ПРЕФІКСАЛЬНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ ДІЄСЛІВ РУХУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПРЕФІКСАЛЬНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ ДІЄСЛІВ РУХУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Альтернативное Название: Приставочная СОЧЕТАЕМОСТЬ глаголов ДВИЖЕНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об’єкт, предмет, методи, теоретичну та практичну цінність, розкрито наукову новизну, окреслено джерела ілюстративного матеріалу.


У І розділі “Семантична структура безпрефіксних дієслів руху на тлі їхньої сполучуваності” подано загальну характеристику дієслів руху-переміщення як ЛСГ, описано їхню типову семантичну структуру та встановлено семантичні компоненти, релевантні для диференціації ЛСВ.


Вивчення закономірностей процесу поєднання основи-мотиватора та префікса в словотвірному акті пов’язане передусім із комплексним дослідженням їхньої семантичної організації. Оскільки дієслова однієї ЛСГ мають подібні лексико-граматичні властивості, одним із необхідних завдань цього процесу є з’ясування особливостей структури ЛСГ. З цією метою ЛСГ дієслів руху-переміщення розглянуто як польову специфічну мікроструктуру ЛСП, елементи якої перетинаються з елементами інших мікроструктур. Ядром ЛСП руху-переміщення є дієслова, що мають парну співвідносність за ознакою односпрямованості-різноспрямованості руху та одноразовості-багаторазовості руху (ці ознаки є класифікаційними) на рівні ядерних значень: 1) дієслова односпрямованого самостійного руху суб’єкта; 2) дієслова різноспрямованого самостійного руху суб’єкта; 3) дієслова односпрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта; 4) дієслова різноспрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта. Описувану периферію умовно поділяємо на близьку та далеку. До близької периферії належать непарні ДР, що, в свою чергу, (на рівні ядерних значень) утворюють три шари: 1. Непарні ДР, співвідносні з парними, оскільки позначають односпрямований або різноспрямований, об’єктний або безоб’єктний рух, наприклад: крокувати, блудити, волокти, катати.                2. Непарні ДР, що позначають рух суб’єкта, індиферентний до ознаки спрямованості (спрямування руху можна визначити лише у контексті): дибати, ковзати та ін. 3. Непарні ДР характеризовані за ознаками, не притаманними парним ДР, але які частково відповідають вторинним значенням ядерних дієслів, а саме: а) рух по колу: кружляти, кружити, колесити;                               б) багаторазовий рух уперед-назад у горизонтальній площині: колисати, коливати, колихати; в) багаторазовий рух угору-вниз: гецати, стрибати, плигати; г) хаотичний рух, спрямований до певної кінцевої точки: лавірувати, планерувати, маневрувати.


ЛСП ДР взаємодіє з іншими ЛСП, утворюючи спільні ареали. Взаємодія відбувається у двох напрямках. Із розвитком семантики ДР можуть втрачати значення руху і виходити за межі ЛСП, перетинаючись з іншими ЛСП, а саме: дії (лексичні групи дієслів із значенням творення, видів діяльності, різної інтенсивності дії, спрямованої на об’єкт), стану, процесу, локативності, якості суб’єкта, наприклад: повзати (перед кимсь) / принижуватись / підлещуватись – дія; ходити дитям – стан; дерево плаває − якість суб’єкта; колесо ходить – процес; з сіней йшло троє дверей – локативність. Інколи чітка межа між ЛСВ руху та не-руху відсутня, деякі ЛСВ з архісемами “локативність”, “процес” та “дія” (рідко) перебувають на перетині ЛСП і мають перехідний характер: ходять вісті по селу – процес; дорога веде до саду – локативність; качати мед − дія.


Спостерігаємо також зворотний процес – периферійні значення дієслів інших ЛСП можуть набувати значення руху. Умовно виділяємо “близьких та далеких сусідів”. До семантичних полів, що утворюють ближнє оточення, належать дієслова із семантичним компонентом “переміщення”, незалежно від того, яке місце цей компонент займає в їхній семантичній структурі. Найбільший ареал перетину є з ЛСП дії та каузування, наприклад: жарити (3 - “швидко пересуватися”); хилити (1В - “змушувати рухатись у певному напрямі”). Наявні також ЛСВ зі значенням руху в дієсловах ЛСП процесу, наприклад: пульсувати (2 - “рівномірними поштовхами переміщатися (про воду в морі, річці і т. ін.)”). До “далеких сусідів” належать ЛСВ, які з полем руху-переміщення не пов’язані, але можуть здійснювати взаємообмін із ним, наприклад, дієслова звучання можуть мати значення руху: хлюпати (2 - “іти, ходити по чомусь рідкому, в’язкому”).


Комплексний підхід до вивчення словотвірних можливостей полісемічних дієслів також передбачає дослідження матеріалу на рівні ЛСВ за допомогою опозиційного аналізу формально тотожних дієслівних одиниць із метою виявлення ознак, релевантних для реалізації їхніх дериваційних потенцій. Семантичний розвиток дієслів одного ЛСП є подібним, визначено спільні моделі багатозначності, оскільки вторинні значення дієслів однієї ЛСГ є типовими і зафіксовані в семантичній структурі різних семантем. За допомогою компонентного аналізу кожного ЛСВ усіх досліджуваних дієслів виділено диференційні семантичні компоненти (семи), які розмежовують ЛСВ і виявляють семантичну сумісність або несумісність із словотворчим формантом у словотвірному акті. Маркерами ЛСВ можуть виступати декілька семантичних компонентів, але лише один із них несе основне лексичне навантаження, є актуальним власне для цього ЛСВ і визначає як зовнішню валентність, так і можливі набори похідних.


До типових моделей розвитку семантичної структури парних ДР належать: зміна сем “спосіб здійснення руху”, “інтенсивність”, “напрямок” та наявність або відсутність каузації руху. У дієслів сумісного пересування суб’єкта та об’єкта встановлено тенденцію до погашення семи “об’єкт”. Зафіксовано також зміну семи “різноспрямований рух” на “односпрямований”. Зазнають модифікації семи “суб’єкт” та “об’єкт” руху, які у власне ДР обов’язково мають предметне значення, а в периферійних ЛСВ набувають абстрактного. Периферійні значення ДР входять до ареалів ЛСП дії, процесу, стану, локативності, якості суб’єкта або перебувають на перетині ЛСП руху та процесу, локативності, зрідка дії. Спостерігаємо також процес формування синонімічних рядів, утворюваних ЛСВ різних ДР.


Крім спільних семантичних процесів, наявні деякі специфічні риси в розвитку семантики дієслів різних груп. Одним із головних чинників, що їх зумовлює, є сема “напрямок руху”. Зокрема, лише в дієсловах односпрямованого самостійного руху суб’єкта виділено ЛСВ на позначення руху багатьох людей, рідини, уточнення пунктів руху, оскільки ці значення пов’язані з ідеєю спрямування руху. Значення, що вказують на тривалість руху, навпаки, притаманні виключно дієсловам різноспрямованого руху. У дієслів сумісного пересування суб’єкта та об’єкта сема “напрямок руху” опосередковано впливає на погашення семи “об’єкт”. Це явище більшою мірою властиве ЛСВ односпрямованого руху, за якого можлива інтенсивність, що зростає. Модифікація семи “середовище пересування” притаманна передусім ЛСВ дієслів самостійного руху суб’єкта. Семи “об’єкт руху” та “адресат руху” − диференційні ознаки ЛСВ дієслів сумісного пересування суб’єкта та об’єкта, а сема “суб’єкт руху” – дієслів самостійного пересування суб’єкта. Сема “напрямок” може також впливати й на формування різних значень не-руху в дієсловах одно- та різноспрямованого руху. Дієслова різноспрямованого руху не розвивають значень, що несуть ідею спрямованості: локативні, “перебіг часу”, “існування предметів у процесі руху”.


Характерними рисами непарних ДР, співвідносних з парними, є їхня значно простіша семантична структура та відсутність багаторазових розширень і звужень значень порівняно з парними ДР. Релевантними для ЛСВ переважно є не одна, а декілька ознак. Визначальною є також ознака розвитку семи “об’єкт” у вторинних значеннях дієслів самостійного пересування суб’єкта, наприклад: мчати 3 − “дуже швидко везти, нести, переміщати когось, щось”. Для непарних дієслів односпрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта, на відміну від відповідних парних ДР, не є релевантними семи “середовище пересування” та “інтенсивність”. Ознакою непарних дієслів різноспрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта є актуалізація потенційної семи “інтенсивність”, що впливає на модифікацію семи “різноспрямований рух” ® “односпрямований рух” (...катай, сину, до ставка, скупайся). Подібна зміна не властива парним ДР, в яких сема різноспрямованості руху модифікована в сему багаторазовості.


У розвитку семантичної структури ЛСВ дієслів на позначення руху суб’єкта або суб’єкта та об’єкта, індиферентних до ознаки спрямованості, специфічних ознак не виявлено.


Непарні ДР, характеризовані за ознаками, не притаманними парним ДР, а саме: на позначення руху вгору-вниз та по колу або півсфері поєднують у своїх ядерних значеннях ідею як спрямованого, так і різноспрямованого руху, саме тому в їхній семантичній структурі виділено типи багатозначності, властиві різним групам парних ДР. Підґрунтям для формування значень не-руху регулярно виступають ЛСВ на позначення самостійного різноспрямованого руху суб’єкта.


Ядерні значення дієслів усіх досліджуваних груп мають найбільшу кількість актантів. Зовнішню валентність дієслів власне руху визначає здебільшого сема “напрямок”. У всіх актантів, що поширюють дієслово, є спільні з дієсловом семи. З розвитком семантичної структури дієслів унаслідок модифікації або погашення деяких сем зменшується кількість та склад актантів.


У ІІ розділі “Закономірності префіксальної сполучуваності парних дієслів руху” розглянуто залежність префіксації парних ДР від їхньої семантики, а саме: усі елементи значення префіксальних дієслів, зокрема й імпліцитні, що відрізняють їх від мотиваторів і зумовлюють їхню синтаксичну сполучуваність. Установлено ієрархію семантичних чинників, релевантних для реалізації словотвірних потенцій. Враховано контекстне оточення дієслів, оскільки залежно від семантики мотиватора та зовнішньої сполучуваності префікси можуть набувати додаткового, порівняно з реєстровим, значення. Складено реєстр значень 16 питомих префіксів української мови, що виявляються в складі ДР.


Префікс в--/уві-/вві-: 1. Напрям дії (проникнення) всередину (одного об’єкта в інший). 2. Інтенсивно-результативне. 3. Власне результативне.


Префікс ви-: 1. Напрям руху зсередини назовні. 2. Спрямування дії до певної просторової межі або досягнення цієї межі; напрям руху знизу догори.  3. Інтенсивно-результативне. 4. Власне результативне.


Префікс від-/віді-/відо-/од-/оді-: 1. Віддалення від об’єкта.                     2. Досягнення певної просторової межі. 4. Результативне з різними додатковими відтінками.


Префікс до-/ді-: 1. Наближення до об’єкта. 2. Досягнення певної часової межі або остаточного закінчення дії. 3. Додаткового проведення дії,  доведення


до певної норми.


Префікс з-/із-/зі-/ізі-/зо--: 1. Рух знизу вгору. 2. Рух згори вниз.          3. Усунення з поверхні. 4. З’єднання, зближення. 5. Охоплення дією певної поверхні. 6. Інтенсивно-результативне. 8. Одноразового вияву дії. 9. “(Не) мати змоги порівнятися у виконанні дії з кимось.”


Префікс за−: 1. Рух до певної точки. 2. Початок дії. 3. Результативно-просторове або результативно-інтенсивне. 4. Результативне з додатковими відтінками (дія, що відбувається після іншої дії, отримання в результаті дії).      5. Власне результативне.


Префікс на−: 1. Приєднання до чогось, наштовхування на щось.               2. Результативно-інтенсивне, результативно-дистрибутивне. 3. Власне результативне.


Префікс над-/наді-/надо-: 1. Прибуття, наближення до місця призначення. 2. Поширення дії на частину об’єкта.


Префікс о-/об-/обі-: 1. Напрям руху навколо об’єкта. 2. Поширення дії на якусь площу. 3. Охоплення об’єкта (рідко - суб’єкта) дією з усіх боків.


Префікс пере: 1. Спрямованість з одного місця в інше через якийсь предмет або певний простір.  3. Результативно-інтенсивне. 4. Дистрибутивне.  5. Власне результативне.


Префікс під: 1.Спрямування дії вниз, під об’єкт. 2. Наближення до об’єкта. 3. Виконання якоїсь дії певний час або з невеликою інтенсивністю.      4. Власне результативне.


Префікс по-/пі-: 1. Рух у напрямку від об’єкта. 2. Обмеження дії певним часовим проміжком. 3. Результативно-дистрибутивне. 4. Власне результативне.


Префікс при-: 1. Прибуття або доставлення в певне місце. 3. Власне результативне.


Префікс про-: 1. Рух в об’єкт або крізь об’єкт. 2. Подолання певної відстані. 3. Рух, обминаючи об’єкт. 4. Дія, що відбувається в певних часових межах. 5. Інтенсивно-результативне. 6. Власне результативне.


Префікс роз-/розі-: 1. Розчленування об’єкта. 2. Поширення дії на певній поверхні або дистрибутивне. 3. Інтенсивно-результативне. 5. Результативне.


Префіксальна сполучуваність основних (первинних) значень парних ДР. З основними значеннями всіх досліджуваних дієслів, у семантиці яких домінує ідея власне руху, узгоджується найбільша кількість префіксів також в основних (просторових) значеннях. Основними чинниками, що є класифікаційними і визначають мотиваційну активність прямих значень ДР, є спрямованість руху та наявність у семантичній структурі мотиватора семи “об’єкт”. Особливість префіксації основних значень полягає в тому, що значення певного спрямування можуть надавати семантиці похідного синонімічні форманти, кожен з яких має власні відтінки значення.


Дієслова односпрямованого самостійного руху суб’єкта мотивують переважно похідні з локативними значеннями, а саме: “віддалення від вихідного пункту ” (в3-, від1-, ви2-, з3-, по1-); “наближення до кінцевої точки ” (до1-, за1-, при1-, про3-, під2-, над1-); “від вихідного до кінцевого пункту” (пере1-, з2-); “подолання певної відстані” (про2-, під2-, пере1-); “вгору” (ви2-, з1-, під2-); “рух вниз” (з2-); “всередину” (за1-, в1-); “назовні” (ви1-); “крізь об’єкт” (про1-); “навколо об’єкта” (об1-); “повз об’єкт” (про3−, пере1); “за об’єкт”, різновид значення “рух до певної точки” (за1-); “під об’єкт” (під1-); “зіткнення суб’єкта з об’єктом” (на1-); “охоплення рухом певної поверхні” (об2-, з5-); “усунення з поверхні” (з3-). Крім просторових значень, форманти в складі дериватів спроможні реалізовувати значення родів дієслівної дії, а саме: “обмеження руху певним часовим проміжком” (про4-); “інтенсивно-дистрибутивне” (в2−, на2-, про5-); інтенсивний рух з відтінком надмірності (за1-); рух надмірної інтенсивності з позитивним результатом (пере3-); (не) мати змоги порівнятися у виконанні дії з кимсь” (з9−). У розглянутій групі спостерігаємо найбільшу кількість мотиватів від одного дієслова (з урахуванням полісемії префіксів): від 11 до 25.


Дієслова односпрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта, як і дієслова першої групи, позначають різновиди односпрямованого руху, але наявність у семантичній структурі базових дієслів семи “об’єкт руху” зумовлює певні особливості в їхній дериваційній активності. На відміну від основ попередньої групи, досліджувані мотиватори не приєднують префікси з5-, з8-, з9-, пере3-, про5-, натомість мають похідні зі значеннями, не зафіксованими в першій групі: відцентровий рух (роз2-); “розчленування” (роз1-); доцентровий рух (з4-); “досягнення кінцевого пункту руху” (від2-, з2-, ви2-, префікси притаманні лише дієсловам цієї групи);результативна дія” (ви4-, на3-); дія, додаткова до основної (до3-); початково-результативне (роз3-); “перемога в чомусь у результаті надмірної дії” (пере3-); прирощені значення (за3− −“тягнучи, обв’язати, підперезати чим-небудь туго”; пере3− − “туго зв’язати, стягти”). Типовою особливістю дослідженої групи є більша специфікація префіксів стосовно основ порівняно з попередньою групою. Кількісні характеристики майже не змінюються: від 22 до 26 мотиватів.


У дієслів різноспрямованого самостійного руху суб’єкта переважають значення, що характеризують рух з погляду фази його перебігу або передають різні відтінки інтенсивно-результативного руху. Мотиватів із просторовими значеннями зафіксовано вкрай мало: “охоплення рухом певної площі“ (з5-, пере4-, ви3-) та “подолання певної відстані” з прирощеним значенням “проїхати, щоб кінь не застоювався” (про2-). Значна кількість похідних вказує на різні фази перебігу руху: “початок руху” (за2-); “обмеження руху певним часовим проміжком” (пере5-, по2-, про4- ви3−, на2-) (деривати з префіксами на2−, пере5- мають додаткове значення дистрибутивності); “остаточне припинення дії, що тривала протягом деякого часу” (від4-); вторинне значення з прирощеним значенням “пропустити, упустити момент, пересуваючись (про3-); остаточне закінчення руху (до2-); одноразовий вияв руху (з8-). Решта префіксів у цій групі дієслів надає семантиці похідних різних відтінків інтенсивно-результативного руху. Яскравою особливістю дослідженої групи є утворення дериватів на позначення певного впливу на об’єкт або якісних змін в об’єкті внаслідок інтенсивного руху, отже, широко спостерігаєтмо деривацію з прирощеним значенням: “тривалою їздою втрамбувати дорогу” (в2-, на2-, роз3-), “привчити коня до їзди в упряжі, під сідлом” (за3-, на3-, об3-), “пробною їздою, роботою, зробити придатним для використання” (об3-, про5-), “ходінням позбавитись отерплості в ногах” (роз3-) − позитивний вплив на об’єкт; “змучити частою або тривалою і дуже швидкою їздою” (з6-, за3-), “багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось”, “багато ходячи, пошкодити собі що-небудь” (на2-), “частою їздою зробити непридатним для проїзду” (роз3-) − негативний вплив на об’єкт. Особливістю префіксальної сполучуваності дієслів ІІІ підгрупи є наявність досить регулярної синонімії спільнокореневих дериватів: “охопити рухаючись” - сходити, обходити, находити, проходити, переходити (певну територію або багато місць); “рухатись певний час” - побігати, пробігати, перебігати (певний час); “зробити придатним для використання” - об’їздити, проїздити (коня) і т. ін. Кількісна характеристика похідних цієї групи: від 8 до 17 (з урахуванням полісемії префіксів). Отже, словотвірні потенції значно обмежені семою різноспрямованого руху і залежать від семи “спосіб здійснення руху”: що яскравіше особливості руху, то менша префіксальна сполучуваність.


Більшість префіксів, що сполучаються з дієсловами різноспрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта, наявні в словотвірному складі  похідних й інших груп, але саме в досліджуваній групі найбільше виражена спеціалізація формантів за основами-мотиваторами. У словотвірній парадигмі основ, як і в попередній групі, зафіксовано обмежене коло мотиватів з просторовим значеннями: з префіксами ви3-, ви1-. Специфічним для цієї групи є формант з4- (“напрям дії з різних боків до центру”, “зближення). Значення основних етапів перебігу руху мають деривати з префіксами, що поєднуються з дієсловами попередньої групи (за винятком префікса до2-). Як і в інших групах, спостерігаємо похідні з префіксами: роз3-, ви3, на2-, від4−, пере4-, по3-, об3-, ви3-, в2-, за3-, що виявляють інтенсивно-результативні значення переважно з різними додатковими відтінками. Специфічним для досліджуваної групи є також значення поширення дії на частину об’єкта (об’єкт сприймаємо як множину однорідних одиниць) (префікс над2-). Мотиватори IV групи мають найменшу кількість мотиватів: від 8 до 14.


Префіксальна сполучуваність вторинних значень ДР переважно є не більшою, ніж в основних ЛСВ. Реалізація префіксом однієї зі своїх сем залежить від актуалізованого компонента мотиватора. Виділяємо такі фактори, що впливають на префіксальну сполучуваність досліджуваних ЛСВ:                  1. Найменшу кількість похідних утворюють ЛСВ на позначення певного спрямування руху. Префікси здебільшого дублюють значення семи “напрямок” мотиватора, вказуючи на особливості пересування суб’єкта в цьому напрямі або результативність. 2. Значно скорочує словотвірну активність зміна середовища пересування та наявність у семантичному складі ЛСВ семи “каузація руху”, особливо в тому випадку, якщо паралельно актуалізована сема “мета руху”.      3. Зміна семи “об’єкт руху” в ЛСВ сумісного пересування суб’єкта та об’єкта відбувається паралельно зі зміною інших сем. Саме вони й визначають дериваційні потенції базових ЛСВ. 4. По-різному впливає на префіксальну сполучуваність актуалізація семи “інтенсивність руху”: вона як активізує, так і обмежує мотиваційну активність основ. 5. Досить високою, але меншою, ніж у дієслів самостійного пересування суб’єкта, є префіксальна сполучуваність ЛСВ сумісного пересування суб’єкта та об’єкта з погашеною семою “об’єкт”.           6. Високими є словотвірні можливості ЛСВ на позначення руху транспорту та людей, що в ньому пересуваються. 7. Значно не звужені, а інколи навіть розширені дериваційні потенції мотиваторів за умови зміни семи “суб’єкт руху”. 8. Найменшою мірою впливає на мотиваційні можливості основ модифікація семи “спосіб здійснення руху”. Семантичну неузгодженість мотиватора та форманта також можна пояснити екстралінгвальними факторами. Префіксальна сполучуваність значно обмежена за умови кількох паралельних змін сем у ЛСВ, у цьому випадку ЛСВ можуть поєднуватись з вторинними значеннями префіксів, що не властиво основним ЛСВ.


Префіксальна сполучуваність периферійних ЛСВ з модифікованою, але не погашеною архісемою руху. ЛСВ дієслів односпрямованого самостійного руху суб’єкта за якісними характеристиками префіксальної сполучуваності наближені до основних ЛСВ, оскільки, зберігаючи у своєму семному складі сему “рух”, вони семантично сумісні з дериватами, що мають просторові значення, та поширені відповідними актантами. Лише поодинокі ЛСВ з архісемою “локативність” та “процес” продукують похідні з результативним значенням (префікси при3−, по4−, про6−). Кількісно префіксальна сполучуваність ЛСВ цієї групи майже вдвічі менша порівняно з основними ЛСВ, варіює в межах від 2 до 10 дериватів. Подібні якісні та кількісні (від 1 до 9 дериватів) характеристики мають і ЛСВ дієслів односпрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта. Особливість вторинних ЛСВ дієслів різноспрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта на позначення дії полягає в тому, що вони активно мотивують деривати з префіксами в3-, ви1-, від1-, до2-, за1-, що не входять до словотвірного складу похідних від основних ЛСВ.


Префіксальна сполучуваність периферійних ЛСВ на позначення не-руху, похідних від ДР. ЛСВ, що перейшли до інших ЛСП, на відміну від ЛСВ попередньої групи, не продукують похідних із просторовими значеннями. Вони мають значні якісні відмінності в префіксальній сполучуваності порівняно з вторинними значеннями на позначення руху, які полягають у тому, що досліджувані основи мотивують значну кількість дериватів із префіксами, що не входять до словотвірного складу похідних від основних ЛСВ: ЛСВ дієслів односпрямованого самостійного руху суб’єкта з формантами ви4-, за5-, пере5-, під4-, по4-, при3-, про6-; ЛСВ дієслів односпрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта з префіксами від5-, ви4-, з7-, за2-, за3-, пере5-, при3- та про6-; ЛСВ дієслів різноспрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта з префіксами ви4-, з6-, за3-, об3-, пере3-. Винятком є мотиватори дієслів різноспрямованого самостійного руху, від яких наявні лише три мотивати з префіксами, що не сполучаються з основними ЛСВ: з6-, пере4- та пере5-, а найбільша кількість похідних, як і у вторинних ЛСВ на позначення руху, утворена поєднанням базових ЛСВ з префіксами ви3-, по2-, про4-.


ІІІ розділ “Закономірності префіксальної сполучуваності непарних ДР” присвячено встановленню основних чинників, що визначають закономірності процесу поєднання префіксів із ЛСВ непарних ДР за допомогою порівняльного аналізу досліджуваних дієслів з парними ДР.


Префіксальна сполучуваність основ, що відповідають основним (первинним) значенням непарних ДР. Непарні ДР, що за своєю семантикою тяжіють до парних ДР. Дериваційна активність мотиваторів (з урахуванням полісемії префіксів), співвідносних з ЛСВ дієслів односпрямованого самостійного руху суб’єкта, значно менша порівняно з основами, що відповідають ЛСВ парних ДР (лише від 1 до 9 мотиватів). Спільні для парних та непарних ДР значення надають семантиці похідних лише префікси, що є найактивнішими в складі парних ДР. Значення початку руху реалізує в дериватах не лише формант по1- (що властиво похідним від парних ДР), а й префікс за2-. На відміну від парних ДР, досліджувані основи не співвідносні з похідними на позначення різновидів руху з префіксами: в1-, ви2-, з1-, з2-, з3-, з5-, за1-, на1-, об1-, об2−, під1-, під2-, а також з деякими мотиватами, що мають аспектуальні значення, з префіксами: з8-, з9-, об3-, пере3-. Значно більшою мірою, ніж у відповідній групі парних ДР, виявлена специфікація префіксів за основами-мотиваторами.


Зафіксовано певні відмінності в словотвірних можливостях парних та непарних дієслів односпрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта. Зокрема, непарні дієслова не продукують похідних із префіксами з3-, за1-, над1-, про3-, об1-, об2-, з3-, про4-, об3-, ви4-,  на3-, за3-, пере3-, роз3-, до3-, натомість мають деривати з формантами, які не мотивують відповідні парні дієслова: по2-, ви3-. Кількісна характеристика префіксальної сполучуваності таких ЛСВ, порівняно з ЛСВ відповідних парних дієслів, дещо менша: від 7 до 18 мотиватів.


Серед похідних від дієслів різноспрямованого самостійного руху суб’єкта спостерігаємо значну кількість мотиватів зі спільними з відповідною групою парних ДР префіксами, але меншою мірою виявлена синонімія префіксів. Основи семантично не сумісні лише з префіксами в2-, від4-, про2-, на2-, на3-, об3-, пере5-, про5-, роз3-. Кількісна характеристика мотиваційної активності похідних цієї групи (з урахуванням полісемії префіксів): від 2 до 10 похідних. 


У групі мотиваторів, співвідносних із ЛСВ дієслів різноспрямованого сумісного руху суб’єкта та об’єкта, як і у відповідній групі ЛСВ парних ДР, найбільше виражена спеціалізація префіксів за основами-мотиваторами. Мотиватори співвідносні з найменшою кількістю похідних: від 1 до 7. На противагу відповідним мотиваторам парних ДР, основи, співвідносні з ЛСВ непарних дієслів, не спроможні мотивувати деривати з префіксами ви3-, з4-, з8-, над2-, по3-, в2- та за3-. Особливістю префіксальної сполучуваності досліджуваних ЛСВ є можливість формування значень односпрямованого руху (з префіксом про2-) та багаторазового односпрямованого руху (з префіксами під1-, під2-).


Непарні ДР зі значенням руху суб’єкта, індиферентного до ознаки спрямованості. У мотиватах, порівняно з мотиваторами, сему “спрямування” формує не контекст, а префікс, за винятком префіксів за2- та по1-, що лише вказують на початок руху. Досліджені основи продукують як похідні зі значенням односпрямованого (з префіксами ви1-, до1-, за1-, при1-, про2-), так і різноспрямованого руху (з префіксами по2-, про4-). Наявні також деривати з інтенсивно-результативними значеннями: “зробити гладким поверхню) (ви3-, про5-); “зустріти кого-, що-небудь” (з4-, на1-, по4-). Значна специфікація дієслів цієї групи виявляється в тому, що одні ЛСВ мають більше спільних рис у префіксальній сполучуваності з дієсловами односпрямованого руху, а інші - з дієсловами різноспрямованого руху. Кількість мотиватів (з урахуванням полісемії префіксів) значно знижена порівняно з дієсловами раніше розглянутих груп: від 2 до  12 похідних.


Непарні ДР, характеризовані за ознаками, не притаманними парним ДР. Від дієслів зі значенням руху вперед-назад (мають від 3 до 5 мотиватів) зафіксовано похідні з префіксами ви3-, за2-, за4, по2-, по4-, роз3-. Близькі за значенням ЛСВ парних ДР співвідносні лише з одним похідним. ЛСВ гецати, скакати, стрибати зі значенням руху вгору-вниз в основному значенні семантично близькі до основних або вторинних ЛСВ дієслів самостійного різноспрямованого руху суб’єкта, але мотивують значно меншу кількість похідних по 4 (парні ДР − від 8 до 17). У семантичній структурі дієслова плигати значення “рух угору-вниз” не виділено в окремий ЛСВ: в основному значенні це дієслово позначає як рух вгору-вниз, так і переміщення в такий спосіб, тому основа має деривати, властиві як дієсловам різноспрямованого, так і односпрямованого руху, та мотивує 10 дериватів. Від досліджуваних основ зафіксовано мотивати з префіксами від4-, за2-, по1-, по2-, про4-. Похідні на позначення односпрямованого руху з формантами від1-, до1-, при1-, про3- та деякі деривати з результативними значеннями, що реалізують префікси ви3-, по3-, мотивує лише дієслово плигати. Від непарних дієслів зі значенням руху по колу або півсфері фіксуємо незначну кількість мотиватів (від 2 до 4) з префіксами: за2-, об1-, об2-, по2-, про3-, про4-. ЛСВ зі значенням хаотичного руху суб’єкта до певної кінцевої точки, як і ЛСВ на позначення руху вгору-вниз, наближені за значенням до дієслів різноспрямованого самостійного руху суб’єкта, але також мають меншу кількість похідних, співвідносних із досліджуваними мотиваторами (від 1 до 3), з формантами: з2-, з8-, по2-, про4-, про5-.


Мотиваційний потенціал вторинних значень непарних ДР. На словотвірну активність вторинних ЛСВ, що за своєю семантикою тяжіють до парних ДР впливають саме ті фактори і майже такою ж мірою, як і у відповідних підгрупах парних ДР, хоча фіксуємо і деякі особливості. Значні відмінності в мотиваційних можливостях ЛСВ, що тяжіють за значенням до парних дієслів односпрямованого руху суб’єкта, пов’язані зі змінами, що відбуваються виключно в їхній семантичній структурі, а саме: з появою семи “пересування” та “об’єкт” префіксальна сполучуваність є значно більшою, порівняно з основами, співвідносними з первинними ЛСВ. Меншою мірою, ніж у відповідній підгрупі парних ДР, обмежена дериваційна активність ЛСВ зі зміненими або модифікованими семами “спосіб здійснення руху”, “інтенсивність” та “напрямок”. І, навпаки, зміна семи “суб’єкт” у семантичній структурі парних дієслів не завжди спричиняє обмеження префіксальної сполучуваності ЛСВ, тоді як словотвірні можливості непарних ЛСВ завжди обмежені. ЛСВ самостійного різноспрямованого руху суб’єкта, на відміну від ЛСВ парних дієслів зі значенням “переводити погляд”, не мотивують похідних з префіксом за2-. Різні зміни в мотиваційній активності ЛСВ непарних дієслів, що тяжіють за значенням до дієслів сумісного різноспрямованого руху суб’єкта та об’єкта, та відповідних ЛСВ парних ДР зумовлює конкретизація семи “об’єкт руху”: у непарних ЛСВ спостерігаємо якісні зміни в префіксальній сполучуваності ЛСВ, а у відповідних ЛСВ парних ДР - удвічі скорочені словотвірні потенції. Також більшою мірою обмежує дериваційну активність основ, співвідносних з ЛСВ непарних дієслів, поява семи “каузація руху”. Кількість похідних від мотиваторів цієї групи знижена порівняно з відповідними ЛСВ парних дієслів.


Вторинні ЛСВ на позначення руху суб’єкта, індиферентні до ознаки спрямованості. На противагу парним ДР, активність цих основ як мотиваторів значно обмежує навіть незначна модифікація семи “спосіб здійснення руху”. Префіксальна сполучуваність ЛСВ цієї групи варіює від 0 до 9 мотиватів.


Вторинні ЛСВ непарних ДР на позначення руху, характеризовані за ознаками, не притаманними парним ДР. Особливість ЛСВ на позначення руху вперед-назад полягає в тому, що конкретизація об’єкта руху спричиняє значні якісні зміни в словотвірному потенціалі ЛСВ, тоді як за умови подібних змін у семантичній структурі відповідних парних дієслів їхня префіксальна сполучуваність змінюється лише кількісно (обмежена вдвічі). Кількість похідних від досліджуваних ЛСВ становить від 1 до 5 дериватів. Дериваційну активність ЛСВ на позначення руху вгору-вниз, порівняно з парними ДР, значно скорочує зміна суб’єкта руху. Зміна семи “напрямок руху”, що завжди зумовлює значне обмеження префіксальної сполучуваності ЛСВ парних ДР, по-різному впливає на словотвірні можливості досліджуваних ЛСВ через специфічне спрямування руху, який передають основні ЛСВ цих дієслів. Префіксальна сполучуваність ЛСВ у цій групі − від 0 до 13  дериватів. Значних відмінностей у префіксальній сполучуваності вторинних ЛСВ зі значенням руху по колу або півсфері та ЛСВ на позначення хаотичного руху суб’єкта до певної кінцевої точки, порівняно з парними ДР, не виявлено. Кількісна характеристика дериваційного потенціалу основ цих груп відповідно варіює від 0 до 5 дериватів та від 1 до 3.


Кількість похідних від ЛСВ непарних ДР з модифікованою, але не погашеною архісемою, та ЛСВ на позначення не-руху значно менша, ніж від синонімічних ЛСВ парних ДР. Лише в поодиноких випадках такі ЛСВ мають більшу кількість дериватів, ніж відповідні ЛСВ парних ДР. Якісних відмінностей майже не виявлено.


У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.


Дериваційні потенції основи-мотиватора та семантика її актантів є визначальними для акту словотворення. Семантичну структуру багатозначних дієслів утворює сукупність ЛСВ, що є формально тотожними, але семантично відмінними одиницями, внаслідок чого вони мають різні словотвірні можливості. Певні семантичні ознаки основ-мотиваторів не мають формального вираження, є “прихованими”, але зумовлюють наявність мотиватів. Попарне зіставлення основного ЛСВ із вторинними ЛСВ дає змогу найточніше виявити їхні імпліцитні семантико-граматичні ознаки, що і визначають здатність мотивувати похідні. 


Особливості семантичного складу основних ЛСВ залежать від місця, яке вони займають у складній ієрархічній системі ЛСП. В основі ієрархії компонентів ЛСП лежить ступінь вираження ідеї руху. Значення власне руху домінує в дієслів, що утворюють ядро ЛСП. Вони мають найскладнішу семантичну структуру, а їхні ЛСВ - найоб’ємніший семантичний склад. Неядерні дієслова відображають особливості перебігу руху: напрямок, спосіб здійснення і т. ін., їм властивий простіший семантичний склад, їхні основні значення нерідко входять до синонімічних рядів із вторинними ЛСВ парних дієслів. Дієслова одного ЛСП мають певні закономірності розвитку значеннєвої структури, що проходять такі основні етапи: вираження ідеї власне руху ® акцентуація на особливостях перебігу руху ® акцентуація на суб’єкті (об’єкті переміщення) ® ЛСВ, що мають перехідний характер → перехід ЛСВ у інші ЛСП. ЛСВ різних досліджуваних груп формують спільні моделі багатозначності та синонімічні ряди. Особливості розвитку дієслівних лексем визначає передусім сема “напрямок руху”. Диференційними семами, що є маркерами ЛСВ, виступають як актуалізовані семи, які входять до семантичного складу основного значення, так і нові, що виникли внаслідок розвитку семантичної структури дієслова. Актуалізовані семи ЛСВ співвідносні з відповідними актантами. Отже, семний склад досліджуваних дієслів може як визначати, так і обмежувати лексичну сполучуваність із деякими групами імен. Головним чинником, що визначає зовнішню валентність досліджуваних ЛСВ, є сема “напрямок руху”.


Словотвірні можливості полісемантичних дієслів також найповніше виявляються лише за умови розгляду їх не щодо лексеми в цілому, а на рівні окремих ЛСВ. Існує залежність між прихованими семантико-граматичними ознаками, що впливають на здатність дієслів мотивувати похідні, та місцем того чи того дієслова в складній ієрархічній структурі ЛСП руху. Мотиваційна активність дієслів залежить від ступеня вираження власне ідеї руху, саме тому ЛСВ парних ДР, які утворюють ядро ЛСП руху, співвідносні з найбільшою кількістю похідних. Друге місце за кількістю похідних займають ЛСВ, що семантично тяжіють до парних ДР. Префіксальна сполучуваність основних ЛСВ на позначення руху, не властивого парним ЛСВ, значно знижена. Отже, з віддаленням від ядра ЛСП руху дієслова втрачають дериваційну активність.


Словотвірний акт - це не процес поєднання певної основи-мотиватора з певним префіксом, а здатність до позитивного сполучення, в першу чергу, актуалізованих (актуалізованої) сем ЛСВ дієслова з певним МСВ префікса. Основні ЛСВ усіх досліджених дієслів продукують найбільшу кількість мотиватів, поєднуючись із основними просторовими значеннями префіксів. Кількість дериватів від неосновних значень переважно є не більшою, ніж в основних значеннях. Форманти, що входять до семантичного складу мотиватів від вторинних значень, насамперед підтримують семантику модифікованих сем. За результатами дослідження, чинниками, що обмежують словотвірні потенції ЛСВ (крім основного) є модифікація архісеми або семи “спосіб здійснення руху”, конкретизація (у дієслів на позначення односпрямованого руху) або зміна семи (у дієслів на позначення різноспрямованого руху: різноспрямований рух → багаторазовий односпрямований) “напрямок руху”, зміна сем “середовище пересування”, “суб’єкт руху”, актуалізація сем “мета руху”, “каузація руху”, “інтенсивність руху”, зміна або конкретизація семи “об’єкт руху, погашення семи “об’єкт”, поява семи “пересування” та “об’єкт” у семантичній структурі непарних ЛСВ. Семантичну неузгодженість мотиватора та префікса можна пояснювати також екстралінгвальними факторами. Словотвірні потенції мотиваторів залежать не лише від якості, а й від кількості модифікацій у семантичній структурі ЛСВ: за умови декількох паралельних змін у ЛСВ його здатність до словотвірної мотивації значно обмежена. У цьому випадку вторинні ЛСВ можуть поєднуватись із вторинними значеннями префіксів, що не властиво основним ЛСВ.


Префіксальна сполучуваність парних та непарних дієслів має більшою мірою кількісні, аніж якісні відмінності. Кількість похідних від непарних дієслів менша за рахунок меншого виявлення синонімії префіксів та більшої специфікації префіксів за основами-мотиваторами. Непарні дієслова виявляють дериваційні можливості в поєднанні  лише з тими формантами, що найчастіше входять до складу ЛСВ парних ДР. Оскільки розвиток семантичної структури парних та непарних дієслів є подібним, на здатність ЛСВ непарних дієслів мотивувати похідні впливають ті самі чинники і майже тією ж мірою, як і у відповідних групах парних ДР, хоча в кожній групі зафіксовані й власні закономірності.


В основі парадигматичних зв’язків у межах похідних із певними префіксом від мотиваторів однієї групи, лежать актуалізовані семантичні компоненти основи, що відповідають значенню префікса.


Синтагматичні особливості префіксальних дієслів формуються під впливом префікса, який виконує не лише словотворчу функцію, а й виступає як компонент нової лексеми, що зумовлює її властивості до сполучуваності. Префіксація або впливає на зв’язок із залежним об’єктним актантом: у мотиваторів він - структурно факультативний, у мотиватів - переважно структурно обов’язковий, або спричиняє зміну валентної рамки ЛСВ.


 








Для опису значень дієслівних префіксів використано реєстр, складений С.О. Соколовою, з якого вилучено значення, не властиві досліджуваним похідним, але збережено відповідну нумерацію.


 



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины