ФОРМИРОВАНИЕ ОБЩЕГО СЛЕНГА В СОВРЕМЕННОМ РУССКОМ ЯЗЫКЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ФОРМИРОВАНИЕ ОБЩЕГО СЛЕНГА В СОВРЕМЕННОМ РУССКОМ ЯЗЫКЕ
Альтернативное Название: ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ В СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, його актуальність, визначено теоретичні передумови дослідження, сформульовано мету та завдання роботи, окреслено джерельну базу і матеріал, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, схарактеризовано практичне і теоретичне значення, вказано на новизну роботи, подано відомості про апробацію положень дисертації та кількість публікацій.


            Основна частина дисертації складається з трьох розділів.


            У першому розділі „Теоретичні засади осмислення феномену загального сленгу” висвітлено історію вивчення сленгу вітчизняними й  зарубіжними дослідниками, розглянуто основні концепції сленгу, тим самим підготовано ґрунт для осмислення  нового явища в російській мові – загального сленгу, сформульовано  визначення загального сленгу, перераховано головні його характеристики.


            Огляд спеціальної наукової літератури, пов'язаної зі сленговою тематикою, дозволяє стверджувати, що проблема загального сленгу (його формування, джерел, функціонування) на сьогодні є найменш дослідженою. Більше того, у лінгвістиці не окреслено термінологічне поле, пов'язане з поняттям сленгу. Незважаючи на те, що  термін «сленг» увійшов у науковий обіг русистики ще кілька десятиліть тому, однозначного визначення цього явища не існує, під нього підводять різні поняття, однак усі вони позначають мовні факти, що перебувають за межами літературної норми. Аналіз дефініцій сленгу в лінгвістичних словниках виявив, що це поняття фактично без будь-яких обмежень ототожнюється з жаргоном і арго, які традиційно позначають соціально обмежену лексику. Тому, щоб уникнути неточностей у тлумаченні,  вважаємо за доцільне, слідом за В. А. Хомяковим, розглядати нелітературну лексику, яка обслуговує соціально відокремлені групи людей, у межах поняття «спеціальний сленг». За ступенем «відкритості» і вживаності широким колом носіїв мови спеціальному сленгу протистоїть «загальний сленг», виділяти який уперше запропонували вчені – фахівці романо-германської філології.


            В роботі загальний сленг визначається як особливий лексико-фразеологічний шар, що становить основу сучасного просторіччя, первинною сферою вживання одиниць якого були соціолекти (корпоративні або професійні сленги), відносно стійкий для певного періоду, широко розповсюджений і загальнозрозумілий, використовуваний людьми незалежно від віку, соціального статусу й виду діяльності з метою вираження оцінок й емоцій. Мова йде про такі номінативні одиниці, як балдёж, безнал, беспредел, выпендриваться, достать, заказать кого-либо, кидала, классный, козырный, крутой, лохотрон, мочить кого-либо, навороты, наезд, нал, прибамбасы, продвинутый, разборка, светиться, тащиться, тусовка, фишка, шара тощо.


            Приводом до виділення загального сленгу в системі російської національної мови послугувало те, що протягом останнього десятиліття елементи різних соціолектів, поширюючись в усному мовленні, стали активно проникати в мову засобів масової комунікації (газет, радіо й телебачення), стаючи тим самим ще більш відомими й доступними. Крім того, значну кількість таких сленгових одиниць уже зафіксовано нормативними філологічними словниками, такими як «Толковый словарь русского языка» С. І. Ожегова та Н. Ю. Шведової, а також «Толковый словарь русского языка конца ХХ века. Языковые изменения»  (за редакцією Г. М. Скляревської).


            На матеріалі російської мови загальний сленг вперше виділяє професор Л. О. Кудрявцева, яка пропонує розглядати його як функціонально-стилістичний різновид мови.


            Зауважимо, що явища, які за тими чи іншими параметрами можуть бути співвіднесені із загальним сленгом, на сьогодні не мають у русистиці чіткого термінологічного найменування. Для цих явищ дослідниками запропоновано такі номінації: „загальний жаргон” (О. П. Єрмакова, О. А. Земська, Р. Й. Розіна) „інтержаргон” (Л. І. Скворцов, Б. О. Серебренников), „жаргонізоване просторіччя” (Л. І. Скворцов), „жаргонізоване розмовне мовлення” (В. М. Мокієнко, Т. Г. Нікітіна), „відкрите арго” (В. С. Єлістратов), „загальнонародне просторіччя” (О. Д. Швейцер); синонімами загальних сленгізмів у деяких авторів виступають „жаргоноїди” (В. Биков), „сленгово-просторічні одиниці” (В. Хімік). Ми пропонуємо використовувати для позначення досліджуваного мовного явища термін «загальний сленг», що дозволяє відмежувати його від різних соціолектів, мовні особливості яких зумовлені переважно соціальними факторами. 


            Прокоментувати визначення загального сленгу можна, аналізуючи такі широковживані сленгізми як, наприклад, тусовка – ‘корпоративне або інше об'єднання людей, співтовариство’, крыша – ‘зв'язки в структурах влади для прикриття від рекету, мафії, правоохоронних органів’, фишка – ‘специфічна деталь, особливість чого-небудь’, раскрутить кого-л./что-л. – ‘створити гарну рекламу, популяризувати’, достать кого-н. – ‘дуже набриднути, довести до найвищого ступеня роздратування’. Ці слова раніше існували в специфічних соціолектах (сленгізми тусовка, достать перейшли з арго злочинців у молодіжний сленг, а потім – у загальний, криша – з арго злочинців у бізнес-сленг, раскрутить – з сленгу представників шоу-бізнесу, фишка – з молодіжного сленгу). Потім, завдяки актуалізації позначуваних ними реалій у сучасному житті,  набули широкого використання в загальнонародній мові. На ступінь поширеності цих слів указує активне використання їх засобами масової інформації, розрахованими на широку аудиторію, а також в усному мовленні людьми різного віку, рівня освіти тощо.  Наведемо приклади з текстів ЗМІ й записів усного мовлення, зібраних нами в період з 2000 по 2006 рік:


            Говорят, что в Англии опальному олигарху стало невмоготу от скуки, и он намеревается устроить в Киеве некую параллельную политтусовку. Разумеется, с антикремлёвским уклоном» («АіФ в Україні», №7, 2.05.05);


            Пожарных достали хулиганы. Пять мобильных номеров уже отключены «за баловство» («Газ. по-київськивствотали хулиганы. Пять мобильных номеров уже отключены "_______________________________________________________________», 22.03.06);


             «То, что убийство не раскрывалось четыре с половиной года, а сейчас раскрыто за несколько недель, свидетельствует о том, что прежняя власть не только не имела политической воли его раскрыть,.. прежней власти не только не хватало желания его раскрыть,.. но, что важно заявить, – прежняя власть была «крышей» для убийц», – зауважив Президент («Вечірні вісті», № 33, 03.05.05; стаття «Убийцы Гонгадзе – задержаны?» містить цитату з доповіді на прес-конференції президента України В. Ющенка).


             На российской косметике хоть честно пишут, что она российская. А может, и не хуже «Макс Фактора», только эта более раскрученная (розмова між жінками-колегами, 15.12.04);


            У фильма «Авиатор» появился ещё один шанс получить «Оскар». Тем более что каждый этап работы подлежит раскрутке: вот на главную роль приглашают Тома Хенкса, вот пробуют Одри Тоту… (РТР, програма «Новини культури», ведучий В. Флярковський, 24.01.05);


            Оранжевые шарфики – это последняя фишка в Европарламенте (диктор коментує сюжет про те, що європейські політики з симпатією ставляться до політичних змін в Україні; РТР, програма «Вісти», 23.12.04).


            Наведені приклади свідчать про широкий діапазон уживання одиниць загального сленгу: сленгізми використовуються не тільки в друкованих ЗМІ, але й у телевізійних програмах інформаційного, освітнього характеру («Вісті», «Новини культури»), а також у живому розмовному мовленні в різних комунікативних ситуаціях – від повсякденного побутового спілкування до публічних виступів та офіційних заяв.


            Видається можливим стверджувати, що загальний сленг – це не просто тимчасове проміжне утворення, що накопичує лексику різноманітних жаргонів, яка на певний період часу стає  популярною і викликаною потребами носіїв мови, не зазнаючи при цьому ніяких змін. Очевидно, що загальний сленг стає самостійним утворенням, одиниці якого не залишаються незмінними, а зазнають певних трансформацій – міняють або здобувають нові відтінки конотацій чи й усього значення, породжують нові номінації тощо. Як правило, у загальних сленгізмів розширюється контекст уживання в порівнянні з тим, у якому слово існувало раніше, належачи до замкнутого жаргону, а також зростає сполучуваність сленгізму з іншими лексичними одиницями. Наприклад, слово тусовка, що увійшло в загальний сленг із арго злочинців і яке мало там, відповідно до „Толкового словаря уголовных жаргонов”, значення ‘збіговисько, юрба народу, товкотнеча’, у загальному сленгу розширило значення → 1.‘корпоративне або будь-яке інше співтовариство, компанія людей, об'єднаних спільними інтересами, справою’; 2. ‘неорганізоване співтовариство людей, які, зазвичай, належать до однієї вікової або соціальної групи і проводять разом вільний час, як правило, розважаючись’. У наведеному випадку в загальному сленгу негативні конотації цього слова нівелюються, з'являються інші відтінки, розширюється сполучуваність сленгізму –модная тусовка, молодёжная тусовка, светская тусовка, стильная тусовка. Крім  того, слово вживається в нових контекстах, відмінних від тих, у яких існувало в арго злочинців: звёздная тусовка, интеллигентская тусовка, коммунистическая тусовка, парламентская тусовка, правительственная тусовка, тусовка художников, русскоязычная тусовка, VIP-тусовка тощо. Новий ЛСВ активно включається в словотворчі процеси: автотусовка, арт-тусовка, кинотусовка, музтусовка, политтусовка, поп-тусовка, рок-тусовка, фототусовка.


            Про те, що слово міцно закріпилося в загальному сленгу, свідчить і поява ряду похідних слів, не зафіксованих раніше в соціолектах-джерелах. Наприклад: крышакрышевать (кого-л.) – ‘надавати захист від рекету або правоохоронних органів, лобіювати чиїсь інтереси’, крышевание – віддієслівний іменник, крышеватель – ‘заступник, що лобіює чиїсь інтереси’, крышуемый, подкрышный – ‘той, хто користується послугами «крыши»’ (подкрышное заведение).


            Те, що загальний сленг є справді «загальним», тобто пристосованим до мовних потреб широкого кола носіїв, випливає, зокрема з властивої йому «деспеціалізації», нейтралізації, якої зазнає лексика, що надходить до загального сленгу з різних соціолектів. Як правило, це відбувається шляхом втрати диференціальних сем і генералізацією значення слова. Наприклад, вираз подсесть на что-либо в наркоманському жаргоні ‘пристраститися до наркотиків’ → в ЗС ‘пристраститися до чого-небудь’; завязать в арго злочинців ‘припинити красти, відійти від злочинного середовища’ → в ЗС – ‘кинути що-небудь робити раз і назавжди’.


            Таким чином, можна констатувати факт, що на сьогодні в російській мові існує не просто окремий хаотичний набір популярних жаргонізмів, а зумовлене низкою мовних і позамовних факторів лінгвістичне явище – загальний сленг, що своїми специфічними ознаками й функціями відрізняється від сленгу спеціального.


            Другий розділ „Лексикографічна фіксація загального сленгу” присвячено відображенню одиниць загального сленгу в тлумачних та спеціальних словниках російської мови, а також розробці критеріїв виділення одиниць загального сленгу з масиву нелітературної лексики.


            Одиниці загального сленгу, поширюючись в усному мовленні й у мові ЗМІ, знаходять відображення в нормативних філологічних словниках, а саме: в 4-му виданні «Толкового словаря русского языка» С. І. Ожегова та Н. Ю. Шведової, а також у «Толковом словаре русского языка конца ХХ века. Языковые изменения»  (за редакцією Г. М. Скляревської). Цей факт видається нам важливим з тієї причини, що фіксація сленгового слова нормативними словниками припускає перспективу набуття ними загальнолітературного статусу, принаймні, створює можливість вживання цього слова в літературній мові з певною стилістичною метою.


            У вказаних словниках стилістичний маркер „сленгове” відсутній, сленгові слова в них позначено маркерами „просторічне” або „розмовне”. Відсутність єдиної системи маркерів для субстандартних лексичних одиниць (у тому числі і для одиниць загального сленгу) у словниках російської мови можна пояснити й тим, що ще не вироблено принципів відбору сленгової лексики в тлумачні словники. Ці словники є кодифікаторами російської мови, і тому в них може бути відображена (звичайно, лише частково) тільки справді поширена й викликана потребами носіїв мови сленгова лексика – загальний сленг. Водночас для того, щоб фіксувати одиниці загального сленгу в словниках (як тлумачних, так і спеціальних), необхідна система критеріїв виділення цих одиниць із розмаїття нелітературної лексики російської мови.


            Варто визнати, що всебічно обґрунтованої системи критеріїв віднесення нестандартних мовних одиниць до загального сленгу в русистиці не існує. Дослідники лише вказують на окремі ознаки, за якими слово може бути ідентифіковане як „загальний сленгізм”. Наприклад, автори тлумачного словника російського загального жаргону «Слова, з якими ми всі зустрічалися» (далі – ТСРЗЖ) О. П. Єрмакова, О. А. Земська й Р. Й. Розина вважають доказом належності слів до «загального жаргону» «уживання цих слів у пресі, орієнтованій на широку аудиторію». Однак ми, слідом за Л. О. Кудрявцевою, вважаємо факт використання сленгізму в друкованих ЗМІ недостатнім для співвіднесення слова з поняттям загального сленгу. Аналіз публікацій, розміщених у популярних українських російськомовних інформаційних виданнях, таких як «Аргументы и факты в Украине», «Сегодня», «Вечерние вести», «Комсомольская правда – Украина», «Газета по-киевски», «Факты и комментарии», «Московский комсомолец в Украине», а також в елітарному тижневику «Зеркало недели» показав, що поряд зі сленговою лексикою широкого вжитку (балдёж, безнал, беспредел, выпендриваться, достать, заказать кого-либо, кидала, классный, козырный, крутой, лохотрон, мочить кого-либо, навороты, наезд, нал, прибамбасы, продвинутый, разборка, светиться, тащиться, тусовка, фишка, шара тощо) на сторінках цих газет присутні й лексичні одиниці, як правило, обмежені своєю специфічною функціональною сферою. Це можуть бути назви реалій і понять, особливо актуальних для якого-небудь закритого соціолекту (наприклад,  міліцейського й арго злочинців – важняк, висяк, ксива, наружка, прослушка; музичного – драйв, драйвовый, джем, саунд, фест; наркоманського –ганджа, драп, кумар, приход, трам, ширяться; армійського – годок, молодой, салага, фазан, черпак; молодіжного – голимый, крейзовый, колбасить, плющить; комп'ютерного – апгрейдить, аська,  винда, глюкавый, зазиповать, логи, комп і т.п.). Наведемо приклади:


             Градация салага – молодой – фазан (он же годок или черпак, в зависимости от местных традиций) – дед – дембель соблюдалась неукоснительно («Газ. по-київськи», 11.02.05);


            Кажется, что Мамонова во время его театрального шаманства «колбасит» и «плющит» по-настоящему («Київськ. відомості”, 16.02.05, статья о спектакле П. Мамонова).


Таким чином, можна стверджувати, що функціонування сленгової лексики в ЗМІ не є безперечною ознакою загального сленгу. І відповідно внесення одиниць спеціального сленгу в Словник «загального жаргону» (за термінологією його авторів) не може вважатися обґрунтованим.


            На відміну від спеціального сленгу, якому властивий певний набір функцій (ідентифікаційна, конспіративна, депреціативна), одиниці загального сленгу втратили закріпленість за мовною практикою обмежених соціальних груп, і отже, перестали виконувати вказані функції (виступати знаком належності до групи, навмисно приховувати значущу для групи інформацію тощо). Люди, що вживають загальний сленг, користуються ним не як інструментом відсторонення, а як засобом урізноманітнення власного мовлення. При цьому залучення яскравого  експресивного слова має на меті вплив на слухача, вираження своїх емоцій і оцінки щодо предмета мовлення:


            Отпад! Ну обалдеть! Мы даже и не думали, что в нашей крошечной квартирке может быть так классно, так просторно! (реакція хазяїна квартири на зроблений за його відсутності ремонт; телеканал ICTV, програма «Квартирне питання», 30.10.05). Отже, основною функцією загального сленгу виступає емоційно-експресивна.


            При співвіднесенні сленгової одиниці з категорією загального сленгу необхідно, на наш погляд, ураховувати й такий параметр, як широке використання її в мовленні носіїв загальнолітературної мови – представників різних соціальних груп. Використання елементів загального сленгу перестало бути рідкістю в публічному мовленні політиків, офіційних осіб, авторитетних філологів, яких прийнято вважати кодифікаторами російської мови:


            Новая власть призвана реанимировать экономику и мораль. Установить жизнь по законам, а не «по понятиям» (Е. Митницький, нар. артист України, худ. керівник «Театру на Лівому березі»; интерв’ю в газ. «Зеркало недели», 5.02.05);


            Мы платим и должны получать качественный товар. Вместо него вы (метеорологи) даёте нам, извините за непарламентское выражение, туфту (мер м. Москви Ю. Лужков критикує роботу  Росгідрометцентра за неточні прогнози; РТР, програма «Вісти тижня», 27.02.05).


            Таким чином, можна зробити висновок про те, що загальний сленг як специфічне мовне явище має масовий характер, його функціонування не обмежується рамками окремих соціальних груп. Це припущення підтвердилося результатами проведеного нами експерименту, в ході якого було зафіксовано активне вживання одиниць загального сленгу представниками різних професійних груп (військовослужбовцями, викладачами, інженерами, лікарями, програмістами, студентами тощо), носіями мови різних вікових категорій (молодого, середнього, похилого віку) та різного соціального стану (декласованими елементами, поліитиками тощо).


            Актуальність семантики загальних сленгізмів (беспредел, крыша, разборка тощо) призводить до того, що вони стають популярними, а через власну експресивність, яскравість звучання в повсякденній мові, «пікантність» свого жаргонного походження – модними. Мода на певні сленгові слова й вирази в «нейтральному» мовному середовищі, на нашу думку, може розглядатися як один із критеріїв зарахування сленгізмів у розряд загальних.


            Про певний ступінь засвоєності сленгізму в загальному вживанні, а отже, і про входження його до категорії загального сленгу свідчать і нові дериваційні процеси, в результаті яких з’являються лексичні неологізми, не зафіксовані в первинних соціолектах-джерелах (крыша → крышевать, крышевание, крышеватель, подкрышный). 


            Активізація сленгізмів пов’язана з процесом семантичної трансформації (під час якого відбувається втрата диференціальних сем, властивих лексичному значенню спеціального сленгізму).


            «Тлумачний словник російського загального жаргону» є на сьогодні єдиним спеціалізованим лексикографічним виданням, що фіксує одиниці загального сленгу (за словами його авторів – „загального жаргону”). Однак результати проведеного нами опитування, в ході якого інформанти мали відповісти на питання, чи відома їм наведена з ТСРЗЖ лексика і чи вони її вживають,  показали, що лише 80% лексики ТСРЗЖ відомі інформантам, 60% слів вживаються ними в різноманітних комунікативних ситуаціях. Аналіз лексики, зафіксованої в ТСРЗЖ, зроблений відповідно до параметрів загального сленгу, показав, що значній частині лексики ТСРЗЖ не притаманні головні ознаки загального сленгу, а саме: уживання сленгової одиниці за межами «своєї» вузької функціональної сфери, активне використання сленгізму в усному мовленні, перевага єкспресивно-ємотивного змісту в структурі лексичного значення, модність, семантична трансформація сленгового слова в загальнонародній мові. Це такі слова, як азер, блатарь, бодяга, борт, ботан, бытовуха, вертушка, воронок, гебист, герла, креза, ксивник, медвежатник, нетленка, оживляж, подельщик, презентуха, расчленёнка, раиска, слухач, Софья Власьевна, топтун, хайрастый, хайратник, чифирить, щипач тощо). Окрему групу становлять слова-урбаноніми, актуальні для реалій м. Москви і майже не знайомі інформантам з інших регіонів (Горбушка, Плешка, Пушка, Склиф, Табакерка, Щепка, Щука тощо).


            Разом з тим нами було виявлено сленгові одиниці, які набули  широкого вжитку, однак не увійшли до ТСРЗЖ (дерибанить, продвинутый, расклад, разрулить, тощо).


            Спостереження над живим міським мовленням, а також над вживанням деяких сленгізмів у мовленні сучасних ЗМІ дозволяють припустити, що в перспективі загальний сленг може поповнитися такими одиницями, як слить информацию куда-то – ‘обнародувати яку-небудь інформацію з метою компромату’, пробить информацию – ‘перевірити достовірність інформації’ й ін.


            Усе це вказує на необхідність створення словника загального сленгу, укладання якого здійснювалося б на основі ретельного відбору сленгових одиниць відповідно до вказаних вище критеріїв і який був би доповнений новою сленговою лексикою, що розширює своє вживання.


            Третій розділ «Загальний сленг у структурно-семантичному та функціональному аспекті» присвячено аналізу джерел формування і шляхів поширення загального сленгу. Перераховано джерела формування загального сленгу. Зроблено лінгвістичний аналіз одиниць загального сленгу (тематичний, словотворчий).   


            У межах київського міського просторіччя функціонують 300 одиниць, визнаних нами як загальний сленг. Зіставлення цих сленгізмів з даними спеціалізованих словників дозволяють говорити про походження одиниць загального сленгу й джерела його поповнення. На сьогодні ними є: молодіжний сленг (51,3 % від всієї лексики ЗС), арго злочинців (30%). Незначною мірою на загальний сленг впливає лексика інших соціолектів – бізнес-сленгу, наркоманського, армійського, міліцейського жаргонів, а також жаргон гомосексуалістів і представників шоу-бізнесу.


            Тематичне членування загального сленгу співвідноситься з тими сферами, які обслуговувала сленгова лексика в перерахованих вище соціолектах-джерелах: кримінальний світ (блатной, братва, братки, дерибанить что-то, заказать кого-то, кидать, мочить,  наезжать, пасти, опускать, урка,  тощо), сфера бізнесу (бакс, бабки, бабло, безнал, зелёный, лимон, накрутка, нал, откат, отбить деньги, штука), секс (гей, голубой, педик ), розваги (балдеть, кайфовать, оттягиваться, попса, раскрутить, сольник, тащиться, фанера), армія (дед, дембель, зачистка), при цьому загальний сленг має антропоцентричний характер, стосується побуту, настрою, дій людини та відносин її з іншими людьми. Широко представлене тематичне поле, пов'язане з категорією оцінки: оцінюватися можуть особи (беспредельщик, крайний, крутой, отморозок, пофигист, продвинутый, стрелочник, халявщик, чайник), оцінюватися можуть явища, предмети (крутизна, лажа, левый, попсовый, порнуха, туфта, фуфло, фигня, халявный, шаровой); значна кількість одиниць загального сленгу залежно від контексту можуть виражати як позитивну, так і негативну оцінку (абзац, фигня).


            Словотворення в загальному сленгу відбувається традиційними для російської мови способами, при цьому найбільш продуктивними виявляються  афіксація й метафоричне перенесення. Активність саме цих способів обумовлена специфікою сленгового словотворення – його спрямованістю на втілення експресивної функції й на відбиття різноманітних відтінків конотації. Це завдання реалізується за допомогою використання несподіваних семантичних перенесень (въехать, забугорный, достать, крыша, наезжать, шара тощо), а також специфічних сленгових суфіксів, що не мають аналогів у літературній мові або які мають нехарактерне для літературних суфіксів конотативне навантаження  (-л(а), -ист, -ух(а), -изм, -ёж, -лов(о), -як) – кидала, пофигист, порнуха, балдёж, кидалово, отходняк. Внаслідок закономірної для розмовного мовлення тенденції до економії мовних зусиль, а також через необхідність эвфемізації деяких понять актуальним для загального сленгу є спосіб семантичної компресії (заказать убить кого-то → заказать, послать кого-то → послать). Прагнення до мовної гри, властиве загальному сленгу, виражається в утворенні нових одиниць на основі фонетичної подібності не пов’язаних між собою за значенням слів (лимон, лохотрон і т.ін.). Характерною рисою загального сленгу є набуття  його одиницями нового значення шляхом лексико-семантичної деривації, при якій, як правило, відбувається втрата більшістю одиниць загального сленгу спеціальних сем у значенні, пов’язаних зі  сферою первісного вживання слова. Наприклад, балдеть  – нарк. ‘перебувати в приємному стані від наркотику’ → в ЗС – ‘перебувати в приємному стані’ (випадання диференціальної семи ‘наркотик’); дербанить – злоч. – ‘ділити накрадене між співучасниками’ → в ЗС –  дерибанить – ‘ділити що-небудь’.


            Поширення загального сленгу і його актуалізація в мовній практиці представників різноманітних прошарків суспільства відбувається кількома шляхами – за допомогою ЗМІ й у результаті побутового міського спілкування й внутрішньосімейної комунікації.


            Найактивнішим чином популяризація сленгової лексики відбувається в друкованих ЗМІ (як у виданнях загального інформаційного профілю, так й у спеціалізованих –  «жовта преса», видання, що висвітлюють кримінальні теми й т. п.), а також у теле- й радіоефірі. Уживання сленгізмів журналістами поряд із книжковою, політичною, бізнес-лексикою активізує розвиток системи загального сленгу (сприяє деспеціалізації, переосмисленню спеціальних сленгізмів у загальному сленгу), наприклад, слово «беспредел», що мало в кримінальному арго значення «порушення законів кримінального світу» в ЗС розширює контекст уживання: админбеспредел, бензиновый, бюрократический, градостроительный, партийный, предвыборный, сахарный,  ценовой беспредел.


            Особливу роль у поширенні різних видів сленгу (молодіжного, арго злочинців, тощо) відіграють FM-радіостанції. Це зумовлено кількома причинами: домінуючою функцією розваги, живим спілкуванням в ефірі, специфічною тематикою, а особливо, стилістикою матеріалу, що транслюється. Меншою мірою на поширення сленгової лексики впливає Інтернет, однак є підстави припускати, що його роль поступово зростатиме разом зі збільшенням кількості користувачів серед пересічних громадян. Окремим джерелом поширення й популяризації сленгу є реклама.


            На ступінь засвоєння загального сленгізму в мові може вказувати наявність / відсутність метамовних коментарів, наприклад, как говорит молодёжь, как сейчас принято выражаться, говоря современным языком, как сейчас модно выражаться тощо (на письмі стилістична чужородність загального сленгізму виділяється, як правило, лапками).


            Істотну роль у поширенні й поповненні загального сленгу відіграє міське спілкування в різноманітних комунікативних ситуаціях, а також внутрішньосімейна комунікація, в процесі якої елементи молодіжного сленгу потрапляють у мовлення представників старшого покоління.


           


 


ВИСНОВКИ


 


            У дисертаційній роботі теоретично обгрунтовано нове для російської мови явище, яке перебуває  в стадії формування. Результати дослідження дають підстави констатувати:


            1. В останні десятиріччя спостерігається активне уживання субстандартної лексики, зокрема певного набору сленгових одиниць носіями мови – представниками різноманітних соціальних груп. Сленгізація мови, що невпинно зростає, підтверджується даними тлумачних словників російської мови, які  почали спорадично відображати цей процес, а також текстами друкованих та інших ЗМІ. В сучасній російській мові формується нове явище – загальний сленг.


            2. Аналіз матеріалу (записів спонтанного усного мовлення, газетних текстів, мови теле- і радіопрограм) засвідчив, що одиниці загального сленгу характеризуються такими ознаками: відносна стабільність для певного періоду часу; широка вживаність і загальновідомість; використання – для вираження оцінок і емоцій – носіями мови незалежно від віку, виду діяльності, соціального стану.


            3. При ідентифікації одиниць загального сленгу з метою включення їх до тлумачних та спеціальних словників необхідно керуватися чіткими критеріями відбору. Критерії, що існують нині,  підлягають справедливій критиці і мають бути уточнені з ураховуванням частотності вживання сленгізмів, розширенням матеріалів словарної картотеки за рахунок фіксації сленгової лексики, насамперед в усному мовленні, на радіо, телебаченні, у побутовому вживанні.


            У процесі дослідження зроблено висновок про те, що основою виділення одиниць загального сленгу можуть стати такі ознаки: 1) втрата сленговою одиницею корпоративності ­­– закріпленості за мовною практикою окремих соціальних груп; 2) широке вживання слова в мовленні представників різних соціальних груп, особливо освічених носіїв літературної мови; 3) використання сленгової одиниці за межами „своєї”, первинної функціональної сфери; 4) активізація сленгізму в масмедійній комунікації; 5) перевага експресивно-емотивного змісту в структурі лексичного значення, першорядність експресивної функції (використання сленгової одиниці як засобу експресивізації мовлення і вираження оцінок й емоцій, а також як елемента мовної гри); 6) належність слова або виразу до „модних” одиниць; 7) залучення сленгізму в словотворчі процеси, поява похідних слів, не зафіксованих у соціолектах-джерелах; 8) семантична трансформація сленгізму в літературній мові.     Обов'язковими критеріями для визначення меж загального сленгу, а отже, й відбору його одиниць для лексикографічної фіксації слід визнати перші п’ять. Ознаки 6), 7) і 8) свідчать про високий ступінь засвоєння сленгізму в загальному вживанні.


            4. У результаті аналізу слів, зафіксованих в ТСРЗЖ, а також одиниць картотеки, зібраної нами в ході дослідження відповідно до розроблених критеріїв загального сленгу було з’ясовано, що вказаним критеріям відповідають 300 лексичних одиниць. Це становить лише дві третини лексики, ідентифікованої авторами ТСРЗЖ як „загальний жаргон”.


            5. Певна частина лексики, зафіксованої нами в 2000 – 2006 роках (бабло, безнал, вестись на что-л., грузить, дерибан, дерибанить, заморочка, кидалово, козырный, крайний, крышевать, лохотрон, мобильник, навороченный, напряг, откат, отходняк, подняться на чём-л., подсадить кого-л. на что-л., подсесть, понятия, попасть, прикольный, прогнуться, продвинутый, разводить, разрулить, расклад, фишка, шара), відсутня в ТСРЗЖ (1999 року видання), що може свідчити зокрема про динаміку розвитку системи російського загального сленгу. Основними джерелами поповнення загального сленгу виступають молодіжний сленг та арго злочинців.


            6. Продуктивність певних словотворчих моделей одиниць загального сленгу (використання специфічних суфіксів, метафоризація, семантична компресія) зумовлена специфікою сленгового словотвору – реалізацією експресивної функції, відбиттям різних відтінків конотацій, економією мовленнєвих зусиль.


            7. Поширенню сленгової лексики, її переходу в розряд загального сленгу сприяють, насамперед, засоби масової комунікації, реклама, масова культура. Залучення носіїв мови різного віку та соціального стану до використання сленгу відбувається шляхом внутрішньосімейної комунікації (вплив молодших членів родини на мову старшого покоління) і побутового міського спілкування.  


            Отже, результати дослідження засвідчують, що в сучасній російській мові формується нове явище – загальний сленг, який перебуває на межі просторіччя й загальнолітературної мови і частина одиниць якого з часом може набути статусу літературної норми.


 








Толковый словарь уголовных жаргонов / Под общ. Ред. Ю. П. Дубягина и А. Г. Бронникова. – М.: Интер-ОМНИС, 1991. – С. 179.




Про це див. також: Кудрявцева Л. А. Живая речь – язык СМИ – общелитературный язык: аспекты взаимодействия // Актуальные проблемы вербальной коммуникации: Язык и общество. Сб. научн. тр. / Под общей ред. Л. А. Кудрявцевой.  – К., 2004. – С. 6165; Кудрявцева Л. А. Моделирование экспрессивно-прагматического содержания в текстах газетной коммуникации // Семантика языковых единиц. Доклады II Междунар. конф. – М., 1998. – Т.II. – С. 293297.


 


 




Слово дербанить у ЗС набуло форми дерибанить, яка є більш поширеною.



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины