ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глобалізаційні процеси в економіці, розвиток концентрації капіталу та спеціалізації виробництва, розширення меж ринку обумовлюють активізацію процесів створення підприємствами відокремлених підрозділів, що виконують окремі функції підприємства. Чинне законодавство дозволяє підприємствам створювати такі підрозділи, що використовується на практиці для представлення та захисту інтересів підприємства поза його місцезнаходженням, розширення сфери діяльності, налагодження нових виробництв, оптимізації внутрішніх відносин, тощо. Зараз в Україні зареєстровано понад 60 тис. відокремлених підрозділів, спостерігається тенденція подальшого зростання їх кількості. Натомість законодавче регулювання їхньої діяльності майже не здійснюється, розгляд окремих аспектів діяльності відокремлених підрозділів крізь призму оподаткування не дозволяє вирішити всіх проблем, що виникають у практичній діяльності. Малоз’ясованими залишаються питання щодо вичерпного переліку кваліфікаційних ознак відокремлених підрозділів, майнової основи їхньої діяльності та відповідальності за її результати, обсягу господарської компетенції, взаємодії із підприємством-засновником, а також органами державної влади та місцевого самоврядування.

Визначення відокремленого підрозділу підприємства як одного з видів суб'єктів господарювання (ст.55), що містилося в Господарському кодексі України (далі – ГК України), деякою мірою знімало питання щодо можливості їх участі в господарських відносинах. У ГК України вперше у вітчизняному законодавстві одержали закріплення характеристики правового статусу відокремлених підрозділів, які склалися у господарській практиці. Однак незабаром Законом України ”Про внесення змін у деякі нормативно-правові акти” від 04.02.2005 р. норми про статус відокремлених підрозділів з ГК України було виключено. Проте внутрішньогосподарські відносини, неодмінним учасником яких є відокремлені підрозділи підприємства, на законодавчому рівні визнаються (ст.3 ГК України). Нормативні приписи щодо цих суб’єктів господарського права містяться в понад 100 діючих законодавчих актах, які через відсутність загально нормативного регулювання по-різному визначають їх правовий статус.

У цих умовах потреба розробки основних теоретичних положень, які враховували б правові особливості участі відокремлених підрозділів підприємств у господарських відносинах, і закріплення ключових положень щодо них у кодифікаційному акті є невідкладною.

Проблемам правового регулювання участі відокремлених підрозділів підприємств у господарському обороті присвячені праці вітчизняних і зарубіжних учених – юристів та економістів, а саме: О.О. Ашуркова, А.Г. Бобкової, І.П. Булєєва, О.П. Віхрова, В.М. Гайворонського, О.В. Гарагонича, С.М. Грудницької, Є.М. Жамбієвої, І.Є. Замойського, О.П. Загнітка, В.В. Лаптєва, В.А. Малиги, В.К. Мамутова, І.В. Перевалової, О.П. Подцерковного, Г.В. Пронської, С.М. Хєди, Р.З. Хузіна, Ю.С. Цимермана, О.В. Шаповалової, В.Ф. Яковлєва та ін. Разом з тим залишається значна кількість питань, що потребують подальшого дослідження та доопрацювання.

Вищевикладене свідчить про актуальність дослідження господарських відносин за участю відокремлених підрозділів підприємств. Дисертаційне дослідження проведено на прикладі відокремлених підрозділів промислових підприємств, особливості правового регулювання діяльності відокремлених підрозділів інших суб’єктів господарювання, таких як банки, страхові компанії, навчальні заклади тощо, розглядалися лише в порівняльному аспекті.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою „Забезпечення взаємозв'язку основних законодавчих актів, що регламентують економічні відносини” (номер державної реєстрації 0102U005461), у якій дисертантка брала участь як співвиконавець. У рамках зазначеної теми дисертанткою досліджено питання щодо визначення поняття відокремлених підрозділів підприємств та правового регулювання їх участі у господарських відносинах і обґрунтовано відповідні пропозиції з удосконалення законодавства.