ДІЄСЛІВНА ЛЕКСИКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СФЕРИ (НА МАТЕРІАЛІ МОВИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КІНЦЯ XX СТ.) : глагольная лексики СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СФЕРЫ (На материале ЯЗЫКА СРЕДСТВ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ конце XX в.)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету і завдання, методи, наукову новизну, теоретичне й практичне значення виконаного дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Склад та семантична диференціація дієслів соціально-економічної сфери” розглянуто проблему лексико-семантичної класифікації дієслівної лексики в сучасному мовознавстві, умотивовано доцільність виділення дієслів соціально-економічної сфери як окремої групи в системі дієслівної лексики, визначено склад цієї групи за походженням та лексико-семантичним наповненням.

Увагу дослідників здавна привертала проблема лексико-семантичної диференціації дієслівної лексики (Ю.Д.Апресян, О.С.Ахманова, Л.В.Васильєв, Р.М.Гайсина, Е.В.Кузнєцова, В.М.Русанівський, І.І.Овчинникова, Т.П.Усатенко та ін.). Системне вивчення дієслівних груп розпочато в 60-х роках минулого століття, проте перші праці мали переважно оглядовий характер. Новий етап у вивченні ЛСГ сформувався тоді, коли об’єктом дослідження стали не окремі групи дієслів, а семантичні поля.

Дослідники здебільшого враховують три принципи систематизації дієслівної лексики: денотативний, парадигматичний та синтагматичний.

В українському мовознавстві лексеми соціально-економічної сфери систематизували А.А.Бурячок і Т.І.Панько. Вони запропонували свої класифікації, у яких терміни різної частиномовної належності розмежовано за функціональними та семантико-поняттєвими ознаками.

Семантична диференціація дієслівної лексики залишається складною й остаточно не розв’язаною проблемою. У сучасному мовознавстві досі немає викінченої й загальноприйнятої семантичної класифікації дієслів. У жодній із запропонованих класифікацій дієсловб, що позначають поняття соціальної та економічної сфери, не виділено в окрему групу.

Дієслова соціально-економічної сфери — це семантично розгалужена, багатопланова група, що зумовлено різноманітністю дій, процесів та станів, що відбуваються в соціально-економічному житті суспільства або стосуються його. Серед них:

1. Дієслова, пов’язані з державно-суспільним ладом та історією країни.

2. Дієслова, що характеризують діяльність політичних партій.

3. Дієслова, що визначають міжнародні відносини.

4. Дієслова на позначення загальнополітичних понять.

5. Дієслова, що окреслюють загальноюридичні дії, процеси та стани.

6. Дієслова, що означають фінансово-економічну та комерційну діяльність.

Кожна тематична група поділяється на вужчі підгрупи і відкрита для поповнення як новими лексичними одиницями, так і дієсловами інших лексико-семантичних груп.

Дієслова соціально-економічної сфери становлять велику за обсягом і неоднорідну за походженням та значеннями групу лексем. Вони об’єднують загальновживані дієслова та одиниці двох галузевих терміносистем: суспільно-політичної та економічної.

За своїм походженням ця група дієслів має асиметричний вигляд. Невеликій кількості питомих українських дієслів — непохідних і похідних, утворених від них за допомогою афіксів, — протиставляється величезний корпус дієслівних основ іншомовного походження. Зовсім небагато дієслів успадковано з праслов’янської мови. Вони означають дії, пов’язані з купівлею-продажем та деякими суспільними явищами: давати, дати, купувати, купити, міняти, платити, торгувати, мирити, діяти, радити, служити й под.

За своєю словотвірною структурою дієслова іншомовного походження поділяються на непохідні та похідні, переважно відіменні. До непохідних належать ті, які потрапили до лексичної системи української мови безпосередньо з мови-джерела або через посередництво якоїсь мови і не встановили на ґрунті української мови словотвірні зв’язки з іменними основами, які б виділяли їх структурно і мотивували семантично, тобто ті дієслова іншомовного походження, передсуфіксальна частина яких не вживається самостійно в сучасній українській мові: девальвувати, декларувати, ратифікувати. Основним засобом адаптації таких запозичених одиниць до морфолого-словотвірної системи української мови є суфікс -ува-, який в останні десятиріччя відчутно розширив сферу свого вживання, обмеживши використання суфіксів -ірува-/-ирува- та -ізува-/-изува-.

Статус похідних мають ті дієслова, які утворилися від іншомовних іменних основ — іменникових та прикметникових — на ґрунті української мови або встановили тут словотвірні зв’язки з іншомовними іменними основами. Визначальним способом творення таких дієслів є суфіксальний: приватизувати, нормалізувати, субсидувати, лобіювати. Обмежено використані префіксально-суфіксальний спосіб (збюрократити, з’яничарити) та складання (самоідентифікуватися).

Питомі українські й іншомовні дієслова соціально-економічної сфери сформували великий потенціал у внутрішньому дієслівному словотворенні, передусім у префіксальному та постфіксальному. Перші поєднуються з більшістю префіксів української мови (закупити, дожити, заслужити, проголосувати, роздавати), другі — передусім з генетично однорідними, тобто запозиченими, словотворчими форматами, зокрема де-, дез-/дис-, ре- (дестабілізувати, дезорганізувати, реекспортувати), та деякими українськими, насамперед з-/с- і за- (здеморалізувати, заблокувати).

У другому розділі “Основні тенденції семантичного розвитку дієслів соціально-економічної сфери в мові засобів масової інформації” визначено особливості семантичної структури дієслів соціально-економічної сфери, співвідношення між однозначними і багатозначними лексемами, проаналізовано основні шляхи та способи семантичного збагачення тематичних груп дієслів, обгрунтовано соціальну зумовленість змін у їхній семантичній структурі, розмежовано дієслова-терміни і дієслова загального вжитку на позначення соціальних та економічних понять, виявлено специфіку їхнього функціонування, окреслено межі семантичної транспозиції дієслів різних лексико-семантичних груп, схарактеризовано семантику і словотвірну структуру розмовних одиниць, лексико-семантичні відношення між дієсловами соціально-економічної сфери.

До дієслів соціально-економічної сфери належать ті лексеми, що семантично найтісніше пов’язані з внутрішнім і зовнішнім політичним, соціальним та економічним життям суспільства. До них відносимо й дієслова, що означають загальноюридичні процеси та процеси державотворення, а також фінансову та комерційну діяльність. Ці дієслова охоплюють досить широке коло понять, що стосуються суспільних та економічних процесів.

Серед питомих українських дiєслiв соцiально-економiчної сфери наявні багатозначнi та однозначнi лексеми, проте перші значно переважають над другими. Однозначнi питомi дiєслова, вживані в мові засобів масової iнформацiї кiнця XX ст., становлять, імовірніше, виняток у лексичнiй системi української мови, оскiльки полiсемiя тут є звичайним явищем. Тiльки термiни перебувають поза її активним виявом, але й вони зазнають лексико-семантичних змiн, безпосередньо пов’язаних із формуванням багатозначностi слiв.

Однозначнi питомi дієслівні лексеми вказують на дiяльнiсть осіб, зокрема й полiтичних діячів: виборювати — “боротися за щось; здобувати що-небудь упертою боротьбою”; головувати — “бути головою чого-небудь, виконувати обов’язки голови”; очолити — “стати на чолi кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь”. Однозначні лексеми характерні і для тієї групи, що означає фiнансово-економiчну та комерцiйну дiяльнiсть: дорожчати — “ставати дорожчим”; дешевшати — “ставати дешевшим, втрачати свою вартість” та iн.

