ЛЕКСИЧНА ТА ГРАМАТИЧНА СЕМАНТИКА ІМЕННИКІВ У „СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ” (назви знарядь праці та споруд)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання роботи, подано ві­до­­­­мості про наукову новизну отриманих результатів та їх практичне застосу­ван­ня, визначено ме­то­­до­ло­гічну основу створення ЛБД для комплексного представлення грама­тичної та лексич­ної семан­­­тики іменників сучасної української мови.

Перший розділ „Теоретико-методологічні засади вивчення лексичної та граматичної семантики у сучасному мовознавстві” присвячено опису загального стану вивчення лексичної та граматичної семантики іменників української мови. Розглянуто поняття сучасної теоретичної лексикографії, окреслено етапи розвитку та напрям­ки пов’язаної з нею галузі комп’ютерної лексикографії, для якої формулюються і вирі­шу­ють­ся поставлені в цьому дослідженні завдання. Викладено теоретичні засади інформаційної теорії лексикографічних систем, яка становить теоретичне та методологічне підґрунтя опису досліджуваних у дисертації мовних явищ.

Згідно з методологічними засадами ІТЛС, лінгвістична інформація, яка стосується функ­ціонування слова як центральної одиниці мови, упорядкована та систематизовано репре­зентована в структурі СУМа. Остання, у свою чергу, має регулярну, лінгвістично осмислену (хоча й не завжди явно експліковану) будову. Цей факт дає підставу для розгляду тлумачного словника як джерела комплексної лінгвістичної інформації формального та змістового аспектів функціонування слова в мовній системі.

Відповідно до дихотомічної природи слова, лексикографічно опрацьованого у СУМі, словникова стаття V(x), де V – умовне позначення словникової статті, а х – будь-яке реєстрове слово словника, реалізується структурою, яку в графічному вигляді відображено на діаграмі 1 (при цьому F і C – оператори, що виділяють у тексті V(х) формальну і змістову частини опису реєстрової одиниці х – L(х) та Р(х), відповідно; Н – оператор, який забезпечує відповідність між L(х) та Р(х); елемент L(х) відіграє роль лівої, а Р(х) – правої частини словникової статті V(х)):