ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ ПРЕСИ ФРН (1996-2001 рр..)



Название:
ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ ПРЕСИ ФРН (1996-2001 рр..)
Альтернативное Название: ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМАТИКА на страницах печати ФРГ (1996-2001 гг ..)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обгрунтовано вибір теми дисертації, окреслено її актуальність і наукову новизну, визначено предмет, мету і завдання праці, подано характеристику рівня дослідженості теми, інформацію про методологічну основу та методику студіювання, дані про апробацію наукових положень роботи.


У першому розділі дисертації “Специфіка репрезентації економічної тематики на шпальтах надрегіональної преси Німеччини: історичний аспект і сучасні тенденції” аналізується проблема особливості представлення економічної тематики в німецьких надрегіональних газетах .


Кінець XIX-початок XX століття – час бурхливого розвитку німецької економічної системи, адже, по-перше, торгово-промислова буржуазія використовувала письмове і друковане слово для агітації мас з метою остаточного знищення феодалізму; по-друге, швидкими темпами позначився розвиток економіки країни; по-третє, у період високої кон`юктури Німеччина здійснила стрибок і наздогнала США, здобувши при цьому статус однієї з провідних індустріальних країн світу; по-четверте, німецька наука стала явищем світового масштабу; по-п'яте, було вибудовано досконалу юридичну систему. Зважаючи на все це, німецький народ прагнув досягти ще більших успіхів.


Після Першої світової війни, засобами масової інформації активно цікавляться підприємці. Преса розвивається за законами економічного ринку, адже від стану економічної ситуації в країні, від кількості реклами та оголошень залежали прибутки й успішність видання. Найбільший наклад був у популярної берлінської газети “Fossische Zeitung”. Вона мала сильну економічну частину і була позапартійною. Популярність виданням забезпечували вміщені в них коментарі, критичні оцінки всіх значних економічних подій.


Уже в 80-х роках ХХ століття не тільки в Німеччині, але й у всій Європі лідерами серед газет стають видання, спеціалізація яких – збір і поширення економічної інформації.


У цей час в Німеччині надрегіональні видання зайняли належне місце в системі ЗМІ і були широко відомі світу. Газети пропонували об'єктивний огляд найважливіших подій внутрішнього і міжнародного економічного та політичного життя.


Головним завдання видавців якісних німецьких видань, зокрема “Frankfurter Allgemeine Zeitung”, було створення якісного видання з дуже сильною економічною частиною. І це їм вдалося: по-перше, характерна ознака газети – якісний аналіз економічних, політичних, національних та міжнародних подій; по-друге, газетні матеріали, як правило, завжди мали форму логічного доказу із широким застосуванням аргументації, з використанням теоретичних понять при відсутності яскраво виражених семантичних прийомів. У 1958 році редакція відділу економіки “Frankfurter Allgemeine Zeitung” вирішила створити додаткове видання – “Огляд економіки” („Den Blick durch die Wirtschaft”) – з метою більш повної репрезентації інформації економічного характеру.


З часом, враховуючи попит і тенденції розвитку світової преси, німецька “Frankfurter Allgemeine Zeitung” трансформує систему збору і поширення економічної інформації. В економічних розділах особлива увага починає приділятися політичній інформації.


Перебудова засобів масової інформації НДР почала набирати оберти після 7 жовтня 1989 року. Головним завданням засобів масової інформації у 1990 році була боротьба за виживання. Сучасна криза в німецькій економіці суттєво вплинула на німецькі засоби масової інформації, зокрема надрегіональні видання. Убозство рекламного ринку, відсутність прибутку, шаленні збитки сучасних німецьких якісних видань – все це вплинуло на розвиток журналістики і зробило її вразливою. У цей час почались переговори між західнонімецькими видавничими концернами та керівниками газет НДР про входження останніх на правах акціонерів-видавців і спільну діяльність на терені газетного і журнального бізнесу.


