Тематична модель сучасного регіонального видання (на матеріалі друкованої газетної періодики Кіровоградщини за 1991-2003 роки)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Тематична модель сучасного регіонального видання (на матеріалі друкованої газетної періодики Кіровоградщини за 1991-2003 роки)
Альтернативное Название: Тематическая модель современного регионального издания   (на материале печатной газетной периодики Кировоградщины за 1991-2003 годы)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі подано загальну характеристику дослідження: актуальність теми, об’єкт і предмет вивчення, основна мета і завдання, наукова новизна й практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та публікації, зазначено джерельну базу та структуру роботи.


У першому розділі “Регіональна преса України другої половини XX – початку XXI ст.” здійснено огляд наукових праць за даною темою. Аналіз досліджуваної тематики засвідчив, що в літературі немає робіт, присвячених глибокому, всебічному вивченню регіональних мас-медіа. Переважно роботи стосуються певної проблематики локальних видань, і у жодній з них не подається комплексний аналіз цього виду ЗМІ.


У підрозділі 1.1 “Дослідження регіональної преси в українському журналістикознавстві” простежено стан та перспективи вивчення локальної преси у вітчизняному журналістикознавстві, визначено пріоритетні напрямки вивчення цього типу видань; проаналізовано тематику досліджень регіональної преси трьох періодів – монопартійного, перехідного та сучасного. Наголошено на розширенні діапазону проблем регіональної преси, що піднімаються у працях журналістикознавців сучасного періоду, вони переважно стосуються свободи слова та участі регіональних ЗМІ у виборчій кампанії.


Насамперед звернено увагу на трактування понять “регіональна”, “локальна”, “місцева” та “крайова” преса, що є важливим з огляду на попередження непорозумінь стосовно вжитих термінів. Автором доведено, що у контексті даного дослідження ці поняття є синонімічними.


З метою створення цілісного уявлення про тематичну модель сучасного регіонального часопису, про тенденції, що простежуються саме у цих виданнях, вивчено те інформаційне поле, в якому вони функціонують – у конкретному випадку – це інформаційний друкований простір Кіровоградщини. Зокрема, аналізується кількісний поділ ЗМІ за типологічними ознаками, накладом, ареалом розповсюдження.


Найстарша в регіоні – обласна громадсько-політична газета “Кіровоградська правда”, заснована у 1918 році, – видає додатки “Освітянське слово”, “Забава-джой”, “Кіровоградський тиждень”. Газета виходить 3 рази на тиждень на 4 сторінках формату А2, орієнтована на читацьку аудиторію, яка прагне отримувати оперативну інформацію про місто та область; про політичне, економічне життя країни, суспільства в цілому.


Всеукраїнський тижневик “Украина-центр” поширюється в усіх регіонах України, має власну мережу розповсюдження. Виходить на 24 сторінках формату А3; акредитована в Адміністрації Президента, Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, має кореспондентський пункт у Києві, власних кореспондентів у різних регіонах України. Основний акцент видання – орієнтація на широке коло читачів: у газеті можна знайти інформацію для глибоких роздумів та відпочинку; цікаві факти з життя відомих і мало відомих, але не менш цікавих людей. “Украина-центр” – засновник і видавець єдиної в області спортивної газети “Спортревю”. Окрім неї та додатка до газети “Фаворит” “Фаворит-спорт”, що виходив протягом 2002 – 2003 років, у регіоні газети саме такого спрямування не виходять.


Всеукраїнська соціально-інформаційна газета “Діалог” виходить один раз на тиждень на 4 сторінках формату А3, має пять додатків: “Домашній доктор”, “Домашній адвокат”, “Друг пенсіонера”, “Порадник на будь-які смаки”, “Домашня смакота”. Попри те, що “Діалог” зареєстрований як всеукраїнський часопис, ареалом його розповсюдження залишається кіровоградський регіон.


Популярне всеукраїнське видання “Бабушка” поширюється по всій Україні. Разом із додатком до “Діалога”, газетою “Домашній доктор”, “Бабушка” становить пресу, присвячену питанням валеології. Цього ж спрямування в області протягом досліджуваного періоду виходили часописи “Здоровенькі були” (2002 – 2003 роки), додаток до “Кіровоградської правди” – “Ваше здоровя” (1993 – 2002 роки), газета “Ліки і здоровя” (2002 рік).


Міські часописи (їх 18) виходять українською мовою, переважно містять інформацію про події у місті, програму телепередач, рекламні оголошення. У середньому періодичність виходу міської преси – 2 рази на тиждень, обсяг – 6 – 8 сторінок. Загалом більшість паперових медіа регіону вміщують програми місцевого, обласного, всеукраїнського телебачення, а деякі – кабельного та супутникового. Є часописи, що надають цю інформацію з анотуванням фільмів і телепередач – це “Світ ТБ”, “Теленеділька”, “Телеклуб” та “TV-кур’єр”.


Усі районні газети (їх 23) виходять українською мовою, вони некольорові. В середньому періодичність виходу – два рази на тиждень на 4 сторінках формату А3. Лише один районний часопис – “Маловисківські вісті” – випускав додаток – газету “Літо”, що проіснувала з 1999 по 2001 рік. Вадою районної преси регіону є майже повна відсутність міжнародних новин і спеціалізованих видань.


Реклама займає в середньому ¼ площі районного ЗМІ. Питома вага реклами в обласному часописі значно більша, крім того, протягом 2000 – 2004 років на Кіровоградщині активізувались інформаційно-рекламні тижневики (їх 26), половину газетної площі яких становить реклама. Зявились і видання, які повністю наповнені оголошеннями та рекламою – вони становлять їх основний зміст, наприклад, “Все про все”, “09”, “Безплатні оголошення” (загалом таких видань 6).


Цікавим експериментом стало введення у практику поширення друкованої продукції та “розкрутки” нових ЗМІ безкоштовне розповсюдження рекламних (наприклад, “Кировоградский экспресс” (2000 – 2002 роки), загальнополітичних (“Кіровоград і кіровоградці” (2004 рік), валеологічних (“Здоровенькі були” (2002 – 2003 роки) газет.


Обласні часописи (їх 54) здебільшого приділяють увагу місцевим і регіональним новинам; подіям у державі й поза нею. Два друковані обласні видання – “Кіровоградська правда” та “Народне слово” – зареєстровані як громадсько-політичні. Тридцять вісім газет мають статус загальнополітичних, з них власне політичного спрямування, таких, що є друкованими органами певних партійних організацій, – 6 видань, причому два з них – “Комуніст Кіровоградщини” та “Руський блок” – виходять регулярно, але у вигляді “бойових листків”, інші чотири – “Справедливість”, “Наша воля”, “Площа свободи. Олександрія”, “Ленінський прапор” – активізують свою діяльність лише під час передвиборчих кампаній.


Галузеві друковані ЗМІ (їх 6: “Поштовий вісник”, “Ветеринарні вісті”, “Версії міліцейського вісника”, “Зовнішсервіс”, “Щасливої дороги”, “Пожежна вежа”) задовольняють потреби в інформації фахівців різних спеціальностей. Для освітян в області випускається науково-методичний додаток до газети “Кіровоградська правда” – “Освітянське слово”. У ньому вчителі та вихователі знаходять потрібну науково-методичну інформацію, розробки уроків з різних предметів; батьки – корисні поради стосовно виховання дітей. У районі такого спрямування виходить видання “Першовересень” (засноване у 2000 році, припинило існування у 2003 році). Проте, якщо газета “Освітянське слово” – для вчителів, то “Першовересень” – про вчителів, їхні досягнення та проблеми. Вищі навчальні заклади Кіровограда теж мають свої друковані медіа: “Викладач, студент...”, “Гаудеамус”, “Студентський вісник”, “Університетський меридіан”. Вони розповсюджуються серед студентів та викладачів вищих учбових закладів, містять інформацію про життя навчального закладу, студентські новини.


Релігійного характеру в області вісім газет, пять із них виходять у містах. Їх основний зміст – духовне життя людини, її внутрішній світ.


Для дозвілля читачів у регіональних ЗМІ Кіровоградщини відводяться, як правило, останні сторінки. За змістом це рецепти смачних страв, анекдоти, цікаві факти з життя знаменитостей, дайджести з Інтернету, сканворди, кросворди, астрологічні прогнози. Є і самостійні видання такої спрямованості: додаток до газети “Кіровоградська правда” “Забава-джой”; “Домашня смакота”, “Порадник на будь-які смаки”, “Домашняя кухня”, “Страна советов”, “Скриня”. Крім того, один раз на місяць виходять еротичне видання “Маленькая Вера” (інформаційно-розважальна газета лише для дорослих) і жіноча газета “Женские страсти”. Для людей похилого віку в області один раз на місяць виходять “Друг пенсіонера” та додаток до газети “Кіровоградська правда” “Голос ветерана” (“газета в газеті”).


Суттєвою вадою кіровоградської преси до 2004 року була відсутність видань для дітей та юнацтва. Газета для такої читацької аудиторії – “Молодіжна тусовка” (виходила у 2002 році) припинила існування, а додаток до газети “Маловисківські вісті” “Літо” протягом 1999 – 2001 років виходив один раз на місяць, до того ж нерегулярно. Часопис для дітей “Острів скарбів”, зареєстрований у 2003 році, так і не вийшов жодного разу. Лише 2004 року було відкрито видання для молоді “Молодіжне перехрестя”. Також в області відсутні гумористичні ЗМІ: додаток до “Кіровоградської правди” “Біла ворона” (1992 – 1999 роки) припинив існування через брак коштів.


У підрозділі 1.2 “Теоретичні засади інформаційно-тематичного моделювання” найбільше уваги приділено працям О. Мелещенка та описаній ним природі інформаційного моделювання, типологічному поділу видань за ознакою “неспеціалізоване-спеціалізоване” О. Алексєєва; визначенню внутрішньої структури часопису О. Акопова, А. Бочарова. Окремо розглянуто роль вдалої тематичної структури у підвищенні популярності видання, якій присвячено праці В. Іванова. На основі принципів аналізу тематичної організації твору, розробленої В. Різуном, створено методику аналізу тематики часопису.


Узагальнення сучасних поглядів на проблему інформаційного моделювання видань стало основою для подальшого дослідження, зокрема, створення схеми аналізу тематики сучасного регіонального ЗМІ та методики побудови його моделі. Основними складовими аналізу тематично-структурної організації видання, на думку дисертанта, є його концептуальна цілісність, чіткий поділ на тематичні блоки та рубрики. На тематику ЗМІ також впливають його авторський склад, періодичність виходу й тип.


Вивчення вихідних даних, тематичної спрямованості, типів, авторитетності видань регіону, їх кількісного розподілу дало змогу обрати для дослідження методом репрезентативної вибірки найбільш впливові та тиражні часописи, такі, що дотримуються періодичності виходу. Ці критерії й стали вирішальними при відборі видань. Серед обласних громадсько-політичних газет обрано найстаршу в області “Кіровоградську правду”. За даними Управління у справах преси Кіровоградської обласної державної адміністрації, на квітень 2004 року це видання посідало перше місце за тиражністю серед загальнополітичних газет. На базі “Кіровоградської правди” проводилися опитування читачів і експеримент (пропонувалися зміна концепції та тематичної моделі видання). З-поміж міських часописів досліджено єдину в Кіровограді міську газету громадсько-політичного спрямування – “Вечірню газету”. Серед районних загальнополітичних газет обрано найбільш авторитетну та технічно озброєну – “Долинські новини” (на базі цієї редакції створено поліграфічно-видавничий центр). “Украина-центр” – єдиний часопис серед всеукраїнських політематичних видань регіону, який за накладами посідає перше місце у загальному рейтингу. Другу позицію займає відібрана дисертантом для аналізу інформаційно-рекламна газета “21-й канал”. Хоча й О. Алексєєв зараховує до політематичної партійну пресу, у регіоні ці видання мають вигляд “бойових листків”, виходять украй неперіодично та мають вузьку тематику (здебільшого політично-агітативну). Випуск цих газет активізується лише безпосередньо перед виборами, у міжвиборчий період ці видання виходять спорадично.


З-поміж спеціалізованих районних друкованих ЗМІ з 2000 по 2003 рік випускалося лише педагогічне видання “Першовересень”. Цього ж спрямування – єдина в області освітянська газета, науково-методичний додаток до “Кіровоградської правди” – “Освітянське слово”. Серед розважальних часописів для дослідження обрано газету “Забава-джой” (вона також одна такого спрямування в області). Спортивні видання виходять лише в області, серед них відібрано для аналізу колишній додаток до газети “Украина-центр”, а тепер популярне й авторитетне самостійне видання “Спортревю”. Релігійні часописи в області не мають чіткого ареалу розповсюдження, не всі з них дотримуються періодичності виходу, тому за критеріями, визначеними дисертантом, обрано газету Свято-Успенського жіночого монастиря “Ясинуватка Православна”, яка, починаючи з 2002 року, виходить систематично.


З фахових видань для аналізу взято громадсько-правовий тижневик “Версії міліцейського вісника”. Вибір аргументується високою активністю у кіровоградських мас-медіа теми права й криміналу. Дослідження цього часопису дало змогу порівняти глибину розкриття цієї теми у спеціалізованому та неспеціалізованому ЗМІ. Через дуже вузьку спеціалізацію, а також подібність регіональних валеологічних видань, що розповсюджуються по Україні, для більш чіткого уявлення про модель ЗМІ цього типу відібрано три газети – “Бабушка”, “Домашній доктор”, “Здоровенькі були”.


У другому розділі дисертації “Тематика сучасного регіонального видання Кіровоградщини” описано тематичну палітру неспеціалізованих (політематичних) та спеціалізованих (монотематичних) часописів.


Виявлено, що в обласному громадсько-політичному виданні “Кіровоградська правда” лідирують теми: “право та кримінал”, “культура й мистецтво”, “сільське життя”, “соціальна сфера”, “політика”. У районному часописі “Долинські новини” найбільш активно висвітлюваними є теми: “влада”, “АПК”, “події”, “соціальна сфера”, “сільське життя”. Всеукраїнський тижневик “Украина-центр” з-поміж аналізованих неспеціалізованих видань вирізняється стрункістю тематичної структури та пізнавально-розважальним характером публікацій, у ньому домінують теми: “пізнавально-розважальна”, “культура та мистецтво”, “події”, “дозвілля”, “політика”.


У віснику Кіровоградської міської ради “Вечірня газета” провідними є такі теми: “право та кримінал”, “соціальна сфера”, “місто”, “політика”, “культура та мистецтво”. В інформаційно-рекламній газеті “21-й канал” активно висвітлюються такі теми, як “події”, “право та кримінал”, “дозвілля”, “побут”, “зв’язок “газета-читач”.


Результати дослідження дають підстави зробити висновок, що рейтинг основних тем неспеціалізованих видань має такий вигляд:


1. Право та кримінал (13,9%).


2. Події (10,2 %).


3 Політика (7,2%).


4. Соціальна сфера (7,1%).


5. Культура та мистецтво (6,9%).


6. Дозвілля (5%).


7. Сільське життя (4,4%).


8. Пізнавально-розважальна (4,2%).


9. АПК (3,7%).


10. Медицина та здоровя (3,5%).


11. Місто (3,4%).


12. Влада (3,3%); економіка, фінанси та торгівля (3,3%).


13. Історія (2,8%).


14. Побут (2,2%).


13. Інші теми (18,9%).


До основної вади у розробці тематики спеціалізованих видань належить незначна кількість постійних рубрик і тематичних сторінок (виняток становлять газети “Забава-джой” та “Освітянське слово”).


У виданні “Освітянське слово”, основне завдання якого – надання методичної допомоги вчителям і вихователям навчальних закладів, найбільшу кількість матеріалів становлять розробки уроків, також активно висвітлюються теми: “події”, “педагогічне новаторство”, “культура та мистецтво”, “рідний край”. У районній газеті для освітян “Першовересень” провідними є теми: “події”, “методичні рекомендації”, “людина й суспільство”, “історія”, “виховання підростаючого покоління”.


Логічно, що газета “Спортревю” має спортивне спрямування, теми у ній розподіляються таким чином: “види спорту”, “події”, “футбол”, “світське життя”, “історія”. У громадсько-правовому тижневику “Версії міліцейського вісника” лідирують теми: “крадіжки”, “події”, “зброя”, “медицина та здоровя”, “людина й суспільство”.


Вибудована у роботі тематична модель релігійного видання “Ясинуватка православна” свідчить, що у ній переважають теми: “розповіді про православні свята”, “православний церковний календар”, “молитви”, “проповіді Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета”, “духовне виховання підростаючого покоління”.


З’ясовано, що тематичний діапазон розважального додатка до газети “Кіровоградська правда” – “Забава-джой” – становлять пізнавально-розважальні матеріали, також у ньому представлені такі теми: “культура та мистецтво”, “пізнавально-розважальна”, “медицина та здоровя”, “життєві історії”, “підростаюче покоління”.


Виявлено, що у моделі валеологічних видань (“Бабушка”, “Здоровенькі були”, “Домашній доктор”) переважають теми: “зв’язок “газета-читач”, “народна медицина”, “способи збереження здоровя”, “історії хвороб”, “траволікування”.


Узагальнюючи аналіз спеціалізованих ЗМІ, доведено, що розподіл тем у монотематичних часописах уже зумовлений самим виданням, його спеціалізацією, на відміну від неспеціалізованих. Тому некоректним буде зіставляти рейтинг тем у монотематичних ЗМІ з рейтингом тем політематичних часописів.


У результаті проведення дослідження з’ясовано, що ступінь популярності тем у спеціалізованому виданні як типі теоретично може бути рейтингом самих спеціалізованих ЗМІ, тобто, якби чітко спеціалізовані часописи були монотематичними, то вони мали б такий рейтинг:


1. Події (11 %).


2. Розповіді про православні свята (6,6%).


3. Медицина та здоровя (6,5%).


4. Звязок „газета-читач” (6%).


5. Крадіжки (5,3%).


6. Спорт (5%).


7. Розробки уроків (4,5 %).


8. Культура та мистецтво (4%).


9. Історія (3,6 %).


10.Церковний православний календар (3,5%); людина та суспільство (3,5%).


11. Підростаюче покоління (3,4%).


12.Пізнавально-розважальна (2,7%).


13. Методика викладання предметів у школі (2,5%); зброя (2,5%).


14. Способи збереження здоровя (2,4%).


15.Футбол (2,2%).


16.Інші теми (24,8%).


У третьому розділі дисертації “Аналіз та верифікація тематично-структурної організації регіонального видання” інтерпретовано дані, отримані у другому розділі. Проаналізовано тематичну палітру сучасного регіонального часопису та вибудовано його модель. Шляхом підрахунку середнього значення визначено рейтинги тем, зроблено висновки про теми-лідери у окремих ЗМІ, типах видань та за певні роки. Кінцевим результатом цих обчислень стала тематична модель сучасного регіонального часопису.


Відповідно до поставлених завдань у розділі простежено динаміку тематики неспеціалізованих видань за роками, окремо проаналізовано розробку тем-лідерів у політематичних та монотематичних ЗМІ. Оскільки спеціалізовані ЗМІ, відібрані для вивчення, були засновані у різні роки досліджуваного періоду, ми не мали змоги простежити динаміку їх тематики за роками, а тому дисертантом проаналізовано лише якість розробки їх тематики. Отримані результати дали змогу говорити про активність або пасивність окремої тематики у певному виданні.


Аналіз регіональних ЗМІ засвідчив, що їх загальними недоліками є недостатнє висвітлення подій міжнародного життя, слабко розроблена економічна тематика. Багатьом виданням слід було б переглянути логіку виділення рубрик та тематичних сторінок.


Експериментальне дослідження (опитування читачів громадсько-політичного часопису „Кіровоградська правда”), а також спостереження дисертанта дали підстави зробити висновок про доцільність зміни композиційно-графічної структури видання, частково – його назви. Стосовно внесення коректив у тематичну палітру газети запропоновано збільшення кількості матеріалів на теми: „економіка, фінанси та торгівля”, „підростаюче покоління”, „міжнародне життя”.


У висновках узагальнено результати дослідження. Регіональна преса є важливою складовою інформаційного простору України, оскільки місцеві мас-медіа кількісно переважають над загальноукраїнськими. Слід констатувати той факт, що ця перевага не стосується якості регіональних ЗМІ. Причина такого становища вбачається у менших обсягах фінансування, технічного, кадрового забезпечення локальних видань у порівнянні з центральними.


Праці українських журналістикознавців переважно стосуються загальноукраїнських ЗМІ, регіональні ж медіа досліджені у сучасній журналістиці досить вузько. Поза увагою науковців довгий час залишалися змістове, композиційне наповнення місцевих видань, їхня якість. Тому вивчення особливостей, специфіки регіональних часописів є одним із пріоритетних завдань українського журналістикознавства сучасного періоду.


У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у побудові тематичної моделі сучасного регіонального видання та у перевірці її відповідності читацьким запитам.


      Комплекс методів, що був використаний для досягнення поставленої мети, дозволив отримати наукові результати, які відображені у наступних положеннях:


1. Праці з вивчення регіональної преси монопартійного періоду (1920 – 1985 рр.) мали відчутне ідеологічне забарвлення, відповідною була і їхня тематика – партійність преси, її виховна та агітаторська функції тощо. З теорії журналістики протягом 1920 – 1980-х рр. надруковано дослідження локальних ЗМІ, присвячені верстці, поліграфії, художньому та технічному оформленню видань, їх композиційно-графічній структурі. У цей період з’явилися роботи, присвячені соціологічному вивченню аудиторії місцевих газет і журналів. У працях журналістикознавців перехідного періоду (1985 – 1991 рр.) робиться акцент на ефективності крайової преси, стилі, обличчі газети, розглядаються загальнотеоретичні проблеми.


Аналіз літератури, присвяченої регіональній пресі сучасного періоду (кінець 1991р. – донині), засвідчив, що у ній кількісно переважають дослідження на теми свободи слова, політичних та економічних аспектів функціонування ЗМІ регіонів. Загалом недослідженими залишаються критерії оцінки якості регіональних видань, інструментарій для їх оцінювання; змістовий, комунікативний, політичний, мовний аспекти існування локальних часописів.


Кіровоградщина належить до областей з досить високим індексом зареєстрованих газет (на 1 млн. населення припадає 101 видання). Станом на 01.04.04 р. у регіоні існувало 104 газети, що реально виходять. Найбільш чисельними є загальнополітичні та інформаційно-рекламні видання (відповідно 34 та 26 найменувань). Спеціалізовані газети мають статус обласних та міських. У дисертації доведено, що найбільш продуктивними для преси кіровоградського регіону за досліджуваний період стали 1994, 1997, 2001 та 2002 роки – у них зафіксовано найбільшу активність реєстрацій та перереєстрацій видань.


У середньому кіровоградське видання має 4 – 6 сторінок, одну – дві з них займає програма телебачення. На останній міститься розважальна інформація, на першій здебільшого друкується підбірка новин або анонси матеріалів, а на другій і третій сторінках – аналітичні публікації, міжнародні та республіканські новини. 1/3 площі номера обласної і 1/4 районної газети відведено рекламі.


2. Для дослідження тематичної структури сучасного регіонального видання на основі аналізу наукової літератури з цієї проблеми дисертантом розроблено таку схему:


1.Рік заснування, специфіка, ареал розповсюдження; соціальний адресат видання.


2.Формат, кількість сторінок, періодичність виходу, наклад аналізованого ЗМІ.


3.Концепція, “живинка” видання (якщо така є).


4.Перелік (рейтинг) основних тем.


5.Автори досліджуваного часопису, які найбільше привертають увагу.


6.Кількість тематичних сторінок та рубрик (постійних і спорадичних).


7.Актуальність тем-лідерів для кожного типу видання, глибина, послідовність, оперативність та систематичність розкриття тем; переважаючий тип викладу (інформаційний, критичний, аналітичний), сильні та слабкі сторони у висвітленні тем.


8.Загальний висновок про якість розробки тем, пропозиції щодо вдосконалення тематичної палітри (моделі часопису).


Під час опису тематичної моделі видання дисертантом проаналізовано кількість повідомлень, тематичних сторінок, рубрик (постійних та спорадичних) на певну тему, а також простежено динаміку тем за роками та специфікою газет. Усі аналізовані ЗМІ було поділено на два типи – неспеціалізовані (політематичні) та спеціалізовані (монотематичні), поділ за видами здійснювався у межах вказаних типів видань.


3. Аналіз тематичної моделі друкованих часописів Кіровоградщини дав підстави зробити певні висновки. Основними темами неспеціалізованих ЗМІ є: 1) “право та кримінал” (13,9%); 2) “події” (10,2%); 3) “політика” (7,2%); 4) “соціальна сфера” (7,1%); 5) “культура та мистецтво” (6,9%).


У спеціалізованих часописах домінують теми: 1) „події” (11 %); 2) „розповіді про православні свята” (6,6%); 3) „медицина та здоров’я” (6,5%); 4) „зв’язок „газета-читач” (6%); 5) „крадіжки” (5,3%).


4. Дисертантом доведено, що в останні роки у неспеціалізованих ЗМІ спостерігається спад активності тем „право та кримінал”, „сільське життя”, „влада”, „місто”, „культура та мистецтво”, натомість збільшується кількість публікацій економічної, пізнавально-розважальної тематики, про історію, побут, на теми „соціальна сфера”, „політика”, „події”, „дозвілля”.


З’ясовано, що неспеціалізовані часописи найбільш активно висвітлюють суспільні процеси, мобільно реагують на події. Так, за основними темами обласного та міського громадсько-політичних видань можна простежити зміни у суспільно-політичній ситуації України. У тижневику „Украина-центр” можна знайти аналіз (без особливих претензій на високий професіоналізм) основних суспільних процесів. Районні газети здебільшого спеціалізуються на висвітленні подій у регіоні, звідси активне висвітлення проблем АПК та його галузей.


Серед аналізованих політематичних ЗМІ області найбільш структурованою є „Украина-центр”, яка постійно друкує тематичні сторінки, використовує різноманітні форми подачі матеріалів, передруки та дайджести. Більшість публікацій видання мають іронічний стиль. З усіх часописів Кіровоградщини цей тижневик найбільш активно застосовує аналітичний стиль викладу. З-поміж аналізованих політематичних видань найбіднішу тематичну палітру має інформаційно-рекламна газета „21-й канал”.


У праці доведено, що спеціалізованим газетам Кіровоградщини бракує вдалого композиційно-графічного оформлення, чіткої структурованості. Лише деякі з описаних нами ЗМІ мають постійні тематичні сторінки та рубрики.


5. Загальними недоліками, виявленими у результаті дослідження тематики газет Кіровоградщини, є:


1. Інформаційний виклад подій, відсутність аналітичних публікацій.


2. Слабко розроблена економічна тематика (або її повна відсутність).


3. Недостатня кількість матеріалів пізнавально-розважального характеру, для підростаючого покоління та про міжнародне життя.


4.                        Відсутність логіки виділення рубрик, тематичних блоків і сторінок.


6. Через відсутність у науковій літературі критеріїв оцінки якості тематики регіонального часопису висновки про досконалість його тематичної структури робилися на основі власних спостережень дисертанта, опитування читачів, а також аналізу видань регіону. Експериментальна перевірка відповідності реальної моделі газети „Кіровоградська правда” запитам читачів засвідчила, що передплатники особливо цікавляться подіями у регіоні, країні, світі; станом вітчизняної медицини та вихованням підростаючого покоління. На думку респондентів, недостатня увага приділяється висвітленню молодіжних проблем, подій міжнародного життя та в регіоні.


Серед тем, які заслуговують глибшого розкриття в „Кіровоградській правді”, читачами названо й ті, що лідирують у рейтингах цього видання. Причиною такої невідповідності, як вважає дисертант, є нечітка структура часопису, недостатнє розкриття тем, поверховий виклад та невдалий вибір жанрів, форм матеріалів.


Загалом же читачі задоволені тематикою публікацій часопису: за 12-бальною шкалою вони оцінили газету на 9 балів.


7. Узагальнення теоретичного матеріалу, а також проведене експериментальне дослідження дали змогу розробити рекомендації щодо змін у тематичній структурі газети „Кіровоградська правда”. Зокрема, запропоновано більш чітке структурування часопису (шляхом визначення постійних рубрик), зміну композиційно-графічного оформлення газети та частково – її назви. Доцільним, на думку автора дисертаційного дослідження, є регулярніше висвітлення часописом подій міжнародного життя, економіки та проблем підростаючого покоління; запровадження колонки редактора. Бажаними також названо активніше залучення позаштатних журналістів, які спеціалізуються на певних темах, і зміну тематичного наповнення четвергового номера, збалансування кількості реклами у ньому.


Щодо вдосконалення тематичної моделі газети „Долинські новини” рекомендовано активніше висвітлення суспільно-політичних подій, посилення культурознавчої тематики, збільшення кількості пізнавальних матеріалів та аналітичних публікацій. Тематичній моделі видання „Украина-центр” бракує уваги до життя регіону, теми освіти, глибшого розкриття культурознавчої тематики. Відносно тематичної структури інформаційно-рекламної газети „21-й канал” слід зауважити, що бажаним буде розширення тематики її публікацій, удосконалення композиційно-графічної структури; систематизація кількості та зміна назв рубрик. Також серед побажань – збалансування кількості реклами й інформації у виданні.


З приводу вдосконалення тематичної моделі аналізованих монотематичних часописів („Освітянське слово”, „Першовересень”, „Забава-джой”, „Версії міліцейського вісника”, „Спортревю”, „Ясинуватка православна”, „Бабушка”, „Домашній доктор”, „Здоровенькі були”) автор дисертаційного дослідження пропонує наступне. Загальні рекомендації для всіх перерахованих ЗМІ – розширення тематики публікацій, авторського складу, чіткіше структурування матеріалів шляхом започаткування, а також перегляд логіки виділення вже існуючих постійних рубрик і тематичних сторінок. Бажаним для всіх спеціалізованих ЗМІ є збільшення кількості повідомлень про події в Україні та за кордоном.


 


 


 


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины