РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На початку 90-х років минулого століття теза про вгасання релігії здавалось, ні в кого не викликала сумніву, тому наукова правова думка майже не цікавилася проблемами релігії, віддаючи перевагу економіці, соціології, психології тощо. Однак реалії сьогодення свідчать про зростання впливу релігії на суспільні відносини і життя людини. Традиційні релігії не тільки збереглися, а й отримали визнання більшості сучасних розвинутих держав. Поряд з ними виникли й розвиваються нові релігійні течії, напрями, на основі яких створюються релігійні організації, не залежні від канонічної церкви, діяльність яких потребує правового регламентування як окремого суб’єкта цивільних відносин.

Це не могло не вплинути на науковців, інтерес до проблем релігії яких останнім часом суттєво підвищився. Так, у вітчизняній правовій літературі з’явилися роботи М.Ю. Бабія, В.Є. Єленського, Л.В. Ярмол, Д.О. Вовка, які торкаються проблем свободи совісті, пошуку моделей взаємодії держави і релігійних організацій, забезпечення конституційних прав громадян на свободу совісті і віросповідання.

 Правовим проблемам діяльності релігійних організацій присвячені роботи В.Д. Фучеджі і Ю.В. Кривенко. Інтерес до зазначених проблем пояснюється тим, що тривалий час останні сприймалися тільки як історичний феномен, недооцінювалася їх роль в духовно-моральному розвитку суспільства, не враховувався той факт, що зазначені організації – один з найбільш стародавніх суспільних інститутів і одночасно суб’єктів права не тільки в Україні, а й у всьому світі. Звідси проблеми вдосконалення та підвищення ефективності механізму правового регулювання діяльності релігійних організацій, які утворюються для задоволення релігійних потреб громадян і є одним із видів непідприємницьких юридичних осіб, набувають все більшого значення.

Безумовно, вищезазначені дисертаційні роботи не могли висвітлити всіх правових проблем цього особливого суб’єкта цивільних правовідносин, який внаслідок конституційного принципу відокремлення церкви від держави підпорядкований в діяльності настановам своєї інституційної і ієрархічної структури.

Означені фактори зумовили актуальність теми даного дисертаційного дослідження, його теоретичне і практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри цивільного права №1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної цільової комплексної програми “Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні” (№ 0106U002288). Тему роботи затверджено на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 5 від 20 грудня 2002р.).