ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Побудова цивілізованого суспільства неможлива без ретельного правового регулювання охорони особистої таємниці, адже, захищаючи приватну інформацію, держава захищає саму особистість. Згідно зі ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Окремі категорії осіб законодавець зобов’язує зберігати в таємниці певні відомості про громадян, які стали їм відомі у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності (банкіри, лікарі тощо). Функціональний характер охорони професійної таємниці передбачає врегулювання порядку отримання і використання конфіденційної інформації при досудовому провадженні та судовому розгляді кримінальної справи. Важливим є питання про правові гарантії збереження отриманих відомостей від розголошення.

Надання і розкриття інформації, що становить банківську таємницю, виїмка документів, які містять банківську конфіденційну інформацію, та деякі інші питання передбачені КПК України, законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про боротьбу з тероризмом», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» тощо. Однак, як зазначила переважна більшість опитаних слідчих ОВС між окремими законодавчими нормами існують протиріччя (75,3 %), деякі питання не регламентовані (54,6 %), що призводить до проблем при розслідуванні злочинів відповідної категорії. У зв’язку з цим очевидною є необхідність у комплексному дослідженні порядку розкриття банківської таємниці у кримінальному судочинстві та гарантій її охорони.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять праці таких відомих вчених як: Ю.П. Аленін, Н.С. Карпов, М.В. Костицький, В.С. Кузьмічов, В.В. Лисенко, Л.М. Лобойко, Є.Д. Лук’янчиков, П.А. Лупинська, В.Т. Маляренко, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, М.І. Сірий, С.М. Стахівський, М.С. Строгович, Л.Д. Удалова, Г.І. Чангулі, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило та ін.

Вагомий внесок у розробку проблеми забезпечення охорони банківської таємниці зроблено В.І. Галаганом, О.М. Дроздовим, І.М. Зубачем, В.В. Королем, В.О. Огородником, Т.І. Присяжнюком, Г.О. Светличною, І.В. Смольковою, Л.Д. Топаловою, О.О. Самсоновою, Т.В. Хайловою, С.О. Харламовою, П.В. Цимбалом та іншими дослідниками.

Водночас, констатуючи значний науковий вклад цих вчених у розробку зазначеної проблеми, зауважимо, що наукові пошуки торкалися лише окремих її аспектів. Комплексного ж дослідження стосовно забезпечення охорони банківської таємниці у кримінальному процесі України не проводилось. Фактично залишилися теоретично нерозробленими низка ключових проблем, пов’язаних з отриманням відомостей, що становлять банківську таємницю, із гарантіями нерозголошення таких даних. Зазначені питання потребують глибокого осмислення, систематизації, узагальнення існуючого матеріалу, розробки на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження та свідчить про її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження відповідає Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767. Дисертація виконана відповідно до тематики Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС на період 2004-2009 років (наказ МВС України від 05.07.2004 № 755). Проведення дослідження цієї теми передбачене планами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2006-2009 роки.