ТЕРМИНЫ С НЕИЗМЕНЯЕМЫМ ЗАВИСИМЫМ КОМПОНЕНТОМ В СИСТЕМЕ СРЕДСТВ СПЕЦИАЛЬНОЙ НОМИНАЦИИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ТЕРМИНЫ С НЕИЗМЕНЯЕМЫМ ЗАВИСИМЫМ КОМПОНЕНТОМ В СИСТЕМЕ СРЕДСТВ СПЕЦИАЛЬНОЙ НОМИНАЦИИ
Альтернативное Название: ТЕРМІНИ З незмінним залежним компонентом у СИСТЕМІ ЗАСОБІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ НОМІНАЦІЇ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету, завдання, наукову новизну, практичне та теоретичне значення роботи, визначено методологічну базу та методи дослідження, його об’єкт, предмет і матеріал.


У першому розділі «Лінгвістичні основи вивчення термінів з незмінюваними залежними компонентами» окреслено коло найважливіших проблем теорії термінологічної номінації й запропоновано їх власне бачення на досліджуваному матеріалі; подано загальну характеристику незмінюваного залежного компонента терміна (НЗК), зокрема визначено ознаки таких компонентів, що є критеріями їх виокремлення серед інших засобів термінологічної номінації; з’ясовано питання про граматичну ідентифікацію термінів типу нетто-вес у науковій літературі.


У роботі зазначається, що проблема виявлення типів термінологічних одиниць належить до недостатньо опрацьованих тем сучасного термінознавства (С. Г. Казаріна, О. О. Федорченко). Поряд із термінами науковці виділяють й  інші різновиди номінативних знаків, що відокремлюються від термінів за допомогою двох критеріїв: 1) ролі лексичних засобів з точки зору глибини інформації, яку вони несуть у спеціальній комунікації, та 2) нормативності / ненормативності спеціального слова (З. І. Комарова). За першою ознакою протиставляються терміни та номени (номенклатурні знаки), які є умовними назвами, що спеціально створюються на базі термінів денотативного типу для найменування класів однорідних об’єктів спеціальної сфери (О. С. Ахманова, Г.О. Винокур, С. В. Гриньов, О. О. Реформатський, В. А. Татаринов, Т. С. Пристайко та ін.). Так, до економіко-правничих номенів належать найменування різновидів облігацій, цінних паперів (облигация «бык», ценная бумага «лидер»), різних показників: показатель «дельта, индекс ДАХ-30») тощо, до номенів інформатики – позначення клавіш, гарнітур, програм (клавиша «пробел», кнопка «turbo», гарнитура «Сериф») тощо.


За другою ознакою вирізняються професіоналізми, що функціонують у розмовній мові спеціалістів. Близько до них знаходяться автоматизовані мовленнєві одиниці, різноманітні стереотипні формулювання, які, за визначенням І. С. Кудашева і О. Д. Хаютіна, належать до професійних мовленнєвих кліше. Прилягаючи до терміна-гіпероніма, професійні кліше разом з ним утворюють окремий різновид спеціальних номінацій, що функціонують у деяких секторах економіко-правничої комунікації та у терміносфері інформатики і за своєю формою варіюються від слова до речення (сделка «обмен за наличные», команда «изменить масштаб»).


У будь-якій терміносистемі існують терміноподібні лексичні одиниці, статус яких не має чіткого визначення. У науковій літературі вони дістали   назву   предтермінів   (В. М.  Лейчик,   С. В. Гриньов,            В. А. Татаринов). До таких одиниць у досліджуваному матеріалі належать описові звороти – багатослівні сполучення, до складу яких можуть входити сурядні сполучники і прийменники.


Як С. В. Гриньов і Т. С. Пристайко ми вважаємо, що номени, професійні кліше та предтерміни належать до термінологічної частини спеціальної лексики.


Термін як основна одиниця наукового знання є об’єктом вивчення різних наукових дисциплін: логіки та філософії (В. М. Карпович, В. М. Овчаренко, В. В. Петров), прикладної лінгвістики (Р. Ю. Кобрин, С. Є. Нікітіна, Е. Ф. Скороходько) тощо. Але найбільш значні дослідження терміна були проведені у мовознавстві та термінознавстві, яке виникло на перетині кількох наукових дисциплін (В. П. Даниленко, В. М. Лейчик, С. В. Гриньов, В. А. Татаринов, О. В. Суперанська, Р. Я. Кияк, Т. І. Панько і багато інших).


У сучасній науковій літературі існують різні підходи до визначення терміна «термін». У нашому дослідженні ми спирались на концепції, які виходять з того, що термін – це лексико-номінативна одиниця, яка потребує дефініції (В. П. Даниленко, Т. Л. Канделакі та ін.), а дефініція, у свою чергу, є необхідною належністю терміна, що має значення для виділення терміна із словникового складу мови (С. В. Гриньов). Термін розглядається нами як номінативний знак, що належить мові для спеціальних цілей (В. М. Лейчик), що є підтвердженням визначення терміна як мовної одиниці, співвіднесеної з поняттям спеціальної професійної сфери (В. А. Татаринов).


До теоретичних проблем термінознавства належить і проблема виокремлення терміноелемента і термінокомпонента як засобів термінологічної номінації, порушена ще в працях Є. Вюстера, Е. К. Дрезена та Д. С. Лотте. У своєму розумінні терміноелемента ми приєднуємося до поширеного у науковій літературі погляду, згідно з яким терміноелементом   вважається  будь-який структурний компонент терміна – морфема,   слово     або   умовний   знак   (символ)   ( Д. С. Лотте,   В. П. Даниленко,   Р. С. Бєляєв,      І. С. Кудашев,  О. Д. Хаютін та ін.). Поряд з поняттям терміноелемента в дослідженнях з термінології вживається поняття термінокомпонента, або компонента терміна, які дуже часто сприймаються як синонімічні. У нашій дисертаційній роботі поняття «терміноелемент» і «термінокомпонент» розрізняються (Н. В. Васильєва, В. Ф. Новодранова, С. Г. Казаріна, І. М. Кочан та ін.). Перше з них співвідноситься з морфемним рівнем термінологічної одиниці, а друге – з синтаксичним, тим самим поняття «компонент» закріплюється за словом або словосполученням, які, у свою чергу, є частиною терміна.


У реферованій роботі досліджуються залежні компоненти, які є незмінюваними, тобто мають у всіх уживаннях лише одну форму. Виокремлення таких НЗК у структурі терміна відбувалося за морфологічним та синтаксичним критеріями. Морфологічний критерій полягає у нездатності слова як одиниці певної частини мови мати словозмінні афікси. До граматично незмінюваних слів у російській мові належать незмінювані іменники і прикметники, прислівники, інфінітиви, компаративи та дієприслівники. Усі вони, крім дієприслівників, можуть виконувати функцію НЗК у складі термінів (стоп-гоу цикл, премия «колл», активы ностро, брутто-запас, кредит в рассрочку, груз россыпью, цена ниже номинала, риск заразиться). Синтаксичний критерій  базується на характері синтаксичних звязків, що виникають у структурі терміна між залежним та опорним компонентами. За нашими спостереженнями, головний і залежний компоненти аналізованих номінацій у більшості випадків повязані приляганням та інколи керуванням. У розумінні прилягання ми поділяємо концепцію, за якою розрізняється власне прилягання (прилягання граматично незмінюваних слів) та відмінкове (або іменне) прилягання (Грамматика современного русского литературного языка. – М., 1970. – С. 489-490, 516; Русская грамматика: в 2 т. – Т. 2. – М., 1980. – С. 21), більшість випадків якого традиційні граматики класифікують як слабке керування (див., напр.: Краткая русская грамматика. – М., 1989. – С. 347). При доборі фактичного матеріалу ми звертали увагу лише на ті випадки відмінкового прилягання НЗК до головного слова термінологічної номінації, коли між ними спостерігалися атрибутивні відношення.


Аналітичний огляд ознак, за якими характеризуються терміноелементи у науковій  літературі      (С. В. Гриньов,    І. С. Кудашев,  О. Д. Хаютін), дозволив сформувати комплекс ознак, як-от: 1) можливість / неможливість мати самостійне    лексичне    значення;   2) членованість / нечленованість структури;


3) здатність / нездатність уживатися самостійно; 4) графічне оформлення; 5) походження; 6) використана алфавітна система.


Застосування цього комплексу до аналізу НЗК дозволяє стверджувати, що більшість досліджуваних НЗК є повнозначними словами, словосполученнями або абревіатурами, що мають самостійне лексичне значення в системі загальної мови або мови для спеціальних цілей (вес брутто, функция денег «мера стоимости», метод «лоцман», своп «харакири» тощо). До НЗК, що не мають самостійного лексичного значення, відносяться НЗК–власні імена (коєффициент Джини, индекс Кам Нган). Переважна частина однослівних НЗК належить до нечленованих. Членованими у літературній мові є деякі іменники, що функціонують у складі термінів як умовні назви, та інфінітивні НЗК (спрэд «бабочка», способность конкурировать на торгах). Серед НЗК–словосполучень виділяються членовані НЗК, структурні елементи яких зберігають своє значення (кривая «национальный доход–национальный продукт»), напівчленовані НЗК, елементи яких лише частково зберігають свою семантику (алгоритм «цена/время») і нечленовані НЗК, значення яких не випливає зі значення їх складових, а самі НЗК найчастіше є метафорами (кривая «долина смерти»). Самостійно можуть уживатися вільні НЗК, що є термінами (карго-план, карго интерес і карго). НЗК, що не вживаються в російській мові як самостійні слова, відносяться до звязаних (банк «драйв-ин», кредит «стенд-бай»). За графічним оформленням вирізняються НЗК, що пишуться окремо (условие ФАС, аукцион «втемную», модель «затраты–выпуск» тощо), та НЗК, які пишуться через дефіс (деливери-ордер, спотынок, НАУ-счет тощо). НЗК–слова та абревіатури за походженням поділяються на іншомовні (процент роялти, метод ФИФО) та автохтонні (конкуренция в открытую, индекс АЭН). І, нарешті, згідно з уживаною графічною системою іншомовні НЗК поділяються на оригінальні, які зберігають графіку мови-джерела (индекс all ordinaries,  пошлина ad valorem), та видозмінені, що передаються кирилицею. Зазвичай іншомовні компоненти транслітеруються або транскрибуються графікою мови-реципієнта.


Більшість аналізованих номінацій є складеними термінами, що однозначно належать до граматичної категорії словосполучень (своп «цирк», биржевая сделка по типу «минус кредит», коносамент с отметкой «фрахт подлежит уплате грузополучателем», экономическая таблица Кенэ тощо). Очевидно, що до словосполучень належать і терміни, постпозитивні НЗК яких є запозиченням, власним ім’ям або абревіатурою, що пишуться окремо (активы ностро, цена локо, соглашение «кэп», компонента Фурье, индекс АФРА). Але питання про граматичну ідентифікацію термінів типу нетто-вес, бизнес-операция є гостро дискусійним і вирішується у науковій літературі по-різному. Одні вчені відносять такі утворення до словосполучень (В. П. Григор’єв, В. П. Даниленко), інші – до окремого класу слів, які мають назву складених або складно-складених (Г. М. Абакшина, І. Г. Галенко, Л. Касьянова, О. А. Семенюк, М. М. Шанський), юкстапозитів (Л. О. Кудрявцева, Н. Ф. Клименко), субстантивно-субстантивних утворень (О. В. Сенько), біномінів (В. М. Костроміна), біномів (О. А. Федорченко) тощо. Зважаючи на те, що кількість таких утворень у російській мові постійно зростає, деякі вчені пропонують розглядати їх у межах окремої лексичної категорії, яка охоплює номінації і з сурядними (вагон-ресторан, ясли-сад), і з підрядними (бизнес-школа, финтес-центр) зв’язками між компонентами (В. М. Костроміна, В. Г. Костомаров та ін.). У нашому дослідженні утворення типу нетто-вес класифікуються як терміни–біноми, в яких НЗК є одиницею лексемного рівня.


У другому розділі «Функціонально-ономасіологічні типи НЗК у термінологічних системах російської мови» досліджувані одиниці (НЗК) розглядаються з точки зору їх функціонально-ономасіологічного статусу, походження, лексико-граматичних особливостей та квантитативної характеристики.


У роботі зазначається, що інвентар незмінюваних залежних компонентів, які входять до номінативних знаків різних терміносфер російської мови, складається із різних за своїм походженням і структурою одиниць, які об’єднані загальною функцією – бути неузгодженим означенням головного компонента терміна. До виділених та проаналізованих у другому розділі типів НЗК належать такі класи слів, як аналітичні прикметники, прислівники та інфінітиви, а також слова, словосполучення та речення, які в межах ономасіологічного підходу визначаються як умовні назви та професійні кліше.


Оскільки значна частина досліджуваного корпусу НЗК–слів ідентифікується як аналітичні прикметники, окремий підрозділ у роботі присвячено розгляду питання про цю категорію слів у сучасній русистиці. Аналіз наукових концепцій виявив розбіжність підходів до проблеми незмінюваних прикметників, яка полягає в тому, що дехто з учених не визнає існування такої категорії в російській мові, вважаючи, що слова типу беж, бордо треба відносити до прислівників або незмінюваних іменників (О. І. Молотков, Л. В. Кноріна). Ті ж вчені, які слідом за О. О. Шахматовим визнають наявність незмінюваних прикметників, розходяться у визначенні кола лексичних одиниць, що позначаються як незмінювані, або аналітичні, прикметники. У межах першого підходу до аналітичних прикметників належать перші частини складних та складноскорочених слів (проф-, глав-, кино-, радио-   тощо) (О. О. Реформатський, М. В. Панов, В. Л. Воронцова та ін.), що викликає найбільші заперечення з  боку   інших   дослідників  (Д. І. Алексєєв, А.Бранднер та ін.). У реферованому дослідженні постулюється вузький підхід, згідно якому до аналітичних прикметників належать незмінювані компоненти, що виконують атрибутивні функції, характеризуються більш-менш вільною сполучуваністю, окремим або дефісним написанням і мають просодичні характеристики окремого слова (самостійний наголос) (Д. І. Бондаревський). Виходячи з цього підходу, до аналітичних прикметників відносяться перш за все незмінювані іншомовні слова, більшість з яких є граматично поліфункціональними (здатними бути за певних умов або іменниками, або прикметниками), а також власні імена й абревіатури (М. В. Панов, Б. З. Букчина, Л. П. Калакуцька, О. В. Шестак   та ін.). 


Дослідження різних груп НЗК, що ідентифікуються як атрибутивні прикметники, виявило, що за своєю лінгвістичною природою іншомовні слова у функції НЗК поділяються на три основні групи: а) власне незмінювані прикметники, що не вживаються поза терміносполученнями (брутто, нетто), б) незмінювані (делівері, роялті) та в) змінювані іменники, що набувають статусу незмінюваних відносних прикметників через граматичну поліфункціональність. Останній підтип містить НЗК двох різновидів: (в-1) лексеми з кінцевою літерою -а  (бета, дельта) і (в-2) лексеми з кінцевою приголосною (бизнес, курс).


До складу аналітичних прикметників, що співвідносяться у російській мові з ад’єктивами та субстантивами, входять як давно засвоєні слова, так і неологізми (колл, кэп, кэш, лампсум, овернайт, пут, свинг, свитч, спот, спрэд, траст тощо), запозичені в основному з англійської мови, де вони могли належати до різних частин мови. Більшість із них характеризується незакріпленою позицією, тобто можуть знаходитися як у препозиції (нетто-маса, стоп-гоу цикл, ролловер-кредит), так і в постпозиції (маса нетто, цикл стоп-гоу, кредит ролловер)  відносно до опорного компонента.


Дослідження розподілу НЗК–запозичених прикметників та іменників у різних терміносистемах, виявило, що всі різновиди цього типу НЗК присутні у підмові економіки, де вони характеризуються різною частотністю. Одиниці першого (а) і третього (в) підтипів притаманні мовам техніки та інформатики. Менш численні прикметники другого (б) підтипу утворюють НЗК у складі термінів економіки. Для терміносфери математики більш характерне використання НЗК–запозичених найменувань літер грецького алфавіту або цифр, що найчастіше мають у складі термінів «номерне» значення (альфа-, бета-, гамма-, дельта-, тета-функция; нуль-функция тощо).


Корпус незмінних означень з кінцевою приголосною (підтип в-2) в усіх аналізованих терміносферах складається з надзвичайно різноманітних за своїм лексичним наповненням і найбільш численних за кількісним складом груп.


Терміни з НЗК–абревіатурою є частотним явищем у сфері фіксації, що свідчить про надбання такими утвореннями автономного номінативного статусу. Як і НЗК попереднього типу, абревіатурний компонент може характеризуватися незакріпленою позицією (конвертер ЛД ЛД-конвертер, процесс Инред ИНРЕД-процесс, счета НАУ НАУ-счета тощо). НЗК–абревіатури притаманні головним чином виробничо-технічній терміносфері (термінології металургії та матеріалознавства), тоді як у терміносферах економіки та інформатики номінацій з такими НЗК майже вдвічі менше. При цьому терміни з постпозитивною абревіатурою переважають у терміносистемах інформатики, економіки та права (энергоемкость ВВП, цена ФОР, формат BMP), а з препозитивною – у виробничо-технічній (КАДО-конвертер, ТД-никель). Показово, що для термінології математики такі номінації в цілому не характерні. Абревіатурні компоненти, що залучаються до складу термінів, можуть бути як російськими (ВЧ-испа­рение, ВЧ-нагрев, aдминистрация ЕТС), так і запозиченими (условие DDP, цена DAF, ANSI-графика, IP-адрес). Іншомовні НЗК–абревіатури можуть при цьому відтворюватися і кирилицею (ГРАФ-процесс /англ. GRAF: gas refining arc fu ace/), і латиницею (RH-процесс, EXE-файл, код ISO).


НЗК–незмінюване власне імя входить до складу номінативних засобів усіх досліджуваних терміносфер, переважаючи при цьому в терміносистемі економіки, де такі компоненти вживаються тільки постпозитивно (закон Мэрфи, постулат Пизани, доктрина Драго, модель Эрроу-Дебре). В терміносистемах математики і техніки вони характеризуються вільною позицією щодо до головного компонента (бозе-газ, ферми-жидкость, фурье-интеграл; але: газ Бозе, жидкость Ферми, интеграл Фурье).


Підсумовуючи дослідження НЗК–аналітичних прикметників усіх розглянутих підтипів, ми відзначаємо, що поширенню номінацій з такими НЗК у спеціальних сферах мови сприяють два головних фактори: іншомовний вплив (  М. Д. Степанова,    Л. О. Кудрявцева,         О. В. Сенько,  Д. В. Бондаревський,


Л. Касьянова та ін.) і тенденція до мовної економії (Д. В. Бондаревський), що у свою чергу вважається проявом посилення аналітичних тенденцій у сучасній російській мові.


 Дослідження НЗК–прислівників виявило, що такі компоненти можуть входити до номінацій двох основних типів: 1) прилягаючи безпосередньо до головного компонента–іменника (дельта «вверх», сварка внахлестку), і 2) прилягаючи до прикметника і разом з ним входячи до узгодженого означення (заведомо ложное показание, структурно свободный цементит). В усіх досліджених терміносферах майже втричі переважають номінації другого підтипу, а в цілому НЗК–прислівник є прерогативою терміносфери економіки.


У номінаціях першого підтипу НЗК–прислівник переважно прилягає до віддієслівного іменника (покупка в рассрочку, разработка плана маркетинга снизу вверх, прокатка вхолодную); його прилягання до невіддієслівних іменників є особливістю терміносистеми економіки («ценные бумаги впереди», баланс в целом), а до відприкметникових або ж до субстантивованих  іменників – переважною особливістю терміносфери математики (непрерывность справа, сходимость всюду, актуально бесконечно малая, потенциально бесконечно малая). У цілому кожна з досліджуваних терміносфер має свої особливості у продукуванні номінацій з НЗК–прислівником.


За лексичним значенням більшість прислівників–НЗК належать до розряду власне-характеризуючих (способу дії та ступеня), менша частина – до обставинно-характеризуючих (переважно просторові та часові).


НЗК–інфінітиви входять до складу нечисленних термінів економіко-правничої сфери, що позначають деякі теоретичні поняття (обязанность трудиться, обязанность загладить причиненный вред, «риск заразиться» тощо). Частіше НЗК–інфінітив уживається в спеціальних номінаціях на правах автоматизованого  компонента – професійного мовленнєвого кліше. У такому разі інфінітив завжди прилягає до вузького кола опорних компонентів (приказ, команда, поручение, заказ тощо) і, як правило, береться в лапки (приказ «не сокращать», команда «записать»). Такі професійні кліше властиві терміносфері економіки та інформатики.


Дослідження НЗК, що є у функціонально-ономасіологічному плані умовними назвами та професійними кліше, виявило, що терміни з такими НЗК переважають у терміносфері економіки, зрідка фіксуються у словниках з інформатики і зовсім відсутні у мові металургії та математики.


Незмінні означення, що віднесені до підгрупи НЗК–умовних назв, за своєю структурою можуть збігатися із формами називного відмінка омонімічних до них іменників і виражатися словами (облигация «медведь», кнопка «Пуск») або атрибутивними словосполученнями (показатель «внешняя задолженность», папка «Мой компьютер»). Окремі різновиди НЗК–назв являють собою компоненти, які виникають внаслідок безсполучникового поєднання декількох форм називного відмінка (кривая «доход – потребление», матрица «продукция – рынок») або сполучення прийменників з іменниками (аут-трейд «без фирмы», сделка «на ночь»). Останні найчастіше є кальками-неологізмами, новизна та незвичність яких позначаються укладачами словників лапками.


Окреме місце серед аналізованих НЗК займають утворення, до складу яких входить словоформа родового відмінка інформативно недостатнього слова тип (организация типа конгломерат), які можуть варіюватися з НЗК без цієї словоформи (судно типа «река – море» і судно смешанного плавания «река – море»). В окремих випадках такі НЗК можна розглядати як перехідні одиниці, що виникають під час засвоєння НЗК–запозичення. Так, словники фіксують терміни з іншомовним вкрапленням, яке утворює НЗК із елементом типа: сделка типа «today», сделка типа «tomorrow» тощо. У міру інтеграції запозичень у словниках зявляються їх кальковані варіанти (сделка «на сегодня», сделка «на завтра» тощо).


Характерною рисою багатьох НЗК–умовних назв є їх метафоричність. При цьому значна частина НЗК–метафор скальковані з відповідних метафор мови-джерела (стеллаж «китайская стена» (англ. Chinese wall), заем «воздушный шар» (англ. balloon loan) тощо).


НЗК–професійні кліше за своєю структурно-граматичною та ономасіологічною характеристикою розподіляються на: 1) незмінювані слова: а) прислівники (гриф «секретно»); б) інфінітиви та інфінітивні звороти (поручение брокеру «покупать по цене биржи»); в) службові слова (голос «за», заказ трейдеру «или-или»); г) запозичення (приказ «стоп», рыночный приказ «бэст»); 2) відмінково-іменні сполучення (индоссамент    «без   оборота   на  меня»,    поручение    «без    потерь»);


3) речення (приказ брокеру «приму в любом виде», отметка «фрахт подлежит уплате грузополучателем»).


На наш погляд, специфічність термінів з НЗК–професійними кліше полягає в тому, що професійні кліше у сфері функціонування є комунікативними одиницями, які містять специфічну автономну інформацію. Так, за допомогою професійних кліше у сфері біржових відносин регулюються стосунки між клієнтом (замовником) та виконавцем (брокером, маклером, агентом тощо). Терміни з такими НЗК в економічній сфері також характеризують відношення між учасниками фінансових операцій, ситуації, що виникають на ринках цінних паперів, тощо.


У третьому розділі «Вивчення термінів з НЗК у нормативному та парадигматичному аспектах» аналізуються графічні та орфографічні варіанти термінів з НЗК; на матеріалі економіко-правової сфери як найбільш численному та різноманітному досліджується розподіл таких номінацій за тематичними блоками.


У розділі зазначається, що більшість проаналізованих у роботі термінів є неологізмами. У свою чергу значна частина НЗК–аналітичних прикметників, що входять до складу таких термінів, перебувають на стадії іншомовних вкраплень або варваризмів. Граматична неадаптованість незмінюваних запозичень, що виявляється у їх можливості по-різному поєднуватися з означуваним словом, породжують орфографічний різнобій, який виражається в окремому або дефісному написанні таких компонентів як у препозиції, так і в постпозиції.


Щоб дійти однакового написання, автори словника-довідника «Слитно или раздельно?» Б. З. Букчина та Л. П. Калакуцька пропонують писати неузгоджене незмінюване означення через дефіс у препозиції та окремо – у постпозиції до означуваного слова. Так, наприклад, пишуться більшість з аналізованих нами одиниць: брутто-цена, спот-рынок, своп-курс і цена брутто, рынок спот, курс «своп». Та у реальній практиці зустрічаються варіантні написання брутто-доля і брутто доля, НАУ-счета і «НАУ» счета, ГКЦ-решетка і ГКЦ решетка тощо. Варіювання виникає і внаслідок того, що один і той же компонент може знаходитися у різних позиціях і писатися однаково (через дефіс): проформа-счет і счет-проформа, трансфер-агент і агент-трансфер тощо.


У науковій літературі відзначається, що дефісне написання запозиченого незмінюваного прикметника якоюсь мірою пояснюється впливом слова-донора (наприклад: бланк-ваучер (англ. blahk-voucher), кредит-нота (англ. credit-note), пут опцион (англ. put option). Але дуже часто компоненти запозиченого терміна з’єднуються інакше, ніж у мові-джерелі (брейк-форвард (англ. break forward) і «рэндж форвард» (англ. range-forward), що є, на наш погляд, свідченням довільного ставлення укладачів словників до проблеми орфографічного унормування таких термінів. Нам здається, що ситуація могла б змінитися на краще, якби укладачі словників чіткіше дотримувалися орфографічного принципу, згідно з яким у препозиції незмінювані залежні компоненти з’єднуються з головним терміном дефісом, а у постпозиції пишуться окремо.


У деяких випадках орфографічна варіантність пов’язана з уживанням лапок, які можуть виокремлювати термін у цілому («лонг-позиция», «франко-борт») або ж лише НЗК­ у його складі (ордер «деливери», цена «страйк»). У різних джерелах  зустрічаємося з різною репрезентацією одних і тих же одиниць (з лапками і без них): лонг-позиция, франко-борт, ордер деливери, цена страйк, а також «дельта»-хеджирование і дельта-хеджирование, опцион колл і опцион «колл», сделка КАФ і сделка «КАФ» тощо. Аналіз таких номінацій дозволяє зробити висновок про те, що лапки в них, з одного боку, можуть бути показником неадаптованості, новизни запозиченого компонента або ж усього терміна в цілому, а з іншого – вони є свідченням того, що НЗК у складі терміна є умовною назвою, що  потребує лапок. У реферованому дослідженні зазначається, що укладачі словників активно використовують лапки як маркер новизни і незвичності НЗК, як показник їх іншомовності , але не завжди послідовно, що пояснюється факультативним характером застосування лапок у цьому разі.


Процес незавершеної орфографічної асиміляції досліджуваних одиниць виявляється і на рівні їх графічного оформлення, що відбиває різні способи передачі іншомовного компонента засобами російського алфавіту. Зафіксовані у словниках графічні варіанти свідчать про незавершену фонетичну адаптацію вимови твердого чи м’якого приголосного перед наступним звуком [э] (бербоут-чартер і бэрбоут-чартер, спред і спрэд тощо). Значна група графічних варіантів виникла внаслідок співіснування транскрибованої та транслітерованої форми одного й того ж слова (лампсум роялти, лампсум-ройялти і люмпсум роялти; фрахт люмпсум і лумпсум-фрахт тощо).


Розглянуті у дослідженні варіанти свідчать про нагальну необхідність унормовувати нові запозичення відразу ж після їх входження до системи-реципієнта і  надавати їм оптимальної форми (Д. С. Лотте, С. В. Гриньов).


Дослідження тематичної парадигматики термінів з НЗК на матеріалі терміносфери економіки спиралося на категоріально-поняттєву структурацію мови бізнесу (К. О. Захарчук), згідно з якою у когнітивному просторі досліджуваної мови було виділено категорії, притаманні й іншим підмовам: процес, дія, особа, об’єкт, предмет, стан, явище, результат тощо. Розгляд терміносфери економіки як самостійної макросистеми дозволив залучити до аналізу і такі специфічні поняттєві блоки, як документ, ситуація, стратегія, платежі, кошти тощо.


Творче опрацювання запропонованої концепції та її корегування з урахуванням досліджуваного матеріалу дозволило сформувати шість тематичних блоків, що охоплюють у цілому вісімнадцять тематичних стратумів: 1. Предмет: 1.1. Документ: 1.1.1. Договір, 1.1.2. Цінні папери; 1.2. Кошти:   1.2.1.   Ціна (вартість, платежі);    1.3. Об’єкт;     1.4.       Суб’єкт.


2. Процес, діяльність:        2.1. Стратегія;    2.2. Операція, дії.    3. Величина:


3.1. Показник;         3.2. Часовий показник.      4. Властивості,    відношення:


4.1. Умови. 5. Стан, ситуація. 6. Теорія.


Дослідження розподілу термінів з НЗК різних типів за тематичними парадигмами дозволяє стверджувати, що у функції НЗК в економічних термінах найчастіше виступають запозичення (незмінювані прикметники та іменники), з якими утворюється близько 50 % досліджуваних термінів. Друге за частотністю місце займають НЗК–прислівники, зафіксовані майже у 21 % термінів, а третє – НЗК–умовні назви та професійні кліше, з якими утворено 18 % термінологічних одиниць терміносфери економіки. Виявилося, що терміни з НЗК суттєво переважають у тематичних парадигмах «Кошти», «Ціна», «Операції». Релевантним також є й те, що кількісні показники тематичних парадигм корелюють із відповідними показниками такого типу НЗК, як запозичення. На наш погляд, ця ситуація пояснюються тим, що сучасний етап формування терміносистем характеризується виникненням у багатьох мовах світу своєрідного «неологічного буму» (Л. В. Івіна). А специфіка номінації у сучасній фінансово-економічній сфері російської мови  і зумовлюється тим, що становлення і формування багатьох нових термінологій цієї макросфери відбувається в умовах «термінологічного потопу», який несе в собі велику кількість нових слів, що найчастіше є запозиченнями (М. В. Китайгородська,                 Т. С. Кондратьєва,  В. Г. Костомаров, К. О. Захарчук та ін.).


У висновках систематизовано й узагальнено результати дослідження, з яких найголовнішими є такі:


1. У системі засобів термінологічної номінації поряд з термінами, що є головною структурно-семантичною одиницею мови для спеціальних цілей, значну роль відіграють і такі структурні складові самого терміна, як терміноелемент та термінокомпонент, які розрізняються за рівнями виокремлення: морфемним – для терміноелементів, лексемним та синтаксичним – для термінокомпонентів.


2. До останніх належать і незмінювані залежні компоненти (НЗК), яким притаманні граматичні ознаки незмінюваності та прилягання до головного компонента, а також такі ознаки, як наявність самостійного лексичного значення; членованість структури; здатність уживатися самостійно; графічне оформлення; походження; використана алфавітна система. Виявлено, що більшість НЗК є повнозначними словами, словосполученнями та абревіатурами. НЗК–слова та абревіатури за походженням поділяються на іншомовні, що передаються як кирилицею, так і латиницею, та автохтонні. Більша частина однослівних НЗК належить до нечленованих. Вільні і звязані НЗК–слова, словосполучення й абревіатури пишуться із головним компонентом окремо. Дефісне написання застосовується до оформлення препозитивних, а іноді і постпозитивних аналітичних прикметників.


3. Більшість досліджуваних номінацій беззаперечно відноситься до граматичної категорії словосполучень. Але питання про граматичну природу номінацій типу нетто-вес вирішується у сучасній науковій літературі по-різному: вони трактуються то як окремий різновид складних слів, то як окремий тип словосполучень, то як перехідні структури, що займають проміжне положення між словами та словосполученнями. В цьому дослідженні такі одиниці пропонується називати термінами-біномами.


4. Інвентар НЗК, що входять до складу термінів-біномів та термінів-словосполучень різних терміносфер російської мови, складається із різних за своїм походженням та структурою одиниць, які об’єднані однією функцією – бути означенням опорного терміна. Застосування до корпусу досліджуваних НЗК функціонально-ономасіологічного критерію дозволило виділити та проаналізувати такі різновиди НЗК, як аналітичні прикметники, до складу яких ввійшли незмінювані іншомовні слова (іменники і власне незмінювані прикметники), абревіатури і власні імена; прислівники, інфінітиви. Як окремий функціонально-ономасіологічний різновид НЗК виділено умовні назви (слова та словосполучення) та професійні кліше (слова, словосполучення та речення).


5. Аналіз лексикографічного подання термінів з НЗК у нормативному аспекті виявив орфографічну розбіжність у дефісному або окремому написанні НЗК–аналітичних прикметніків як у препозиції, так і у постпозиції до опорного терміна; у застосуванні лапок як показника новизни та іншомовності НЗК різних типів; а також у графічному оформленні нових запозичених НЗК.


6. Дослідження тематичної парадигматики термінів з НЗК на матеріалі терміносфери економіки показало, що такі утворення не є екзотизмами, властивими лише окремим тематичним групам, а розподіляються в різних пропорціях за тематичними парадигмами шести блоків. Кількісний аналіз свідчить про пріоритетність окремих тематичних зон у поширенні номінацій з НЗК.


 


7. На продукування термінів з НЗК різних типів значною мірою впливають іншомовні терміносистеми, що є донорами таких компонентів у російськомовні терміносфери у вигляді вкраплень, варваризмів та кальок. Окремі терміносфери російської мови та сучасна російська мова в цілому під впливом перш за все англійської мови активно засвоюють нові граматичні моделі, що сприяє активному зростанню незмінюваних слів, які вживаються як самостійно, так і у складі термінологічних номінацій.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины