| Краткое содержание: | У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначені мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне значення й практичну цінність одержаних результатів.
У першому розділі «Соціальні діалекти як об’єкт лінгвістичного дослідження» розглядаються загальнотеоретичні проблеми дослідження соціальних діалектів української мови, уточнюються поняття «арго», «жаргон» і «сленг», а також розглядається історія вивчення соціальних діалектів української мови.
Спеціальні дослідження, присвячені збиранню та вивченню соціальних діалектів української мови, були розпочаті ще в ХІХ столітті. Увагу дослідників привертали особливості мови жебраків, злочинців, військових, ремісників і робітників, а також молоді. Проте такі дослідження були лише поодинокими і мали звичайно вигляд окремих, часто дуже коротких, заміток і розвідок, виконаних в історичному плані. Щоправда, вже починаючи
з 60-х рр. ХІХ ст., зрідка з’являються дослідження, присвячені мовному аналізові лексики соціальних діалектів, переважно жаргонів, хоч вони носили, як правило, описовий характер. Це, зокрема, студії, що стосувалися вивчення мовлення українських злодіїв (К. Естрейхер, П. Петров), жебраків (К. Студинський, В. Боржковський, Ф. Николайчик, В. Гнатюк) та молоді (К. Широцький, В. Щепотьєв).
Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває значного розвою наприкінці минулого століття. У 60–80-х рр. ХХ ст. тему субстандартних мов наполегливо розробляли О. Горбач і Й. Дзендзелівський. На цей же час припадають і перші теоретичні роботи, присвячені проблемі тлумачення термінів «арго», «жаргон» і «сленг». Значний внесок у вирішення проблеми зробили В. Балабін, В. Винник, Д. Ганич, С. Єрмоленко, Т. Ілик, Є. Кротевич, І. Олійник, С. Пиркало, і Н. Родзевич, Л. Ставицька. Однак і на сьогодні єдиної думки щодо понять «арго», «жаргон» і «сленг» не вироблено.
На основі вивчення розгляданої проблематики запропоновано власне розуміння термінів «арго», «жаргон» і «сленг».
Арго – це умовна мова, яку спеціально створює певна соціальна група для таємного спілкування та відособлення себе від інших. Ця мова покликана бути одним із засобів, що мусять забезпечити таємність спілкування, тому для неї характерні умовність і штучність. Арго організується за принципом антимови, щоб бути незрозумілим для необізнаних; використовується з метою ідентифікації групової належності співрозмовника. Як тільки арготизм стає відомим за межами арготуючої групи, він підлягає заміні в мовленні осіб, які належать до цієї групи.
Жаргон – абсолютний синонім англомовного терміна сленг. Колишнє зневажливе забарвлення слова в сучасній мові не відчувається. Жаргон виробляється і вживається в групах людей, поєднаних соціально або професійно (родом занять, спільними інтересами, захопленнями). Ці групи є відносно відкритими, тобто такими, що не прагнуть відмежуватися від решти людей.
Погляди лінгвістів на питання «сленгу» можна узагальнити так: 1) це нелітературна (інтердіалектна, напівдіалектна, неформальна, субстандартна, професійна) лексика, тобто та, яка є за межами літературної мови; 2) це явище переважно усного розмовного мовлення; 3) це фамільярний стиль мови в певній галузі; 4) це розмовний варіант професійного мовлення; жаргон; 5) це групова говірка; 6) це варіант лексичних норм; 7) це нелітературна/субстандартна емоційно забарвлена лексика; 8) сленг характеризується прозорістю своїх меж, здатністю приймати і пропускати крізь себе величезну кількість мовних одиниць, збагачуючи тим самим словниковий склад мови новими експресивно забарвленими лексемами, незвичайними в плані семантики і комбінаторики.
Поділяючи цей лексичний шар на дві групи – сленг загальний і сленг спеціальний (перший із них є загальновживаним і загальновідомим для носіїв мови, другий – вживається у вузькій сфері, пов’язаній із різними професійними і соціальними групами), варто констатувати: обидві групи лексики є потужним джерелом поповнення лексичного складу розмовної мови.
Арго, жаргон, сленг, як правило, вживаються людьми поряд із їхньою рідною мовою, при цьому використовують граматику і фонетику національної мови, маючи в своєму розпорядженні лише особливий словник. Вони завжди залишаються «другою мовою» мовця, а отже, людина сприймає нову («вторинну») картину світу, в якій явища оточуючого світу отримують нові, «свої» найменування, що існують поряд із стандартними найменуваннями основної мови. Ця лексика відбиває спосіб мислення, менталітет і культуру мовців. Загалом, існування таких груп лексики – це свідчення постійного розвитку мови і прагнення задовольнити потреби суспільства в усіх сферах життя.
Кінець ХХ – початок ХХІ ст., що характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій, уводить у науковий обіг ряд розвідок, спричинених вивченням особливостей мовлення комп’ютерників.
Першою спробою лексикографічного опрацювання мовлення українських комп’ютерників є словник комп’ютерного сленгу Р. Синишина. Чималий пласт лексики з мови спілкування комп’ютерників представлено в «Короткому словнику жаргонної лексики української мови», укладеному
Л. Ставицькою. У мережі Інтернет «мандрують» декілька варіантів електронних словників українськомовного комп’ютерного сленгу: «Матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу» Д. Гавлюк; «Сучасний український словник компутерної грамотності»; «Словник розробника». Проблемі існування українськомовного комп’ютерного сленгу присвячуються конференції на форумах в Інтернет, де також пропонуються матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу.
З’являються дослідження мови комп’ютерників у наукових виданнях (С. Пиркало; С. Чемерикін; А. Силка; В. Гордієнко; Ю. Мосенкіс і О. Фурса; М. Федорів; В. Коломієць і Н. Шаруненко; Т. Ілик). Досліджуються особливості формування комп’ютерного сленгу української мови, зокрема, способи утворення та переходу слів зі стандартних мовних одиниць у сленгові, вплив англійської мови на український комп’ютерний сленг тощо.
У першому розділі також аналізуються праці, присвячені дослідженням різних українських соціальних діалектів: кобзарів і лірників, злочинців, військових, ремісників і робітників, бізнесменів, науковців, молоді і музикантів.
Мова кобзарів і лірників є однією з найдавніших відомих українських таємних мов. Соціальний діалект злочинців має два варіанти – російський та український. За часів СРСР про українськомовне злочинницьке арго не йшлося взагалі, свідченням чого є лексичні одиниці, зібрані в чималій кількості словників. Проте з набуттям Україною незалежності дослідники вказують на поширення українського варіанта кримінального арго та усвідомлене вживання української мови не лише освіченими людьми, а й нижчими прошарками суспільства. З кожним роком можна констатувати появу все більшої кількості наукових праць, присвячених вивченню молодіжного розмовного мовлення.
Термін «сленг» активно застосовується щодо досліджень субстандартної лексики англійської, російської, української, французької, німецької, чеської та інших мов. Дослідники сленгу (В. Хомяков, Л. Кудрявцева) пропонують поділяти сленг на дві групи: 1) загальновживану і загальновідому лексику різного походження, яка має широку сферу вживання; 2) лексику, що вживається в більш-менш вузькій сфері, пов’язану з різними соціальними або професійними групами.
Процес формування загального сленгу є закономірним для розвитку багатьох мов світу. Загальний сленг не є частиною загальнолітературної мови, оскільки є виключно компонентом загальнонародного просторіччя. На відміну від спеціального сленгу, загальний сленг не обумовлений соціально-професійними або корпоративними параметрами, тобто не є соціолектом у точному значенні терміна. Основна функція загального сленгу – емоційно-експресивна; лексичні одиниці, співвідносні з поняттям загального сленгу, використовуються мовцями переважно для вираження своїх почуттів та оцінок, пов’язаних з предметом мовлення (Л. Кудрявцева).
До спеціального сленгу зараховують професійні та корпоративні сленги. Професійний сленг – це спеціальне мовне середовище, обмежене кордонами певної професії й розташоване між термінологічною лексикою та просторіччям (В. Хомяков). Груповий сленг – це сукупність мовних засобів зниженого мовлення, що служать для експресивного рівня спілкування (В. Жирмунський, В. Хомяков, Т. Бєляєва). Одиниці професійного та групового сленгу мають спільне в тому, що всі вони є результатом певної суспільної діяльності людей, підпорядкованої принципам емоційної експресивності.
У сленгових одиницях знаходить вираження навмисне протиставлення офіційній, нормованій лексиці літературної мови. Усвідомлена опозиція офіційний/неофіційний є найважливішою ознакою сленгу. Друга ознака – групове маркування слів: сленгова одиниця у свідомості носія мови обов’язково співвідноситься з певною соціальною групою і має на собі відбиток певної субкультури.
Семантика сленгових слів в основному відбиває ті духовні й матеріальні цінності, якими соціуми відрізняються один від одного. Сленгові слова, як правило, не є абсолютними синонімами літературної лексики і несуть специфічне сленгове навантаження, яке визначається груповою субкультурою.
У другому розділі «Семантико-структурні та функціональні особливості комп’ютерного сленгу української мови» аналізуються лексико-тематичні групи сленгізмів, їхній словотвірний потенціал, а також особливості функціонування таких одиниць у різних контекстах.
Українськомовний комп’ютерний сленг є досить неоднорідним явищем, що охоплює лексичні одиниці, утворені на ґрунті загальнонародної мови, і які становлять лексичну та граматичну основу сленгу; сленгові слова і звороти, які дублюють офіційно прийняті в спеціальній комп’ютерній мові терміни і називають те, що не має офіційно прийнятого термінологічного позначення. Співвідношення цих двох компонентів неоднакове: оскільки наявна глибока спеціалізація в цій професійній галузі, то превалює другий компонент.
У підроздлі «Тематична організація лексики комп’ютерного сленгу» виділено ряд тематичних груп, які охоплюють ті сфери професійної діяльності, які найактивніше обговорюються в середовищі комп’ютерників: 1) людина, яка має стосунок зі світом комп’ютерів (декодер «програміст, який намагається розібратися в чужій програмі»; яблучник «користувач комп’ютерів Apple Macintosh») 2) робота з комп’ютером (взяти акорд «перезавантажити комп’ютер за допомогою клавіш Ctrl+Alt+Delete»; намилити «відіслати електронною поштою»); 3) складові частини комп’ютера (клава, клавір «клавіатура»; ліптон «паралельний порт LPT»);
4) назви програмних продуктів (у тому числі ігор), команд, файлів (пілюлькін «модуль антивірусної програми, який виліковує заражені файли»; смітник «спеціальна папка для видалених файлів»); 5) назви фірм-виробників устаткування і програм (дрібний м’якуш «Microsoft»; бімер «компанія IBM»); 6) мережеві технології (хом’як (англ. home page) «стартова сторінка»; серфити «переглядати веб-сторінки»). Усередині кожної з цих груп виділяються окремі підгрупи. Елементи тематичних груп комп’ютерного сленгу вступають один із одним у системні відношення, утворюють словотвірні парадигми і навіть гнізда.
У функціональному аспекті лексика комп’ютерного сленгу неоднорідна. Це одиниці, що заступають терміни (бравзер (англ. browser) «засіб перегляду веб-сторінок»; скачати «скопіювати інформацію з мережі»), експресивно забарвлені лексеми (слимак «корпус комп’ютера slim»; мізки «оперативна пам’ять комп’ютера») та професіоналізми (фріварний (англ. freeware) «що розповсюджується безкоштовно»; конектитися (англ. connect) «встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом»).
При розгляді лексики комп’ютерного сленгу в діахронії (підрозділ «Застарілі слова та неологізми в складі комп’ютерного сленгу») виявилося, що швидкість зміни її складу набагато випереджає не лише швидкість зміни загального складу лексики української мови, а й багатьох професійних і групових сленгів. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятиліть, то в комп’ютерному лише за минуле десятиліття бурхливого технічного прогресу з’явилося і зникло з ужитку чимало слів. Рухомість лексики зумовлена, в першу чергу, екстралінгвальними причинами: стрімке, з одного боку, застаріння, з другого боку, оновлення комп’ютерної техніки і програм спричинює зміни у складі слів сленгу. Зважаючи на особливості функціонування, увесь лексичний фонд українськомовного комп’ютерного сленгу можна поділити на активний та пасивний, в останньому, зокрема, виділяються архаїзми (алтин «накопичувач на гнучких магнітних дисках 3,25’’»; чапатар, штампик «принтер»), історизми (циган «кольоровий графічний адаптер CGA»; скло «захисний екран монітора») та неологізми. Залежно від структурно-семантичних особливостей, неологізми бувають лексичні, тобто такі, в яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка, і семантичні, в яких стара оболонка слова наповнюється новим змістом. Семантичними неологізмами можна вважати запозичені з загальнонародної мови слова типу алкоголік, хробак, глист, рама, пацюк тощо, які, увійшовши до лексичного фонду комп’ютерного сленгу, набули нових значень: алкоголік1 «програміст мовою ALGOL» і алкоголік2 «програма Alcohol***%» (де *** – версія програми, відповідно 80%, 100%, 120%, 140% і т. ін.)»; хробак, глист «комп’ютерний вірус»; рама «оперативна пам’ять комп’ютера (RAM – random-access memory)»; пацюк «маніпулятор типу миша вітчизняного виробництва, який вирізняється значно більшим розміром порівняно з закордонними відповідниками».
У семантичному плані лексика комп’ютерного сленгу вирізняється доволі високою стійкістю, проте можна говорити й про семантичне зміщення та розширення обсягу значення лексем у процесі функціонування. Одиниці комп’ютерного сленгу вступають у різноманітні лексико-семантичні відношення (підрозділ «Лексико-семантичні відношення між одиницями комп’ютерного сленгу»). Серед синонімів більшість становлять абсолютні. Сленгізми об’єднуються в незамкнені синонімічні ряди, кожен член якого має певні семантичні та стилістичні відтінки (експішка – експіха – хренова – хрюша «Windows XP»). В антонімічні відношення вступає незначна кількість одиниць комп’ютерного сленгу; виділяються спільнокореневі (апгрейд «модернізація апаратного забезпечення» – даунгрейд «заміна апаратного забезпечення на попереднє за версією») та різнокореневі (заінсталити «встановити на комп’ютер програмне забезпечення» – вбити, грохнути «видалити програмне забезпечення з комп’ютера») антонімічні пари. У складі комп’ютерного сленгу виділено нечисельні групи полісемічних (босяк «1) мова програмування Basic; 2) програміст мовою Basic») та омонімічних лексем; щодо омонімії, то можна говорити про внутрішньосистемну (обидва слова входять до комп’ютерного сленгу) (висіти1 «(про програму або операційну систему) не реагувати на зовнішні подразники (натискання клавіш чи кнопок миші), що, як правило, супроводжується припиненням роботи програми» і висіти2 «перебувати в Інтернет у пошуках інформації або спілкуючись у чатах і на форумах») і міжсистемну (омонімізуються одиниці різних сленгових систем) (комп. пентюх «комп’ютер модифікації Pentium» – молод. «підліток»).
Для стійких словосполучень характерні різний ступінь зв’язаності і різне походження слів, які входять до складу словосполучення (підрозділ «Стійкі словосполучення в комп’ютерному сленгу»). За співвіднесеністю з частинами мови в українськомовному комп’ютерному сленгу виділяються лише іменні (гарячі ґудзики «комбінація клавіш Ctrl+Alt+Delete») та дієслівні (закрити кватирки «завершити роботу ОС Windows») стійкі словосполучення, для яких також властиві синонімічні та антонімічні відношення і варіативність. Фразеологізми з семантичного погляду поділяються на фразеологічні зрощення (вбити два цвяхи «двічі клацнути мишею»), фразеологічні єдності (послати на три літери «повідомити адресу веб-сайту: http://www.») та фразеологічні сполучення (фіксити баґи «знаходити і виправляти помилки в програмному коді»).
Підрозділ «Семантичні переосмислення в процесі утворення одиниць комп’ютерного сленгу». Лексичні одиниці комп’ютерного сленгу виникають унаслідок семантичного переосмислення вже існуючих в українській мові слів, шляхом запозичення з інших мов (англійської, російської) та соціальних діалектів (сленг молоді, кримінальне арго тощо), а також морфологічним способом.
Семантичні переосмислення становлять близько третини усієї лексики комп’ютерного сленгу. Основними способами утворення нових значень є метафора (карлсон «охолоджуючий вентилятор»; стіна «апаратно-програмні засоби міжмережевого захисту»), метонімія (металолом «апаратне забезпечення»; залізо «апаратна частина комп’ютера») та синекдоха (кнопки «клавіатура»). Серед метафор у комп’ютерному сленгу виділяються номінативні (буквар «порадник користувача»), асоціативні (мізки «центральний процесор»), метафори на основі функціональної подібності (айболіт «антивірусна програма»), а також когнітивні (підірвати «зруйнувати систему захисту»). Дослідивши склад сленгізмів, утворених шляхом метафоричного переосмислення, можна зробити висновок, що таке утворення нових одиниць характерне для основних частин мови, представлених у комп’ютерному сленгу іменниками (поштовик «програма, призначена для відсилання та отримування електронної пошти»; око «екран»); прикметниками (кровний «(про програмне забезпечення) який постачається разом із апаратним забезпеченням»); дієсловами (ломанути, грохнути, проломити «зламати програмний код»).
Семантичними способами словотвору також є субстантивація (хвостата «маніпулятор типу миша на дроті»), фонетична мімікрія, в основі якої лежить звукова подібність загальновживаного слова до англійського або українського терміна (професор «процесор»; крякалка «програма зламування чужого програмного забезпечення») та антономастичне використання імен людей, тобто використання власного імені як загального (цезар «процесор Celeron»). Саме метафоричне перенесення і мовна гра є одними з найпродуктивніших способів утворення одиниць комп’ютерного сленгу.
У підрозділі «Запозичення як основний складник лексики комп’ютерного сленгу» аналізуються продуктивні способом творення одиниць комп’ютерного сленгу: запозичення з англійської та російської мов, а також з інших сленгових систем. Формуючись під безпосереднім впливом англійської мови, українськомовний комп’ютерний сленг вбирає в себе значну частину англомовної термінології у вигляді транскрипцій і транслітерацій. Англійські та російські запозичення обов’язково проходять через стадію інтерференції. Відомі лише поодинокі приклади сленгізмів, які повністю зберегли свою англійську вимову (фіча (сленг. feature) «функція, особливість (програми)»). Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських та російських слів і морфем (міжмордя «interface»; загружчик «завантажувач операційної системи»). Характерною ознакою українського комп’ютерного сленгу є те, що він запозичує лексеми не лише з літературної англійської мови, а й безпосередньо з англомовних загального та комп’ютерного сленгів. Найчастіше стилістично нейтральні в англійській мові слова в сленговому мовленні комп’ютерників набувають функціонально зумовленого зниженого стилістичного забарвлення: грубувато-фамільярного, іронічно-зневажливого, власне просторічного. Щодо запозичення зі сленгів інших професійних груп, то в складі комп’ютерного сленгу засвідчено перехід лексем з жаргону автомобілістів (тачка «комп’ютер»), з молодіжного сленгу (шлангувати молод. «пропускати заняття без певних причин» – комп. «поєднувати комп’ютери за допомогою дротів (to connect two computers)») та кримінального арго (мокрушник комп. «програміст мовою Асамблер» – крим. «вбивця».
Той факт, що англійські слова не просто входять до комп’ютерного сленгу, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, прагнуть українізуватися, говорить про здатність української мови поглинати і перероблювати різнорідний мовний матеріал. Паралельний процес утворення сленгових слів із власного українського матеріалу показує, що чужі нововведення – це скоріше гра, змагання молодих носіїв сленгу в дотепності та гострослів’ї. Більшість таких новотворів не залишаються в мові, поступаючись місцем загальноприйнятим частотним лексемам.
Словотвірна система комп’ютерного сленгу цілком підпорядковується законам сучасної української мови (підрозділ «Словотвірна система комп’ютерного сленгу»). Найпродуктивнішим способом словотвору одиниць усіх частин мови є афіксальний.
У складі комп’ютерного сленгу іменники становлять майже дві третини (965). Це зумовлено тим, що основна функція лексики комп’ютерного сленгу – номінативна, тобто називання реалій, пов’язаних зі світом комп’ютерів.
Переважна більшість іменників комп’ютерного сленгу утворена суфіксальним способом. Похідні творяться від різних частин мови, зокрема, виділяються відсубстантивні, від’адєктивні, віддієслівні та відчислівникові деривати.
Продуктивними є такі власне українські суфікси: -ник (віндузятник «користувач ОС Windows»; лінуксник «користувач ОС LINUX»); -к- (болванка «чиста CD- або DVD-матриця»; викачка «копіювання інформації з мережі»); -лк-а (вжикалка «матричний принтер»; стрілялка «комп’ютерна гра-бойовик»); -ання (юзання «користування»; перепрошивання «поновлення програмного забезпечення материнської плати») та запозичені -ер (геймер «гравець у комп’ютерні ігри»; крекер «людина або програма, які зламують фірмовий захист від копіювання»); -інг (броузінг «перегляд інформації в Інтернет»; хакінг «проникнення в захищені комп’ютерні системи або мережі з метою отримання інформації, крадіжки грошей або з хуліганськими намірами»).
Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко. Однак продуктивною є універбація: суфіксальна (водянка «водяне охолодження комп’ютера»; друкарка «текстовий редактор (наприклад, Word)»); еліптична (мама «головна (системна) плата системного блока, що забезпечує зв’язок та функціонування всіх пристроїв комп’ютера»; виділена «виділена лінія доступу до Інтернет»); композиція (блохолов, клоподав «налагоджувальна програма»); абревіація (сисадмін «системний адміністратор»). Продуктивним способом творення іменників є також усічення (вінт (від вінчестер) «накопичувач на жорстких магнітних дисках»; комп «комп’ютер»; пень «процесор Pentium»).
Прикметники формують нечисельну групу в складі комп’ютерного сленгу (68). Вони за семантикою об’єднуються в три групи: якісні (кривий «який погано працює»), відносні (шароварна (програма) «яка розповсюджується безкоштовно») та присвійно-відносні (юзерський «користувацький»), кожна з яких має свої особливості словотворення. У деривації беруть участь як українські, так і запозичені лексеми, продуктивним способом творення яких є суфіксальний. Особливості словотвору прикметників виявляються залежно від того, до якої семантичної групи вони належать. Продуктивними є власне прикметникові суфікси: -н- (рульний «гарний»; анлімний (Інтернет) «із необмеженим доступом»); -ов- (бедовий «який містить пошкоджені сектори»; гіговий «який має розмір 1 Гб»); -ськ- (мастдаївський «розрахований під ОС Windows»; паскальовський «написаний мовою Pascal»; геймерський «1) належний гравцю; 2) який характеризує гру»).
Дієслова становлять четверту частину від загальної кількості українськомовного комп’ютерного сленгу (397). Для дієслів твірними виступають іменники та дієслова. Похідні дієслова утворюються суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Продуктивними є суфіксальний, префіксальний та постфіксальний способи творення.
Дієслова з суфіксами -и- (апгрейдити «модернізувати апаратне забезпечення»; милити «відправляти електронну пошту»; бутити «завантажувати комп’ютер»); -ну- (грохнути, кільнути «видалити інформацію»); -ува-/-юва- (відстрілювати (трабли), вилизувати «виправляти помилки в програмному коді») становлять продуктивні типи в українськомовному комп’ютерному сленгу.
Продуктивними префіксами є питомі українські ви- (вирубити «вимкнути»; видрати «скопіювати інформацію з мережі в комп’ютер або з файлу в файл»; вийняти «розархівувати»); за- (заапгрейдити «зробити модернізацію комп’ютера»; заештемеелити «створити файл із розширенням .html»; забанити «заборонити»); пере- (перекомпілити «переробити наново програму»; переконекчувати «з’єднувати по-новому комп’ютери за допомогою дротів») та запозичені ре- (ребутнути «перезавантажити комп’ютер»; реінсталити «встановлювати повторно програмне забезпечення»).
Префіксально-суфіксальним способом дієслова комп’ютерного сленгу утворюються за допомогою різних префіксів та суфікса -ува- (викладувати «розміщувати інформацію в мережі»; підглючувати «некоректно працювати»; приторможувати «дуже повільно працювати (про комп’ютер)»).
Постфіксальний спосіб словотвору також є продуктивним. У комп’ютерному сленгу похідні дієслова творяться власне постфіксальним (в’язатися, конектитися «встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом»), суфіксально-постфіксальним (бровзатися «переглядати веб-сторінки»; діалитися «з’єднуватися з Інтернет за допомогою модема»), префіксально-постфіксальним (вирубатися «аварійно завершувати роботу»; ребутатися «перезавантажуватися»), префіксально-суфіксально-постфіксальним (відлогінитися «від’єднатися»; розлочитися «повернутися до заводської частоти роботи апаратного забезпечення») способами.
Дієприкметники комп’ютерного сленгу (33) представлені лише пасивними формами. Для творення дієприкметників характерне використання суфіксів -н- (зграбаний «конвертований програмою Audio Grabber»; юзаний «яким користувалися»); -ен- (зарарений «стиснутий архіватором rar»; скомпілений «створений, спрограмований») і -т- (вийнятий «розархівований»; кракнутий зламаний (про програмний продукт)»). Окрему групу становлять предикативні форми на -но (проапгрейджено «модернізовано»; зафіксено «виправлено»).
Дієприслівники становлять нечисельну групу одиниць недоконаного виду, утворених від 3-ї особи однини теперішнього часу за допомогою суфікса -чи (квакаючи «граючись у комп’ютерну гру Quake»; шпиляючи «граючи»).
Невелику групу прислівників КС (за походженням співвідносну з іменниками та дієсловами) утворили похідні з суфіксом -о (мануально «вручну»; перфектно «гарно») та застиглі форми запозичених дієслів у 3-й особі однини (сакс «погано»; рулез «гарно»).
Близько 600 спільнокореневих сленгізмів об’єднано в 155 кореневих гнізд. До складу кореневих гнізд входять як переосмислені українські лексеми, так і деривати на основі англійських запозичень, оформлені українськими словотвірними формантами, та складноскорочені слова. З розвитком словотвірної активності запозичень, які є членами кореневих гнізд, у межах кореневого гнізда можуть об’єднуватися словотвірні підгнізда, для базових слів яких властива спільність кореневої морфеми. За кількістю одиниць, що входять до гнізд, останні поділяються на гнізда з високим (понад 10 похідних), середнім (4–10 дериватів) та низьким словотвірним потенціалом (1–3 деривати). Найвищий словотвірний потенціал мають гнізда, мотивовані запозиченнями: качати (27 похідних), гнати і юзати (по 11 похідних). Середній словотвірний потенціал гнізда –
4 деривати. Найбільшу кількість дериватів для всіх гнізд містить перший дериваційний такт (дещо меншу – другий) за рахунок творення похідних складних іменників і прикметників. Максимальна кількість словотвірних тактів чотири. Більшість словотвірних гнізд є відіменниковими. Середня кількість словотвірних тактів – два (вірус – вір – вір-мейкер). Чимало слів має нульову словотвірну реалізацію (вагон «стандарт VGA (Video Graphics Array)»; дрова «драйвер»).
Комп’ютерний сленг функціонує не лише в мовленні комп’ютерників, де він виконує такі функції, як ідентифікаційна; ізотерична; експресивна; емоційно-оцінна; функція економії мовних ресурсів; функція категоризації і систематизації; номінативна (підрозділ «Функції комп’ютерного сленгу»).
Сленгізми проникають також до мови засобів масової інформації та художньої літератури, не кажучи вже про те, що комп’ютерники створили свій власний фольклор (підрозділ «Особливості функціонування одиниць комп’ютерного сленгу в текстах різних стилів». Сленгізми, які починають вживатися на сторінках газет, журналів і художніх творів, сприймаються більшістю носіїв як нові одиниці – адже раніше вони були відомі лише незначній частині носіїв.
Як показало дослідження, використання одиниць комп’ютерного сленгу на сторінках періодичної преси та в Інтернет-публікаціях є свідомим, з метою привернення уваги читача, адже розмовна лексика оживляє газетно-публіцистичний текст, робить його виразнішим (Поп-співачка Євгенія Власова на дозвіллі полюбляє «повисіти» в Інтернеті. Женя обожнює спілкуватися в чатах, приховуючись під різними «ніками» (псевдонімами). – Голос України. – 2002. – № 92 (24 травня). – С. 16). Текст зорієнтований на літературну норму. Використання сленгових слів тут має характер цитат і вкраплень із чужого словника. У спеціалізованих комп’ютерних виданнях і автором, і адресатом тексту, як правило, є носії сленгу (Поради щодо комп’ютерного «заліза». – Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – № 1. – С. 44).
Нерідко значення сленгізмів постає з ширшого контексту (Хоча канівські комп’ютери комплектуються з деталей іноземного виробництва, є надійними (про це можуть розповісти працівники Черкасителекому та обленерго, де вже трудяться на цих компах) і значно дешевшими. – Україна молода. – 1999. – 15 квітня. – С. 4), у той час як у спеціалізованих комп’ютерних виданнях вживання сленгової лексики відбувається, як правило, без пояснення.
У мовленні персонажів художніх творів одиниці комп’ютерного сленгу української мови використовуються як художній засіб індивідуалізації:
Аж коли Остап, допетравши що до чого, збліднувши, хрипко, але авторитетно потверджує: «Точно, Вір, ти ще ніколи не бавилася в мене на компі. А там такі суперові стрілялки є, – пальчики оближеш», – аж тоді вона вигулькує зі свого сховку, підноситься навшпиньки і здивовано кліпає оченятками:
– Стрілялки?
...
– У мене такі стрілялки, що твоєму Стасику й не снились.
Хома А. Репетитор. – Львів, 2002. – С. 157–158.
Звертає на себе увагу характер використання лапок. Як правило, автори публікацій усвідомлюють сторонність побутування одиниць комп’ютерного сленгу в матеріалах, написаних літературною мовою. Тоді з’являються лапки. Вони ставляться для виділення цитації з іншої мовної системи. Написання ж сленгізмів без лапок характеризує слова, які міцно увійшли до нашого мовлення (На всі подані системи захисту будуть скеровані юні хакери, які шукатимуть «діри» в захисті. Якщо хоча б одна «діра» буде знайдена, компанія, що висунула дану систему, вибуває з тендеру. – Голос України. – 2002. – № 180 (2 жовтня). – С. 14). Проте і тут автори не досить послідовні (Очолив список чоловік, який поклав жорсткий диск, що полетів, у морозильник – він прочитав в Інтернеті, що заморозка усуне збої «заліза» і допоможе відновити дані. – Метро. – 2004. – № 97 (22 листопада). – С. 9).
Підтвердженням положення, що з кожним днем комп’ютерний сленг набуває все більшого поширення серед непрофесійних носіїв сленгу, є побутування таких одиниць: у рекламі (Не читай! Геймером станеш. – Реклама ігрового журналу «Шпиль», листопад 2002 р.); на радіо (І програму Windows як «вікна» на українську перекладають хіба що необізнані з правилами «всесвітньої комп’ютерної гри» особи, яких знавці правил називають «чайниками». «Вінда» вона і є «вінда», – стверджують професіонали. Мені здається, це нормальне явище: молодь найбільш активні користувачі «персоналом», Інтернету, «асі». – Радіо Свобода, Київ, 15 березня 2004 р.); на телебаченні (У Херсоні з’явилося Інтернет-немовля. П’ятимісячного хлопчика вночі підкинули під паркан місцевої комп’ютерної фірми... По документах малюк проходить під шаблонним ім’ям «невідомий», тому інтернетівці назвали його «Аміном». Мовою комп’ютерників це головний технічний спеціаліст вузла Інтернет-звязку. Батьківський Інтернет-колектив переконаний, що в майбутньому хлопчик обов’язково стане їхнім колегою. – Новини ТСН, «1+1», 19 червня 2005 р.).
Отже, сучасна мова значною мірою поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси з нелітературних різновидів. За умови дії тенденції до демократизації, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною сленг є одним із важливих джерел збагачення словникового складу мови.
У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження.
Сленг – специфічна підмова спілкування людей певних професій і вікових груп. Комп’ютерний сленг – набір стилістично маркованих слів і виразів, не властивих літературній мові, які початково використовувалися членами ізольованих груп комп’ютерників, але з часом почали вживатися широким колом людей, які користуються комп’ютерами як у професійній, так і побутовій сфері.
Незважаючи на те, що початки теоретичних студій над лексикою та фразеологією субстандартних мов сягають ще ХІХ ст., проте вони були поодинокими і мали вигляд окремих, часто дуже коротких, заміток і розвідок, виконаних в історичному плані. Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває значного розвою наприкінці століття. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. уводить у коло наукових студій проблему вивчення особливостей функціонування комп’ютерного сленгу української мови.
Українськомовний комп’ютерний сленг є досить неоднорідним явищем. У ньому можна виділити принаймні дві групи лексичних засобів: 1) які збігаються з одиницями загальнонародної мови та становлять лексичну й граматичну основу сленгу; 2) сленгові слова та звороти, які дублюють офіційно прийняті в спеціальній комп’ютерній мові терміни і називають те, що не має офіційно прийнятого термінологічного позначення. Співвідношення цих двох компонентів неоднакове: оскільки наявна глибока спеціалізація в цій професійній галузі, то превалює другий компонент.
Формування комп’ютерного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць комп’ютерного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного, синекдохічного переосмислення слів.
Продуктивним способом творення одиниць комп’ютерного сленгу української мови є запозичення з англійської та російської мов, а також із інших сленгових систем. Англійські та російські запозичення обов’язково проходять через стадію інтерференції. Відомі лише поодинокі приклади сленгізмів, які повністю зберегли свою англійську вимову. Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських та російських слів та морфем. Щодо запозичення зі сленгів інших професійних груп, то в складі комп’ютерного сленгу засвідчено перехід лексем із жаргону автомобілістів, із молодіжного сленгу та кримінального арго.
Той факт, що англійські слова не просто входять до комп’ютерного сленгу, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, виявляють тенденцію до українізації, говорить про здатність української мови поглинати та перероблювати різнорідний мовний матеріал.
На словотвірному рівні утворення одиниць комп’ютерного сленгу відбувається з використанням словотвірного ресурсу української мови, у словотворі беруть участь як питомі, так і запозичені афікси. Продуктивними є такі суфікси: іменникові: -ник (аемдешник «користувач комп’ютера на базі процесора AMD»); -к-а (інсталяційка «програма для встановлення програмного забезпечення»); -інг (серфінг «перегляд інформації в Інтернет»); прикметникові: -н- (анлімний «з необмеженим доступом»); -ов- (флеймовий (пост) «який спричинює скандал»); дієслівні: -и- (фіксити
«1) виправляти помилки в програмному коді; 2) налагоджувати»); -ну- (хрякнути «зламати програмний код»); -ува- (шлангувати «поєднувати комп’ютери за допомогою дротів»). Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко, проте це продуктивний спосіб деривації дієслів (злити «записати, переписати інформацію»; витягувати «копіювати інформацію з Інтернет в комп’ютер або з файлу в файл»). Чимало дієслівних похідних утворено постфіксальним способом (відлогінитися «від’єднатися»).
Близько третини одиниць комп’ютерного сленгу української мови об’єднуються в спільнокореневі гнізда, більшість із яких – відіменникові. Середня кількість словотвірних тактів – два.
Одиниці комп’ютерного сленгу української мови вступають у різні лексико-семантичні відношення: вони утворюють синонімічні ряди, антонімічні пари, вступають в омонімічні відношення.
Завдяки активному функціонуванню, популяризації через мову мас-медіа, рекламу одиниці комп’ютерного сленгу входять до широкого вжитку, стають надбанням загальнонародної мови, потраплять на сторінки художніх творів, сприяють створенню яскравих конкретно-предметних описів, увиразнюють мовну характеристику дійових осіб, пожвавлюють репліки в діалогах.
|