Для семантичної структури питомих українських дiєслiв соціально-економічної сфери, як і дієслів української мови в цілому, характерна полiсемiя. Переважна їх більшість має три значення, пор.: купувати: 1)”придбавати за гроші”; 2)”привертати на свій бік підкупом, хабарем; підкуповувати”; 3)”обдурювати”(перен.), напр.: Бізнесом займатися — складна і відповідальна справа, постійно маєш купувати товар, а де взяти гроші?(“Київська правда”); Підприємці хвилювалися, бо призначили нового базаркома... А цього не купиш, щоб мати краще місце в торговельному ряду(“День”); Покупці стали більш уважними і розсудливими, тепер їх не купиш брехливими “лейбами” на товарах (“Сільські вісті”).

Процеси оновлення та збагачення лексики української мови наприкінці XX ст. набули інтенсивності та своєрідності. Особливо активним стало проникнення до її складу іншомовних слів.

Лексеми iншомовного походження характернi для всiх тематичних груп дiєслiв соцiально-економiчної сфери, проте деякі з цих груп поповнилися і за рахунок дієслів, що перебували в пасивному словнику української мови, або тих, що прийшли разом з новими процесами, дiями та станами. Це стосується тематичної групи дiєслiв, що характеризують дiяльнiсть полiтичних партiй: балотуватися, бойкотувати, мітингувати, пікетувати та iн.

Особливо активізувалося вживання дієслівних лексем iншомовного походження, які вказують фiнансово-економiчну та комерцiйну дiяльнiсть, зокрема тих, що означають види дiяльностi пiдприємств, установ тощо (акцiонувати, iнвестувати, балансувати, корпоратизувати), кредитування та меценатство (авансувати, дотувати, кредитувати, спонсорувати), процеси обмiну й продажу (бартеризувати, демпiнгувати), операцiї з грошовими одиницями (диверсифiкувати, денотувати, конвертувати), пiдприємництво (комерцiоналiзувати, конкурувати) та iн.

Змiна суспiльного ладу зумовила зміни в семантиці деяких дiєслiв iншомовного походження. Окремі їхні значення стають iсторизмами. Наприклад, дiєслово революцiонiзувати практично втратило значення “робити кого-, що-небудь революцiйно налаштованим, пройнятим iдеями революцiї”, воно вживається переважно безвiдносно до того чи iншого iдейного спрямування, у нейтральному значенні “якiсно змiнювати що-небудь унаслідок докорiнних перетворень, нововведень”, пор.: Незалежнiй Українi довелося переглянути значну кiлькiсть сторiнок iсторiї, дослiдники часом революцiонiзували методи вивчення цiєї суспiльної дисциплiни (“Слово”); Революцiонiзувати в культурi, освiтi, як i в багатьох iнших галузях, було складно, за нововведення iнтелiгенцiя досить часто розраховувалася свободою... (“День”).

Іншомовні дієслова, що передають соціальні та економічні поняття, представлені здебільшого однозначними лексемами: регламентувати, конвертувати, консолідувати, репресувати, ратифікувати, легітимувати, фальсифікувати, санкціонувати, пропагувати тощо.

У засобах масової iнформацiї вживається багато нових дiєслiв iншомовного походження, які ще не зафіксовані в словниках: акцiонувати, бартеризувати, делiмiтувати, корпоратизувати, лiбералiзувати, лобiювати, люмпенiзувати, спонсорувати та iн.

 Одним з основних джерел поповнення відзначених тематичних груп дієслів є терміни, семантика яких, потрапивши в нову сферу функціонування, розширюється. Донедавна деякі дієслова належали тiльки до спецiальної лексики якоїсь галузi, нинi вони перейшли до складу загальновживаної: пiкетувати, декларувати, рекламувати та iн., напр.: То ліві, то праві пікетують Верховну Раду, кожні щось хочуть, навіть вимагають (“Робітнича газета”).

Загальновживана дiєслiвна лексика соцiально-економiчної сфери позначає дiї, процеси та стани в широкому аспектi. За своїм характером вона рухлива, динамiчна, завжди вiдкрита для поповнення новими лексичними одиницями. Найбiльше дієслів загального вжитку має тематична група, що означає фiнансово-економiчну та комерцiйну дiяльнiсть: видiляти, заробляти, витрачати, обмiнювати, продавати, торгувати, одержувати, вiдраховувати, вкладати, економити, заплатити, стягувати, премiювати, додавати й под.

Суспільно-політична лексика, як відомо, перебуває в процесi постiйних змiн, для неї не характерна така однозначнiсть, як для всiх iнших термiнiв. Проте це не означає, що вона зливається із загальновживаною лексикою.

Незамкненість, рухливість меж суспільно-політичної і частко-во – економічної лексики, особливий характер її системності, пов’язаний безпосередньо із суспільним ладом, ідеологією, економікою, здатність викликати до себе певне емоційне ставлення, відсутність активного втручання людини у творення цієї лексики порівняно з науково-технічною термінологією дають підстави твердити про істотні відмінності цих термінологічних систем від інших терміносистем, про їхній тісний зв’язок із загальновживаною лексикою.

Відомо, що дієслова внаслідок своєї широкої семантики значно рідше стають термінами, ніж, наприклад, іменники, тому їх досить непросто вiдмежувати вiд загальновживаних дієслiв. Ця близькiсть зумовлена тим, що чимало термiнiв виникло на основi загальновживаних слiв у процесi їх термiнологiзацiї.

У текстах засобів масової інформації кінця XX століття вживаються дiєслова-терміни, що означають поняття з рiзних сфер суспільних та економічних наук, зокрема з: 1) економiчної: девальвувати, продуцентувати, демпiнгувати, експортувати, iмпортувати, картелювати, синдикувати та iн.; 2) фiнансової: авансувати, авiзувати, асигнувати, балансувати, субсидiювати, дотувати, фiнансувати й под.; 3) ринкових відносин: інвестувати, кредитувати, сертифікувати та ін.; 4) логiчної: аргументувати, iндукцiювати, дедукцiювати, логiлiзувати тощо; 5) фiлософської: абсолютизувати, абстракцiювати, аналогiзувати, детермiнувати, iндетермiнувати, екзистенцiоналiзувати, iррацiоналiзувати, iманентнiзувати та iн.; 6)юридичної: апелювати, амнiстувати, кримiналiзувати й под..; 7) дипломатичної: денонсувати, декларувати, парафувати, ратифiкувати, легалiзувати тощо; 8) офiцiйно-дiлової: iнструктувати, циркулювати, посвiдчувати, ухвалювати та ін.

Належнiсть зазначених дієслів-термінів до соцiально-економiчної лексики засвідчує здебiльшого їхнє вживання в певних словосполученнях та конкретний контекст, у якому вони функцiонують. У текстах засобів масової інформації вони відрізняються від загальновживаних слів більшою абстрагованістю і точністю своїх значень, пор.: Туркменістан — східна країна. Тому слід думати, що туди експортувати (“Київський телеграф”); Клано-кастова система позбавляє Україну будь-яких надій на краще майбутнє, як би не фінансували реформи із-за кордону (”Високий замок”); Ніхто не поспішає кредитувати мале підприємництво, через це розвиток ринку в Україні пригальмовує... (“Вечірній Київ”); Даремно філософи абсолютизували ідею марксизму-ленінізму, адже нині про це згадують тільки в історичному аспекті (“Вісті”); Прокуратура вдруге оскаржує рішення суду. Попереду знову судові процеси (“Київська правда”); З цього моменту документ набрав юридичної сили — договір ратифікували (“Новини”).

Група дієслів-термінів соціально-економічної сфери в кінці XX століття помітно збагатилася за рахунок нових одиниць, які прийшли в українську мову разом із процесами, що їх вони позначають: офертувати — “пропонувати укласти угоду”; корпоратизувати — “об’єднувати щось, когось в одне ціле” та ін., напр.:Треба корпоратизувати великi пiдприємства у термiни, адекватнi сьогоднiшнiм потребам (“Урядовий кур’єр”). Входження таких інновацій до лексичної системи сучасної української мови засвідчує розширення відповідних синонімічних рядів, потенціалу виражальних засобів, які в текстах засобів масової інформації набувають додаткових семантичних відтінків.

Вживаючись у нових для себе функціональних сферах, дієслова-терміни вступають у зв’язки з найрізноманітнішими мовними компонентами, від яких вони раніше у складі замкнутої термінологічної системи були ізольовані. Унаслідок взаємодії з елементами публіцистичного стилю відбувається своєрідна експресивна детермінологізація раніше нейтральних термінів. Вони набувають більш чи менш яскраво вираженого емоційного і психологічного забарвлення, пор.: Практичного досвіду, що може показати реальні позитивні результати застосування препарату проти СНІДу, поки що немає, фармацевти, лікарі тільки теоретизують... (“Голос України”); Вони [ті, що мітингують] люблять на майданах теоретизувати, тобто розумувати на різні теми, не підкріплюючи своїх висловлювань конкретними фактами... (“Вісті”).

Вплив соцiальних факторiв на розвиток дiєслiв соцiально-економiчної сфери може бути свiдомим або стихiйним. Суть свiдомого впливу полягає втому, що суспiльство i його члени можуть впливати на розвиток мови: розширювати її соцiальнi функцiї, регулювати процеси взаємодiї слів різних мов, проводити iншi цiлеспрямованi дiї щодо функцiонування мови.

З часу проголошення незалежностi України помітно активізувалися дiєслова, пов’язані з державно-суспiльним ладом та iсторiєю країни. Вони перейшли до активного словника носiїв української мови: українізувати, вiдродити, вiдокремитися, роздержавити, європеїзуватися та iн., напр.: Українiзувати суспiльство, а точнiше кожного українця,— тодi ми оцiнимо працi митцiв вiдродження (“Лiтературна Україна”); ...важливою передумовою культурного розвитку суспiльства є його здатнiсть вiдродити демократичнi процеси (“Людина i влада”); Дехто спонукає уряд європеїзуватися, тiсно спiвпрацювати з окремими країнами... (“Голос України”).

У кінці XX ст. iнтенсивно почав розвиватися дипломатичний пiдстиль. Україна визначила свої державнi кордони, налагодила мiжнародні вiдносини з різними державами, унаслідок чого до активного вжитку ввiйшли дiєслова демаркувати, ратифiкувати, парафувати, iнтегруватися, легiтимувати та iн., напр.: Європа iнтегрується, а СНД, навпаки, “частинками” розпадається... (“Новини”); Україну “обминуть” 17 мiльйонiв доларiв, якщо мiськрада Львова не ратифiкує договiр... (“День”).

Події цього періоду характеризуються зміною однопартійної системи на багатопартійну, утворенням великої кількості громадських організацій. На означення цих суспільних процесів послуговуються дієсловами, значення яких активізувалися або ж набули додаткових відтінків: бойкотувати, опозиціювати, пікетувати, страйкувати, та ін., напр.: ...бiльшiсть iнших партiй заявила, що бойкотуватимуть вибори (“День”); Шахтарі страйкують вже кілька років, але віз і нині там... (“Вісті”).

У зв’язку з активiзацією операцiй, пов’язаних із грiшми, почали ширше вживатися дієслова тематичних пiдгруп із значеннями обмiну i продажу (бартеризувати, демпiнгувати), отримання допомоги, прибуткiв, доходiв (субсидувати, процентувати), втрати коштiв (девальвувати, збанкрутувати) та iн., напр.: Вiдносини мiж дiловими партнерами гальмуються, бо розрахунки бартеризують, “живих” грошей немає... (“Урядовий кур’єр”); Зараз особливо важливо субсидiювати житло пенсiонерiв... (“Сiльськi вiстi”); Нiколи у підприємства не було проблем, а тепер збанкрутувало... (“День”).

Змiни в суспiльно-полiтичному i виробничо-економiчному житті вiдновили в українському суспiльствi благочиннi акцiї. Це посприяло утворенню тематичної пiдгрупи дієслів із значенням кредитування та меценатства: кредитувати, спонсорувати, благодiйствувати, меценатствувати, напр.: Самодiяльний народний колектив “Вечорницi” набув нового вигляду саме завдяки тому, що приватник постiйно спонсорує його (“Людина i влада”); Захiд кредитує деякi програми щодо культурного розвитку... (“Репортер”); Релiгiйнi угрупування благодiйствують зараз у рiзних галузях... (“Лiтературна Україна”).

Змiна iдеологiї та полiтичних оцiнок, усталеного способу суспiльного життя, економiчнi перетворення активiзували в групах дiєслiв соцiально-економiчної сфери зустрiчнi процеси їхнього оновлення та збагачення. Iнтенсивнiшим став рух дієслівної лексики мiж активним i пасивним словниками. Деякi лексеми повертаються до активного життя в соцiумi разом з дiями, процесами та станами, якi вони означають (комерцiалiзувати, рекламувати, орендувати), iншi — внаслідок стилiстичної транспозицiї, тобто розширення сфери використання цих слiв (меценатствувати, фундувати), напр.: Всi напiвпорожнi державнi установи орендують приватнi пiдприємства (“День”); Мийнi засоби так активно рекламують, що на базарi не знаєш, чому надати перевагу (“Київська правда”); Багато членiв української дiаспори меценатствує, їм небайдуже майбутнє України...(“Слово).

До дiєслiв соцiально-економiчної сфери почали функціонально уподібнюватися дієслівні одиниці iнших лексико-семантичних груп, передусім дiєслова конкретної фiзичної дiї, звучання, мовлення, мислення, розумової дiяльностi людини тощо. Так, зокрема, дiєслова конкретної фiзичної дiї широко транспонуються до тематичної групи, що означає фiнансово-економiчну та комерцiйну дiяльність. У своєму переносному вживанні вони вказують здебільшого на нечесне отримання прибуткiв, доходiв та витрату коштiв, надаючи водночас цим актам негативнооцінного забарвлення, напр.: Ми не отримаємо значних прибуткiв, бо не накупили нового товару, через те треба було відстібнути велику суму (“Голос України”); Вiн [комерсант] хапає кожну копiйку, не втратить свого навiть найдрiбнiшого (“Слово”); Здається, що частину великих сум з партійної кишені “відривають” до власних кишень (“Сiльськi вiстi”).

Спостерігаємо тенденцію до активного поповнення тематичних груп дієслів соціально-економічної сфери розмовними негативнооцінними одиницями. Переважну їх більшість становлять питомі українські лексеми: цупити, поцупити, гребти, нагребти, дерти, розбазарювати, урвати та ін. Вони контрастують із нормами публіцистичного стилю, але водночас збагачують його експресивні засоби. Найбільше їх серед дієслів, що характеризують фінансово-економічну та комерційну діяльність, напр.: Нагребти кругленьку суму грошей, та ще й пошвидше, — про це мріяла більшість розрекламованих бізнесових структур (“Сільські вісті”); Всі поспішали урвати грошей чужих, а як тепер обслуговувати зовнішній борг країни?.. (“Репортер”).

Системними відношеннями синонімії охоплені всі тематичні групи дієслів соціально-економічної сфери. Абсолютні синоніми представлені поодинокими парами, пор.: відкликати — відізвати, скореговувати — скоректовувати, напр.: Сталися неймовірні зміни у суспільстві — президента відкликали з відпустки (“Україна молода”); Тільки лікар приїхав додому — його знову відізвали на роботу, третя операція за добу (“День”); Аби досягти позитивних результатів, довірені особи намагаються скорегувати програму кандидата належним чином...(“Робітнича газета”); Обидва лідери фракцій скоректовували останні “штрихи” документів (“Голос України”). Основний склад синонімічних рядів визначають семантичні (рахувати, лічити, обчислювати); стилістичні (єднати, ріднити, братати); поняттєво-стилістичні (збентежити, спантеличити, приголомшити) синоніми, напр.: Непрозора перспектива політичного розвитку країни збентежила громадян (“Вечірній Київ”); Повідомлення Бориса Єльцина про нового наступника у новорічну ніч приголомшило росіян (“Промінь”) та ін.

Між дієсловами соціально-економічної сфери наявні й антонімічні відношення. Найбільшу групу дієслів-антонімів становлять різнокореневі одиниці з протилежною семантикою: багатіти — бідніти, дорожчати — дешевшати, призначати — звільняти. До її складу входить переважно дієслова фінансово-економічної та комерційної діяльності.

У процесах антонімотворення важлива роль належить префіксам, протилежні значення яких формуються на основі парного протиставлення: зблокувати — розблокувати, виграти — програти й под. Протилежного значення спільнокореневим дієсловам надають префікси а-, де-, дез-/дис‑, ре-: логілізувати — алогілізувати, організувати — дезорганізувати, емігрувати — реемігрувати тощо.

Для дієслів соціально-економічної сфери характерна й енантіосемія: позичати (брати в борг) — позичати (давати в борг) та ін., напр.: Гроші то позичали постійно, вже й товар закупили, а як віддати... (“Вечірній Київ”); Позичала, позичала, а тепер справу до суду довели, бо ніхто не повертає (“Робітнича газета”).

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.

Дієслова, що означають дії, процеси та стани, які стосуються соціально-економічної сфери, становлять у сучасній українській мові велику за обсягом і неоднорідну за походженням та значеннями групу лексем. Вони пов’язані з внутрішнім і зовнішнім політичним, соціальним та економічним життям суспільства. На їх основі сформовано шість основних тематичних груп, кожна з яких має свої підгрупи.

Домінанту дієслів соціально-економічної сфери утворюють основи іншомовного походження. Питомих українських дієслів зовсім небагато.

Серед питомих українських лексем переважають багатозначні. У засобах масової інформації кінця XX ст. вони функціонують здебільшого як тризначні одиниці. Дієслова іншомовного походження представлені переважно однозначними лексемами, що зумовлено передусім термінологічним характером їхніх значень. Вони досить обмежено розширюють свою семантичну структуру, залишаються зазвичай однозначними.

Основним способом розширення тематичних груп дієслів соціально-економічної сфери є запозичення. Вони поповнилися також і за рахунок дієслів, що перебували в пасивному словнику української мови. Найбільшою мірою ці процеси стосуються групи дієслів, що означають фінансово-економічну та комерційну діяльність.

До неосновних способів формування дієслів соціально-економічної сфери належить функціонально-семантична транспозиція, тобто вживання дієслів інших лексико-семантичних груп на позначення дій, процесів та станів, які відбуваються в соціальному та економічному житті. Функціонально-семантичної транспозиції зазнають дієслова конкретної фізичної дії, звучання, мовлення, мислення та розумової діяльності людини. Для дієслівних лексем цих груп згадані значення є переносними і виразно експресивними.

Для мови засобів масової інформації 90-х років XX ст. характерне збагачення семантики дієслів соціально-економічної сфери за рахунок значень розмовних одиниць, що сприяють експресивізації виражальних засобів публіцистичного стилю.

Дієсловам соціально-економічної сфери властиві такі лексико-семантичні явища, як синонімія та антонімія. Синонімізуться переважно питомі українські й іншомовні дієслівні основи, рідше — іншомовні. Типовим виявом антонімії є різнокореневі пари.