ОТГЛАГОЛЬНЫЕ ИМЕНА СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫЕ БЕЗ СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ АФФИКСОВ В СРЕДНЕВЕРХНЕНЕМЕЦКОМ И СОВРЕМЕННОМ НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ : ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ БЕЗ СЛОВОТВОРЧИХ АФІКСІВ У СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКІЙ І СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і наукова новизна, визначається матеріал дослідження, формулюються мета та завдання, перераховуються використані в роботі методи, розглядається теоретична і практична цінність роботи.

1. Перший розділ “Критерії виділення і способи опису семантики безафіксних похідних” присвячений розгляду теоретичних питань, пов'язаних з поняттям “безафіксний словотвір” у системі іменників, структурним та семантичним особливостям іменників, утворених шляхом безафіксної деривації .

1.1. Безафіксний словотвір характеризується такими ознаками: 1) змінюється категоріальне значення слова; 2) відсутні словотворчі морфеми, які визначають належність слова до тієї чи іншої частини мови; 3) парадигма вихідного дієслова може розглядатися як засіб словотвору; 4) парадигма вихідного і похідного слів є основою для розрізнення омонімічних частин мови; 5) категоріальні значення ВД і ВІ складають опозицію (див. О.І.Смирницький, 1953; Ю.А.Жлуктенко, 1958; П.О.Соболєва, 1959; A.Isačenko, 1982; W. Fleischer, 1983).

1.2. Безафіксний віддієслівний словотвір іменників німецької мови охоплює дві моделі: 1) субстантивацію інфінітива: свн geheien ‘доглядати, турбуватися’ - daz geheien ‘догляд, турбота’, нвн schieben ‘рухати, штовхати’ - das Schieben ‘рух, поштовх’; 2) субстантивацію дієслівної основи: свн anbîzen ‘снідати’ - der anbiz ‘сніданок’, нвн einbrechen ‘зламувати, проламувати, пробивати, вторгатися’ - der Einbruch ‘злом, обвал, вторгнення’. В обох випадках відбувається субстантивація членів дієслівної парадигми – основи і неозначеної форми дієслова без участі словотворчого афікса.

1.3. При субстантивації дієслівної основи у деяких вихідних дієсловах відбуваються звукові зміни, що є наслідком впливу морфологічного типу дієслова на характер утворення іменника, наприклад: нвн aufsteigen - stieg auf - aufgestiegen ‘підніматися, злітати, виникати, одержувати підвищення’ - der Aufstieg ‘підйом, сходження, розвиток, розквіт, просування по службі’.

1.4. Історично ці моделі виникають у загальногерманській мові та успадковуються різною мірою германськими мовами. Результати, викладені в роботах з німецького історичного словотвору, доводять значну продуктивність моделей безафіксного віддієслівного іменникового словотвору у німецькій мові на різних етапах її розвитку (див. K. Hahn, 1842; W.Wilmanns, 1930; H.Paul, 1958, 1982; H.Brinkmann, 1965, 1971; H.Wellmann, 1975).

1.5. Зміна частиномовної належності породжує нові граматичні категорії, синтаксичну і лексичну сполучуваність, що диктується тенденцією до номіналізації та компресії інформації. Безафіксні іменники, на думку багатьох дослідників, є лексичними одиницями, які виникають у результаті міжкатегоріальних замін, та здатні виражати зміст не тільки дієслова, але і цілих висловлювань (Ш.Баллі, 1955; Э.Бенвеніст, 1955, 1974).

1.6. Діахронічні дослідження безафіксних іменників доводять, що частина безафіксних ВІ має набір конкретних значень, які виходять за рамки позначення дієслівної дії (див. роботи Т.Л.Пашевська, 1958; H.Kloocke, 1974; E.Meinecke, 1987; P.-O.Müller, 1993). Однак опис семантики цих дериватів частіше носить фрагментарний характер і не охоплює великого корпусу лексичних одиниць.

2. У другому розділі “Порівняльний аналіз субстантивованих інфінітивів у середньоверхньонімецькій і нововерхньонімецькій мові” подано опис формальних і семантичних ознак твірних дієслів, семантичних груп субстантивованих інфінітивів на двох синхронних зрізах. Досліджено 944 субстантивованих інфінітиви, утворених від 868 свн ВД, і відповідно, 1027 ВІ та 953 ВД нвн мови