ЗАСОБИ ТА ФОРМИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗВ’ЯЗНОСТІ В ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТІ : СРЕДСТВА И ФОРМЫ репрезентации связности В газетном тексте

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, установлено мету і завдання, визначено об’єкт, предмет, джерельну базу, наукову новизну, зазначено використані методи, теоретичну і практичну значущість дисертаційної праці та повідомлено про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Категорія зв’язності в газетному тексті” з’ясовано співвідношення понять “текст” і “гіпертекст”, виявлено сутнісні ознаки гіпертексту, схарактеризовано категорійні параметри зв’язності в українському газетному тексті як гіпертекстовому утворенні та встановлено типологію видів її реалізації.

На дефініцію поняття “текст” наклали відбиток етапи становлення й формування напрямів текстолінгвістики, що рухалася від текстової граматики до теорії комунікації. Для сучасного етапу розвитку лінгвістики тексту характерні такі основні її напрями: формально-граматичний, семантичний, стилістичний, психолінгвістичний, прагматичний, когнітивний  і семіотичний. Багатоманіття напрямів спричинило відсутність однозначної дефініції тексту, ускладнило його аналіз, проте уможливило широке й вузьке тлумачення об’єкта вивчення. З огляду на мету та завдання дослідження текст кваліфікуємо як одну з форм розумово-мовленнєвої діяльності людини, що слугує засобом комунікації, взаємодіє з іншими формами діяльності людини та має цілісну лінійну семантико-структурну організацію, за якої елементи перебувають у відношеннях ієрархічної послідовності (О. Селіванова).

Газетний текст відрізняється від тексту в наведеному вище витлумаченні. Зокрема, він містить не один текст, а сукупність текстів, структурно й семантично взаємопов’язаних як у межах одного номера, так і в межах цілого газетного видання. Елементи газетного тексту є цілісними й інформативно завершеними, що зумовлює їхню структурно-семантичну рівнозначність і відсутність між ними ієрархічної підпорядкованості та спричиняє довільну послідовність сприйняття. Ці ознаки засвідчують нелінійність структури газетного тексту. Оскільки вона є типовою рисою гіпертексту, то газетний текст кваліфікуємо як гіпертекстове утворення.

Аналіз досліджень гіпертексту (М. Візель, Ю.Хартунг, Є. Брейдо, О. Селіванова) дав змогу виокремити такі його ознаки: 1) нелінійність організації (збереження цілісності повідомлення незалежно від послідовності сприйняття інформації); 2) зв’язність між компонентами, що входять до складу гіпертексту; 3) різноманітність взаємовідношень між компонентами; 4) авторська непередбачуваність установлення зв’язків між компонентами та відкритість для постійного поповнення (можливість реципієнта самостійно встановлювати зв’язки між текстами й уводити їх до складу гіпертексту, збільшуючи його обсяг); 5) можливість мати комп’ютерний формат. Усі ці ознаки свідчать про те, що зв’язність у газетному тексті має іншу природу, ніж у тексті.

У лінгвістиці тексту відомі такі аспекти тлумачення зв'язності: психологічний (О. Каменська), логічний (Г. Вердаасдонк), референційний (З. Тураєва), формально-граматичний (В. Красних, О. Москальська, Н. Валгіна, В. Лукін), психолінгвістичний (С. Ільєнко, Кв. Кожевникова, О. Леонтьєв, З. Хованська). Ці аспекти нерідко визначають диференціацію видів зв'язності. Дослідники виокремили понад 100 видів зв'язності. Основними параметрами зв'язності є: 1) місце розташування текстових компонентів, що вступають у взаємозв’язки, (контактна й дистантна); 2) особливості розвитку тематичної лінії (безперервна й перервана); 3) спосіб вербалізації (експліцитна й імпліцитна); 4) напрям (ретроспективна, перспективна, ретроперспективна); 5) комунікативна перспектива (лінійна, паралельна, радіальна, колова); 6) спосіб зв’язку (О. Селіванова) (граматична, семантична, ономасіологічна, змістова, асоціативна, логічна, образна, конотативна, структурна, референційна, топікальна, прагматична, глобальна).

Ми виокремили два види зв'язності газетного тексту: внутрішньотекстову (міжфразну і заголовкову) і гіпертекстову зв’язність. Міжфразна зв’язність є виявом формально-граматичних і семантичних зв’язків між реченнями та надфразними єдностями, заголовкова – концептуальної єдності основного тексту газетного матеріалу з його заголовком. Гіпертекстова зв’язність уможливлює функціонування газети в гіпертекстовому режимі, як комунікативної єдності.

Усі види зв’язності мають у тексті відповідні засоби репрезентації. Дослідники виокремили різні параметри визначення репрезентативних засобів, на підставі чого їх поділено відповідно до мовного рівня (лексичні, лексико-граматичні, граматичні, фонологічні тощо), за специфікою використання (обов’язкові й факультативні), за семантикою (логічні, асоціативні, образні), за функціями (композиційно-структурні, стилістичні, ритмікоутворювальні) тощо. Неодностайність у поглядах на репрезентанти текстової зв’язності спричинила потребу застосувати комплексний підхід, що враховує формальні й семантичні параметри, тому ми виокремили лексико-семантичні, граматичні і семантико-стилістичні засоби репрезентації категорії зв’язності.

У другому розділі “Засоби та форми гіпертекстової зв’язності в українському газетному тексті” проаналізовано різновиди гіпертекстової зв'язності та засоби її вираження.

На змістовому рівні гіпертекстова зв’язність представлена ідейною і тематичною зв’язністю.

Суть ідейної зв’язності вбачаємо в наявності спільних ідей у змісті статей як одного автора (автотекстуальність), так і різних авторів (інтертекстуальність). Автотекстуальність репрезентують, наприклад, статті В. Портникова Атака на міражі, Порожній храм та Умовно-дострокове поздоровлення, об’єднані спільною ідеєю завуальованого показу телебаченням реального життя в Росії. Інтертекстуальність представлена текстами статей Ю. Стадніченка Без відбудови Київ неможливий?, Н. Мельник Чи потрібно відновлювати Десятинну церкву? Хочеться, але..., В. Герасимчук Замість міста-саду – бетонний мішок, об’єднаних ідеєю незаконного привласнення грошей, що йдуть на відбудову Києва.

Тематична зв’язність досить поширена в українському газетному тексті. Її класифіковано залежно від типу ситуації та стрижневого компонента реалізації міжтекстових зв’язків. З огляду на ці критерії виділено такі види тематичної гіпертекстової зв'язності: 1) суб’єктна зв’язність, 2) об’єктна зв’язність, 3) локально-темпоральна (антетематична) зв’язність, 4) надтематична (гіпертематична) зв’язність.

Суб’єктна зв’язність передбачає наявність спільного суб’єкта в різних текстах одного автора, напр.: П. Ямбург ВІНК: пряма із зигзагами та Нафтогазова ВІНК: відрядження на війну (спільний суб’єкт – вертикальний інтегрований нафтовий контроль), або різних авторів, пор.: І.Гор Папа буде по сусідству і Л.Петренко Папа не залишиться в Польщі (спільний суб’єкт – папа).

Об’єктна зв’язність забезпечена наявністю спільного об’єкта в різних текстах, напр.: Генпрокуратура обшукала квартиру Юрія Луценка, Луценка обшукали, допитали і заборонили виїжджати (спільний об’єкт – Ю.Луценко).

Антетематична зв’язність характеризується наявністю спільних темпорально-локальних показників у різних текстах, пор.: “Особливою статтею в переліку “дефіцитних” учителів, як і всюди в Україні, в Черкаській області значаться викладачі іноземних мов”; “Аналогічна картина простежується по всій Черкащині” – в основі зв’язності локальна характеристика об’єкта (антетема “Черкаси”).

Надтематична / гіпертематична зв’язність зумовлена підпорядкуванням різних статей єдиній загальній темі (гіпертемі): В. Кожевников “Двуязычие” шлях до відсталості, М. Вивірко Я суржик би вилучив…, В. Чудний “Молодь” й українське слово – статті об’єднані гіпертемою “мова”. У газетному тексті гіпертематична зв’язність реалізована здебільшого в межах рубрик. Саме тому цей вид гіпертекстової зв'язності кваліфікуємо як рубрикаційну зв’язність.

Залежно від особливостей вербалізації тематична гіпертекстова зв’язність буває експліцитною й імпліцитною.

Суть експліцитної гіпертекстової зв’язності полягає в наявності в одному з текстів маркерів, які відсилають реципієнта до тексту іншої статті, що забезпечує зв’язок між текстами, пор.: зв’язок текстів статей О.Вергунова та О.Мудрука Чому ми забули Шіндлера та Мрія всього життя Камілла Шіндлера, що експлікований у лід-абзаці другого тексту: У “Дзеркалі тижня” 20 жовтня 2001 р. у №41 (365) було опубліковано наш нарис “Чому ми забули Шіндлера?” про видатного сина української землі — професора Київського політехнічного інституту Камілла Гавриловича Шіндлера, людину незвичайної долі і обдарування, котрий багато сил віддав славі і процвітанню нашої Батьківщини.

Імпліцитна гіпертекстова зв’язність реалізована лише на семантичному рівні тексту й не репрезентована на його структурному рівні, напр.: В. Чопенко Хто “надкушує” київський хліб?, Зернова лихоманка, Цукрові голови, Зернові пазли, Поневіряння бідного хліба, Карамельна кара – статті, опубліковані в газеті “Дзеркало тижня» одного року, але в різних номерах, пов’язані лише на семантичному рівні (в основі зв'язності – гіпертема “продукти”), установити міжтекстову зв’язність можна лише після сприйняття та зіставлення їхнього змісту, на формальному ж рівні зв'язність між текстами не експлікована.