Результат аналізу фактичного і теоретичного матеріалу, опрацьованого в цьому розділі, дозволив зробити наступні узагальнення:


- економічні видання з'явилися на ринку преси Німеччини в кінці ХІХ-на початку ХХ століття. Їх розвиток відбувався в умовах жорсткої конкуренції. До цього часу перевага надавалася масовим газетам;


- у вищезазначений період провідні позиції належали якісній пресі, яка одразу ж привернула увагу підприємців і політиків;


- функціонування якісної преси зумовило появу зовсім нового типу видання - надрегіонального (термін з'явився після Другої світової війни, коли газети втратили свою залежність від контролю союзних військ);


- коментарі і критичні оцінки всіх значних економічних подій з самого початку забезпечили популярність економічним розділам і виданням;


- у 60-х роках, аби вижити і з метою підвищення рентабельності, надрегіональні видання (“Frankfurter Allgemeine Zeitung”, “Die Welt”, “Frankfurter Rundschaft”, “Suddeutsche Zeitung”) перебувають у постійному пошуку рекламодавця;


- економічне виживання надрегіональних видань залежало також і від вдалого і далекоглядного редакційного маркетингу, який базувався не на розважальній компоненті, а на розширенні економічного розділу;


- через недостатньо високі рекламні інвестиції фінансовий стан якісної преси погіршився. Ряд видань зазнавав значних збитків. Через це керівництво вимушено було звільнити велику кількість співробітників, у тому числі й з редакційного штату. Проте зекономлені кошти не покривали необхідні витрати. Під загрозою опинився якісний журналізм;


- в умовах несприятливого економічного фону друковані ЗМІ вплітаються в політичний процес не як структури, що стоять між суспільством і владою, а як суб'єкти, що захищають "власні інтереси";


- констатуємо, що протягом усієї історії існування надрегіональної преси, економічні розділи удосконалювали свою роботу і дотримувалися основоположних принципів, зокрема незалежності і доступності.


У другому розділі дисертації “Аспекти розвитку економічної журналістики в перспективі демократичної трансформації” йдеться про те, що намагання якісної преси впливати на критичне мислення людей у процесі сприйняття або запропонованої аргументації свідчить, що там, де інтереси уряду різко розходяться, не тільки масова, але і “серйозна” преса надаватиме перевагу соціально-психологічному впливу на читацьку аудиторію шляхом навіювання; таке навіювання спирається на зовсім інші принципи, ніж “автоматизми” повсякденної свідомості. Редакції якісних газет, подаючи свої матеріали, розраховують, у першу чергу, на те, що розбурхані й активізовані ними в процесі сприйняття інформації національні почуття, спрямовуватимуть хід думок реципієнтів у напрямку вироблення тільки тих рішень, які відповідатимуть актуальним цілям і соціально-економічним завданням; маніпулятивний доказ і методи його реалізації є ефективним способом впливу якісної преси на свідомість і поведінку читачів із відносно високим рівнем інтелектуального розвитку. За допомогою методів і прийомів аргументації якісна преса здатна маніпулювати думками і почуттями населення, направляти їхню політичну й економічну активність у русло інтересів політичних сил. Звичайно, такий висновок не є дотепер невідомим, адже вдаючись до техніки психологічного маніпулювання, газета як одна з найстаріших форм насичення суспільства інформацією, у кінцевому рахунку, є засобом поширення визначеної ідеології; якісні газети - це органи інформації і розваги для своєї аудиторії. Вони висвітлюють нові тенденції у світовій політиці й економіці з метою застереження від небезпек, що насуваються, дають можливість пристосуватися до катаклізмів, що відбуваються у світі. Проте все це має чітко визначену межу. Як тільки фінансова олігархія відчує небезпеку óпору її діяльності населення, преса одразу ж залучає техніку психологічного маніпулювання і розраховує з її допомогою підкорити свідомість і поведінку людей політико-економічним інтересам капіталу; ефективність інформаційного впливу преси залежить від багатьох аспектів, зокрема вдалого вибору форми, аргументації, можливостей журналістського колективу щодо отримання інформації та навичок у застосуванні різноманітних методів і засобів її подачі, можливостей використання новітніх технологій для оформлення, дизайну видання та ін.; розвиток технологій впливу засобів масової інформації зумовлений також значним загостренням конкуренції між самими ЗМК та політичними угрупуваннями, які, здебільшого, є першоджерелами самої інформації або творцями інформаційного руху. Останній – своєрідний поштовх для написання матеріалів. Це розглядається у першому підрозділі “Парадигма контролю”.


Другий підрозділ “Мультимедіа як напрямок розвитку економічної журналістики” присвячено аналізу майбутнього розвитку електронних засобів масової інформації, який зумовлює суттєву корекцію тенденцій розвитку газетних видань, зокрема в економічній журналістиці.


Сьогодні українські журналісти-практики і вчені-теоретики (зокрема, В.Іванов, О.Мелещенко та ін.) констатують факт: електронні засоби масової інформації всюди тіснять друковані видання. Як наслідок, окреслена ситуація і згадані процеси позначаються практично на всіх надрегіональних виданнях Німеччини: останні мають власні сторінки у світовій мережі Інтернет. Комп’ютерні версії газет пропонують постійно нову, безперервно поновлювану інформацію. У Німеччині розвиткові і взаємодії онлайнової інформації та економічної журналістики приділяється багато уваги такими дослідниками, як Клаудіа Маст та Петер Шунке. Осторонь цієї проблеми не залишаються і журналісти-практики (редактори економічних розділів). Останні, наприклад, пропонують посилити процес комерціалізації інтернетівського інформаційного продукту, оскільки більша його частина поширюється в мережі безкоштовно. Це безпосередньо стосується спеціалізованої економічної преси.


Ефективність інформаційного впливу преси залежить від багатьох аспектів, зокрема вдалого вибору форми аргументації, навичок журналіста застосовувати різноманітні методи і засоби подачі інформації тощо. Цьому присвячений третій підрозділ “Трансформація жанрової структури сучасної економічної преси”. Для сучасної газети гострою і нагальною є проблема функціонування журналістських жанрів. Західні та вітчизняні учені і журналісти (В.Здоровега, А.Тертичний, В.Кулєв, Л.Реснянська, Л.Землянова, Р.Хубер, В.Донсбах, К.Маст та ін.) відзначають, що навіть у суспільно-політичній пресі, де можливості застосування великого жанрового спектру майже не обмежені, спостерігається значне скорочення жанрової палітри, простежується прагнення авторів до жанрового “міксу”.


Кожна газета, редакція обирають теми для висвітлення та визначають стиль подання матеріалів. Проте мінливість світової економіки не дозволяє обрати остаточну стратегію щодо форми подання матеріалів. І лише в одному редакції можуть були солідарними – у необхідності твердої орієнтації на читацький інтерес.


Німецькі дослідники економічної преси прогнозують, що в майбутньому економічна журналістика буде більш консультативною і надаватиме переважно сервісні послуги. Зарубіжні експерти роблять ставку на тему финансів”, оскільки населення більше потребуватиме інформації саме такого характеру. Усе це, відповідно, впливатиме і трансформуватиме систему жанрів економічних розділів німецьких надрегіональних газет. На сторінках сучасних економічних розділів надрегіональної щоденної преси західні вчені виділяють не тільки дві загальні жанрові форми – інформаційну і коментуючу (подібні тенденції спостерігаються й у вітчизняній періодиці), а також констатують їх змішення. Більшість редакторів економічних розділів якісної преси ФРН вважають це ризиком і виступають проти такої “суміші”. Це перша точка зору. По-друге, німецькі експерти говорять про позитивні наслідки такої тенденції: беззмістовні, позбавлені коментарів й аналізу друковані матеріали не мають право на існування на шпальтах видань. Третя точка зору ґрунтується на тому, що подібне змішення необхідне як виняток, адже сухе повідомлення економічного змісту більш інформативне. Сьогодні більш вживані не конкретні назви жанрів, а визначення типу “матеріал” або “текст” (буквально розуміється майже все, що надруковано в газеті). Водночас, економічна преса виявилася найменш схильною до появи на її шпальтах нових жанрів, які міцно вкорінялися в суспільно-політичних і масових виданнях.


У третьому розділі дисертації “Стан та розвиток економічної тематики в німецькій пресі” на матеріалі німецької надрегіональної преси сучасності проаналізована тематична і проблемна палітра економічних розділів.


У підрозділі 3.1. “Аналіз ключових напрямків економічної політики держави на сторінках економічних розділів надрегіональної преси Німеччини” досліджується економічна тематика на сторінках економічних розділів якісних німецьких видань. Німецькі дослідники (М.Шенг, Х-П.Крафт, К.Маст та ін.) переконані, що з плином часу зміст економічних розділів буде змінюватися: по-різному подаватимуться матеріали про безробіття, євро, пенсійну реформу чи то податкову систему. Необхідність задоволення інформаціних потреб населення – як основний критерій вибору теми – зумовить посилення питання про тематичний спектр якісних німецьких газет. Другим критерієм вибору теми більшість науковців називає редакторську концепцію газети.


Проведений у цьому підрозділі контент-аналіз визначив домінантні теми і питання, порушувані на сторінках економічних розділів газет. Наприклад, проблема безробіття провокує появу на шпальтах економічних розділів цілу низку соціально-економічних, економічно-політичних проблем і питань, зокрема недосконалий порядок на ринку праці, проблеми іміграції. Майже кожний другий безробітний у Німеччині шукає роботу більше року. Так, у газеті “Die Welt” журналіст Томас Лоффельхольц у статті “Ohnmacht statt Mut” (“Безсилля замість мужності”) робить висновок, що на рівень довгострокового безробіття впливає як політика в галузі заробітної платні, так і соціальна політика. Причину цієї проблеми вбачають також і в обсязі соціальних послуг забезпечення. У газеті “Die Zeit” у статті під назвою “Ist das Arbeitslosengeld in Deutschland zu hoch?” (“Грошова допомога по безробіттю в Німеччині є занадто високою”) вчені називають таку ситуацію помилковим стимулом і рекомендують федеральному урядові відповідні реформи на ринку робочої сили. Досить часто німецькі журналісти у своїх статтях, кореспонденціях, інтерв'ю апелюють до досвіду інших країн у розв'язанні соціально-економічних проблем. Зокрема, газета “Die Zeit” пропонує звернути увагу на висновки економістів Массачусетського університету з приводу вищезгаданої ситуації, думки Міхаеля Класгена (стаття “Die Negativsteuer – der einfach Weg zur mehr Jobs” (“Простий шлях до ліквідації безробіття - це погане управління”) й Оскара Лафонтена в статті “Безсилля замість мужності”(газета “Die Welt”). Проте німецькі якісні видання не завжди одностайні у сприйнятті й оцінці економічних і соціальних змін. Це доводить газета “Frankfurter Allgemeine Zeitung”, яка критично поставилася до пропозиції зменшення соціальних виплат по безробіттю (стаття “Критика нової реформи у сфері зайнятості”).


Інша проблема, тісно повязана з проблемою безробіття, - імміграційна. Розглядаючи імміграцію як засіб покращення демографічної ситуації, німецькі журналісти наголошували на низькому кваліфікаційному рівні прибулих та поганому знанні німецької мови (наприклад, стаття М. Броста " In der Portfolio " ("У портфоліо") : “Чого вартий тільки-но приплив іммігрантів з Індії, країни, де хворі проказою помирають на вулиці, і іноді лише в радіусі кілометра можна знайти одну штепсельну розетку. І не дивно, що баварський міністр внутрішніх справ Гунтер Бекштайн проти ідеї Герхарда Шредера Green Cart”).


 Найбільш актуальні проблеми економіки стали предметом ретельного розгляду, проте в економічних розділах домінує політична інформація, інтерес до якої пояснюється все зростаючою політизацією економіки, усе більшим переплетінням інтересів економіки й політики (до того ж сучасне німецьке якісне видання, як правило, прагне не тільки дослідити ту чи іншу проблему, але й подати зразки її ефективного розв’язання). Так, контент-аналіз економічних розділів якісних видань довів:


по-перше, відсутність одностайної яскраво-вираженої тематичної домінанти;


по-друге фокусування основної уваги на пенсійній реформі і безробітті, імміграційних процесах і проблемах, пов'язаних з ними;


 


по-третє пріоритетність для "Frankfurter Allgemeine Zeitung" сфери економіки взагалі; сфера фінансів і політики - домінанта газети "Die Zeit" (питання політики подаються у тісному взаємозв'язку і під кутом зору економіки). Видання завжди вважалося ареною політичних дискусій. Представлення протилежних точок зору на одну й ту саму подію, особу, явище надає змогу читачеві формувати власну точку зору.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины