МІЖНАРОДНА ЖУРНАЛІСТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
МІЖНАРОДНА ЖУРНАЛІСТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Альтернативное Название: МЕЖДУНАРОДНАЯ ЖУРНАЛИСТИКА в контексте глобальных общественных трансформаций
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та сформульовано завдання дослідження, подано загальну характеристику й підкреслено важливість обраної теми, схарактеризовано практичну значимість дисертації.


У першому розділі „Глобалізація і тенденції розвитку міжнародної журналістики” подається огляд джерел із зазначеної проблеми. Оскільки обрана для дослідження проблема є складною і багатогранною, принципового значення набуває методологія підходу й використання відповідного інструментарію під час її дослідження.


У цьому розділі наведено типи соціальної інформації, визначено такі поняття, як „інформація”, „міжнародна інформація”, „масова інформація”, „інформаційний простір”, „модель міжнародного інформаційного потоку”, „медіа-дипломатія”. У першому параграфі йдеться про роль ЗМІ в міжнародних політичних процесах і взаємозв’язок журналістики і дипломатії на прикладі  міжнародних подій світового значення: проблеми і наслідки міжнародного тероризму, перспективи глобалізації і євроінтеграції. Урахування інтересів аудиторії і специфіки її психологічного сприйняття є надзвичайно важливим фактором під час опрацювання і редагування міжнародної новинної інформації, тому види і форми масової інформації авторка розглядає як такі, що функціонують у системі: автор – інформація – аудиторія.


Крім вищезгаданих понять розглянуто питання глобалізації і локалізації, введено в науковий обіг термін „інфографіка” – один із новітніх способів комунікації, який набуває більшої популярності з розвитком новітніх комп’ютерних технологій і дає змогу передавати інформацію графічно: мовою малюнка або схеми. Такий вид передачі інформації вважається одним із найсприятливіших з точки зору психології людського сприйняття. Інфографіка притаманна переважно аудіовізуальним засобам масової інформації і, як правило, застосовується при висвітленні результатів парламентських або президентських виборів, економічних питань, маркетингових досліджень тощо. Вперше інфографіку почала використовувати щоденна американська газета “USA-Today”, яку було засновано у 1982 році. За допомогою великої кольорової карти видавці інформували читацьку аудиторію про прогноз погоди, згодом цю практику застосували мас-медіа всього світу.


Кінець ХХ – початок XХІ століття науковці називають інформаційною епохою, для якої характерні новітні комунікаційні навички і творення глобальної культури. Протягом більшої частини XX століття тенденція власництва у культурній індустрії полягала у концентрації власності в руках дедалі меншої кількості транснаціональних корпорацій. Як наслідок такої тенденції, культурні індустрії стали частиною широкої системи взаємопов’язаних структур. Під час опрацювання інформаційно-аналітичних матеріалів представники впливових ЗМІ звертають особливу увагу на толерантність при висвітленні національних питань, що передбачено редакційною політикою транснаціональних корпорацій.


Серед основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики можна назвати підвищення інтересу світових ЗМІ до економічної, військової тематики. В умовах глобалізації сучасних економічних процесів зростає інтерес до економічної інформації. Світові мас-медіа частіше висвітлюють питання динаміки світової комерції, розвитку міжнародного ринку енергії, інвестицій, макроекономіки на національних рівнях, мікроекономіки, процесів приватизації й націоналізації в різних країнах світу, захисту інтересів споживача тощо. 


Сучасним програмам новин, які пропонують всесвітні служби телерадіокомпаній, притаманна спрощена модель подачі новин. Така тенденція зумовлена специфікою цільової аудиторії, яка має неоднорідні інтереси і, відповідно, вимагає високого рівня професіоналізму від тих, хто висвітлює міжнародні події. Для сучасної міжнародної журналістики характерні також постійна співпраця з представниками дипломатичних кіл, які володіють оперативною міжнародною інформацією, беруть безпосередню участь у міжнародних подіях, які, як правило, не відбуваються осторонь політичних перетворень всередині країни, а також без урахування  аудиторії, на яку розрахована інформація. Міжнародні політичні процеси торкаються справ країни безпосередньо і відображаються на внутрішньополітичних процесах держави і суспільства.


У першому розділі дисертації також проаналізовано роботу провідних світових агентств новин. Необхідно зазначити тенденцію перетворення інформаційних служб 70-х років на окремі глобальні агентства з фінансової, політичної, торговельної та іншої інформації. Обслуговування ринків усього світу як основне завдання міжнародних агентств новин сьогодні відбувається цілодобово. Основними постачальниками новин у світі є три глобальні агентства новин: the Reuters (Велика Британія), AFP (Agence France Press, Франція) і AP (Associated Press, США). Серед них Reuters – найбільше в світі агентство міжнародних новин. До впливових глобальних світових інформаторів належить телевізійна мережа новин – (CNN Inte ational, США).


На прикладі висвітлення терористичних актів 11 вересня 2001 року в США, а також антитерористичної операції в Афганістані проаналізовано взаємозв’язок міжнародних політичних процесів і засобів масової інформації, а також вплив аудіовізуальних і друкованих ЗМІ  на формування міжнародної громадської думки.


У першому розділі сфокусовано кілька важливих факторів, що визначають характер доби інформації. Одним із таких факторів є тенденція поширення міжнародного тероризму, яка значно посилюється у третьому тисячолітті і безпосередньо впливає на роботу світових мас-медіа.


Трагічні події 11 вересня 2001 року в США, 11 березня 2004 року в Іспанії примусили увесь світ звернути увагу на цю проблему, яка існувала і раніше. Ця тенденція характеризується зміцненням матеріальної бази тероризму, посиленням кількості організацій, які застосовують методи терору, збільшенням їхньої чисельності, поліпшенням рівня підготовки організаторів і виконавців терактів. Останні роки минулого століття в більшості країн світу були відзначені низками терористичних актів, розширенням сфер впливу міжнародної наркомафії, активним формуванням організованої злочинності. За останні десятиліття світова злочинність зросла в чотири рази. А в таких країнах, як США і країнах колишнього Радянського Союзу – у вісім разів. Цій проблемі присвячено перший розділ дисертації, в якому дається визначення таких понять, як „терор”, „тероризм”.


Тенденція наближення до співпраці дипломатії і журналістики спостерігається особливо тоді, коли виникають непорозуміння, конфлікти на ґрунті етнічних проблем, які з часом загрожують справжньою війною або конфліктом на рівні відносин між країнами.


У другому розділі „Процес формування зовнішньополітичних орієнтацій трансформаційних суспільств засобами масової інформації” визначено терміни „трансформація”, „трансформаційне суспільство”. Система засобів масової інформації як невід’ємна частина суспільства розвивається в межах трансформації суспільного устрою, але водночас, в силу виняткового значення ЗМІ в інформаційному обміні, істотно впливає на характер та інтенсивність цього процесу. Формально-правовий вигляд системи мас-медіа та загальні принципи функціонування значною мірою залежать від шляхів перетворення устрою та правового порядку, а також від суспільно-політичної ситуації, яка існує в даній державі.


Проблеми політичної культури трансформаційного суспільства, питання європейської інтеграції і роль засобів масової інформації розглянуто за допомогою теоретичних досліджень науковців, які вивчали згадану проблематику, і практичних спостережень за роботою українських і зарубіжних ЗМІ. Поняття „політичної культури” у другому розділі розглядається  як фактор трансформації українського суспільства.


Методично вихідним і необхідним посиланням аналізу сутності політичної культури є загальне родове поняття „культура.” Політична культура як окремий прояв культури у сфері політики є засобом самовідновлення політичного життя суспільства й політичного процесу. Політична культура – це система цінностей, створених у процесі історичного шляху народу, це політична і правова компетентність суб'єктів політичного процесу та відповідна поведінка і ставлення цих суб'єктів до елементів політичної системи,  політичного процесу. Кожна країна обирає своє тлумачення “свободи слова”, яке залежить від національних традицій і звичаїв, культурних і моральних цінностей нації, стереотипів тощо. В Австрії, Канаді, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, США, Франції та Швеції свобода слова й преси закріплена письмово в Конституціях. У Німеччині та Іспанії вважається, що представники преси мають найбільші права збирати й поширювати інформацію, і ці права є наслідком особливої ролі ЗМІ у формуванні суспільної думки та служіння національним інтересам. Щодо законодавства про ЗМІ, то окремі закони про пресу мають тільки Австрія і Швеція – закон містить основні положення, які стосуються преси (у Швеції такий закон має конституційний статус). У Німеччині існує низка федеральних законів про пресу, які складені за одним зразком, у Франції також діє низка законів про пресу, а такі країни, як Австралія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Велика Британія та США не мають окремого закону про пресу. У резолюції 59 (1) Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що “свобода інформації є основним правом людини і критерієм усіх інших свобод”. Конституція України (ст. 34) гарантує право на свободу думки і слова, на вільне висловлювання своїх поглядів і переконань, на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації. Це важливе конституційне положення повністю відповідає ст. 19 Загальної декларації прав людини і ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Найповніше політичні свободи вказані у Загальній декларації прав людини. Вони розширюються Міжнародним пактом про громадські та політичні права. Статті 19 як Декларації, так і Пакту гарантують свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів. Україна як член Ради Європи має керуватися і Європейською конвенцією про права людини. Для ЗМІ пріоритетною в Конвенції є стаття 10, в якій проголошені дві найважливіші свободи – свобода вираження своєї думки і свобода інформації, яка є основою демократії та передумовою для реалізації інших прав і свобод.


У третьому розділі „Змістові і технологічні моделі транслювання і висвітлення міжнародних новин” проаналізовано модель західної журналістики на прикладі європейських аудіовізуальних засобів масової інформації, зокрема Британської мовленнєвої корпорації Бі-Бі-Сі – одного з лідерів виробництва інформаціних програм для цифрового радіо і телебачення. Британський ринок телекомунікацій та обміну інформації вважається одним із найбільш вільних на європейському континенті. Незважаючи на те, що Бі-Бі-Сі часом критикують за консерватизм, сучасна британська модель подачі міжнародної інформації є основою мовлення для більшості європейських мас-медіа. Незважаючи на відмінності в економічних моделях, принципах діяльності та цінностях програмної політики радіо і телекомпаній Європи, основні вимоги щодо висвітлення новин збігаються з практикою британського громадського мовлення. Яскравим прикладом виробництва інформаційного продукту є новини, міжнародні програми, які поширюються за допомогою новітніх технологій.


Згідно з документами, які підготував дослідний відділ Бі-Бі-Сі, найважливішими принципами діяльності є: універсальний (географічний) доступ; програмна політика, яка об’єднує задоволення загальних інтересів з увагою до інтересів меншин; розвиток національної самосвідомості; відокремленість від відкритих політичних інтересів.


Особливості кожної моделі подання новин залежать від кількох факторів: 1) аудиторія, від запитів якої залежить кут подачі висвітлення подій; 2) вид програми; 3) тип ЗМІ: місцеве телебачення, національна або Всесвітня інформаційна служба новин. Важливість згаданих факторів пояснюється правилом наближення інтересів, зацікавленістю глядача у висвітленні і розвитку тієї чи іншої міжнародної події.


Загальні принципи і правила роботи Всесвітньої служби мовлення Бі-Бі-Сі значно відрізняється від практики українських інформаційних служб. Модель і структура міжнародного відділу новин сучасності однакова для всіх аудіовізуальних і друкованих ЗМІ. Тенденція повторення й одноманітності висвітлення міжнародних новин вітчизняними мас-медіа зумовлена передусім однаковими джерелами міжнародної інформації – це провідні світові інформаційні агентства. Відсутність постійних кореспондентів за кордоном, обмежений доступ до першоджерел, а також конкуренція з російськими засобами масової інформації, які висвітлюють міжнародні події через призму свої інтересів, ускладнюють роботу міжнародних відділів національних телерадіостанцій і друкованих ЗМІ.


Основним споживачем інформаційно-аналітичної продукції, яка виробляється в Україні, є переважно українська аудиторія. Поширення і обмін міжнародною інформацією на рівні європейських країн, а згодом і в межах міжнародного медіа-простору про те, що відбувається в житті суспільства певного регіону, є важливим фактором, що впливає на розвиток міжнародних політичних, економічних, культурних і релігійних взаємин України з іншими країнами Європи і світу.


У розвинутих демократичних країнах переважну частину сучасного інформаційного простору формують незалежні від держави та її гілок влади, партій і громадських організацій засоби масової інформації, які функціонують як приватні підприємства і мають на меті передусім здійснювати інформативну функцію журналістики. Їхня цільова аудиторія - це народ, згуртований на засадах загальнолюдських і національних цінностей. Загальнополітичні газети дають змогу суб’єктам інформаційних відносин обмінюватися думками на своїх сторінках, причому власна позиція газети може не збігатися з жодним із запропонованих поглядів.


ВИСНОВКИ


У даній дисертації, присвяченій одній із найскладніших теоретичних і практичних проблем журналістики, застосовано комплексний, системний підхід з метою якнайглибшого і всебічного вивчення процесу глобалізації мас-медійних потоків в умовах перетворення однієї сталої політичної системи суспільного устрою на іншу; визначено етапи і зазначено тенденції розвитку друкованих і аудіовізуальних засобів масової інформації, стан і перспективи розвитку політичної культури трансформаційного суспільства; розглянуто процес еволюції розуміння свободи преси, діалектику її трансформацій з одного стану в інший. Поняття „міжнародна журналістика”, „міжнародна інформація” проаналізовано в контексті глобальних суспільних трансформацій, наведено варіанти їх тлумачень, досліджено історію та сучасне розуміння обох термінів.


Одним із найважливіших результатів даного дослідження, яким визначається його науково-практичне значення, є те, що в роботі  проаналізовано сучасний стан українських засобів масової інформації та перспективи інтеграції вітчизняних мас-медіа в світовий інформаційний простір, досліджено тенденції розвитку міжнародної журналістики в Україні, Європі, світі.


Державна інформаційна політика демократичних країн спрямована на запобігання надмірної концентрації власності на ринку друкованих і аудіовізуальних ЗМІ, оскільки зосередження преси в руках кількох осіб чи груп підриває конституційні основи свободи слова. Саме тому уряди багатьох країн Західної Європи здійснюють як правове регулювання власності на ЗМІ, так і спеціальні програми сприяння пресі. Однією з новітніх тенденцій міжнародної журналістики є концентрація ЗМІ, яка останні сорок років спостерігається в усьому світі. Провідну роль у створенні інформаційного суспільства має відігравати приватний сектор.


У справі формування та розвитку інформаційного суспільства основну роль у період глобальних суспільних трансформацій мають відігравати провідні міжнародні організації, які на початкових стадіях могли б контролювати доцільність і ефективність використання існуючих фінансових інструментів. З метою посилення впливу громадянського суспільства в Україні недержавні громадські організації сприяють становленню верховенства права, розвитку незалежних засобів масової інформації та інформаційних ресурсів для відкритого суспільства. Основною метою такої концепції є утвердження принципу верховенства права у правовій системі України, запровадження ефективних і доступних механізмів судового та позасудового захисту прав людини та основних свобод. Пріоритетним напрямком розвитку ЗМІ є вплив на зміну ставлення суспільства до засобів масової інформації.


Новизна і нестандартність дисертації полягає у спробі розробити модель виробництва новин аудіовізуальними засобами масової інформації за допомогою порівняльного аналізу досвіду світових і вітчизняних систем мас-медіа, а також у пропозиції практичного застосування моделі виробництва новин і принципів західної журналістики провідними телерадіоканалами українського інформаційного простору.


У дисертаційному проекті порівняно вітчизняний і зарубіжний досвід щодо стану політичної культури суспільства, конституційно-юридичних гарантій свободи преси; досліджено проблеми правового визначення і правового захисту свободи слова, свободи преси в Україні та за кордоном; розглянуто підходи щодо трактування вищезгаданих понять, які стали теоретичною базою другого розділу роботи „Процес формування зовнішньополітичних орієнтацій транформаційних суспільств засобами масової інформації”.


Розв’язуючи завдання даного дослідження за допомогою загальнонаукових, міждисциплінарних і спеціальних методів, зокрема, порівняльно-історичного, структурного, аналізу нормативно-правових документів, інформаційно-аналітичних матеріалів  вітчизняних і світових мас-медіа, системного підходу, зроблено такі основні висновки:


1.      Громадянське суспільство, яке розвивається в умовах трансформації – переходу від однієї системи до іншої – потребує теоретичної розробки і практичного застосування  вітчизняної моделі висвітлення новин, яка була б гнучкою щодо інформаційних потреб масової аудиторії, а також специфіки її інтересів у майбутньому.


2.      Специфіка діяльності мас-медіа в Україні та інших пострадянських державах полягає в тому, що ЗМІ перебувають у повній залежності від політичної орієнтації власника. На певному етапі розвитку трансформаційного суспільства в умовах глобалізації, інтеграційних процесів, динамічного розвитку ринкових відносин відбувається поступове спрощення рівня комунікації в межах політика – преса – влада до інформаційних відносин в сфері ЗМК – аудиторія.


3.      Рівень політичної культури і комунікації, створення інформаційної безпеки в межах збереження національного інформаційного простору є визначальними факторами трансформації українського суспільства, від яких залежить якість змістових і технологічних моделей транслювання і висвітлення новин, а також перспектива інтеграції вітчизняної системи мас-медіа у світовий інформаційний простір.


4.      З метою вдосконалення сучасних методів збору і поширення інформації вітчизняними засобами масової інформації необхідно застосувати на практиці новітні навички комунікації, започатковані провідними світовими системами мас-медіа.


 


5.      Тенденції розвитку міжнародної журналістики в умовах глобальних суспільних перетворень зумовлюють світові інформаційні системи об’єднуватися за допомогою новітніх технологій в межах світового інформаційного простору з метою досягнення спільних цілей і завдань, які стоять перед людством.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины