АНГЛІЙСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК СКЛАДОВА МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ : Английские Неологизмы КОНЦА ХХ ВЕКА Как составляющая языковой картины мира

Краткое содержание

У Вступі визначено місце роботи серед інших досліджень когнітивного напряму, розкрита значущість наукової проблеми, обгрунтована необхідність проведення аналізу неологізмів саме цього періоду, вказана актуальність, визначені об’єкт і предмет, накреслені мета та завдання, описано методику дослідження, розкрита наукова новизна, висвітлене теоретичне і практичне значення дисертації, сформульовані основні положення, що виносяться на захист.

У Розділі 1 “Òåîðåòè÷í³ засадè äîñë³äæåííÿ” предметом аналізу є основні теоретичні погляди, на яких базується наше дослідження англійських неологізмів кінця ХХ століття як складової мовної картини світу, коротко характеризується основна мета, завдання та ключові поняття когнітивної лінгвістики. Зокрема відзначається, що на сучасному етапі лінгвістичних пошуків вирішення різноманітних проблем теорії і практики пов’язується з вивченням особливостей представлення знань у мові, тобто співвідношенням когнітивних і мовних структур (А.Д.Бєлова, М.М.Блдирєв, А.Вежбицька, Д.Гірертс, О.С.Кубрякова, М.М.Полюжин). Важливе місце при цьому займає категоризація, під якою ми розуміємо одну з пізнавальних форм мислення людини, що дозволяє узагальнювати її знання та досвід і здійснювати класифікацію. Відповідно до теорії прототипів (Б.Берлін, П.Кей, Е.Рош та ін.) притаманна людині ментальна процедура категоризації значною мірою спирається на її досвід. Виходячи з цього, ми відносимо об’єкт до певної категорії не з огляду на встановлені теоретичні правила, а на основі прототипу – найкращого зразка категорії та фамільної подібності з ним (Е.Рош). Важливим положенням теорії прототипів є визнання двох аспектів категоризації: вертикального й горизонтального. При цьому один із рівнів категоризації визнається базовим, а інші стосовно нього – суперординатним (superordinate, за термінологією Е.Рош, рівень вищого порядку, більш абстрактний) та субординатний (subordinate, за цією ж термінологією – рівень нижчого порядку, більш конкретний). Найважливішим у цій таксономічній ієрархії є базовий, або серединний рівень, що грунтується на повсякденному світосприйнятті, яке не вимагає теоретичних знань про об’єкт (Дж.Лакоф).

Предметом подальшого розгляду є когнітивний аспект теорії номінації та словотвірного моделювання. При когнітивному підході номінація розглядається як діяльність, пов’ÿзана з виникненням і перетворенням певних інформаційних структур, що виникають унаслідок пізнавальної діяльності людини та відображення реальних предметів чи явищ у її свідомості. У процесі номінації дослідники виділяють різні етапи та фактори породження нового слова (В.Ф.Васильєв, Л.М.Лещова, В.І.Заботкіна). Пріоритет належить когнітивній долексичній діяльності, яка виступає формуючою та базовою для власне лексичної. Найважливіша функція номінації полягає в категоризації, тому íàéïîøèðåí³øèì її ñïîñîáîì у áóäü-ÿê³é ìîâ³ º äåðèâàö³ÿ íîìåìè – синтаксична, морфологічна й семантична, ïðîäèêòîâàíà íå ò³ëüêè ïðèíöèïîì åêîíî쳿 çóñèëü, àëå é ïîòðåáî&tho ; ñâ³äîìîñò³ çàêð³ïëюваòè ðåçóëüòàòè ðîáîòè останньої ó âèãëÿä³ ìîòèâîâàíèõ çíàê³â (Л.М.Лещова). Хоча принципи аналізу словотвірних явищ у когнітивному аспекті ще знаходяться у стані формування, стає все більш очевидним, що першим і основоположним принципом когнітивного підходу до словотвірного моделювання є принцип мовної репрезентації досвіду людини, що проявляється крізь призму її діяльності (О.М.Позднякова).

У Розділі 2 “Неологічна картина світу англомовного суспільства кінця ХХ століття” на основі концептуального аналізу відібраних нами неологізмів здійснена спроба установлення та опису концептів, а через них – тих фрагментів реального світу, які стали безпосереднім предметом пізнання носіїв англійської мови у цей період. У першому підрозділі висвітлені проблеми відображення концептуальної та мовної картин світу у сучасній неології. Поняття картини світу базується на вивченні комплексу уявлень про світ, під яким розуміють людину й середовище в їх взаємодії (С.А.Жаботинська, В.І.Постовалова). Картина світу формується в результаті переробки інформації про відображення реальної дійсності у свідомості людини. На основі розмежування мови й мислення як двох самостійних феноменів розрізняють дві картини світу: концептуальну (далі – ККС) та мовну (далі – МКС), причому роль імпульсу в їх відносинах належить ККС. Зв’язок концептуальної та мовної картин світу здійснюється через посередництво слова, яке визнається кардинальною одиницею останньої.

Поява новоутворень у мові викликана комплексною дією як інтралінгвальних, так і позамовних чинників. Позамовна детермінованість у збагаченні словникового складу відображає необхідність позначати нові актуальні концепти певного часового періоду, виокремлені в картині світу її носіїв. Лексико-семантичні нововведення як у мові, так і в мовленні надзвичайно різноманітні, що створює суттєві труднощі у визначенні відмінних рис у масі можливих інновацій. Для уточнення поняття неологізму в лінгвістичній літературі існують такі параметри: 1) «час»; 2) «новизна»; 3) «мовний простір»; 4) «мовна свідомість». На їхній основі ми пропонуємо таке визначення неологізмів: слова (або сполучення слів), нові за змістом чи формою або за змістом і формою, що виникли в певній мові та сприймаються як нові мовною свідомістю її носіїв у певний період часу.

У другому підрозділі обгрунтовується методика виділення і класифікації нових структурних типів знань, вербалізованих англійськими неологізмами кінця ХХ століття. Застосована в роботі теорія когнітивних моделей, основним постулатом якої є володіння мовцем особливим чином ієрархічно побудованою системою знань, дозволила об’єднати нові структури мислення та відповідні їм лінгвістичні одиниці у складі певного цілого – когнітивних категорій і моделей-секторів, що уможливило реконструювати та описати номінативний і концептуальний простори однієї з ділянок НКС англомовного суспільства наприкінці минулого століття. Під концептуальною моделлю ми розуміємо модель предметної сфери, яка представлена в термінах природної мови й відображає її актуальні об’єкти, їх характеристики та відношення між ними (Л.С.Рудинська). Ми виходимо з положення про те, що одним із джерел інформації про концепти у свідомості носіїв мови є семантика мовних одиниць (І.М,Колєгаєва, О.С.Кубрякова, Л.М.Лещова, М.В.Нікітін, З.Д.Попова, І.А.Стернін). Значення піддається вербальному описові у вигляді словникової дефініції, яка розкриває основний зміст концепту, представленого мовним знаком, його найважливіші характеристики (М.М.Болдирєв). Оскільки значення мовної одиниці є процесом співвіднесення матеріальної форми з концептом (І.К.Архіпов),  воно покладено нами в основу визначення останнього. Звідси під концептами, слідом за О.С.Кубряковою та її послідовниками, ми розуміємо оперативні одиниці нашої свідомості, які займають найвище місце в їх ієрархії (О.С.Кубрякова, С.А.Жаботинська, О.В.Афанасьєва). Групування неологізмів та їх відповідних концептів ми здійснювали в декілька етапів. На початку були виділені 13 секторів, які розглядаємо як окремі комплексні загальні моделі неологічної концептуальної системи зазначеного періоду: “Комп’ютерні технології”, “людина й суспільство”, “масова культура”, “медицина”, “Мистецтво й музика”, “Навколишнє середовище”, “наука й техніка”, “політика”, “світ бізнесу”, “спорт”, “спосіб життя та дозвілля”, “наркотики”, “війна та зброя”. Виділення цих секторів-моделей та стратифікаційний аналіз їх наповнення новою лексикою дозволили виявити зміни, які відбулися в діяльнісному досвіді носіїв англійської мови, та простежити шляхи, що ведуть до появи нових і розширення традиційних секторів у ККС окремо взятого суспільства. У вибраний нами період дослідження найактивніше поповнюються новою лексикою такі сектори англомовної картини світу, як “спосіб життя та дозвілля”, “масова культура” та “людина й суспільство”, концептуальний зміст яких охоплює людину, її спосіб життя, повсякденну діяльність, стосунки з іншими членами суспільства та культуру. Це є свідченням того, що пізнавальна діяльність людини спрямована перш за все на саму себе, на осмислення свого місця й ролі в суспільстві. Найбільш представленими новою лексикою виявилися також два відносно нові сектори – “Комп’ютерні технології” і “світ бізнесу” та традиційний “політика”, що дозволяє зробити висновок про вагомість у житті сучасної людини таких нових фрагментів її діяльнісного досвіду, як комп’ютерні технології, світ бізнесу та сфера політики.

У межах кожного сектору проводилася детальна класифікація неологізмів та їх відповідних концептів. Віднесення того чи іншого концепту до певної категорії відбувалося на основі аналізу вибірки з нового видання Тезаурусу Роже під редакцією Роберта Чепмена, яке відображає найновіші досягнення в галузі когнітивної лінгвістики, психології та філософії (Roget’s Inte ational Thesaurus). Як показало проведене нами дослідження, наприкінці ХХ століття в англійській мові своє вираження отримали концепти, що співвідносяться з такими 40 когнітивними категоріями: випадок, обставини; одяг, предмети одягу; мистецтво; процес; метод, засіб; захоплення, розваги; місце; міра та форма; спорт; рух; людина; інструмент; почуття; політика; якість, цінні властивості; матерія, речовина; наука; час; знання; універсальна лексика; результат, ефект; система, схема; суспільство та його установи; контакт; стан; робота, заняття; їжа; мова; ставлення, погляди; тварина; володіння; поведінка; продукт; знак; рослина; географічні об’єкти; феномен; терміни; закон, правило; звук.

Оскільки за даними загальної стратифікації багато з цих когнітивних категорій представлені незначною кількістю прикладів, ми вважали доцільним задати їх списком за спадаючим відсотком, при цьому виділяючи ядро, основний склад і периферію номінативних та концептуальних просторів НКС зазначеного періоду. Виокремлення ядра, основного складу та периферії НКС грунтувалося на даних кількісних підрахунків: до ядра належать категорії, які складають 75% (±5 %) усього масиву неологізмів та зафіксованих ними концептів; основний склад (разом із ядром) охоплює 90% (±5 %) досліджуваного масиву; інші категорії розглядаються як периферійні. Когнітивні категорії, охоплені ядром та основним складом, належать до найрепрезентативніших, периферійні – до найменш представлених. Як видно з отриманих даних, номінативний потенціал цих когнітивних категорій є далеко неоднорідним і залежить перш за все від їх важливості для діяльності людини. Найбільша кількість неологізмів виникла для позначення концептів 12 когнітивних категорій, які складають ядро НКС: людина (sysop n, veejay n, DJ n, VJ n, a-lifer n); процес (councelling n, demerge v, dehire v, buy-in n); інструмент (zapper n, ovenable a, EGA card n, krytron n); мистецтво (actioner n, docudrama n, celebrity novel n); метод, ЗАсіб (cathiodermie n, forest therapy n, dataflow n); Система, схема (antiviral a, Michelangelo n, kanban n, MIRAS n); матерія, речовина (recyclable n, sound a, biogas n, mousse n); місце (scrub-burb n, front-line n,a, South n); суспільство та його установи (white kight n, glocal a, lean a, disco n); універсальна лексика (scaf n, tack n, stonker n, re-tread n); їжа (fajitas n, banoffi n, huffer n, ciabatta n) та мова (ecobabble n, slackerspeak n, Mockney n). У своїй більшості ці когнітивні категорії є базовими, тобто такими, які формують основу концептуальної системи світу.

Разом із тим, підкреслимо, що номінативний потенціал когнітивних категорій залежить і від розвитку та ускладнення певних сфер людської діяльності (наприклад, науки, мистецтва і т.ін.). Зауважимо, що цей потенціал змінюється від сектору до сектору: деякі з категорій знайшли своє вираження лише в декількох із них. Це зумовлено насамперед тим концептуальним наповненням, який вони охоплюють. Так, в усіх секторах НКС знайшли своє вираження такі базові когнітивні категорії, як ЛЮДИНА; процес; інструмент; метод, ЗАсіб. У кожному з секторів вони субкатегоризуються. До перехідної зони належать ще 10 категорій: міра та форма; випадок, обставини; стан; наука; рух; ставлення, погляди; спорт; якість, цінні властивості; знання; час. Інші, найменш представлені, належать до периферії.

У третьому підрозділі описуються когнітивні категорії ядра НКС. Отримані результати дослідження ядра НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття дозволяють зробити висновок про те, що найрепрезентативнішою є когнітивна категорія ЛЮДИНА. У сучасній англійській мові вона охоплює величезний пласт лексики, яка стосується опису людини в усіх її проявах, а також є свідченням того, що когнітивна діяльність останньої носить яскраво виражений егоцентричний характер. Найповніше вираження ця категорія отримала в таких секторах, як “людина й суспільство”, “масова культура” і “спосіб життя та дозвілля”. Найбільшим наповненням та розгалуженістю своєї структури виділяється її субкатегорія НАЗВА ОСОБИ. Головною функцією неологізмів, які належать до неї, є номінація людини в усіх її іпостасях, що знайшло своє безпосереднє вираження у виділенні окремих мікрокатегорій: особа (ragamuffin n, rapper n, mosher n, greenie n, wise user n, green n); професіонал (gay geneticist n, cryonicist n, chaologist n, biotechnician n); представники жіночої та чоловічої статі: жінка (superwoman n, yupette n, babe n, bitches and ho’s phr, dudette n); чоловік (shrunk n, waif n, Kevin n, walker n, top gun n, Iron John n); терміни, що характеризують людину (scuzzbag n, dink n, dork n, dweeb n); родинні зв’язки (tug-of-love n, genetic mother n); паціенс (HIV-infected a, BSE infected a, Aids-victim n, dyspraxic n); вікова характеристика (crinkly n, crumblie n, dusty n), житель (benny n, dockny n, Ossi n, Wessi n). Той факт, що найбільш насиченою лексичними інноваціями є антропоцентрична сфера, свідчить про процес усе більш детальної категоризації та субкатегоризації надзвичайно складного макроконцепту “людина”. 

Отже, описані у другому розділі роботи результати дослідження свідчать про те, що неологізми та відповідні їм концепти можуть бути згруповані та репрезентовані у вигляді когнітивних категорій і моделей, які представляють собою нову частину вербалізованого досвіду сучасних носіїв англійської мови і складають їх НКС. Продемонстрована нами у такому вигляді НКС постає тією складовою загальної картини світу англомовного суспільства, яка сформувалася внаслідок інтенсивної пізнавальної діяльності її носіїв наприкінці ХХ століття, що знайшло своє безпосереднє відображення в описаних у роботі інноваційних номінативних та концептуальних одиницях. Отже, НКС може розглядатися як один із можливих способів концептуальної репрезентації вербалізованих знань у свідомості людини, що є ще одним доказом наявності тісних зв’язків предметів і явищ у реальному світі.

У Розділі 3 “Способи номінації інноваційних концептуальних структур в англійській мові кінця ХХ століття” виявляються основні способи утворення неологізмів цього періоду та прототипних форм репрезентації нових концептуальних структур у межах виділених нами когнітивних категорій.

Наприкінці ХХ століття в англійській мові вербалізація нових структурних різновидів знань відбувається з участю всіх способів словотворення. На основі словотвірного аналізу досліджуваних нами неологізмів ми вперше встановили й описали весь інвентар словотвірних моделей композитних, суфіксальних і префіксальних неологізмів, конверсивів, реверсивів, телескопізмів та інновацій, у структурі яких є комбіновані форми (combining forms). Були також розглянуті напрями розвитку нових значень уже наявних в англійській мові слів та шляхи їх запозичень. На основі стратифікаційного аналізу словотвірних моделей виокремлювалися ті мовні механізми позначення нових знань і їх структурних різновидів, які можуть розглядатися як прототипні, та ті, що знаходяться на периферії мовної системи в зазначений період. У роботі показано, що на сучасному етапі розвитку англійської мови найчастіше використовуються такі традиційні способи утворення неологізмів, як словоскладання, суфіксація, семантична деривація та словопродукування з участю комбінованих форм. Неологізми, утворені з їх участю, складають ядро номінативного простору НКС. Більша частина комбінованих форм, як показали результати дослідження, виникла наприкінці минулого століття, що є свідченням їх зростаючого неологічного потенціалу в системі англійського словотворення. Разом із тим, важливу роль у процесі вербалізації нових структурних типів знань відіграють конверсія та різноманітні скорочення. До периферії мовної системи на сучасному етапі розвитку англійської мови належать префіксальні, префіксально-суфіксальні, фонологічні неологізми, реверсиви та запозичення.

У межах кожного зі способів словотворення були визначені найпродуктивніші моделі неологізмів у досліджуваний нами період: словоскладання – n + n —> n (affinity card, disaster film, data glove, date rape, energy audit); a + n —> n (active system, new politics, longbeard, tough love); суфіксація – v + -ing —> n (alpha-testing, bad-mouthing, banding, bonking, faxing), v + -er —> n (belonger, bonker, breaker, clamper, cocooner, flatliner), n + -ing —> n (ambushing, authoring, canyoning, gazetting), n + -er —> n (clocker, funker, hotter, huffer,, netter), n + -ism —> n (Bennism, bufferism, foodie-ism, gangstaism); деривація з участю комбінованих форм – Euro- + n —> n (Euro-MP, Eurobond), mega- + n —> n (megabase, megaflop, megazoo), tele- + n —> n (telebanking, teleshopping, telecomputer), bio- + n —> n (biobottom, biofuel, biofeedback, biodiversity, biomass), eco- + n —> n (ecofreak, ecorefugee, ecopolitics, ecopolicy); префіксація – super₁ + n —> n (supercollider, superfly, supertanker), de- + v —> v (deprogram, deselect, deregulate, demerge); конверсія – n —> v (bin, box, clock, office, talking), a —> n (aliterate, ambient, baggy, casual), v —> n (browse, diss, spend), n —> a (cat, cowboy, multimedia); телескопія – ab + cd —> a b\c d (abortuary n, computerate a), ab + cd —> abd (netiquette n, penputer n, toytoon n), ab + cd —> acd (brewpub n, Unicode n, pro-celebrity n); реверсія – n _(-ing) —> v (fly-tip, heli-ski), n _(-ing) —> n (carjack, benchmark), n _(-er) —> v (crack, crunch, highlight, colourize).

Результати стратифікаційного аналізу дають підставу для твердження про значну поширеність явища семантичної деривації наприкінці минулого століття. В основі виникнення більшості семантичних неологізмів лежать симілятивні, гіперо-гіпонімічні та імплікаційні зв’язки. Інакше кажучи, семантичні неологізми утворювалися за допомогою різноманітних когнітивних механізмів (концептуальної метафори, метонімії), які можна розглядати як випадки реалізації екологічного аспекту мислення людини.

Отримані дані від другого етапу стратифікаційного аналізу показують, яка система моделей та дериваційних засобів є особливо дієвою для кожної категорії і яке місце при цьому посідають описані нами способи словотворення у їх побудові. Як показали результати дослідження, найактивнішими у межах кожної з них виявилися: словоскладання, семантична похідність, суфіксація та деривація з участю комбінованих форм. Незважаючи на те, що їх питома вага змінюється від категорії до категорії, в абсолютній більшості випадків перше місце за кількістю утворених неологізмів посідає словоскладання. Особлива увага при цьому звертається на виявлення різних прототипних форм репрезентації концептуальних структур у межах кожної ядерної категорії. Отримані дані засвідчують, що такими прототипними формами є моделі словоскладання n + n —> n та a + n —> n. Це означає, що основною ментальною операцією людини у процесі її пізнавальної та номінативної діяльності є субкатегоризація, яка виражається у процесі виділення, увиразнення, уточнення та конкретизації ознак уже знайомого предмета чи явища.

Висновки

Проведене комплексне дослідження концептуального та номінативного просторів НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття з усією переконливістю показало, що в англійській мові цього періоду утворення неологізмів зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на адекватне відображення навколишнього середовища й усвідомлення свого місця в ньому та необхідністю найменувати нові об’єкти та явища, які осмислив та вичленив у своїй картині світу її носій. Акти номінативної діяльності органічно пов’язані з ККС людини, що представляє собою систему концептуальних категорій, які поступово виникають у її свідомості у процесі активної взаємодії з реальним світом. Ця система постає ієрархічно організованою структурою з різними рівнями категоризації. На кожному з них міститься необхідна інформація, крізь яку людина усвідомлює навколишній та свій власний внутрішній світ.

У дисертації на основі значного за обсягом фактичного матеріалу був уперше проведений комплексний опис номінативного та концептуального просторів НКС англомовного суспільства зазначеного періоду. Виявлення при цьому нових структурних типів знань, вербалізованих неологізмами, дозволило простежити, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці сучасної англійської мови, яким чином слова відтворюють досвід людини, тобто її онтологічну та аксіологічну картини світу в різних сферах діяльності.

На основі концептуального аналізу англійських неологізмів цього періоду, який є складовою когнітивного, нами було повною мірою реалізовано завдання опису головних концептів, що виявилися носіями знань та набутого досвіду, характерних для англомовного суспільства за час найбільш інтенсивного розвитку науки й техніки, високих технологій, ускладненості всіх сфер політичного, суспільно-економічного та культурного життя його членів. Було також визначено та описано предмети та явища реального світу, які були в центрі уваги пізнавальної діяльності носія англійської мови і складали найважливіші сфери його життя в досліджуваний період. При цьому виявилося, що НКС постає тією частиною загальної картини світу, яка формувалася на основі вербалізованих результатів пізнавальної діяльності особи. Дослідження виділених нами когнітивних категорій у межах загальних структур – секторів-моделей, які є відображенням найважливіших сфер життя носія англійської мови у цей час, показало ті важливі зміни, які відбулися в його діяльнісному досвіді, та яким чином вони привели до появи нових (“Комп’ютерні технології”, “Наркотики”) і розширення традиційних секторів (“Медицина”, “мистецтво й музика”, “політика”) у ККС окремо взятого суспільства.

Виділивши всю сукупність когнітивних категорій та моделей, ми зосередили увагу на тих із них, які виявилися найбільш представленими новою лексикою. На основі їх стратифікації було показано, що номінативний потенціал категорій є далеко неоднорідним. Результати аналізу яскраво демонструють, що своє найповніше вираження отримали базові когнітивні категорії, які формують основу концептуальної моделі світу в цілому і до яких у першу чергу звертається людська свідомість при виникненні необхідності осягнення розумом і найменування нових концептів: людина; процес; інструмент; мистецтво; метод, ЗАсіб; Система, схема; матерія, речовина; місце; суспільство та його установи; універсальна лексика; їжа та мова. Ми намагалися також показати, що номінативний потенціал категорій залежить насамперед від екстралінгвальних факторів – розвитку та ускладнення певних сфер діяльності людини. Цей потенціал змінюється і в залежності від сектору, його концептуального та категоріального наповнення.

В усіх секторах наявні такі базові когнітивні категорії: ЛЮДИНА; ПРОЦЕС; Метод, засіб; місце; інструмент, причому найбільший пласт лексики серед них охоплює категорія ЛЮДИНА. Це є яскравим доказом того безперечного факту, що на сучасному етапі пізнавальна діяльність носія англійської мови може бути кваліфікована як переважно антропоцентрична, тобто спрямована на самого себе, на збереження свого життя в умовах виживання, які все більше ускладнюються. Крім того, найбільша представленість таких порівняно нових секторів, як “Комп’ютерні технології”, “світ бізнесу”, а також традиційного “політика” дозволяє зробити висновок про вагомість у житті сучасного англомовного суспільства таких нових фрагментів його діяльнісного досвіду, як комп’ютерні технології, світ бізнесу та сфера політики.

Заслуговує на увагу той факт, що найменша кількість неологізмів зафіксована у секторах “Війна та зброя” і “Наркотики”, які відтворюють негативний досвід людини. Він також дає вагому підставу для тверджень про те, що у процесі вербалізації знань і набутого досвіду носії англійської мови намагаються значно менше уваги приділяти концептуалізації тієї дійсності, яка створює загрозу їх життю та виживанню в умовах, що склалися.

Нами був розглянутий один із аспектів когнітивної категоризації – шляхи розвитку наявних у картині світу англомовного суспільства категорій, що полягає в поповненні їх новими номінативними одиницями. Як показано в дисертації, основний масив неологізмів – це похідні одиниці, утворені з участю найпоширеніших способів словотворення англійської мови. Цей факт дає вагому підставу для твердження про те, що вербалізація нових фрагментів діяльнісного досвіду людини проходить свій шлях через уже наявні мовні засоби зі своїм арсеналом номінативних та когнітивних механізмів. Словотвірні моделі, які розглядаємо як основні одиниці класифікації дериватів, слугують при цьому зручною схемою позначення матеріальної оболонки нових структурних типів знань.

На основі словотвірного та ономасіологічного аналізу нової лексики показано, що неологічний номінативний простір в англійській мові кінця ХХ століття представлений дериваційними моделями, що охоплюють префіксальні та суфіксальні моделі, моделі складних слів, конверсивів, різноманітних скорочень (усічень, телескопізмів, абревіатур, акронімів), реверсивів, а також такими способами словотворення, як префіксально-суфіксальний, семантична й фразеологічна деривація та запозичення. Такий підхід до дослідження неологізмів дозволив різнобічно їх описати у всій сукупності відображуваних ними аспектів людської діяльності, а також представити наявні способи  утворення англійської нової лексики цього періоду та інвентар їх словотвірних моделей.

Отримані результати загальної стратифікації мовних способів вербалізації нових концептів протягом останніх десятиріч ХХ століття свідчать про те, що найчастіше при необхідності дати найменування новим предметам і явищам навколишнього світу носії англійської мови звертаються перш за все до традиційних способів словотворення: словоскладання, суфіксації та семантичної деривації. Значна роль у вербалізації нових знань належить креативності з участю комбінованих форм, більшість із яких виникла наприкінці ХХ століття внаслідок необхідності відобразити нові реалії буття. У дисертації вперше висловлюється думка про те, що роль словотворення не обмежується тільки активною участю у поповненні словникового складу наявними мовними ресурсами. Як показано в роботі, воно активно включається у репрезентацію функціонування когнітивних механізмів людської свідомості, здійснюючи пошук тих елементів та їх комбінацій у своєму арсеналі, які найкраще сприяють реалізації номінативних і когнітивних механізмів англійської мови.

Стратифікаційний аналіз способів словотворення та дериваційних моделей у межах виділених нами когнітивних категорій дозволив установити, які концептуальні структури передаються кожною з них. Наша робота може розглядатися як одна з перших спроб дослідження способів словотворення в рамках певної когнітивної категорії. Отримані дані показують, що прототипними формами репрезентації нових концептуальних структур досліджених нами когнітивних категорій є моделі словоскладання, що представляють найбільшу активність, у когнітивно-номінативній та категоріальній (субкатегоріальній) діяльності людини, спрямованій на виявлення нового комплексу взаємозв’язків між предметами та явищами навколишнього світу. Моделі словоскладання, характерні для неологізмів зазначеного періоду, як показано в роботі, набувають усе більшої різноманітності, а їх структура й семантика відзначається спрямованістю на знаходження найоптимальніших способів позначення нових реалій навколишньої дійсності.

Предметом подальшого дослідження може бути аналіз, який дасть змогу розробити ефективну методику вивчення концептуальних структур у тому вигляді, в якому вони будуть репрезентовані новими мовними формами та їх семантичними компонентами, тобто встановити, як представлена ними концептуальна система реалізується у сфері інноваційних утворень не тільки англійської, але й інших мов. Перспективним є також дослідження концептуального та когнітивного аспектів окремих категорій на матеріалі як авторитетних словників, так і значних за обсягом сучасних текстів із метою виявлення базових та суто індивідуальних концептів мислення людини, які за ними стоять, шляхів їх розвитку та особливостей категоризації в окремо взятій сфері діяльності. Плідним може бути також зіставний концептуальний, категоріальний та когнітивний аналіз неологізмів різних варіантів англійської мови.