МИФОПОЭТИКА МЕТАМОРФОЗЫ И СПОСОБЫ ЕЕ ОБЪЕКТИВАЦИИ В ХУДОЖЕСТВЕННОЙ РЕЧИ: ЛИНГВОСЕМИОТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРИАЛЕ ПРОЗЫ Н. В. ГОГОЛЯ И М. А. БУЛГАКОВА) : Міфопоетика метаморфози і способи її об’єктивації в художньому мовленні: лінгвосеміотичний аспект (на матеріалі прози М. В. Гоголя та М. О. Булгакова)

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність, сформульовано мету і завдання, визначено матеріал, методи і новизну дослідження, теоретичне і практичне застосування роботи, вказано на апробацію результатів дисертаційного дослідження.

            Основна частина дисертаційного дослідження складається з трьох розділів.            У першому розділі дисертації “Лінгвосеміотичні способи втілення ідеї перетворення в авторській художньо-мовленнєвій системі” досліджено і систематизовано способи об’єктивації метаморфози. Перший підрозділ “Метаморфоза як фігура перетворення” містить короткий екскурс в історію вивчення понять “троп” і “фігура”. Доведено, що метаморфозу можна вважати двобічною фігурою перетворення (лівим боком фігури перетворення називається суб’єкт перетворення, правим боком фігури – об’єкт, на який перетворився суб’єкт метаморфози). Наприклад, у повісті М. В. Гоголя “Майская ночь, или Утопленница”, де панночка обертається на русалку (панночка ® русалка), з лівого  боку фігури перетворення знаходиться образ панночки, а з правого – русалки.

Метаморфози міфологічних персонажів у східнослов’янській міфопоетичній системі зі структурно-семіотичного боку є дуже різноманітними. Позиція суб’єкта (лівий бік) та об’єкта (правий бік) метаморфози охоплюється 9-ма моделями, серед яких зафіксовані такі: 1) антропоморфна модель, до складу якої увійшли перетворення за метонімічною моделлю; метаморфози, суб’єктом чи об’єктом яких є “сакральні соки” (М. І. Толстой) людини – кров, сльози, піт, слина; психологічна модель, яка передбачає духовні метаморфози; перетворення, які вказують на зміну соціального статусу людини; 2) атрибутивна модель; 3) артефактуальна; 4) зооморфна; 5) модель, об’єктом чи суб’єктом якої є першоелементи буття; 6) просторова; 7) вегетативна; 8) астральна; 9) орнітальна. Наприклад, у романі М. О. Булгакова “Мастер и Маргарита” головна героїня перетворюється на відьму, що ілюструє артефактуальну модель при осмисленні правого боку фігури перетворення і антропоморфну – лівого боку метаморфози.