СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВІТНІХ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З АНГЛІЙСЬКОЇ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ (90-І РР. ХХ СТ. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВІТНІХ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З АНГЛІЙСЬКОЇ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ (90-І РР. ХХ СТ. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)
Альтернативное Название: СТРУКТУРНО-семантические ОСОБЕННОСТИ НОВЕЙШИХ лексических заимствований С АНГЛИЙСКОГО В УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК (90-е гг. ХХ в.- НАЧАЛО ХХ СТ.)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено предмет і об’єкт дослідження, визначено мету, завдання та методи, сформульовано наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність одержаних результатів.


Перший розділ “Теоретичні аспекти дослідження англомовних запозичень в українській мові” складається з двох підрозділів. У підрозділі “Аспекти лінгвістичних досліджень чужомовних запозичень в українській мові” вміщено огляд наукових праць з  проблеми, який свідчить, що в україністиці процеси лінгвальних контактів і взаємодій вивчалися багатоаспектно. На сьогодні існує досить чіткий концептуальний апарат теорії запозичення, вироблений українськими мовознавцями минулого й сучасності (Б.М.Ажнюка, І.К.Білодіда, Л.А.Булаховського, Ю.О.Жлуктенко, О.Г.Муромцевої, І.І.Огієнка, О.Д.Пономаріва, В.М.Русанівського, В.І.Самійленка, С.В.Семчинського, та ін.). Вчені сформулювали оригінальні ідеї й підходи до досліджуваних проблем, а також критично опрацювали й творчо застосували досвід зарубіжних лінгвістів, що вивчали запозичення в теоретичному аспекті й на матеріалі інших мов (L.Bloomfield, U.Weinreich, A.Martinet, E.Haugen, B.B.Виноградов, А.А.Реформатский, Д.М.Шмельов, О.С.Ахманова та ін.).


У цьому дослідженні термін “запозичення” вживається на позначення лексичної одиниці (слова або лексико-семантичного варіанта), запозиченої з іншої мови прямо або через її посередництво. Якщо запозичення відбувається з англійської мови, то таку лексичну одиницю вважаємо англіцизмом, а англійську мову – мовою-джерелом (при безпосередньому запозиченні) або мовою-посередницею (при опосередкованому). Оскільки дослідження обмежено лексичними запозиченнями, то під терміном “запозичення” розуміємо слово або його окреме значення, не залучаючи до розгляду запозичення звуків, морфем, фразеологізмів та синтаксичних конструкцій.


До аналізу в роботі залучено англіцизми, що складають загальновживану лексику, зокрема й ті слова, які ввійшли в загальнолітературний ужиток зі спеціальної сфери функціонування, але зазнали детермінологізації, якій сприяє сучасне зростання освітнього рівня носіїв української мови, частково  зумовлене інтенсифікацією впливу засобів масової інформації у популяризації наукових знань з найрізноманітніших галузей.


У другому підрозділі розглянуто “Особливості запозичення з англійської мови в українську в контексті розвитку української мови”. Кращому розумінню долі англіцизмів у лексико-семантичній системі української мови сприяє їх порівняння зі входженням запозичень з інших мов, а також виявлення попередніх етапів і опис специфіки сучасного періоду запозичення з англійської мови. Англіцизми є відносно пізнішими в українській мові (порівняно з іншими неслов’янськими запозиченнями – з грецької, латинської, німецької, французької мов індо- європейської сім’ї та тюркських мов).


Процес запозичення з англійської мови в українську починає активізуватися з другої половини  XIX ст., що було спричинено позамовними факторами: з одного боку, міжнародним статусом Англії як економічно передової держави, а з іншого, – активізацією літературно-перекладацької та просвітницької діяльності української інтелігенції.


Початок ХХ ст. охарактеризувався докорінними змінами в політичній, економічній, науково-технічній сферах, а також зняттям відомих заборон щодо використання української мови, що опосередковано сприяло зростанню впливу англійської мови на українську й збільшенню кількості англіцизмів в українському словниковому складі.


Період з 30-х по 90-і роки ХХ ст. відзначається тим, що запозичення англіцизмів в українську мову відбувалося через посередництво російської мови, а збоку держави здійснювався контроль за процесом їх засвоєння – шляхом наслідування російських мовних зразків.


Сучасний період (90-і роки ХХ – початок XXI ст.) – це окремий етап запозичення англіцизмів, позначений специфічними екстралінгвальними чинниками, в тому числі відкритістю української мови та інтенсивністю англомовного впливу не лише безпосередньо з Великої Британії, а й зі Сполучених Штатів Америки, які займають передові позиції в  світовій економіці, політиці та науці. Прискоренню темпів запозичання сприяє також зростання ролі різноманітних сучасних засобів масової інформації на теренах України, а також міжнародної телемережі в розвитку інформаційного суспільства.


У другому розділі “Структурно-типологічна характеристика новітніх англіцизмів в українській мові” охарактеризовано фактичний матеріал дослідження в аспекті визначення складу й особливостей його засвоєння мовою-реципієнтом. У першому підрозділі “Англіцизми та аспекти їх засвоєння в сучасній українській мові” сформульовано розуміння англіцизмів, на яке ми спираємося в нашій роботі. Англіцизми визначаємо як слова або їх окремі значення, запозичені з англійської мови або через її посередництво в українську мову письмовим чи усним шляхом. Врахування не тільки письмового, але й усного шляху їх входження зумовлене специфікою матеріалу, що вивчається, – частина новітніх запозичень ще не встигла отримати лексикографічну фіксацію, але фактично вже ввійшла в повсякденне життя й функціонує в українській мові. Це відбувається завдяки інтенсифікації англо-американського впливу, зокрема через засоби масової інформації та рекламу. Розширення культурних, наукових та економічних зв’язків з англомовними країнами зумовлює збагачення наших знань про реалії закордонної дійсності, англійські назви яких не мають прямих українських відповідників і, отже, є лакунарними для української мови.


У другому підрозділі “Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові” зазначаються джерела добору матеріалу й подається його опис за тематичними групами. Нові англіцизми були дібрані методом суцільної вибірки зі “Словника іншомовних слів” С.М.Морозова та Л.М.Шкарапути (2000 р.),  “Тлумачного словника чужомовних слів в українській мові” О.М.Сліпушко (1999 р.), “Російсько-українського словника іноземних слів” Т.П.Мартиняк (1999 р.), “Тлумачного словника української мови” А. Івченка (2001 р.).  До нашої картотеки також увійшли англіцизми, знайдені в матеріалах україномовної періодики 2000–2003 рр. (газети “Голос України”, “Літературна Україна”, “Слобідський край”, “Україна і світ сьогодні”) та телевізійних передач цих років (канали УТ-1, УТ-2, 1+1, ICTV, СТБ) – випуски новин, рекламні оголошення тощо. До реєстру було включено також виявлені нами нові значення тих англіцизмів, які були запозичені в попередні періоди.


На основі цих даних укладено реєстр новітніх запозичень з англійської мови в українську 90-х років ХХ ст. – початку ХХІ ст. кількістю близько 750 одиниць загальновживаної лексики, без залучення спеціальних термінів, а також детермінологізовану лексику, що трапляється в не фахових текстах, а в публіцистиці – в науково-популярному трактуванні їх значення.


Новітні англіцизми складають такі тематичні групи:  економіка, банківська справа і фінанси (26%); культура: кіно, телебачення, музика, розваги (22,5%);  комп’ютерна техніка й технологія (15,5%); спорт (8,5%); побутова техніка й сервіс (8%); політика й суспільство (7,5%); страви та напої (3%); тварини (2,5%); медицина (2,5%); одяг і тканини (2%); канцелярське приладдя та офісна техніка (2%). У всіх групах досліджуваних англіцизмів було виявлено 105 назв осіб (14%).


 Як показали результати аналізу, в сучасних умовах основним способом запозичення англіцизмів у систему української мови є пряме, безпосереднє запозичення (близько 80 відсотків), напр., банкінг, драйвер, стенд-бай, геймер, айсбординг, кікбоксинг, фітнес, бебі-бум, саміт, фастфуд, секонд-хенд, скринінг та ін.


Іншим способом запозичення є використання англійської мови як мови-посередниці (20%). Серед англіцизмів цієї групи можна виділити такі структурні типи: 1) слова латинського або грецького походження, запозичені спочатку в англійську, а потім з неї – в українську мову (41% ): напр., асистанс, ірейта, триплікат; 2) слова, штучно створені в англійській мові з латинських або грецьких елементів (6,5%): напр., телепроект, трансген, парамедик ; 3)  слова, які виникли в англійській мові на основі грецького або латинського елемента та англійської частини (30% ): напр., суперхіт, телебос, мультилок, інтерфейс; 4) слова інших мов (турецької, малайської, ірландської, шведської, арабської, французької, німецької, італійської), які спочатку були запозичені в англійську, а потім через її посередництво – в українську мову (14%): напр., франкування, кетчуп, зомбі, омбудсмен; 5) слова, що з’явилися в англійській мові на основі англійського компонента й запозиченого з інших (не грецької та латинської) мов (8,5%): напр.,  айс-ревю, сафарі-парк.


 У третьому підрозділі “Структурні особливості новітніх англомовних запозичень” з’ясовано, що новітні англіцизми є досить неоднорідними за своєю будовою. З-поміж них  виявлено 285 (38%) слів, утворених способом слово- або основоскладання. Переважна їх більшість належить до композитів – 91,5%; незначна кількість  (1%) – до юкстапозитів,  абревіатури складають 7,5%. Всі разом представляють 98% однослівних назв та 2% словосполучень.


Серед проаналізованих англіцизмів можна виділити такі типи лексичних запозичень:          1) повні (80%) – слова безпосередньо англійського походження: англійська мова є мовою-джерелом і до їх складу входять лише власне англійські компоненти (рентинг, димайз-чартер, ньюс-реліз, офшор, овертайм, кліп, плеєр, сингл, хіт, скотч, бультер’єр, топ, гейт-крешер тощо); 2) часткові (20%): а) гібридні слова (поп-зірка, порнозірка, інтернет-послуги) та б) слова з іншомовними основами й питомими афіксами (канцелірування, спонсорство, постерний, дилерський, силіконовий).


За способом творення новітні англіцизми також поділяються на кілька груп. Найчисленнішу з них (близько 91%) становлять лексеми, утворені морфологічним способом: напр., спонсорувати, джинсовий, леді-бос, джентльмен-шоу, бізнес-програма; внаслідок неморфологічного словотвору – поява нового значення (близько 9%): напр., тендер, драйв, вінчестер, бустер. Завдяки семантичній деривації в сучасний період розширила свій семантичний обсяг певна частина запозичених у попередні часи англіцизмів. Додаються нові запозичені значення – і розвивається або збільшується полісемія (тендер, інтерв’ю, лабрадор, скутер, інсайд, кросинг, фризер). В існуючих значеннях запозичень також відбуваються семантичні зрушення (менеджер, спікер, трейдер, аутсайдер, брокер, бос, афіліація) з одночасним зростанням частотності вживання таких лексем.


Структурний аналіз дозволив виявити слова з морфемно подільними іншомовними основами (49%). В нашому матеріалі були виявлені постфікси а) -ер/-ор/-ир на позначення осіб (кілер, хакер, дистриб’ютор, спонсор, рекетир); б) -ер з предметним значенням (броузер, пейджер, плотер); в) -ер на позначення абстрактного поняття чи явища (трилер, бартер, тендер); г) -інг/-инг/-їнг для позначення процесу або заняття (таймінг, інжиніринг, шоуїнг); ґ) -ація – зі значенням абстрактного явища чи процесу (апостиляція, левітація); д)-(м)ент – зі значенням абстрактного поняття (менеджмент).


За частиномовною приналежністю англіцизми, запозичені в українську мову в кінці ХХ – на початку XXI ст. у переважній більшості становлять іменники – (92%); прикметників та дієприкметників – 6%; дієслів – 1%. Ми виявили декілька випадків запозичення вигуків з англійської мови в українську (бай!, вау!, о’кей!, супер!, упс!, хай!), що становить близько 1% усіх досліджених нами англіцизмів.


У четвертому підрозділі “Особливості семантичної структури англомовних запозичень у сучасній українській мові” робиться порівняльний аналіз семантики нових англомовних запозичень в українській мові та їх етимонів з метою виявлення семантичних зрушень у перших. Існує певна система пріоритетів у таких семантичних перетвореннях, повязаних із мовними та позамовними чинниками, що впливають на формування семантики слів і регулюють взаємовідношення етимона й запозичення.


Запозичення англіцизмів являє собою результат взаємодії української та англійської мов. При накладанні поняттєвих і, відповідно, мовних систем виявляються лакуни. Відбувається заповнення таких лакун – запозичується реалія, поняття про неї та назва відповідно до законів “семантичного” трикутника. Важливу роль у процесі закріплення того чи іншого значення запозичення в системі мови-реципієнта відіграє денотат, оскільки в українській мові втрачається внутрішня форма такого слова англомовного походження.


Семантична структура нової запозиченої номінації формується в українській мові самостійно, не повторюючи семантичну структуру етимона в мові-джерелі. Запозичується, зазвичай, окреме значення або декілька значень (серед нашого матеріалу виявлено 10% полісемічних запозичень).


Крім власне нових лексем-запозичень, у сучасний період активізувалися найменування, запозичені в попередні часи, в яких з’являються нові значення (напр., біль-брокер, алієнація, інсайд, інтерв’ю, спікер, дисконт, лабрадор, менеджер тощо). Зміни в семантиці лексем, запозичених у попередні періоди, відзначені в 9% нашого матеріалу.


Іноді змінювався не тільки семантичний склад назв, а й шлях та мова запозичення. Так, у „Словнику іншомовних слів”, виданому в 1932 р., коли вплив англійської мови ще не мав такої сили й інтенсивності, як за сучасних умов, зазначено, що слова алієнація, афіліяція, донація мають латинське походження; дисконт, дисконтування, дисконтер – запозичені з італійської мови. У сучасній же українській мові у зв’язку зі специфікою повторної актуалізації таких назв (вплив соціально-економічних зразків англомовних країн) у словниках вказується посередництво англійської мови для цих запозичень.


Отже, в сучасний період динамічні лінгвальні процеси сприяють не тільки входженню нових англомовних запозичень в лексико-семантичну систему української мови, а й семантичним перетворенням запозичень попередніх років – уточненню, звуженню, розширенню семантики – зміні первинного значення, набуттю іншого, утворенню полісемічних номінацій. Важливими чинниками семантичних зрушень деяких англіцизмів є зміна сфери функціонування лексичних одиниць, що зумовлено частковою детермінологізацією (переважно в сфері економіки, банківської справи і фінансів, а також комп’ютерної техніки й технології) під впливом позамовних факторів.


У третьому розділі “Лексико-семантична характеристика тематичних груп новітніх англіцизмів в українській мові” проаналізовані в названому аспекті тематичні групи сучасних англомовних запозичень. Спеціальну увагу приділено розгляду особливостей тематичного складу входжень сучасного етапу в порівнянні із запозиченнями попередніх періодів.


У першому підрозділі “Лексико-семантичні особливості тематичних груп англомовних запозичень сучасного періоду” схарактеризовані всі групи, визначені нами за тематичним принципом. Найчисленнішою виявилася лексика, повязана з “Економікою, банківською справою і фінансами” (26%). Специфіку складу цієї тематичної групи вбачаємо в переважному входженні до неї частково детермінологізованих економічних, банківських та фінансових назв. Серед номінацій цієї групи ми визначаємо: 1) назви понять, що стосуються економічної та банківсько-фінансової діяльності –50% (мерчандайзинг, стайлінг, крос-курс, де маркетинг);           2) назви предметів, ділових паперів, контрактів, що стосуються названої галузі – 20% (ф’ючерс, бонд, екю); 3) назви осіб, залучених до економічної та банківсько-фінансової діяльності 16% –(дисконт-брокер, бренд-менеджер, джобер, а також назви трейдер, дилер, дистриб’ютор тощо (в значеннях “особа, яка…”); 4) назви закладів та приміщень у цій сфері – 14%  (фактор-компанія, офшор, бізнес-хол, а також назви трейдер, дилер, дистриб’ютор тощо (у значеннях “організація, яка…”).


Численну групу становлять запозичення, повязані з темою “Культура” (22,5%). Серед них ми виділяємо такі підгрупи: 1) кіно й відео: блокбастер, екшн, трилер (11%); 2) телебачення й журналістика: ток-шоу, брейн-ринг, ріаліті-шоу, гламур, медіа-патронат, прайм-тайм (31%);     3) музика: свінгер, ді-джей, хіп-хоп, хіт, ремікс, хай-фай (29%); 4) розваги: топ-модель, сафарі-тур, флеш-моб, топлес, боулінг-клуб, моделінг, кастинг (29%).


Тематична група “Компютерна техніка і технологія” становить 15,5%. Численність таких запозичень з англійської мови, що прийшли в українську останнім часом, зумовлена стрімким упровадженням у наше життя новітніх технологій та використанням широкими масами  мовців комп’ютерної техніки, яка має переважно англомовні найменування (принтер, вінчестер, інтернет-провайдер, картридж, трафік, ноутбук, компакт-диск, сайт, файл, факс, чип тощо). Такі новітні англіцизми швидко входять у загальномовний ужиток і детермінологізуються завдяки популяризації комп’ютерної техніки та послуг серед населення, створенню густої мережі магазинів, упровадженню комп’ютерів у навчання, широкому залученню нефахівців до використання комп’ютерів.


У ній виокремлюються такі підгрупи: 1) назви комп’ютерного обладнання – 45% (мультимедіа, інтернет-сервер, вінчестер, тюнер, чипсет); 2) назви понять – 34% (директорія, флеш-пам’ять, вірус, трафік); 3) назви осіб, залучених до функціонування комп’ютерних технологій – 6% (інтернет-провайдер, хакер, юзер, геймер); 4) назви приміщень і закладів, пов’язаних з комп’ютерними послугами – 4,5% (інтернет-клуб, онлайн-магазин); 5) назви предметів – 9,5% (компакт-диск, інтернет-картка, веб-камера).


Тематична група “Спорт” складає серед новітніх англіцизмів 8,5%. У ній виділяються назви: 1) видів спорту, спортивних ігор – 40% (скайсерфінг, сквош, дартс, джогінг, степ-аеробіка); 2) спортсменів – 13% (серфер, квотербек, бодибілдер); 3) спортивних знарядь – 15% (скутер, орбітрек, бодишейпер, скейт); 4) спортивних приміщень – 10% (фітнес-центр, сквош-корт); 5) видів спортивних змагань – 10% (фристайл, екстрим); 6) спортивних понять – 12% (драфт, допінг-контроль). Специфікою цієї тематичної групи номінацій є відносно велика кількість новітніх спортивних назв, які ще не зафіксовані лексикографічно, хоча ввійшли до слововжитку й часто використовуються засобами масової інформації в спортивних програмах, новинах, рекламі.


Тематична група “Побутова техніка, товари і сервіс” становить 8%. Розширення міжнародних контактів, посилення англо-американського впливу в сфері послуг і товарів, розширення асортименту останніх – ці й інші позамовні чинники спричинилися до зростання кількості запозичень з англійської мови зазначеної семантики. У межах виділеної тематичної групи виокремлюється декілька підгруп назв: 1) побутової техніки та ін. товарів – 27% (шейкер, шокер, фризер, флос, блендер); 2) послуг – 14% (оверлочити, грумінг); 3) осіб, пов’язаних із сферою сервісу – 2% (хендлер, грумер, стиліст); 4) закладів, приміщень – 15% (гіпермаркет, паркінг, дизайн-центр); 5) косметичних засобів – 30% (деоспред, кулінг-крем, пілінг-крем, тонік, скраб, спрей); 6) інших понять і предметів – 12% (сейл, прайс-лист, блістер, стик).


Серед номінацій тематичної групи “Політика і суспільство”, які складають 7,5%, виділяються такі семантичні підгрупи назв: 1) осіб – 25% (кілер, фандрайзер, парник); 2) понять – 48% (гендер, бебі-бум, прайм-рейт); 3) зборів і заходів – 14,5% (саміт, екзит-пол, агента);            4) предметів – 12,5% (стингер, грин-кард, дайджест).


Крім суто номінативних суспільно-політичних англо-американізмів, багато з яких зараз входить до української мови, заповнюючи лакуни в її поняттєвій та лексичній системах за відсутності власних відповідників, існують інші запозичення цієї групи, які залучаються в українську мову завдяки своїй експресивності, новизні та яскравості для українських мовців. Такі найменування мають відповідники в українській мові, які, втім, є надто звичними для її носіїв. Саме такі запозичені найменування, як правило, першими детермінологізуються й потрапляють у загальний ужиток (віп – дуже поважна особа, спікер – голова (засідання), рекетир – вимагач, здирник, сек’юриті – охоронець, бебі-бум – сплеск народжуваності, бізнес-ланч – діловий сніданок, імідж – образ, вигляд тощо).


У тематичній групі “Страви і напої” (3%) виділяються назви: 1) напоїв – 42% (лонгер, скотч, тонік); 2) страв – 25% (поп-корн, чизбургер, хотдог); 3) фруктів – 18% (клементина, нектарин, ківі); 4) закладів харчування –15% (макдональдс, фастфуд).


         У тематичній групі “Тварини” (2,5%) більшість запозичень становлять назви порід собак, що зумовлено позамовними чинниками – розвитком кінології та пов’язаного з нею бізнесу, розширенням спектра нових, “модних” порід собак та їхньою популяризацією (бультер’єр, кокер-спанієль, скотч-тер’єр, той-тер’єр).


До тематичної групи “Медицина” (2,5%) ввійшли переважно  детермінологізовані завдяки популяризації засобами масової інформації, рекламою тощо назви видів медичного обстеження, лікування та ін. (моніторинг, мас-скринінг, арт-терапія, шунтування, румінг-ін, лонгіт’юд).


Тематичну групу “Одяг і тканини” (2%) складають назви: 1) одягу (блайзер, слакси, стринги, топ); 2) тканин (джинса, крек, кирза, сафарі); 3) понять, пов’язаних з одягом (сток, секонд-хенд).


До тематичної групи “Канцелярське приладдя” (2%) входять назви нових  реалій, що з’явилися в зазначеній групі товарів (маркер, скотч, органайзер, степлер, файл, бедж тощо).


Серед “Назв осіб” (105 лексем) ми виділили найменування за професією або родом занять, повязаних з різними сферами, відображеними в перелічених тематичних групах. Найчисленнішими є назви осіб, залучені до таких сфер: 1) економіки, банківської справи та фінансів – 26% (консумент, ріелтор, стокброкер, бізнес-партнер); 2) розваг та музики – 20%  (джазмен, секс-символ, брейкер, рокер); 3) спорту – 12% (бодибілдер, джампер, панчер, кікбоксер); 4) політики – 10% (віп-гість, бодигард, спічрайтер); 5) соціальних та особистісних відносин – 10% (бой-френд, тинейджер, бебі, джет-сет); 6) кінематографії й відео – 7% (термінатор, зомбі, барбі, робокоп); 7) телебачення й журналістики – 5% (медіа-партнер, інтернет-журналіст); 8) комп’ютерної техніки – 7% (хакер, фрек, юзер, геймер);                              9) обслуговування – 4% (хендлер, грумер, стиліст, імідж-мейкер).


У другому підрозділі “Особливості тематичного складу новітніх англіцизмів у порівнянні з англомовними запозиченнями попередніх періодів” окреслюється специфіка сучасних англіцизмів порівняно зі складом англомовних запозичень, послідовно зафіксованих лексикографічно впродовж ХХ ст.. У першому великому словнику чужомовних слів в українській мові (видання 1932 р., автори – І. Бойків, О.Ізюмов, Г.Калишевський, М. Трохименко за редакцією О. Бадана–Яворенка) вміщено значну кількість англіцизмів: із загального обсягу словника (близько 23 тис. слів) тут наведено понад 550 англіцизмів (2,4%). До Словника за ред.                 О.С. Мельничука було включено близько 24 тис. слів (у 1-му) та близько 25 тис. у 2-му виданні.    У першому виданні 770 (3,2%) англіцизмів, а в другому – 850 (3,4%). Словник, укладений             С.М. Морозовим та Л.М. Шкарапутою і опублікований у 2000 р., (загальна кількість 10 тис. слів) містить 790 англіцизмів, що становить 7,9% усього складу; нових запозичень серед зафіксованих англіцизмів виявлено близько 35%.


 


Для повнішого окреслення складу сучасних англійських запозичень та їх тематичного розподілу опрацьовувалися реєстри інших сучасних словників, а також залучалися письмові матеріали україномовної преси й усні повідомлення засобів масової інформації, що дозволило виявити й уключити до аналізу близько 400 новітніх англіцизмів.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины