Еволюційна теорія в британо-американській культурній антропології

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В Україні відбувається складний і суперечливий процес оновлення, демократизації всіх сторін суспільного життя на засадах формування громадянського суспільства і правової держави. Настає час перейти від системи силового нав’язування суспільству чужих для нього постулатів та думок до усвідомленого вибору своєї долі кожним громадянином. Вибір між революційним та еволюційним розвитком – це боротьба життя і смерті, це суперечка між громадянським миром та громадянською війною. Історія, на жаль, часто вирішувала її на користь війни. Сьогодні доведено, що силові революційні методи соціального прогресу себе вичерпали. У зв’язку з цим у багатому арсеналі світової філософської думки актуалізуються ідеї соціального еволюціонізму, в яких шукають відповіді не лише на питання про походження і розвиток світу, але і про його найближчі перспективи, обґрунтовується доцільність поступового, плавного, органічного характеру розвитку суспільства та рішуче заперечуються його силові, волюнтаристські, революційні перетворення.

Еволюційна теорія досягла свого апогею у сфері біології і знайшла своє втілення в працях сучасних біологів В. Гранта, С. Четверікова та С. Райта, котрі хоч і розробляли синтетичну теорію еволюції (синтез класичної менделівської генетики і дарвінізму), започатковану Е. Майром, всі визнавали культурний еволюціонізм з усіма його аспектами. Особливо інтенсивними у філософії є дослідження еволюційних процесів у культурній антропології – напрямку, що вивчає проблему взаємовідносин людини і культури. Окрім еволюціонізму існують й інші напрямки аналізу культури, такі як: дифузіонізм (пояснює розвиток культур окремих народів не їх самостійною еволюцією, а запозиченням культурних досягнень інших народів), представниками якого є британські та американські вчені К. Уісслер, Е. Сепір, А. Крьобер, Г. Еліот-Сміт та інші; функціоналізм (заснований британцем Б. Маліновським, спрямований на вивчення та з’ясування функцій кожного елемента культури); структурна антропологія визначає символічну природу свого об’єкта та описує системи знаків згідно із структурними моделями, представлена К. Леві-Стросом, А. Редкліфом-Брауном та іншими.

У вітчизняній філософській літературі дослідженню еволюційної теорії у культурній антропології порівняно з іншими напрямками приділяється недостатня увага. Відсутні монографії та дисертації, які б розкривали цілісний системний характер еволюційного розвитку. Інформація про теорії культурної еволюції лише стисло викладена в окремих підручниках та навчальних посібниках з філософії культури та культурології (С. Гатальськa, Б. Головкo, В. Панченко, О. Погорілий, М. Савельєва тощо).

У зв’язку з цим вельми конструктивним і плідним є звернення вітчизняних науковців до досліджень теорії еволюції у британо-американській культурній антропології, недостатнє вивчення якої в Україні унеможливлювало розвиток цілісних уявлень про походження і сенс деяких її концепцій, про долю і роль її авторитетів, про досліджувані ними інституції, до яких у нас сформувалося суперечливе ставлення. Саме у Великобританії та США у ХІХ ст. зароджувались ідеї еволюційної теорії в культурній антропології, в результаті гострих наукових дискусій вони поступово складались у цілісне вчення, яке стало самостійним напрямком у антропології. Через це вивчення еволюційних ідей у британо-американській культурній антропології є важливим для адекватного розуміння не лише минулого цієї науки, але й багатьох сучасних теоретичних напрямків, що визначають наукову діяльність антропологів, етнологів, істориків, соціологів тощо. Отже аналіз культурологічного контексту і систематизація основних векторів теоретизувань британських (Е. Тайлора, Г. Спенсера, Г. Чайлда) та американських (Л. Моргана, Дж. Стюарда, Л. Уайта, Р. Карнейро, Е. Сервіса, М. Салінза, М. Херріс) антропологів – актуальне завдання сучасної філософії.

Актуальність проблеми, теоретична нерозробленість та суперечність підходів до висновків учених-еволюціоністів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження : «Еволюційна теорія в британо-американській культурній антропології».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України», науково-дослідної роботи філософського факультету №01БФ01-01 „Філософська та політична освіта в Україні на перетині тисячоліть”, науково-дослідницької тематики кафедри етики, естетики та культурології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.