СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧЕСКАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ КОМПАРАТИВНЫХ ПАРЕМИЙ : СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПАРАТИВНИХ ПАРЕМІЙ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується вибір теми, розкривається її актуальність, подаються мета, завдання, визначається наукова новизна і значущість дослідження, вказуються об’єкт, предмет дослідження, пояснюються методи аналізу, характеризується теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

          У першому розділі “Семантика компаративності в російських прислів’ях і приказках” компаративність потрактовано в широкому розумінні як семантичну категорію, що будується на опозиції значень, які виражаються в системі мовних засобів, призначених для виконання компаративної функції незалежно від зовнішнього оточення. Таким чином компаративність постає як категорія, що базується на сукупності всіх можливих мовних засобів вираження значення порівняння, в тому числі й у формах ступенів порівняння.

 Перший розділ складається з двох підрозділів. У першому – “Градаційні конструкції як різновид паремій” – визначається місце градаційних конструкцій у компаративному ряді, висвітлюється стан їхнього дослідження в попередніх працях, присвячених порівняльним конструкціям із прикметником у порівняльному ступені. Основою виявлення семантичних особливостей градаційних конструкцій став аналіз підходів до інтерпретації відношень градаційності. Зокрема заочна дискусія з зазначеного питання представлена в працях Е. Сепіра й А. Вежбицької. У дисертації запропоноване власне вирішення цієї наукової проблеми: подається авторська семантична інтерпретація градаційних конструкцій.

Е. Сепір обстоює точку зору щодо психологічної первинності компаративів щодо позитивного ступеня. А. Вежбицька вважає, що компаративи неоднорідні за походженням, і поділяє їх на три групи: а) компаративи, первинні щодо абсолютів; б) компаративи, похідні від позитива; в) жоден зі ступенів не тлумачиться іншим .

Для вирішення питання про психологічне походження компаративів і перевірки обґрунтованості протилежних висновків А. Вежбицької й Е. Сепіра щодо компаративів здійснюється аналіз аргументів при градаційних предикатах, зокрема встановлюється здатність предикатів впливати на семантичне прочитання аргументів і надавати їм конотативної ознаки “гарне” чи “погане”. У дослідженні семантичної взаємодії компонентів залучаються елементи оцінки паремії за принципом Дж.Б. Мілнера (як конструкції, що складається з двох частин, кожна з яких містить, у свою чергу, два сегменти з певною оцінкою). Зазначений підхід дозволив не тільки уточнити семантичне потрактування градаційних конструкцій, але й інакше окреслити, порівняно з позицією А. Вежбицької, склад груп, які вона подає.

Зокрема, аналізуючи конструкції з предикатами лучше/хуже, які в складі досліджуваних нами паремій є найбільш частотними (321 фіксація на тлі 617 градаційних паремій), А. Вежбицька вважає, що компаратив тут “тлумачиться через позитив, а не навпаки: у парі хороший – краще вихідним є хороший, а краще – семантичним похідним від нього: Х1 краще, ніж Х2 = ‘(Думаю про Х1) – не можна сказати, що [Х2 є хорошим і Х1 не є хорошим], можна сказати, що [Х2 не є хорошим, а Х1 є хорошим]’” .

Фактичний матеріал з градаційними предикатами лучше/хуже засвідчує, що часто така семантична інтерпретація є неприйнятною. Так, у конструкціях Х1 краще Х2 виявлено такі варіанти: [+ краще +] Здоровье лучше богатства; [- краще -] Смерть лучше бесчестья;                [Н краще Н] Слово лучше печати; [+ краще -] Лучше найти, нежели потерять; [+ краще Н] Честь пива лучше; [Н краще +] Час лучше мастера; [Н краще -] Остаток лучше недостатка;               [- краще +] Лучше бояться, чем не бояться. Подібна ситуація спостерігається й у конструкціях  Х1 гірше Х2.    

Зазначене дозволяє зробити висновок, що формування компаративних паремій з лучше/хуже не передбачає наявності у суб’єкта якостей “хороший”/”поганий”, а у об’єкта відповідно “не хороший”/”не поганий”. Ці предикати виступають первинними формами, за допомогою яких здійснюється порівняння двох сутностей з точки зору їх позитивності/негативності з позиції узагальненого суб’єкта оцінки. Тому паремії Х1 краще Х2 можна інтерпретувати: *За позитивністю Х1 більше Х2; Х1 гірше Х2 – *За негативністю Х1 більше Х2.

---

Вежбицкая А. Сравнение – градация – метафора // Теория метафоры / Общ. ред. Н.Д. Арутюновой и                        М.А. Журинской. – М.: Прогресс, 1990. –   С. 137.

Див. указану вище статтю Вежбицької А. –   С. 135.