
Корені української економічної термінології сягають часів Київської Русі. Пізніший етап її розвитку пов’язаний з економічними працями М. Драгоманова,
В. Навроцького, С. Подолинського, О. Терлецького. Помітним явищем у становленні цієї лексичної системи слід назвати переклад І. Франком у 1878-1879 рр. першого тому “Капіталу” К. Маркса.
Важливий етап ознаменований створенням у 1921 році Інституту української мови, що мав соціально-економічний відділ. Це відкривало великі перспективи в царині досліджень мови зазначеної галузі.
Негативно позначилися на розвиткові української економічної термінології політичні події, що тривали з 1933 року до середини 50-х років минулого століття.
Значною подією в еволюції економічної терміносистеми стали праці
Т. Панько, а особливо її дисертація “Розвиток української економічної термінології XIX-XX століть” (Львів, 1965 рік).
Підвищений інтерес до лексики цієї сфери виникає в роки незалежності України. Після 1991 року з’являється цілий ряд дисертаційних робіт, у яких репрезентовано різні аспекти розвитку цієї лексичної системи.
Становлення термінологій природно пов’язане з лексикографією. Аналіз економічних словників від 1893 року й до нашого часу дає змогу простежити, яке місце в різні історичні часи посідало метафоричне найменування в мові економічної галузі.
Найбільшу кількість метафоричних назв зафіксовано в лексикографічних працях новітньої доби. “Словник фондового ринку” (укладачі А. Головко,
В. Кобзар, О. Науменко, Київ, 1999 р.) подає ряд відомих та рідко вживаних метафор: “акція-переможець”, “бик у стійлі”, “відбрунькування”, “бутерброд з маслом” та ін.
“Фінансовий словник” (А. Загородній, Г. Вознюк, Т. Смовженко, Київ,
2000 р.) фіксує метафоричні назви-синоніми доларів розмовного характеру – “зелень”, “капуста”.
“Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера” за редакцією
Р. Дякова (Київ, 2000) подає такі найменування: ціна “ковзка”, “розумна” картка, “готівкова корова”, “гарячі гроші”.
Близько двохсот спеціальних назв метафоричного походження пропонує “Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємство” (укладач В. Коломойцев), що вийшов у світ у Києві (2000 р.). Оригінальними є назви “бджола-вбивця”, “бранка”, “динозавр”, “фонд-хижак” та ін.
Серед двомовних видань цікавим виявляється англо-український “Бізнес-словник: Економіка. Фінанси. Банки. Інвестиції. Кредити” (Київ, 2002), де автори-укладачі
С. Єрмоленко та В. Єрмоленко подають більше як тридцять метафор: “розпилювання” вкладів, “розмазування” грошей, “липовий” контрагент, період “вистигання”, “цеглинка”, “шкаралупа” та ін.
Назви метафоричного походження в лексиці економічної галузі розглядаються в площині “індивідуальна метафора” → “робочий термін” → “термін”.
При цьому метафоричні найменування можуть належати до індивідуальних виразів, поширених у спеціальній літературі, які ідентифікується лише як потенційна периферія майбутньої термінології (валютна “пожежа”, “зів’ялі” галузі, генератори інфляції) та ін.
Терміни і професіоналізми подаємо як зближені універсалії, оскільки термінологія перебуває в тісному зв’язку з розмовною мовою – полем поширення професійної лексики.
У другому розділі “Типи метафори за джерелами виникнення як основа метафоричних процесів” подається класифікація спеціальних найменувань метафоричного походження з огляду на їх генезис і напрямки перенесень значень. Виявлено основи семантичних трансформацій – спільні семи і семантичні ознаки.
Сутність гетерогенної природи метафоричних перенесень полягає в обливостях метафоротворчих процесів, пов’язаних із механізмом взаємодії двох різнорідних галузей: 1) звідки черпається найменування; 2) куди воно спрямовується. Людина як творець метафори, обираючи аналогії для нових найменувань, використовує найбільш вивчені світи: свій власний, тваринний, рослинний, предметний та ін.
Антропоморфічна метафора в економічній лексиці представлена такими назвами: акції-лідери, акція-переможець, безбілетник, білий лицар, голова і плечі, капітал-утікач, нападник, одружений опціон-пут, розумна картка, сплюх, фаворит та ін.
Мови наукових галузей надають пізнавальному процесові власне людську – антропоцентричну інтерпретацію, у якій суттєву роль відіграє антропометричність – здатність людини творити образи й символи за подібністю до самої себе.
Метафоричні найменування цього типу в економічній лексиці аналізуємо за напрямками перенесень. Спрямування “від людини“ зумовлюється соціальним становищем, професією, ситуацією: облігація-господар – “єврооблігація, до якої приєднаний варант”. Господар у загальному вжитку (ЗВ) – “1. Той, хто займається господарством або веде господарство. 2. Те саме, що власник. 3. перен. Повновладний розпорядник. 4. Глава сім’ї, господарства” [СУМ, т. II, с. 140]. Спеціальне значення (СПЗ) пов’язане з другим системним значенням (СЗ). Основа семантичної трансформації (ОСТ) – сема ‘належати’. Власнику належать речі та майно, облігації – варант (цінний папір); лікар компанії – “особа, яка прибуває у “хвору” компанію та управляє нею деякий час, доки вона не піде на поправку, або не настане летальний кінець”. У ЗВ лікар – це “Особа з вищою медичною освітою, яка займається лікуванням хворих” [СУМ, т. IV, с. 512]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘надавати допомогу’; капітал-утікач – “капітал, що вивозиться з країни в результаті економічної та політичної нестабільності”1. У ЗВ утікач – це “Той, хто втікає, втік звідкись” [СУМ, т. X, с. 513]. СПЗ пов’язане з СЗ. ОСТ – сема ‘віддалятися’.
Тип антропоморфічних метафор економічної лексики з напрямком перенесення “від людини” може бути пов’язаний із характеристикою сімейного стану, інтелектуальних здібностей, частинами людського тіла: одружений опціон пут – “опціон пут на продаж певної кількості цінних паперів, куплених одночасно з цінними паперами…”1. У ЗВ одружений (від одружити) – “Єднати шлюбом чоловіка і жінку” [СУМ, т. V, с. 641]. СПЗ випливає із СЗ. ОСТ – семи ‘поєднання’, ‘нероздільність’; розумна картка – “пластикова кредитна чи платіжна картка з влаштованим мікропроцесором”2. У ЗВ розумний – “1. Який має ясний розум… . перен. Який діє розумно, як людина… 2. Який керується розумом” [СУМ, т. VIII, с. 844]. СПЗ базується на переносному СЗ. ОСТ – сема ‘великі можливості’; голова і плечі – “назва кривої зміни ринкової кон’юнктури, що відображає шеститактовий рух цін”2. Оскільки цей графік нагадує торс людини, то метафора виникла на основі візуального сприйняття. ОСТ – семантична ознака ‘форма’.
В економічній лексичній системі назви понять з напрямком перенесення “на людину” – явище рідкісне і представлене одним прикладом: човники – “торгівці, які закуповують товари масового вжитку оптом на дешевих, як правило, іноземних ринках і доставляють їх на дрібнооптовий і роздрібний вітчизняний ринок”. У ЗВ човен – “1. Невелике веслове судно. 2. Назва деяких видів невеликих військових суден” [СУМ, т. XI, с. 347]. СПЗ пов’язане із СЗ і ґрунтується на семах ‘невеликий за обсягом’ та ‘переміщення’.
Зооморфічна метафора у структурі економічної лексики демонструється такими найменуваннями: акули, буйволи, ведмеді, вівця, вовки-вівці, горді леви, готівкова корова, жирний кіт, заєць, звити кокон, зебра, змія в тунелі та ін. Широким діапазоном зооморфних характеристик представлений напрям перенесень “від тварини на людину”. В основі метафоризації лежить поведінка тварин: заєць – “нелегальний маклер, який таємно, без дозволу біржового комітету проникає на біржу з метою здійснення торгівельних угод”. У ЗВ заєць – “Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми ногами й довгими вухами… 2. Безквитковий пасажир …” [СУМ, т. III,
с. 120]. СПЗ базується на другому СЗ. ОСТ – сема ‘нелегальне перебування’.
Спеціальні найменування з напрямком перенесення “від тварини до предмета” виникли за аналогією до характеру поведінки тварини, зовнішнього вигляду, фізичних особливостей: горді леви – “великі фірми з високими темпами зростання, але з низьким ступенем диверсифікації виробництва”1. У ЗВ лев –
“1. Великий хижий звір родини котячих. //перен. Про дуже хоробру, безстрашну людину. 2. перен. Людина, яка звертає на себе увагу модним одягом, манерами” [СУМ, т. IV, с. 458]. СПЗ пов’язане з першим СЗ. ОСТ – сема ‘великий’. Варто зауважити, що компонент горді характеризує нереальну рису цих тварин і несе другорядне метафоричне навантаження; червона риба – “попередній варіант емісії цінних паперів, що поширювався корпораціями США у вузькому колі андерайтерів, як правило, з рекламною метою і містив червону мітку, яка свідчила про призначеність акцій не для широкого загалу”. СПЗ пов’язане із семою ‘червоний’, однак, оскільки червона риба належить до цінних рідкісних порід, а акції розраховані не для широкого кола, то в процесі метафоризації бере участь також і сема ‘непоширеність’; динозавр – “компанія, що ігнорує запити споживачів і дію конкурентів. Швидше за все, вона готується до “самогубства” або поглинання”. У ЗВ динозавр – “Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери” [СУМ, т. II, с. 280]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘зникнення’, оскільки ці тварини давно вимерли.
Напрямок перенесень “від тварини до абстрактних понять” теж представлений за аналогією з поведінкою тварини, зовнішнім виглядом, фізичними особливостями: спред-алігатор – “опціонний спред, який буквально “їсть інвестора живцем”, через комісійні витрати, і практично виключає прибуток…”3. У ЗВ алігатор – це “Тупорилий крокодил, що водиться в Америці та Південному Китаї” [СУМ, т. I, с. 34]. СПЗ пов’язане із СЗ і базується на семі ‘знищення’; валютна змія – “система узгоджених валютних курсів між європейськими державами …”3. У ЗВ змія – “Плазун з видовженим тілом, укритим лускою” [СУМ, т. III, с. 629]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – семи ‘протяжність’, ‘гнучкість’; черевом догори – “… термін, що вказує на неплатоспроможність компанії, банку або невдалий бізнес-проект”1. ОСТ базується на подібності до того, як спливає дохла риба, і пов’язане із семою ‘сумний кінець’.
Флороморфічна метафора в описі економічних реалій засвідчується такими спеціальними найменуваннями метафоричного походження, що пов’язані з деревами, городніми культурами, квітами, грибами: дерево, дерево цілей і завдань, диня, зелені паростки, зелень, капуста, ланцюжок маргариток, морква, неїстивний гриб, паросток, підсніжники та ін.
Дерево рішень – “схематичне уявлення процесу прийняття управлінських рішень з певної проблеми, що подано графічно у вигляді деревоподібної структури”. У ЗВ дерево – “Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону…” [СУМ, т. II, с. 246]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘розгалуження’; морква – “капітал у вигляді акції, якими наділяються менеджери, службовці компанії для підвищення їх зацікавленості у справі”. У ЗВ морква – “1. Городня рослина з пірчасторозсіченими листками й довгастим потовщеним коренем. 2. Коренеплоди цієї рослини оранжевого кольору” [СУМ, т. II, с. 246]. Однак СПЗ не випливає із СЗ цього слова. Очевидно, що підставою метафоризації в цій спеціальній назві є їстівна привабливість названої рослини для дрібних гризунів (зайців, кролів, кротів). Отже, ОСТ – сема ‘те, що може зацікавити’; підсніжники – “люди, зафіксовані як працівники, що одержують зарплату, але фактично не працюють і не одержують заробітну плату…”1. У ЗВ підсніжник – це “Білий пролісок” [СУМ, т. VI, с. 504] . Біологічна властивість рослини – виростати під снігом – стала предметом метафоричної аналогії, що ґрунтується на семі ‘прихованість’; неїстівний гриб – “невелика фірма, що намагається копіювати, відтворювати популярну продукцію відомих фірм”1. Оскільки неїстівні гриби лише нагадують форму їстівних, але не є придатними для вживання, звідси й аналогія з фірмами, які копіюють продукцію, а якість її не можна порівняти з оригіналом. ОСТ – сема ‘оманлива схожість’.
Між словником науки і словником побуту прямий і тісний зв’язок
(В. Виноградов). Економічна лексична система є широким полем для застосування найменувань предметів побуту (блюдце, каструля, ліквідна подушка, нашийник, парасолька цін, подушка, у шухляді, черпалка та ін.), серед яких виділяємо кілька основних груп: 1) предмети постільної приналежності: ліквідна подушка – “резервна частина високоліквідних активів, що утворена з метою наступного погашення невідкладних фінансових зобов’язань”2. У ЗВ подушка – це “1. Набитий пухом, пір’ям, сіном та ін. мішок, який використовується як м’яка підстилка під голову, для сидіння та інших цілей. 2. Спеціальна підкладка або прокладка в основі різних споруд, пристроїв, механізмів, яка пом’якшує удари або служить засобом від тертя” [СУМ, т. VI, с. 763]. СПЗ пов’язані з СЗ. ОСТ – сема ‘захист’; 2) назви посуду: черпалка – “брокерська фірма, яка виконує клієнтські накази із запізненням або не виконує зовсім, намагаючись нажитися за рахунок клієнтів”. У ЗВ черпалка – “Посудина, пристосування для черпання; черпак; ківш” [СУМ, т. XI, с. 312]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘захопити’; 3) назви предметів захисного призначення: податкова парасолька – “перенесення наперед збитків минулих років для захисту поточних і майбутніх доходів від податків …”1. У ЗВ парасолька – “Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця” [СУМ, т. VI, с. 66]. ОСТ – сема ‘захист’; 4) предмети, що призначені для приборкання та утримання тварин: нашийник – “комбінація з двох процентних опціонів, що захищають інвестора від великих коливань процентних ставок”. У ЗВ нашийник – “1. Ремінець або металеве кільце із застібкою, що надівається на шию тварини. 2. У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня…” [СУМ, т. V, с. 240]. СПЗ пов’язане із СЗ і базується на функціональному призначенні цього предмета. ОСТ – сема ‘притримання’; 5) назва головного убору: шапка – “комбінація двох опціонів, що “прикриває” інвестора при надмірному зростанні процентних ставок”. У ЗВ шапка – “1. Головний убір, звичайно м’який, теплий. 2. Верхня частина гриба. 3. спец. Заголовок, набраний великим шрифтом, спільний для кількох статей у газеті” [СУМ, т. ХI, с. 407]. СПЗ пов’язане з першим СЗ. ОСТ – сема ‘захист’; 6) назва кондитерського виробу: діаграма-пиріг – “діаграма, що представляє дані в графічній формі, показує частку кожної категорії відносно цілого”1. У ЗВ пиріг – це “Печений виріб із тіста з начинкою” [СУМ, т. VI, с. 356]. СПЗ не випливає із СЗ, а базується на зовнішній схожості з поділеним на шматки кондитерським виробом, оскільки поділ пирога є досить очевидним і традиційним звичаєм. ОСТ – сема ‘поділ для споживання’.
Для опису понять сфери економіки використовуються найменування з галузі архітектури і будівництва (валютний коридор, вікно, кредит-міст, мезонін, піраміди, позика-міст, фінансова піраміда, цеглинка) та ін. Піраміди – “спосіб швидкої наживи, який використовують фінансові компанії. Суть цієї назви полягає в тому, що грошові кошти від продажу компанією цінних паперів особам, які втягуються в аферу й утворюють нижні шари “піраміди”, частково виплачуються у формі дивідендів особам, які раніше придбали цінні папери…”2. У ЗВ піраміда – це “1. Багатогранник, одна грань якого (основа) – багатокутник, а інші грані – трикутники, що мають спільну вершину. 2. Монументальна кам’яна споруда з чотирикутною основою і боковими гранями, що сходяться у вершині; гробниця єгипетських фараонів. 3. Акробатична або гімнастична фігура, композиція, яку створюють спортсмени, що стають одне одному на плечі. 4. Стійка для зберігання вогнепальної зброї” [СУМ, т. VI, с. 538]. ОСТ базується на семантичній ознаці “форма”; облікове вікно – “вливання ліквідності в банківську систему шляхом кредитування центральним банком фінансово-кредитних установ чи проведення з ними операцій з обліку векселів”. У ЗВ вікно – це “1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення…, куди вставлена рама з шибками. 2. Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині…” [СУМ, т. I, с. 671]. ОСТ – сема ‘канал для надходження чогось’.
Дефіцит словесного вибору наштовхує на необхідність назвати наукове поняття за подібністю до ознаки, якості, функції, дії, стану предмета. Саме тому частина спеціальних найменувань пов’язані зі сферою фізичних характеристик (біла готівка, вигодовування, виморожування, вузький ринок, гаряча акція, спляча компанія).
Предикатам на позначення кольорів належить найвиразніша метафоризуюча роль: біла готівка – “Після вивезення коштів відбувається їх “відмивання” … на “білу” готівку … з легальним, офіційно зареєстрованим походженням …” (Фінанси України, 2000, № 10,
с. 19). У ЗВ – білий – “1. Який має колір крейди, молока, снігу … //Вимитий, випраний, чистий. //Посивілий, сивий… 2. На якому багато білих плям… 3. Світлошкірий” [СУМ, т. I, с. 181]. СПЗ пов’язане з відтінком першого значення. ОСТ – сема ‘без вмісту зайвого’. Утративши семантику кольору, лексема білий набуває нового значення – “офіційні шляхи заробляння коштів”.
Лексичні одиниці, що базуються на переносному значенні прикметників із семантикою температурних ознак, характеризують ряд конкретних й абстрактних понять в економічній галузі: гарячі гроші – “сукупність ліквідних засобів, що швидко переводяться з однієї валюти в іншу”. У ЗВ гарячий – “1. Який має високу температуру … //Жаркий, палючий. 2. перен. Сповнений енергії … //Дуже жвавий, рухливий … 3. Надзвичайно напружений [СУМ, т. II, с. 37]. СПЗ пов’язане з відтінком другого значення. ОСТ – сема ‘підвищена активність’; виморожування – “метод скорочення і ліквідації меншості в одержанні доходів акціонерного товариства; процес, у ході якого акціонери з незначною кількістю акцій поступово позбуваються доходів і відмовляються від акцій …”. У ЗВ виморожування (від виморожувати – “1. Витримувати що-небудь на морозі для видалення вологи, часточок води. 2. Нищити морозом” [СУМ, т. I, с. 435]. СПЗ пов’язане з обома СЗ. ОСТ – сема ‘знищення’.
Метафори, що вказують на просторову обмеженість і необмеженість, включають лексеми на позначення фізичних параметрів: вузький ринок – “ситуація на ринку, при якій відбувається: а) невелике число угод за незначної тенденції зниження цін; б) відсутність угод і зниження цін”. У ЗВ вузький – “1. Який має невелику ширину //Менший за шириною, тісний … 2. перен. Який має дуже обмежені можливості, неширокі межі” [СУМ, т. I, с. 784]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘невеликий’.
Предикати, що означають рух і непорушність, стосуються найменування активних чи пасивних фізичних дій: збовтування – “брокерська практика, що полягає в підштовхуванні клієнта до частої зміни складу портфеля інвестицій з метою одержання брокером додаткових комісійних”2. У ЗВ збовтування – (Дія за значенням збовтувати) – “Колотячи рідину … якимсь чином (мішаючи чим-небудь або струшуючи посудину, в якій рідина знаходиться), перемішувати її //Колотячи воду в озері, річці … скаламучувати її” [СУМ, т. III, с. 447]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘зміна’; спляча компанія – “компанія, що не займається значною активною діяльністю”. У ЗВ сплячий – “Який перебуває у стані повного спокою, нерухомий //Позбавлений жвавості, бадьорості, млявий. //Який не проявляє себе” [СУМ, т. IX, с. 545]. СПЗ пов’язане із СЗ. ОСТ – сема ‘неактивний’.
Економічна лексика широко використовує найменування, що трансформуються в галузь економіки з різних наукових сфер.
Медичні спеціальні назви ставимо на перше місце за кількістю в економічній лексиці (доларові ін’єкції, донор, здорові фінанси, ін’єкції, колапс імпорту, хвора економіка) та ін. Вони використовуються при детальному аналізі поняття “нездоровий економічний чи фінансовий стан”, коли цій сфері приписуються “хвороби” або ознаки “хвороб”. Так, загальну “нездорову” ситуацію відображає назва хвора економіка – “Туризм значно вплинув на збільшення надходжень до бюджетів як економічно високорозвинених країн, так і країн із “хворою” економікою” (Фінанси України, 2001, № 2, с. 63). У ЗВ та медичній сфері (далі МС) хворий – “Який має яку-небудь хворобу, нездужає, нездоровий //Який свідчить про поганий стан здоров’я людини … //Уражений хворобою…” [СУМ, т. ХI, с. 46]. ОСТ – сема ‘в поганому стані’.
Конкретні “хвороби” або їх ознаки описують кризовий стан в економіці: спазм ліквідності – “тимчасова нестача грошових активів, пов’язана з різким погіршенням кон’юнктури”. У МС спазм – “тривала судома певного м’яза або групи м’язів” [СУМ, т. IX, с. 483]. ОСТ – сема ‘тимчасове припинення’.
Типові прагматичні ознаки викликають у свідомості емоційну картину про необхідність боротьби з економічними “хворобами”, а для їх “лікування” використовується інша група медичних найменувань. При цьому широко застосовують метод “уведення лікувальних препаратів”: ін’єкції – “разові вливання в економіку грошових засобів ззовні”. У МС ін’єкції – “уведення під шкіру або у вену лікувальних препаратів” [СУМ, т. IV, с. 29]. ОСТ – семи ‘надходження ззовні’, ‘позитивний результат’.
Терміни природничих галузей теж називають ряд явищ економіки (дифузія, зупинка ланцюгової реакції) та ін. Технічна досконалість економічних об’єктів іменується дифузією – “поширення технічних новинок, нових технологій серед компаній і фірм”2. У фізиці дифузія – “1. Процес взаємного проникнення речовин (газу, рідини, твердого тіла) при безпосередньому стисканні або крізь порувату перегородку, зумовлений тепловим рухом їхніх молекул … 2. Перенесення речовин (солей, газів) у морській воді з ділянки високої їхньої концентрації в ділянку низької” [СУМ, т. II, с. 290]. ОСТ – сема ‘проникнення’.
Військова лексика завжди посідала значне місце в метафоричному науковому дискурсі. Проникаючи в інші наукові системи, вона асоціюється, як правило, з руйнівними, згубними та рішучими діями. В економічній сфері військові терміни слугують для опису конкурентної боротьби, небезпечних або ризикових фінансово-економічних ситуацій (боргова бомба, валютна війна, війна цін, цінова війна) та ін. Боргова бомба – “ситуація, коли основні фінансові інститути не виконують своїх зобов’язань, що призводить до підриву всієї фінансової системи країни”. У військовій сфері бомба – “один з основних видів боєприпасів; розривний снаряд, начинений вибуховою речовиною”. ОСТ – сема ‘можлива руйнація’ [СУМ, т. I, с. 216]; валютна війна – “боротьба окремих країн, що проводиться в інтересах великих фірм за зовнішні ринки збуту шляхом різних валютних заходів, головним чином, шляхом зниження офіційного курсу своєї валюти”. Поза економічною термінологією війна – “1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо … 2. перен. Стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимсь, боротьба … “ [СУМ, т. II, с. 669]. СПЗ, вважаємо, пов’язане з обома СЗ. ОСТ ґрунтується на семах ‘рішучість’, ‘напруженість’, ‘прагнення до першості’.
Технічна сфера (далі ТС) теж є джерелом поповнення економічної лексики. Назви приладів, пристроїв, механізмів, метафоризуючись, позначають різноманітні поняття галузі економіки (маятникова міграція, податкове гальмо, рубильники, храповик) та ін. Храповик – “підвищення заробітної плати, що відбувається регулярно й безповоротно у зв’язку з інфляцією при досягненні певних показників прибутку”1. У ТС храповик – “зубчастий механізм, який дає можливість передавати обертання тільки в одному напрямі (в годинниках, підйомних машинах і механізмах) або забезпечує періодичний обертовий рух в одному напрямі з зупинками” [СУМ, т. ХI, с. 138]. ОСТ – сема ‘безповоротність’; рубильники – “ …заходи, що використовуються великими фондовими й товарними біржами для тимчасового припинення торгів…1”. У ТС рубильник – “Ручний пристрій для вмикання, вимикання та перемикання електричного струму” [СУМ, т. VIII, с. 892]. ОСТ – сема ‘припинення’.
У третьому розділі “Семантичні, граматичні та структурно-синтаксичні особливості економічної метафори” аналізуються лексико-семантичні процеси (синонімія, антонімія, омонімія), притаманні метафоричним найменуванням. Розглядається вплив метафоризації на граматичні характеристики слова, подається опис різних структурних різновидів найменувань метафоричного походження.
Мовна реальність змушує означити синонімію незаперечним фактом розвитку і становлення терміносистем. Однак існують два погляди на вивчення цієї проблеми: перший пов’язаний з невизнанням цього явища в термінології (З. Булат, Т. Коготкова, Т. Молодід,
О. Пономарів, О. Тараненко), другий ґрунтується на визнанні синонімії природним, закономірним і повноправним явищем у мовах наукових галузей (Ш. Баллі, В. Даниленко,
Т. Дячук, А. Коваль, І. Козловець, І. Олійник та ін.).
В економічній лексиці виокремлюємо кілька груп синонімів метафоричного походження. 1. Іншомовна та автохтонна назва: бейбі-бонд – дитяча облігація (облігація з низькою вартістю), мелон – диня (дивіденди для розподілу). 2. Обидва власномовні слова, що є синонімами і в загальному вжитку: ледачий ринок – лінивий ринок (ринок з відсутньою торгівлею), полонянка – бранка (залежна фірма). 3. Контекстуальні синоніми: зелень – капуста (американські долари), пляма – хмара (претензія сторони).
Антонімія, так само, як і синонімія, – важливий чинник організації наукових найменувань. Завдяки антонімічним відношенням вичерпно й точно визначається місце спеціальних назв, їх взаємозалежність і взаємодія в межах лексичної системи.
В економічній субмові виявляємо наявність лексичних антонімів метафоричного походження: біла готівка – чорна готівка (легальні і нелегальні гроші), вузький ринок – широкий ринок (відсутність і наявність угод). Словотвірні метафоричні антоніми представлено прикладом гучна дуель – негучна дуель (рекламована і нерекламована конкуренція). До контекстуальних антонімів належать такі найменування: бики – ведмеді (спекулянти, які підвищують і знижують ціни), зіркові банки – депресивні банки (високорентабельні і низькорентабельні банки) та ін.
Омонімія в наукових лексичних системах розглядається як оригінальне явище, оскільки в межах однієї галузевої мови воно не розвивається, а створює омоніми до слів загального вжитку чи міжнаукову омонімію. Окреслена проблема в нашому дослідженні звужується навколо ролі й значення метафори у створенні омонімів. Спираючись на погляди Н. Арутюнової, Г. Краковецької, Ю. Лясоти, Л. Полюги та ін., розглядаємо омонімію як результат метафоризації.
Спеціальні метафоричні найменування сфери економіки виражаються різними частинами мови. У контексті сказаного поділяємо їх на іменникові, дієслівні, прикметникові.
В економічній галузі використовуються іменники таких лексико-семантичних розрядів: назви істот (безбілетник, гравець, заєць.); назви неістот (блюдце, мезонін); речовинні іменники (глина-глина); конкретні назви (аероплани, карусель); абстрактні назви (вигодовування, відбрунькування та ін.).
Дослідження довело, що при наявності спільнокореневих дієслів та іменників у сфері функціонування (СФ) перевага надається дієсловам, а в словниках (СЛ) – іменнику та дієприкметнику: у СФ (приватизація заморожується, у СЛ (замороження активів, зарплати, цін); у СФ (капітал, що втік), у СЛ (втеча капіталу).
Уживання прикметників з метафоричним значенням пов’язане з виникненням оцінного змісту, притаманного якісним прикметникам, що легко підлягають метафоризації (високі фінанси, гаряча позика, гола позиція). Задіяні в метафоричних процесах і відносні прикметники (вуличний ринок, екзотична валюта). Кілька назв утворені від присвійних прикметників (бичачий тренд, ведмежий пул).
Крім семантичної зміни, при метафоризації відмічено й зрушення граматичних характеристик слова. Пропонуємо порівняльний аналіз граматичних відмінностей загальновживаного слова і метафоричної спеціальної назви за категоріями істота – неістота, роду, числа, суб’єктивної оцінки та ін. В економічній лексиці метафоризовані іменники – назви істот, що входять до складу спеціальних найменувань, можуть утрачати ознаку істоти й називати предмети (полонянка – фірма, сплюх – цінний папір) та абстрактні поняття (спред-алігатор – різниця в цінах).
Метафоричні процеси спричиняють також зміни й у сфері ще однієї граматичної категорії іменника – у вираженні числа. У ЗВ такі іменники мають форму однини і множини: аероплан (и), тигр (и), змія (ї) та ін., в економічній лексиці – або форму множини (аероплани, азійські тигри), або однини (валютна змія), тобто категорія числа втрачає опозиційність значень.
Метафоризація прикметників теж супроводжується певними змінами. Визначено втрату здатності до ступенювання в якісних прикметників, ужитих для позначення понять економіки (брудні гроші, гарячі гроші, м’яка валюта).
Характеризуючи структурні різновиди метафоричних назв, зупиняємося на аналізі бінарм, у яких одне зі слів завжди знаходиться в позиції семантичного підпорядкування відносно іншого, оскільки змінює своє значення й денотативну співвіднесеність під упливом іншого слова, вжитого в прямому значенні. Аналіз бінарних найменувань, здійснений за
Н. Басілая, дозволив визначити зміст метафоризованого слова (його властивість підлягати логічним валентним зв’язкам другого компонента і змінювати свою семантику) та слова-метафоризатора – властивість компонента бінарми примушувати інший компонент стати з ним у відношення логічної валентності. Виокремлено три типи бінарних словосполучень в економічній лексиці:
1. Іменник у називному відмінку – метафоризоване слово + іменник у родовому відмінку – слово-метафоризатор: вибивання фінансування (зусиллями одержувати кошти);
2. Прикметник – метафоризоване слово + іменник – слово-метафоризатор: голий опціон (опціон без покриття);
3. Дієслівно-іменна метафорична конструкція, де метафоризований компонент виступає дієслівною частиною, а іменником – слово-метафоризатор: ціна просіла (зниження цін), обідрані облігації (облігації з поганою репутацією) та ін.
Залежно від характеру метафоризації бінарні словосполучення можуть належати до ідіом, що, по суті, бінарними є лише за візуальним сприйняттям. У їх основі лежить повна метафоризація, тобто метафоричне навантаження несуть обидва компоненти як одне слово: важка дитина (фірма, що потребує грошових вкладів), великий вибух (економічна криза) та ін.
Багатокомпонентні метафоричні конструкції в економічній лексиці засвідчені трикомпонентними словосполученнями, у яких позиція метафоричної складової може бути різною: метафорою виражається як домінантний, так і поширювальний компонент або лише одна одиниця поширювального: закриття позицій ведмедів, роздування ціни газу, в’яла кон’юнктура ринку, оголення грошового ринку, реалізація дутого векселя та ін.
Загальні висновки дисертаційної роботи репрезентують основні результати дослідження обраної теми.
В українській економічній лексиці метафоричні процеси є важливим чинником творення спеціальних найменувань. Основна причина появи аналізованого тропа в наукових галузях – брак номінативних засобів. Для вираження різноманітної наукової інформації мобілізуються через метафору внутрішні ресурси мови.
У наукових сферах виокремлюємо такі функції цього універсального явища: номінативну, інформативну, мнемонімічну, текстотворчу, евристичну, пояснювальну, емоційно-оцінну. Усі вони в повному обсязі реалізуються в економічній підмові.
Аналіз метафоричних процесів у лексиці економічної галузі засвідчує їх гетерогенну природу: наявність двох сфер перенесення назви – звідки воно береться та куди спрямоване. У зв’язку з цим виокремлюємо антропоморфізми, зооморфізми, флороморфізми, предмети побуту, будівлі, споруди, фізичні характеристики предметів, різні галузі наук, що стали базою для утворення спеціальних назв.
Особливість метафоричних процесів – наявність спільних сем і семантичних ознак, що є основою трансформаційних явищ на базі різноманітних видів аналогій.
Метафоричні перенесення можуть ґрунтуватися на прямому, переносному чи оказіональному значенні слова.
У процесі дослідження найменувань аналізованого виду встановлено, що їм притаманні явища загальномовного характеру: синонімія, антонімія, омонімія, що розглядається лише як наслідок метафоризації.
Спостерігається також звуження граматичних характеристик метафоризованого слова в роді, числі та зсув у його віднесеності до певного лексико-граматичного розряду.
Дослідження структурних різновидів економічної метафори дозволяє стверджувати, що цей троп може входити до складу дво- та багатокомпонентних найменувань.
У цілому дослідження переконує в тому, що становлення й розвиток лексики наукових галузей не може обійтися без метафори, бо цей троп має потужний гносеологічний та онтологічний потенціал.
У Додатку до дисертації вміщено “Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки”.
Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с. Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с. Бізнес-словник: Економіка. Фінанси. Банки. Інвестиції. Кредити: Англо-український /Укл. С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко. – К.: Школа, 2002. – С. 537. Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с. Словник фондового ринку / Авт.-укл. А.Т. Головко та ін. – К.: АДС. УМК Центр, 1999. – С. 125. Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с. Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / Укл. А.Г. Загородній, Л.Г. Вознюк. – Львів: Видавництво нац.іонального університету “Львівська політехніка”, 2005. – 713 с. Словник фондового ринку / Авт.-укл. А.Т. Головко та ін. – К.: АДС. УМК Центр, 1999. – С. 125. Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с. Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с. Алексєєнко М.М. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок / Укл. Л.М. Алексєєнко,
В.М. Олексієнко, А.І. Юркевич. – К.: Економічна думка, 2000. – 591 с. Бізнес-словник: Економіка. Фінанси. Банки. Інвестиції. Кредити: Англо-український /Укл. С.Я. Єрмоленко,
В.І. Єрмоленко. – К.: Школа, 2002. – С. 537. Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с. Словник фондового ринку / Авт.-укл. А.Т. Головко та ін. – К.: АДС. УМК Центр, 1999. – С. 125. Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с. Алексєєнко М.М. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок / Укл. Л.М. Алексєєнко,
В.М. Олексієнко, А.І. Юркевич. – К.: Економічна думка, 2000. – 591 с. Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с. Словник найменувань метафоричного походження у сфері економіки / Укл. О.П. Винник; За ред.
І.О. Піддубного. – Харків: ХНЕУ, 2006. – 60 с. Коломойцев В.Є. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: Молодь, 2000. – 319 с. |
