ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ВІД ПРИКМЕТНИКОВИХ ДІЄСЛІВ (СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ВІД ПРИКМЕТНИКОВИХ ДІЄСЛІВ (СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ)
Альтернативное Название: Лексико-семантические ГРУППЫ ОТ прилагательных глаголов (семантические и функциональные аспекты)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У “Вступі” обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, визначено об’єкт дослідження, сформульовано мету та основні завдання, подано відомості про джерела матеріалу та апробацію роботи, окреслено наукову новизну, теоретичне та практичне значення, визначено методи дослідження.


 


У першому розділі “Структурні та семантичні особливості  відприкметникових дієслів”  проаналізовані структурні та семантичні особливості  відприкметникових дієслів зі словотвірними значеннями  “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником”, “виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”, “наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником: виявлені подібності та відмінності в їхній структурі, в особливостях сполучуваності афіксів, що беруть участь в утворенні кожної з виділених груп відприкметникових дієслів, а також у семантиці й структурі прикметників, що можуть стати базою утворення дієслів певної семантики. Семантика похідних дієслів також розглядається через  відношення до семантики похідного слова та залежно від тих семантичних якостей, які характеризують похідне слово вже поза безпосередніми мотиваційними відношеннями.


Семантична організація відприкметникових дієслів як одиниць вторинної номінації базується не лише на мотиваційній обумовленості їхнього значення, але й явищ, які доповнюють вихідну мотивацію. Аналіз матеріалу показав, що своєрідність семантичної організації похідних характеризується функцією подвійної референції, яка визначає відприкметникові дієслова за формою свого існування окремими словами, а за змістом – похідними, що виражають комплексне значення, обумовлене існуванням іншого  знака (мотиватора).


Залежно від об'єктивних показників мотиваційного зв'язку між дієсловом і мотивуючим його прикметником, а також з урахуванням можливості відтворення відад’єктивними дієсловами типової лексичної сполучуваності вихідних прикметників виділені  такі типи відприкметникових дієслів:


- відприкметникові дієслова  з безпосередньою мотивацією їхнього значення значенням мотивуючого прикметника;


- відприкметникові дієслова з опосередкованою мотиваційною обумовленістю значення.


Безпосередня мотивація значення відприкметникових дієслів характеризується тим, що семантичні компоненти номінативного значення мотивуючого примкетника зберігають опорну позицію й у семантичній структурі похідного дієслова (байдужий (3) – 1. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. 2. Який не викликає до себе інтересу, не цікавий, не важливий для кого-небудь. 3.спец. Який не піддається жодному впливові; індиферентний [СУМ,І,90 ]; байдужіти (1) – ставати байдужим           (у 1 знач.): “ Я ані не чув про неї, ані не мав змоги бачитись з нею, тим більше, що сам, як здавалось мені, я чи не байдужнів”(О.Кобилянська) [СУМ,І,90 ]).


Безпосередня мотиваційна обумовленість значення  відприкметникових дієслів представлена у таких різновидах словникових тлумачень:


       а)  тлумачення значень дієслів за окремим значенням мотивуючого  прикметника об'єктивно відбиває результат безпосередньої  семантичної обумовленості значення дієслова визначеним значенням вихідного прикметника: черствити – „ робити черствим”[СУМ, ХІ,313], бліднути (2) – (1)„ ставати блідим, блідішим”[СУМ, І,201];


б) у словникові дефініції деяких дієслів вводиться  уточнювальна  розгорнута вказівка на визначене мотивуюче значення вихідного прикметника: підновити (2) – (1) “ робити що-небудь новішим, лагодити, змінюючи  в ньому щось застаріле або зіпсоване, пошкоджене”[СУМ, VІ, 470], чистити – „ робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки та ін.„[СУМ, ХІ, 334];   


в) у дефініціях дієслів може міститися вказівка  на значення вихідного прикметника і на дієслово, яке мотивоване  синонімічними чи антонімічними прикметником: м’якшити – „ робити  м’яким, м’якшим;  зм’якшувати, пом’якшувати”[СУМ, ІV,838]; занизити – “робити нижчим, ніж треба в певних конкретних умовах; зменшувати (норми, розцінки,оцінки і т.ін.); протилежне завищувати”[СУМ, ІІІ, 230];


 г)  тлумачення значення дієслів у співвіднесеності за декількома значеннями вихідного прикметника : густіти -  „ставати, робитися густим           ( у 1-3 знач.) ”[СУМ, ІІ,199]; багатіти – „ставати багатим ( у 1,2 знач.) ”    [СУМ, І,79].


Опосередкована мотиваційна обумовленість значення відприкметникових дієслів характеризується відсутністю чіткого зв’язку між компонентами значень похідних дієслів і мотивуючих прикметників. У словникових дефініціях дієслів відсутні вказівки на прикметники, з якими вони пов'язані за утворенням. Мотиваційна обумовленість значення дієслова виявляється на основі порівняльного аналізу семантичних структур словотвірно пов'язаних слів (вихорошуватися  - “чепуритися, гарно, пишно вбиратися” [СУМ,І,534] : “Небо вихорошується у ясній сорочці. Ще ультрамаринове тчеться полотно, Хоч в разках калинових луг горить давно”(І.Драч); хороший( 8) – (1) “який має позитивні якості або властивості; який  своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; протилежне поганий[СУМ,ХІ,129]). 


Семантична структура багатозначних відприкметникових дієслів ґрунтується на закономірностях їхнього внутрішньослівного семантичного розвитку, результатом якого виступають номінативно-похідні значення дієслів. При опосередкованій мотивації зв’язок між номінативно-похідними значеннями дієслова та мотивуючим значенням відповідного прикметника слабшає. Це відбувається за рахунок актуалізації в окремому значенні дієслова потенційних сем, представлених у значенні мотивуючого прикметника й не реалізованих в основному значенні дієслова. Ослаблення мотиваційних зв'язків може відбуватися через значеннєве збільшення, яке набуває дієслово на основі виникаючих асоціацій, а також у результаті спеціалізації позначуваної дієсловом дії, тобто у зв'язку із внутрішньослівними відношеннями між окремими значеннями дієслова. Про прикметник нагадує тут лише подібність у семантичних структурах, що свідчить про близькість семантичних структур словотвірно пов'язаних слів (кривий (6)  - 1. Непрямий, вигнутий, покручений. 2. У знач. ім. крива...Непряма лінія. 3. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу. 4. Який характеризується несиметричністю; перекошений викривлений. 5.Який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий. 6. розм. Те саме, що хибний; неправильний (у 2 зн.), помилковий. [СУМ,ІV,339]; кривитися (3)- 1.Ставати кривим; викривлятися ( у 1 знач.), згинатися : “ Хати старіли, кривилися, …оселі дірчавіли- осувалися …”(П.Мирний). 2. перен. Робити гримаси, виражаючи незадоволення, презирство, а також від болю тощо: “ Юзя не кривилась, не хлипала по-дитячому”(Л.Українка). 3. Те саме, що передражнювати; перекривляти : “Смішно ж було дивитися… на Остапа: так часто кривиться…хлопець над своїм дужим товаришем”(П.Мирний) [СУМ,ІV,340]).


У дисертаційному дослідженні було проаналізовано 983 лексеми. Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником”(459 лексем) залежно від того, який ступінь набуття ознаки вони виражають (перехід до іншого стану чи перебування у певному стані), поділяються на  підгрупи : а) відприкметникові дієслова зі значенням перебування чи переходу до певного стану, що сприймається органами відчуття (блакитніти, половіти, кругліти, твердіти, шершавти, стигнути та ін.); б) відприкметникові дієслова, що позначають зміни фізичних чи матеріальних характеристик суб’єкта ситуації (біднішати, молодіти, німіти, слабіти, юніти та ін.); в) відприкметникові дієслова, що характеризують психічні та моральні якості суб’єкта ситуації (радіти, скаженіти, добріти, зненавидіти, щедрішати та ін.). Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням “виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”(120 лексем)  позначають стан або дію, в результаті яких суб’єкт ситуації виявляє або постійну, динамічну ознаку, або ознаку, яка виявляє динаміку лише умовно. Їх можна поділити на : а) відприкметникові дієслова, які позначають ознаки суб’єкта ситуації, що сприймаються органами відчуття (гірчити, пустувати, рябіти, яріти та ін.); б) відприкметникові дієслова, які позначають фізичні якості, властивості (вади) людини (гаркавити, гугнявити, косити та ін.); в) відприкметникові дієслова, які позначають психічний стан, моральні якості людини (божеволіти, лютіти, мудрувати, хитрувати та ін.); г)відприкметникові дієслова, які містять у своєму значенні компонент „невдоволення” (модничати, радикальничати, фамільярничати, секретничати, сентиментальничати та ін.). Відприкметникові дієслова, які мають словотвірне значення “наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником“ (404 лексеми) можна поділити на дві групи залежно від наявності чи відсутності додаткових семантичних компонентів: а) дієслова без додаткових семантичних компонентів зі значенням „ діяти так, щоб об’єкт мав ознаку, яку позначає мотивуючий прикметник або мав більший вияв цієї ознаки” (близити, зменшити, умилосердити, збагатити, оновити та ін.); б) дієслова з додатковим семантичним компонентом,  який конкретизує засіб наділення об’єкта дії певною ознакою (багрити, чистити, винуватити, схематизувати та ін.). Кожна  підгрупа об’єднує класифікаційні одиниці меншого ступеня абстракції.


Відприкметникові дієслова, об’єднані у трьох словотвірних групах “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником”, “виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”,   “наділяти ознакою, яку називає мотивуючий прикметник”, виявляють відмінності у їх семантичній і формальній організації.


Відприкметникові дієслова зі словотвірним значеннням “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником” переважно утворюються в межах  суфіксального та префіксально-суфіксального(постфіксального) способів словотворення за допомогою формантів –і-, -ну-, -а- та ви-, в-(у-), з- (с-), за-, о-,  по-,  роз-( пожвавішати, завосковіти, (в)узеленіти, розмордатіти, посмутніти, ствердіти та ін.), а також  -сятарітися, білітися, зласкавитися, змилосердитися, спідлитися, змилостивитися, осмілитися, прибіднитися, прибіднюватися). Префіксально-суфіксальний та префіксально – суфіксально –постфіксальний способи словотворення малопродуктивні.


 Відприкметникові дієслова зі словотвірним значеннням “виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником” найчастіше утворюються за допомогою суфіксального (суфіксально-постфіксального) способу словотворення. В українській мові в ролі суфікса, який утворює відприкметникові дієслова зі значенням вияву ознаки, спеціалізується контамінований суфікс -ича- (сентиментальничати, модничати та ін.).  Перешкоджати утворенню відприкметникових дієслів цієї семантики може те, що вони у своїй семантичній структурі, крім словотвірного значення “виявляти ознаку”,  поєднують також значення  “набувати ознаки”.


Творення відприкметникових дієслів зі словотвірним значеннням “наділяти ознакою, яку називає мотивуючий прикметник” характеризується двома способами словотворення : суфіксальним та префіксально-суфікальним(постфіксальним). На відміну від дієслів першої групи, тут спостерігається висока продуктивність префіксально-суфіксального способу словотворення, який оформлюють 12 префіксів:   ви-,  від-, за-,   з(с)-, о(б)-,  пере-, під-, по-, при-, про-, роз-, у(в)- видовжити,  витончити, відволожити, занизити, залюднити, збільшити, зменшити, обнизити, переповнити, перевищити, поглибити, подовжити, приблизити, применшити,  пришвидшити, прорідити, пряснити, розслабити, роздобрити, уповільнити та ін.).  Малопродуктивний суфіксальний спосіб словотворення представлений суфіксами –и-, -а-, -ізува-, -ува-, -фікува-. Продуктивність суфіксального й префіксальносуфіксального (постфіксального) способів словотвору в різних групах відприкметникових дієслів виявляється по-різному :


Таблиця№1






































Групи дієслів за словотвірним значенням



Суфіксальний спосіб словотворення



Префіксально-суфіксальний  (постфіксальний) спосіб словотворення



1.



Відприкметникові дієслова, які мають значення “набувати ознаки”



379



80



2



Відприкметникові дієслова, які мають значення “виявляти ознаку”



106



14



3



Відприкметникові дієслова, які мають значення “наділяти ознакою”



173



231



 



Всього:



658



325



 


Спільною характерною рисою формальної організації  відприкметникових дієслів трьох зазначених груп є те, що відприкметникові дієслова утворюються  лише від якісних прикметників та тих відносних, які набули якісності.


 


У другому розділі “Семантичні особливості відприкметникових дієслів у функціональному аспекті” на основі  аналізу синтагматичних зв’язків  через суб’єктно-об’єктну валентність та наявність необхідних конкретизаторів дії залежно від словотвірного значення відад’єктивних дієслів були встановлені моделі семантичної реалізації відприкметникових дієслів. При цьому враховувалися особливості семантичної реалізації словотвірних значень відад’єктивних дієслів як вторинних одиниць номінації.


Аналіз словникових дефініцій і текстового матеріалу показав, що дієслова із словотвірним значенням  “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником” залежно від динамічності розвитку ознаки, обумовленої стосовно суб’єкта, в окремому вживанні реалізують лише частину свого значення: якщо суб'єкт здобуває ознаку, названу дієсловом, реалізується частина значення дієслова, яку можна представити у формулі: “ ставати + мотивуючий прикметник”(байдужніти (1) – “ставати байдужим”[СУМ, І,90]); якщо ж суб'єкт тільки змінює ступінь прояву ознаки, реалізується інша частина значення дієслова, формула тлумачення якого : ” ставати + дієслово вищого ступеня порівняння” (довшати (1) – “ставати, робитися довшим” [СУМ, ІІ,338]).


Дієслова із словотвірним значенням “виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником” через загальний семантичний компонент (сему “статичність”) позначають факт дії без вказівки на її розвиток , зміну у часі. Вони вказують на прояв ознаки, властивої безпосередньо суб'єктові (хитрувати (2)– (1) виявляти хитрощі[СУМ, ХІ,67]).


Відприкметникові дієслова зі значенням “наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником”, реалізуючи загальний семантичний компонент “наділення”, можуть позначати дію, яка наділяє об'єкт ознакою, що може бути притаманна йому споконвічно в якійсь мірі, або вказує на наділення ознакою, яка здобувається  об'єктом. Залежно від цього у вживанні реалізується та або інша частина значення : якщо каузується ознака, не властива об'єкту споконвічно, формула тлумачення значення дієслова включає загальний семантичний компонент, який виділяється  у цих дієсловах, та вихідний прикметник (робити + мотивуючий прикметник : зеленити(1)“покривати зеленою фарбою, робити зеленим”[СУМ, IIІ,554]); якщо ж дієслова позначають тільки зміну ступеня прояву ознаки об'єктом, то формула тлумачення включає той же загальний семантичний компонент та вищий ступінь порівняння прикметника (робити +  вищий ступінь порівняння прикметника: збільшити (2) – (1) “pобити більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т.ін.” [СУМ,IIІ,442]).


Семантичні та граматичні валентності дієслів, як свідчить текстовий матеріал, можуть мати обов'язковий і факультативний характер. У дієслів із семантикою “набуття ознаки” обов'язковими є позиція суб'єкта, позиції означальних, темпоральних конкретизаторів позначуваної дієсловом дії ( Мати казала: влітку зовсім діти дичавіють – треба якої принади, щоб залучити їх до хати(С.Васильченко); Вона трохи бадьорішала й хапалася скінчити за ніч розпочаті сорочки(Л.Яновська)). Дієслова зі словотвірним значенням “виявляти ознаку”, крім позиції суб'єкта, мають обов'язковими локальні покажчики, тому що  йдеться про предмет, який, перебуваючи у певному місці, видніється, виявляє яку-небудь ознаку ( На вулиці уже гаркавили сердиті голоси і роз’ярено валували собаки(М.Стельмах)). Дієслова із семантикою “наділення ознакою” характеризуються переважно суб'єктно-об'єктною валентністю( Море дихає; свіжий, солоний віддих його... пестить обличчя, бадьорить груди (М.Коцюбинський)) .


Порівняння моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів і моделей мотивуючих прикметників дозволяє встановити специфіку моделі семантичної реалізації дієслів. Модель семантичної реалізації прикметників залишається незмінною, бо визначальним тут є набір стрижневих слів, які актуалізують те або інше значення прикметника.


Лексичне наповнення моделей дієслів як вторинних одиниць  номінації встановлюється залежно від їхнього словотвірного значення. Лексичні зв'язки дієслів визначаються лексичними зв'язками мотивуючих прикметників при безпосередній мотиваційній обумовленості значень відприкметникових дієслів. Розбіжність у лексичному наповненні моделей свідчить про наявність меж у мотиваційних відношеннях словотвірно пов’язаних слів. Найзагальніша межа мотиваційних відношень у значенні відприкметникових дієслів визначається їхнім категоріальним значенням : відприкметникові дієслова вказують на зовнішню стосовно субстанції ознаку, що може мати тимчасову і просторову перспективу.


 Результати розвитку семантичних структур дієслів при опосередкованій мотивації свідчать про появу у похідного дієслова власної лексичної сполучуваності, відмінної від типової лексичної сполучуваності вихідних прикметників (наприклад, актуалізація потенційної семи прикметника глухий – “позбавлений чогось…”  у семантичній структурі дієслова  глухнути є причиною зміни зони референції дієслова : Задні пасажири клюють носами у плечі пердніх, мотор глухне, злива молотить по машині (Ю.Яновський)).


Зміни в умовах реалізації значення дієслова у тексті розкривають можливості варіювання його значення. Семантичний розвиток похідних дієслів відбувається за рахунок того, що дія, названа дієсловом, виходить за межі звичного кола номінації. Семантична структура дієслів сприяє придбанню ними на мотиваційній основі різноманітних відтінків значення, розгалуженню їхніх семантичних структур. Лексична сполучуваність дієслів при цьому не визначається лексичною сполучуваністю мотивуючих прикметників ( порів.: білий офіцер, десант,  армія.. та білити  хату, полотно, обличчя...).


Основою семантичного розвитку відприкметникових дієслів у тексті може служити сполучення різних значень багатозначного слова, у результаті чого відбувається семантична видозміна дієслова та можуть з’являтися додаткові компоненти, відсутні у структурі значення похідного. Як свідчить аналіз текстового матеріалу, найпоширеніший випадок семантичної контамінації - поява фізичної ознаки з одночасною характеристикою психічного стану людини (Хлопець то червоніє, то біліє, він тремтячою рукою тре чоло, видно, як ...змокріли очі, затіпалися губи (Б.Грінченко.); Шавкун не міг слова вимовити від радості та від страху, - то блід, то червонів ( П.Мирний)).


Визначення моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів, порівняльний аналіз текстового вживання розкривають семантичні особливості дієслів, межі мотиваційних відношень у їхньому значенні, визначають динаміку семантичного розвитку відприкметникових дієслів у тексті.                                   


 


У Висновках узагальнено спостереження над творенням, семантикою і функціонуванням відприкметникових дієслів :


1. Семантика відприкметникових  описана у межах класифікаційних одиниць різного ступеня абстракції. Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником залежно від того, який ступінь набуття ознаки вони виражають (перехід до іншого стану чи перебування у певному стані), поділяються на  підгрупи : а) відприкметникові дієслова зі значенням перебування чи переходу до певного стану, що сприймається органами відчуття (блакитніти, половіти, кругліти, твердіти, шершавіти, стигнути та ін.); б) відприкметникові дієслова, що позначають зміни фізичних чи матеріальних характеристик суб’єкта ситуації ( біднішати, молодіти, німіти, слабіти, юніти та ін.); в)  відприкметникові дієслова, що характеризують психічні та моральні якості суб’єкта ситуації (радіти, скаженіти, добріти, зненавидіти, щедріти та ін.). Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням “виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”  позначають стан або дію, в результаті яких суб’єкт ситуації виявляє або постійну ознаку, або ознаку, яка виявляє динаміку лише умовно. Їх можна поділити на : а)відприкметникові дієслова, які позначають ознаки суб’єкта ситуації, що сприймаються органами відчуття (гірчити, рябіти, яріти та ін.); б)відприкметникові дієслова, які позначають фізичні якості, властивості (вади) людини (гаркавити, гугнявити, косити та ін.); в) відприкметникові дієслова, які позначають психічний стан, моральні якості людини (божеволіти, лютіти, мудрувати, хитрувати та ін.); г)відприкметникові дієслова, які містять у своєму значенні компонент „невдоволення” (модничати, радикальничати, фамільярничати, секретничати, сентиментальничати та ін.). Відприкметникові дієслова, які мають словотвірне значення “наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником“ можна поділити на дві групи залежно від наявності чи відсутності додаткових семантичних компонентів: а) дієслова без додаткових семантичних компонентів зі значенням „ діяти так, щоб об’єкт мав ознаку, яку позначає мотивуючий прикметник або мав більший вияв цієї ознаки” (близити, зменшити, умилосердити, збагатити, оновити та ін.); б) дієслова з додатковим семантичним компонентом,  який конкретизує засіб наділення об’єкта дії певною ознакою (багрити, чистити, винуватити, схематизувати та ін.). Кожна  підгрупа об’єднує класифікаційні одиниці меншого ступеня абстракції.


2. Значення багатозначних відприкметникових дієслів виявляють закономірності у своїх зв'язках зі значеннями мотивуючих прикметників: від значення до значення цей зв'язок може слабшати. Це відбувається  за рахунок актуалізації в окремому значенні дієслова потенційних сем, представлених у значенні мотивуючих прикметників і не реалізованих в основному значенні дієслова. Послаблення мотиваційних зв'язків може відбуватися через значеннєве збільшення, яке отримує дієслово на основі виникаючих асоціацій, а також у результаті спеціалізації позначуваної дієсловом дії.


3.Відприкметникові дієслова української мови із словотвірними значеннями “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником”, “виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”, “наділяти ознакою, яку називає мотивуючий прикметник” мають такі обмеження щодо творення: 1) можуть мотивуватися лише якісними прикметниками, а також тими відносними, що мають значення якісності. Отже, належність прикметника до певного морфологічного розряду може сприяти або перешкоджати виникненню відповідного дієслова. 2)обмеженням є також структура самого прикметника і його лексико-семантичні властивості, причому вплив  відбувається не тільки на можливість виникнення в мові відприкметникового  дієслова певної семантики, але й на спосіб його утворення.


4.Прикметники окремих семантичних груп звичайно сполучаються з певними дієслівними афіксами: дієслова, які мають словотвірне значення “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметникомсполучаються із суфіксами  -і-, -а-, -ну- та префіксами ви-, в-(у), з- (с-), за-, о-,   по-,  роз- та постфіксом –ся;  дієслова, які мають словотвірне значення “виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”, утворюються на основі відприкметникових дієслів, із словотвірними значеннями “набувати ознаки” та  “наділяти ознакою” і сполучаються із суфіксами ува-, -і-, -и-,-ича-; дієслова, які мають словотвірне значення “наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником” - з суфіксами -и-, -ува-, -ізува-, -фікува- та префіксами ви-, в-(у-), з- (с-), за-, о-,  про-,  по-, при-, роз-, від-, на-, пере-, під-, про-, які несуть додаткове семантичне навантаження.


5. Аналіз словникових дефініцій дозволив зробити висновок, що не всі дієслова рівноправні щодо мотиваційної обумовленості їхнього значення. Дієслова співвідносяться з окремими значеннями мотивуючого прикметника по-різному. Між семантичними структурами дієслова та прикметника існують відмінності, що можуть не передаватися лексикографічною формулою, яка використовується в тлумаченні їхніх значень. Словники не завжди послідовно розкривають співвідношення семантичних структур словотвірно пов'язаних слів.


6. Загальні семантичні компоненти у відприкметникових дієсловах і мотивуючих прикметниках виявляються на базі актуалізації їх у тексті. При цьому зона референції дієслів істотно відрізняється від зони референції вихідних прикметників. Навіть при лексичному збігу сполучуваності дієслова та прикметники можуть бути семантично не сумісні.


7. Кожна з виділених за загальним словотвірним значенням груп дієслів має свої моделі семантичної реалізації. Семантичні та граматичні валентності дієслів, що представлені у моделях,  можуть мати обов'язковий і факультативний характер: у дієслів, які мають словотвірне значення “набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником” обов'язковими є позиції суб'єкта, означальних і каузативних конкретизаторів позначуваної дієсловом дії. Дієслова, які мають словотвірне значення “ виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”, крім позиції суб'єкта, припускають  обов'язковими локальні показники. Дієслова, які мають словотвірне значення “наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником”, характеризуються переважно суб'єктно-об'єктною валентністю.


8. Семантичний розвиток відприкметникових дієслів залежить від  таких закономірностей: а) лексичну організацію похідних дієслів насамперед визначає їхній  дериваційний потенціал; б) однотипні семантичні перетворення ґрунтуються на однотипних словотвірних характеристиках слів; в) при семантичній спільності мотивуючих прикметників у похідних дієслів спостерігається повторюваність семантичних відношень. Підтвердженням цьому служить поява потенційних відприкметникових дієслів, що не зафіксовані у словниках, але через велику продуктивність словотвірної  моделі очевидна.


 


9.Результати аналізу лексичного наповнення розроблених моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів дозволили виявити семантичні особливості  дієслів, що обумовлені як їхніми мотиваційними зв'язками, так і результатами внутрішньослівного семантичного розвитку. Лексичні зв'язки дієслів з безпосередньою мотивацією значення максимально відповідають лексичним зв'язкам мотивуючих їх прикметників. Розбіжність у лексичному наповненні моделей з лексичною сполучуваністю мотивуючих прикметників окреслює межі мотиваційних відношень у значенні похідних дієслів. Межі мотиваційних відношень визначаються категоріальним значенням дієслова, результатами внутрішньослівного семантичного розвитку.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины