РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ПЕЧАТИ ЙЕМЕНА В ИНФОРМАЦИОННОМ ОБЕСПЕЧЕНИИ ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКИХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ ОБЩЕСТВА: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ (1994–2000 гг.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ПЕЧАТИ ЙЕМЕНА В ИНФОРМАЦИОННОМ ОБЕСПЕЧЕНИИ ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКИХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ ОБЩЕСТВА: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ (1994–2000 гг.)
Альтернативное Название: РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДРУКУ ЄМЕНУ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ СУСПІЛЬСТВА: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ (1994-2000 рр.)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обгрунтовано актуальність теми, її територіальні та хронологічні межі, визначено мету та основні завдання дослідження, обєкт, предмет та наукові методи, підкреслено його новизну, визначено теоретичне і практичне значення дисертації.


Перший розділ “Історіографія і джерельна база” присвячено розгляду історичних процесів, які проходили в Ємені, в їхньому зв’язку з розвитком, становленням засобів  масової інформації країни і їх відображенням в науці про журналістику. Автор докладно по­ка­зує, як за дуже короткий, за історичними мірками, час Ємен пройшов шлях від вико­рис­тання традиційних засобів розповсюдження інфор­мації, рукописної журналістики (кі­нець ХІХ – початок ХХ ст.) до створення сучасних ЗМІ (80-ті роки ХХ ст.). І саме у 80-ті роки в країні розпочато перші дослідження в галузі засобів масової інфор­мації, для яких визрівають певні економічні, соціально-політичні умови: створення національної економіки і на цій основі розвиток науки і техніки, культури в країні, перехід від політики міжнародної ізоляції до встановлення широких міжнародних зв’язків з багатьма країнами. При цьому дисертант відзначає три важливі особливості процесу створення і функціонування засобів масової інформації в Ємені, а, отже, організації її досліджень:


1.                 Значний відсоток неписьменних громадян країни, населення якої проживає, в основному, у сільській, гірській та віддаленій місце­вості;


2.                 Переважна підготовка журналістських кадрів і вчених-дослід­ників у галузі засобів масової інформації за кордоном;


3.                 Особлива роль армії у створенні і функціонуванні ЗМІ.


Автор всебічно аналізує історіографію проблеми, акцен­тую­чи увагу на тому, що тільки у 1976 р. Аль-Зейн Абдула Яхья зробив спробу першого загального дослідження єменських засобів масової інформації, а 1988 р. Хават Мухаммед Алі комплексно проаналізував проблеми і тенденції розвитку ЗМІ Єменської Арабської Республіки. У той же час побачили світ роботи, присвячені окремим площинам цієї проблеми: Сайф Алі Абдо Мукред дослідив стан і тенденції розвитку кооперативної преси ЄАР, Аль-Акмар Ахмед Хизам роз­гля­нув становлення, структуру і особливості розвитку військової преси ЄАР, Фарук Мохаммед Бадр Мохаммед зупинився на проблемах підвищення ефективності військової преси Збройних Сил Єменської Республіки, Абдул Азиз Шараф, Аль-Зейн Абдула Яхья, Махмуд Адхам, Мухаммед Абдул Гапар Салам та інші у своїх працях відобразили стан і розвиток теорії і практики єменських засобів масової інформації – функції і принципи журналістики, різні галузі творчої діяльності журналіста.


Проте, констатує автор, навіть при наявності окремих наукових робіт з теорії і практики єменської журналістики, з дослідження функ­ціонування єменських засобів масової інформації все ж відсутні спеціальні праці, присвячені проблемам інформаційного забез­пе­чен­ня центральною пресою суспільно-політичних перетворень єменсь­кого суспільства. Відсутні й дослідження, де б на основі комплекс­ного підходу розглядалися роль і функціонування, шляхи підвищен­ня ефективності цієї групи друкованих видань у взаємозв’язку їх із читацькою аудиторією на етапі останнього п’ятиріччя ХХ ст. Тому, вирішуючи завдання цієї роботи, автор широко використовував досвід і практику, наукові розробки радянських, сучасних українських та ро­сійсь­ких дослідників, наближені до теми дисертації: роботи А. О. Гра­бельникова, С. М. Гуревича, В. Й. Здоровеги, В. Ф. Іванова, Й. Д. Лося, М. М. Назарова, А. Г. Погрібного, Г. І. Почепцова, Є. П. Про­хорова, В. В. Різуна, М. М. Романюка, М. І. Скуленка, Б. І. Чернякова, В. І. Шкляра, Ю. А. Шер­ко­вина та ін.


Цінність робіт названих авторів дисертант бачить у тому, що пред­метом дослідження стали матеріали про значні зміни у світі після завершення “холодної війни”: становлення нової структури світового порядку, збалансування геополітичних інтересів, фор­му­ван­ня багатополюсного світу, розширення світового інформаційного поля. Автори розглядають такі поняття, як “геополітичні зміни”, “інформаційний простір”, “комунікативна гласність”, “інформаційна модель” тощо. Новий час, нові політичні умови вимагають і нового ста­ну засобів масової інформації – демократичності, відкритості, праг­нення до взаєморозуміння, врахування умов сучасного ринку і т. д. Таким чином, науковий пошук у галузі проблем ЗМІ повинен будуватися на комплексній основі, а наукова база його джерел складатися не тільки із власне матеріалів самих засобів масової ін­фор­мації (газет, журналів, матеріалів радіо і телепередач), аналізу досвіду роботи творчих колективів, теорії журналістики, але й із ін­тегруючих у ній галузей наук – історії, філософії, психології, соціо­ло­гії, статистики та ін. Базуючись на сказаному, автор детально розглядає роботи, що складають основу наукової бази дослідження. Це керівні державні й урядові документи з організації та функціо­ну­вання єменських засобів масової інформації (перш за все Консти­туція ЄР); матеріали досліджуваних засобів масової інформації; ар­хів­ні джерела та матеріали; матеріали конкретних соціологічних до­слід­жень; довідкова література. На основі цього зроблено висновок: названі наукові матеріали і розробки дозволили здійснити дослідження вказаної теми, були для нього міцною методологічною основою; забезпечили отримання необхідного наукового результату.


Другий розділ дисертації “Сучасна преса в суспільно-політичному просторі Ємену” присвячений висвітленню основних напрямів суспільно-політичного розвитку життя сучасного єменсь­ко­го суспільства, виявленню ролі в ньому преси як найважливішої частини національної системи засобів масової інформації. У зв’язку з цим автор визначає завдання, структуру, типологічні характеристики єменської центральної преси, тенденції її розвитку.


Дисертант виокремлює три особливості розвитку Єменської Республіки, які значуще відбились на перебігу її розвитку: по-перше, об’єднавчий процес Південного Ємену з Північним; по-друге, швид­ке просування країни шляхом демократизації; по-третє, перехід об’єднаного Ємену від родо-племінного суспільства до сучасного. Проблеми політичного, економічного, соціального розвитку Ємену знайшли своє відображення в різних публікаціях, наукових роботах як єменських, так і арабських авторів. Серед них дисертант відзначає праці Алі Хейсам аль-Гаріба, Ід ал-Ата Табіта, Саад ад-Дін Ібрахіма та інших авторів, які грунтовно розглядали процеси суспільної модернізації Ємену, перш за все демократизації суспільства. На цій основі дисертант аналізує взаємозв’язок між інформаційно-технологічними, економічними, соціальними, культурними і політич­ними факторами суспільного розвитку. На думку дисертанта, це і є найбільш раціональний шлях до розуміння сьогоднішнього стану єменського суспільства, перспектив розвитку й ефективної участі в житті країни засобів масової інформації.


При цьому, коли автор аналізує нинішню суспільно-політичну ситуацію в країні і участь у ній засобів масової інформації, то має на увазі той соціально-економічний та історичний фон, на якому вона розгортається: гостра економічна криза, відрив від реальності задля втілення єдності (на Півдні була спроба унікального досвіду впро­вадження марксизму як офіційної ідеології, а на Півночі суспільство не вийшло за межі традиційної держави з намаганням її модернізації, але і там, і там переважали родо-племінні стосунки). При цьому вра­хо­вано складну природу громадянського суспільства (воно визна­ча­ється культурною замкнутістю більше, як інші арабські країни), гострою боротьбою між прихильниками традиціоналізму (традицій­них цінностей та відносин спорідненості) і модернізму (перехід до державної системи з її закладами і національними відносинами); розбіжностями між закликами керівництва до демократії та прак­ти­кою перетворення в життя її принципів (виявляється великий розрив між словом і ділом, і єменське керівництво залишається прихиль­ником деспотичної політичної культури, що проявляється в його реаль­ній діяльності). Таким чином, робить висновок дисертант, перед Єменською Республікою постав складний комплекс завдань, які потрібно вирішувати. Серед них найважливішими є: поліпшення економічного стану держави і зміцнення політичної культури, зокрема поваги до Конституції та гарантія загальних прав громадянина в межах закону. Не випадково ці моменти відображені в такому дуже важливому документі, як “Головні спрямування інформаційної політики Ємену”.


Характеризуючи особливості національної системи і підсистем засобів масової інформації Ємену, автор відзначає, що формувалися вони під впливом суспільних потреб, з метою забезпечення участі всіх членів суспільства, суспільних груп і організацій політичної системи в економічній, соціально-політичній і духовній діяльності. Дисертант акцентує увагу на ролі центральної преси Ємену, яку вона покликана відігравати в суспільному житті як суб’єкт історичної твор­чості. Такий підхід до завдань преси, національна побудова за­собів масової інформації забезпечує універсальність інформаційного процесу, його диференційованість, спеціалізацію стосовно різних функцій журналістики. На сьогоднішній день, за підрахунками вче­них, в Ємені нараховується 108 основних органів масової інформації, які постійно функціонують в межах країни. Серед них – два телецентри (міста Сана й Аден, відповідно перший і другий канали); шість радіоцентрів (національних і обласних); тринадцять державних газет; сорок вісім недержавних газет; двадцять один державний журнал; вісімнадцять недержавних журналів. Автор детально розглядає поле друкованих ЗМІ країни, в яке вписались 61 газета і 39 журналів, періодичність їхнього виходу, відсоткове співвідношення державних і недержавних часописів щодо місць видання, їхню направленість, користування INTERNETом.


На основі цього робиться висновок про те, що Ємен має чітко оформлену мережу органів масової інформації, з своїми особливими технічними творчими засобами задоволення суспільних потреб, потреб різних соціальних груп, суспільних і політичних організацій, установ різного роду інформації. Ці засоби дозволяють забезпечити розподіл функцій журналістики між ними і на цій основі активну участь в забезпеченні відображення суспільних процесів в країні.


Третій розділ дисертації “Інформаційно-аналітична роль центральної преси Ємену в діалозі з суспільством” присвячений аналізу особливостей виробництва і споживання масової інформації. Тут розглядаються такі поняття, як “інформаційні потреби”, “інфор­ма­ційний інтерес”, “редакція”, “аудиторія”, відносини між цими явищами в умовах інформаційного ринку, які автор характеризує як діалектичні. Вони визначаються перш за все інформаційними по­тре­бами і інформаційними інтересами аудиторії, які і стають стимулом розвитку редакції. А ріст потреб в інформації, її виробництві і спо­жи­ванні формує і регулює інформаційний ринок, на який виходять і де “працюють” ті чи інші засоби масової інформації. Отже, щоб повести предметну розмову про ефективність центральної єменської преси, треба мати необхідні дані як про саму редакцію, так і про читацьку аудиторію, якій призначений певний тип преси; про її інформаційні потреби і інформаційні інтереси. Для цього автор визначає основні напрями вивчення читацької аудиторії центральної преси Ємену, які дозволяють в найповнішому обсязі отримати необхідні відомості про об’єкт дослідження. Дисертант визначає їх як зібрання певних харак­те­ристик: географічних (розподіл населення на території); соціально-демографічних (стать, вік, національна приналежність, рівень освіти, дані про трудову, виробничу діяльність); психографічних (стиль жит­тя, історичні та національні традиції, звички, мова, культура, релігія); соціально-психологічних (до яких засобів масової інформації звер­таються і чому, як регулярно, наскільки вони задоволені (не задо­волені) ними і т. д.).


Перелічені характеристики дозволяють отримати узагальнений соціальний портрет читача сьогоднішнього Ємену, який і становить основу читацької аудиторії центральної преси. Дослідження дисер­тан­та засвідчують, що характерними рисами єменського читача є: невисокий освітній ценз (сьогодні рівень неграмотності серед жінок до­сягає 76,0%, чоловіків – 37,0%); переважно чоловічий образ читацької аудиторії (серед читачів центральних газет чоловіків переважна більшість – 89,0%); приналежність більшої частини чи­та­чів до населення міста (таких 91,5%); великий розрив між межа­ми потенційної і реальної читацької аудиторії (четверо чоловіків і вісім жінок з десяти через неписьменність не можуть користуватися інформацією центральної преси); мононаціональний характер єменського суспільства з розбіжностями, що обумовлені приналеж­ніс­тю до якогось племені (переважна більшість населення – араби); висока релігійна свідомість (100,0% населення – люди віруючі; в основі віри лежить Шаріат як вірний і повний кодекс життя людини, основа для розробки всієї інформаційної політики Єменської респуб­ліки); культ сім’ї як об’єднуюче начало єменського суспільства (її розглядають як колиску людства, цивілізації, бо в сім’ї закладаються характер, вдача людини, її моральні цінності); низька емоційність (єменці дуже спокійні і витримані люди. Не люблять поспішати ні в розмові, ні в роботі, схильні до логічних міркувань, неквапливої роз­мови, переконання людей фактами, прикладами. Значно менше сприймають умовляння. Звідси йдуть витоки стилю матеріалів для ЗМІ); низьке критичне сприйняття суспільною свідомістю подій в житті і побуті (єменці хворобливо реагують на будь-які критичні зауваження і негативні висловлювання, які сто­су­ються особистого життя, роботи, побуту, оцінки дії); активність при звер­ненні до різних ЗМІ, широка тематична направленість ін­фор­маційних інтересів і потреб єменських читачів (73,3% опитаних регулярно дивляться телебачення і слухають радіо, звертаються тільки до телебачення – 20,7%, тільки до радіо – 6,0%; практично кожного дня звертаються до різних періодичних видань 21,8% респондентів, 1–2 рази на тиждень – 7,3%, а 49,6% їх не читають. При­чина – високий рівень неграмотності єменського населення); висока читабельність періодичних видань Ємену (провідне місце в переліку найбільш популярних газет займає щоденна суспільно-політична газета “Аль-Саура” (“Революція”), на другому місці – ор­ган МО щотижнева газета “26 септамбор” (“26 вересня”), на третьому – щоденна суспільно-політична газета “Аль-Джумухурія” (“Республіка”). Їх регулярно читають відповідно 52,4%, 29,3%, 13,4%, нерегулярно – 42,7%, 34,1%, 35,4% опитаних.


Автор докладно характеризує ці видання і у висновку відзначає, що вони мають декілька загальних рис, властивих їм як визначеній групі видань, що і дозволяє об’єднати їх в поняття “тип видання”. До першої групи відносяться ознаки, які відображають зміст газет. У цих виданнях загальне головне спрямування – дати читачам новини про різні події, які відбулися, чи доповнити вже відому інформацію новою. У цьому проявляється типовість видань, як і в їх зверненні передусім до типових подій (внутрішнє та міжнародне життя, економіка, наука, культура, моральні і релігійні проблеми), звідси – і типовість проблемно-тематичних спрямувань, рубрик цих газет. До другої – ознаки, які відображають форму подачі матеріалів. Спо­сте­рі­гається намагання використати широкий спектр газетних жанрів, більшою мірою інформаційних в “Аль-Саурі” (“Революція”) і “26 септамбар” (“26 вересня”), інформаційно-аналітичних в “Аль-Джумухурії” (“Республіка”). Особливості використання тих чи інших жанрів або поєднання їх в газеті визначаються характером, при­зна­ченням, особливостями читацької аудиторії. До третьої – ознаки, які відображають структуру, композиційні особливості видань. Це перш за все виражається у типовості розподілу матеріалів на шпальтах. До четвертої – ознаки, які відображають зв’язок газети з її читацькою аудиторією. Орієнтація матеріалів на різні категорії читачів, реальне врахування їх читацьких інтересів і потреб. Тобто встановлення прямого і зворотного зв’язку “редакція – читач – редакція”.


Фіксація низки сталих характерних рис “обличчя” центральних єменських газет “Аль-Саура” (“Революція”), “Аль-Джумухурія” (“Республіка”), “26 септамбар” (“26 вересня”), які відрізняють ці видання від інших і тим самим роблять їх для визначеного кола чи­тачів унікальними і привабливими, дає право автору стверджувати, що центральна преса Ємену є усталеним типом видань зі своїми особливостями продукування соціальної інформації.


На основі отриманих даних дисертант розглядає і фактори та умови підвищення ефективності функціонування центральної преси Ємену в інформаційному забезпеченні суспільно-політичних процесів. Перш за все автор визначає поняття “умова” і “фактор” стосовно діяльності засобів масової інформації. І на цій основі фор­му­лює визначення ефективності центральної преси як ступінь задоволення потреб суспільства в соціальній інформації, необхідний для його оптимального функціонування і розвитку при дотриманні ці­лої низки факторів і умов як загальносистемного (пов’язаних із проце­сом функціонування ЗМІ у суспільстві), так і внутрішньо­редакційного характеру (пов’язаних з діяльністю самої редакції).


Стосовно ж завдань і об’єкта дослідження (єменське сус­піль­ство, його ЗМІ і їхній головний загін – центральна преса країни) сфор­мульоване визначення автор уточнює і доповнює. У цьому випадку ефективність центральної преси Ємену визначає як ступінь задоволення потреб єменського суспільства в соціальній інформації, необхідній для оптимального функціонування та розвитку об’єднаного Ємену, вирішення загально­державних завдань, інтенсифікації соціально-економічних процесів у регіонах, включення всіх громадян у процеси суспільного розвитку країни при дотримуванні багатьох факторів і умов загальносистемного, обумовлених процесом функ­ціонування центральних газет Ємену “Аль-Саура” (“Револю­ція”), “Аль-Джумухурія” (“Республіка”) в єменському суспільстві, і внутрішньоредакційного характеру, що пов’язані з діяльністю редакцій охарактеризованого і вивченого типу видань.


Спочатку розглядаються загальносистемні умови і фактори ефективності єменської центральної преси. Такими факторами, на погляд дисертанта, є:


-                     потреба єменського суспільства в отриманні соціальної інформації;


-                     інформаційні інтереси читацької аудиторії центральної преси Ємену.


Автор докладно розглядає названі фактори і доводить, що їх реалізація можлива тільки при дотриманні певних умов ефективної діяльності ЗМІ. До них належать:


-                     підготовка і передача соціально значущої інформації про всі сфери життєдіяльності суспільства;


-                     збереження пріоритету суспільних інтересів і загально­людських гуманістичних цінностей перед груповими;


-                     дотримання Конституції та законів Ємену, міжнародних правових актів при шануванні всіх демократичних інституцій країни;


-                     додержання канонів Ісламу, загальнолюдських норм моралі, стандартів культурних взаємовідносин із суспільством;


-                     залучення членів єменського суспільства в творчий процес зміцнення країни, підвищення їх соціальної активності.


Найслабший бік діяльності центральних газет Ємену – майже повна відсутність зворотного зв’язку з читачами. Проводячи опи­ту­вання серед останніх, дисертант задавав питання: “Підтримуєте ви зв’язок з газетою?” і пропонував обрати форми цього зв’язку. Від­по­віді засмучують. Тільки 6% респондентів змогли відповісти позитивно на це питання; сказали, що посилали листи в газету, 8,6 %; писали для газети – 12,0%. Дуже слабо практична єменська журна­ліс­тика використовує такі форми співпраці з читачами, як читацькі конференції, усні випуски газети, звіти перед читачами. Вони в Ємені проводяться вкрай рідко тому, що журналісти не вважають їх необхідними. Ще складніше з проведенням соціологічних опитувань читацьких аудиторій. 100 відсотків опитаних журналістів відповіли негативно на питання, чи брали вони участь у такій роботі. Більше того, розмова про необхідність проведення таких досліджень ве­деться тільки серед вчених, викладачів кафедри журналістики Ко­леджу інформації (м. Сана). Під час особистого спілкування автора з єменськими журналістами відчувався значний скептицизм щодо необхідності проведення подібних досліджень. Він пов’язаний як з недостатнім розумінням важливості цього питання, так і з трудно­щами при його проведенні – малограмотність аудиторії, її побоюван­ня висловити свою думку про газету. За великим рахунком, ні єменсь­кі журналісти, ні єменські читачі ще не готові до подібних досліджень. Але це не означає, робить висновок автор, що про це не треба вести мову, ставити питання, готувати і працівників ЗМІ, і їхню аудиторію до спільної розмови.


У “Висновках” дисертант узагальнює підсумки проведеного дослідження, підкреслюючи важливість викладених загально­систем­них факторів і умов ефективної діяльності центральної єменської преси. Підкреслюється, що журналісти ще недостатньо усвідомили необхідність органічної єдності цих факторів та умов, без яких подаль­ший прогрес єменських засобів масової інформації буде не­легким. Центральні ж газети мають великий резерв для підсилення свого впливу на читацьку аудиторію, який складається, перш за все, з того, що необхідно підвищувати авторитет друкованих ЗМІ, в матеріалах бути ближче до народу, підсилювати аналітичність, доступність друкованих матеріалів.


Аналізуючи внутрішньоредакційні умови і фактори ефективності єменської центральної преси дисертант відзначив такі чинники:


-          проблеми, пов’язані з кадрами редакції, організацією та умо­вами їхньої роботи. Для розширення бази дослідження автор виділяє як рівень суб’єкта діяльності, тобто кадровий склад, його характе­ристику, рівень професійної майстерності, так і рівень його діяльності – керівництво редакції, організацію творчого процесу;


-                     фаховість журналістських кадрів як основного суб’єкта виробництва соціальної інформації для центральних газет Ємену;


-                     діяльність редакційного колективу як основного реалізатора творчого потенціалу журналістів.


Дисертант, розглядаючи означені фактори, створює “портрет” жур­наліста центральної преси Ємену, використовуючи підсумки спе­ці­ального дослідження – опитування у вигляді анкетування серед твор­чих співпрацівників газет Ємену, таких, як “Аль-Саура” (“Рево­лю­­ція”), “26 септамбар” (“26 вересня”), “Аль-Джумухурія” (“Респуб­лі­ка”) та ін. Всього було опитано 542 журналіста, що дозволяє го­во­ри­ти про те, що отримані дані реально відображають становище справ з кадрами. Підсумки опитування свідчать: провідне місце в єменсь­кій журналістиці належить чоловікам, їх переважна більшість – 92,3%; єменська журналістика порівняно молода: 21,4% – це люди у віковому діапазоні 18–29 років, 38,0% – мають від 30 до 39 років, 18,4% – від 40 до 49 років. Журналісти старші 50 років складають 13,7%. Ця думка підтверджується і при аналізі досвіду фахової роботи досліджуваної групи: стаж від 1 до 5 років мають 41,1% опитаних, від 6 до 11 років – 31,5%, від 11 до 20 років – 14,4%, понад 20 років – 13,0%. Тому оптимальне поєднання досвідчених і молодих за стажем роботи співробітників свідчить про добрі можливості для організації ефективного творчого процесу. Журналісти централь­них газет освічені: 37,5% творчих співпрацівників мають вищу жур­на­лістську освіту, ще 36,9% мають вищу освіту, але не пов’язану зі спеціальністю, 25,2% опитаних вчились за кордоном, 3,9% продовжують вчитись в різних вищих навчальних закладах.


Таким чином, проаналізувавши риси соціального портрета журналіста єменських центральних газет, їхні соціально-демогра­фічні, соціально-професійні, психологічні якості, рівень професійної підготовки, дисертант говорить про їх значний творчий потенціал, хоча ще не реалізований в повному обсязі. Його реалізація можлива, перш за все, завдяки встановленню постійних зв’язків з читачами, зростан­ню кількості штатних працівників, які мають спеціальну журналіст­ську освіту, кількості жінок. А поки що редакції значною мірою працюють у відриві від аудиторії і в зв’язку з цим відчувають великі труднощі в задоволенні читацьких інтересів.


Діяльність редакційного колективу як головного реалізатора творчого потенціалу журналіста автор розглядає на базі її основних функцій – адміністративної, організаторської, інформаційно-пропа­ган­дистської і робить висновок про те, що ефективність центральних газет Ємену залежить від дотримання ними уже названих факторів і умов як загальносистемного, так і внутрішньоредакційного харак­теру. Найважливіші серед них – всебічне вивчення і максимально повне задоволення потреб і інтересів читацьких аудиторій при високопрофесійному ставленні всіх членів редакційного колективу до своїх обов’язків. Досягнення цих цілей можливе тільки шляхом зміцнення звязків із читачами, підвищення якості газетних пуб­лі­кацій, привабливості самого видання, творчої майстерності, органі­зації їхньої роботи.


Для підвищення ефективності центральних газет Ємену автор фор­мулює практичні рекомендації і пропонує вирішити такі завдання:


1.                 Створити при Міністерстві інформації науковий відділ з вив­чення проблеми підвищення ефективності засобів масової інформації і напрацювання практичних рекомендацій для їх по­даль­шого розвитку. При цьому відділі сформувати громадську раду, до складу якої включити штатних працівників відділу, редакторів цент­ральних газет, їхніх заступників, провідних журналістів. Рада на осно­ві аналізу роботи центральних газет напрацьовує необхідні реко­мендації для розвитку і вдосконалення усієї системи засобів масової інформації.


2.                 Відділу вивчення ефективності ЗМІ розробити перелік тем з про­ведення досліджень стану як самих ЗМІ, так і їхніх читацьких ау­ди­торій, рівня підготовки та перепідготовки журналістських кадрів, організації масової і громадської роботи. Матеріали таких досліджень узагальнювати, розробляти практичні рекомендації.


3.                 Редакціям газет “Аль-Саура” (“Революція”), “Аль-Джу­му­ху­рія” (“Республіка”) періодично (1–2 рази на рік) проводити комп­лексні дослідження читацьких аудиторій для вивчення перш за все їх інтересів, очікувань, ступеня задоволеності публікаціями видань.


4.                 У планах професійної підготовки творчих працівників редакцій передбачити проведення спеціальних семінарів і прак­тич­них занять з організації соціологічних досліджень, напрацювання необхідних документів, методики аналізу отриманих даних. На ка­федрі журналістики Коледжу інформації (м. Сана) розробити спеці­альні методичні рекомендації для допомоги керівникам редакційних колективів в організації навчання журналістів методиці і техніці проведення соціологічних досліджень.


 


5.                 Редакціям центральних газет регулярно організовувати постійно діючі семінари для навчання журналістів практиці масової роботи, проводити творчі звіти, читацькі конференції з усіма кате­го­ріями читачів. Особливо залучати молодь, жінок, жителів сільських районів, віддалених, гірських місцевостей. Саме такий комплексний, організаційно-творчий підхід до проблем підвищення ефективності цент­ральної преси Ємену дозволить перетворити їх у дійсно цілісну систему цілеспрямованого впливу на суспільно-політичні процеси в країні.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины